ЗНО для бакалаврів – це ще й тест для університетів, де вони навчалися - 26.07.2018 13:41 — Новини Укрінформ
ЗНО для бакалаврів – це ще й тест для університетів, де вони навчалися

ЗНО для бакалаврів – це ще й тест для університетів, де вони навчалися

1395
Ukrinform
Тепер головне – правильно ним скористатися, адже перший зріз знань правників показав, що близько 20% не склали профільний тест

Стали відомі результати ЗНО для вступу на магістратуру, яке цього року проходили бакалаври, випускники українських вишів. У 2018-му, на відміну від попереднього року, коли таке ЗНО проводили вперше серед правників, тестування складали бакалаври й інших спеціальностей – “гуманітарні науки” (крім філологів), “соціальні та поведінкові науки”, “журналістика”, “сфера обслуговування” та “міжнародні відносини”. Усі складали тестування з іноземної мови, а правники – ще з права та з загальної навчальної правничої компетентності (ТЗНПК, або простіше кажучи, з логіки).

Запровадження ЗНО для ширшої категорії вступників на магістратуру важливе тим, що чи не вперше у такий спосіб незалежно оцінювався рівень підготовки студентів в українських вишах (нехай поки що за кількома предметами). І ось які результати показало ЗНО, за інформацією Вадима Карандія, директора Українського центру оцінювання якості освіти. Успішно подолали поріг “склав/не склав” з права – 80,4% від 15,8 тисяч учасників (а значить майже 20% його не подолали); ТЗНПК – 90,1% від 15,8 тисяч учасників; іноземні мови – 87,7% від 30,5 тисяч учасників. Аби вступити до магістратури за спеціальностями “Право”, “Міжнародне право”, потрібно було подолати поріг “склав” у всіх трьох тестах, що вдалося 67% учасникам із 15,8 тисяч, тобто двом третинам. Укрінформ з'ясовував, що означають ці цифри для визначення якості вищої освіти в Україні, адже складали його молоді люди, що уже мають диплом бакалавра.

Трохи вищий прохідний поріг – і відсіялося б до 50% вступників

Одним із перших свій відгук на результати тестування бакалаврів написав у Facebook Сергій Петухов, заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції.

Сергій Петухов
Сергій Петухов

Він зауважив, що тестування для магістрів з іноземної мови було на рівні шкільного ЗНО, а при вступі на магістратуру слід підвищувати вимоги, а особливо – до знання професійної лексики: “Не потрібен у сучасному світі магістр з будь-якої спеціальності, який не володіє на професійному рівні іноземними мовами”. Він також наголосив, що дуже низькі результати показали вступники, які здавали право: “Якби поріг поставили в 40 балів, то відсіяли до половини вступників”.

Ілля Кротенко
Ілля Кротенко

Своїми враженнями про складання ЗНО для вступу на магістратуру поділився і громадський активіст Ілля Кротенко, з подивом відзначивши, що тестування було досить простим: “Складав цього року ЗНО з права за процедурою перехресного вступу (коли людина вступає до магістратури за спеціальністю, яка відмінна від спеціальності, отриманої в бакалавраті. - Ред.). Я закінчив бакалаврат за спеціальністю інформатика в 2014 році, і відтоді не вчився. Так от, два тижні не дуже інтенсивної підготовки на базі запитань ЗНО-2017 і в результаті – 155 балів з права. З іноземної мови та логіки бали ще кращі без жодної додаткової підготовки. Після цього я реально не розумію, як 20% вступників, які вчили право 4 роки, могли не набрати мінімальний пороговий бал”.

Про визначальний чинник прохідного балу в коментарі Укрінформу наголошує і Єгор Стадний, директор Аналітичного центру CEDOS, експерт з питань освіти: “Комісія центру оцінювання якості освіти поставилася ліберально до визначення прохідного порогу, я вважаю, що він мав би бути вищим. (…) Уже звучали думки, що прохідний поріг не набагато відрізняється від порогу сліпого вгадування, коли людина навмання ставить відповіді. Був би прохідний поріг трошки вищий – значно менше людей склали б це тестування”.

Єгор Стадний
Єгор Стадний

Щоправда Єгор Стадний підкреслює: щоби за результатами ЗНО оцінити рівень юридичної освіти у вишах, варто почекати більш ґрунтовного аналізу, який проллє світло й на те, де попередньо навчалися ті вступники, які не подолали прохідний поріг чи такий рівень знань стосується всієї системи юридичної освіти, чи окремих закладів.

Чому сильні бакалаври інколи не хочуть ставати сильними магістрами

Хоча про більш конкретні узагальнення щодо тестування говорити ще рано, освітні експерти, коментуючи Укрінформу, наголошують: запровадження ЗНО при вступі на магістратуру – можливість для університетів об'єктивно поглянути на свої проблеми в організації навчання.

Олег Шаров, генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН:

“Тестування показало, що вишам є над чим працювати. У нас ще невеликий досвід проведення таких випробувань для вступників на магістратуру, і дуже добре, що така система запрацювала, бо з'явилися можливості проводити порівняння, ставити завдання університетам щодо вдосконалення освітнього процесу. Тобто з'явився реальний вимір якості вищої освіти, а отже – реальний інструмент покращення. Зараз можна сказати, що ми отримали дійсно незалежно оцінку цьогорічних вступників, і відповідно до їхніх результатів ЗНО буде розподілене державне замовлення за спеціальностями “Право” та “Міжнародне право”.

Олег Шаров
Олег Шаров

Єгор Стадний: “Аналіз минулорічних результатів ЗНО правників показав, що бакалаври, які були сильнішими при вступі, не отримали під час навчання навантаження відповідно до своїх можливостей і трішки здали позиції. Тобто відбулося деяке центрування загального рівня, коли сильніші студенти «підтягувалися» вниз, замість того, щоб рости вгору, тому працювати є над чим”.

Експерт також акцентує на тому, що більшість абітурієнтів продовжують навчання в магістратурі за інерцією. “Йдеться про те, щоб здобути в магістратурі іншу спеціальність, не обов'язково суміжну. Це у нас стало можливим лише з 2014 року з прийняттям нового  закону про вищу освіту. Але більшість вступників просто продовжують навчання за інерцією. Для хлопців це ще й можливість уникнути призову, для когось іншого – уникнути наближення “дорослого життя” або вступити до університету, який знаходиться в більшому місті. Тобто для більшості студентів при вступі в магістратуру першочерговою метою не є нові знання”, – підсумовує експерт.

Можливо, так відбувається через низький рівень підготовки магістрів в Україні, адже дуже часто, навчаючись на магістратурі, студенти не відчувають якісної різниці у навчанні, повторюючи в іншій інтерпретації вже набуті «бакалаврські» знання. А тому – не замислюються про нові можливості.

“Проблема магістерських програм у тому, що вони привносять мало “додаткової вартості” до того, що студенти знали і вміли на бакалавраті. Щоб це змінити, слід створювати нову магістерську програму, яка має новий сенс і навчає чомусь кращому, – каже Єгор Стадний. – Передусім викладати мають кардинально інші викладачі. Якщо йдеться про наукову магістратуру, це мають бути науковці, якщо про професійну – то практики, професіонали своєї справи. Але як можна залучити практиків до викладання в університеті, пропонуючи їм низьку зарплату? Тому оновлення магістерських програм потребує багато коштів. В Україні є приклади магістерських програм, які істотно відрізняються від бакалаврських – мають необхідне обладнання та гарних викладачів, але це лише острівці на загальному тлі”.

А тепер держава поцікавиться ще й рівнем підготовки магістрів

Нині ми можемо лише про це мріяти... А поки що у найближчих планах міністерства – поширити ЗНО з іноземної мови при вступі до магістратури на більше спеціальностей. А ще Кабмін нещодавно затвердив постанову, згідно з якою, випускники всіх спеціальностей, які відносяться до галузей знань “Ветеринарна медицина”, “Охорона здоров’я”, “Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону”, “Цивільна безпека”, “Транспорт”, а також спеціальності “Право”, “Кібербезпека”, “Атомна енергетика”, “Публічне управління та адміністрування”, “Міжнародне право” складатимуть єдиний державний кваліфікаційний іспит ще й наприкінці навчання на магістратурі. Не виключено – що у форматі ЗНО.

Тобто держава хоче у такий спосіб контролювати рівень знань, отриманих в університетах. А що, хіба не правильно?

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>