Десять років ЗНО: українці назвали переваги і недоліки тестування

Десять років ЗНО: українці назвали переваги і недоліки тестування

Опитування
1587
Ukrinform
Упродовж десяти років, які минули з часу запровадження в Україні зовнішнього незалежного оцінювання, ставлення до нього в суспільстві значно поліпшилось - 52% українців підтримують ідею ЗНО.

Про це повідомляє соціологічна група "Рейтинг".

"Так, якщо у травні 2008 року лише чверть опитаних підтримували (однозначно або скоріше) запровадження ЗНО в Україні замість вступних екзаменів, то у травні цього року даний показник зафіксовано на рівні 52% (майже 75% - серед тих, хто особисто складав тести ЗНО)", - йдеться у повідомленні.

Подібна ситуація, за даними соціологів, спостерігається і щодо оцінок справедливості ЗНО: так, якщо 10 років тому лише 26% вірили, що ЗНО дозволяє більш справедливо оцінювати рівень знань вступників, то цього року кількість оптимістично налаштованих громадян склала вже 52%.

"Важливо, що у справедливість ЗНО набагато частіше вірять ті, хто складали такі іспити (70%), аніж ті, хто не мав подібного досвіду (45%). 40% вірять, що вступ до вищих навчальних закладів можливий без корупції (це майже вдвічі більше порівняно з дослідженням 2008 року - 22%). Більш того, 46% вважають, що запровадження ЗНО сприяє боротьбі з корупцією при вступі до вищих навчальних закладів (19% у 2008)", - уточнюють експерти.

Читайте також: ЗНО з іноземних мов цьогоріч змінює правила

Майже половина опитаних (48%) вважає, що ЗНО створює рівні умови для вступу до вищих навчальних закладів для всіх, незалежно від матеріальних можливостей, тоді як 31% дотримуються протилежної думки, а кожен п'ятий - не визначився з даного питання. У рівні умови для всіх більше вірять люди з середнім та високим рівнем доходів, аніж малозабезпечені та бідні, а також більше молодь, аніж старше покоління. Окрім того, 38% опитаних однозначно або скоріше переконані, що запровадження ЗНО підвищило якість середньої та вищої освіти в Україні (дещо частіше так вважають ті, хто мав досвід складання ЗНО), стільки ж - думають навпаки, чверть - не визначились.

"При цьому цікаво, що 45% респондентів все ж таки не виключають, що фальсифікації результатів ЗНО можливі (26% - не вірять в це, ще 30% не змогли дати відповідь). Скептиків більше було помічено серед мешканців Заходу... Цікаво, що серед батьків рівень недовіри до ЗНО дещо вищий, аніж серед тих, хто особисто складав тести", - йдеться у дослідженні.

Найбільшими перевагами ЗНО, на думку опитаних, є об'єктивність оцінювання за рахунок виключення людського фактору (32%), подолання корупції при вступi до вищих навчальних закладів (28%) та забезпечення рiвного доступу до вищої освiти незалежно вiд матерiальних можливостей абітурієнта (27%). Ще по 20-21% серед найбільших переваг відмітили наближення української освiти до європейських стандартiв освiти та пiдвищення ефективностi вiдбору студентiв до вищих навчальних закладів, 16% - пiдвищення якостi середньої та вищої освiти. 13% вважають, що ЗНО взагалі не має жодних переваг, кожен п'ятий - вагається з відповіддю.

"Серед найбільших недоліків ЗНО опитані відзначають складнiсть та недосконалiсть тестів (31%), необхiднiсть у додатковому навчанні (29%) та частi змiни правил проходження тестів (26%). Кожен п'ятий до найбільших недоліків відносить поглиблення нерiвностi мiж звичайними та привiлейованими школами, ще 17% - падiння якостi шкiльної освiти, 16% - неможливiсть оцiнити творчi здiбностi учнів, 14% - недосконалiсть при системi оцінювання. Лише 5% опитаних вважають, що ЗНО не має жодних недоліків, кожен четвертий - вагається із відповіддю", - зазначають представники соціологічної групи.

Згідно з інформацією, 41% респондентів підтримують рішення не проводити з 2018 року ЗНО з предмету "Російська мова", 35% виступають проти такої ініціативи, ще чверть - не визначились.

"Найбільшу підтримку таке рішення знаходить серед жителів Заходу, селян, молоді (до 25 років), більш заможних, а також тих, хто в цілому підтримує ЗНО та мав досвід його складання або чиї діти планують вступ до ВУЗу найближчим часом. У свою чергу, найбільше опонентів на сході та півдні країни, серед найстарших та найбідніших осіб, а також тих, хто не підтримує і не складав ЗНО та чиї діти взагалі не вступатимуть до ВУЗу найближчим часом", - уточнюють автори опитування.

При цьому майже половина (47%) підтримує ідею запровадити обов'язковий тест ЗНО з предмету "Іноземна мова" (27% - проти, стільки ж - не визначились).

"Протягом останніх 10 років 12% респондентів складали тести ЗНО особисто, ще 20% заявили, що це робили їхні діти або ж онуки. Дві третини респондентів до 35 років мали досвід складання цих тестів за останні 10 років", - додають у прес-служба групи "Рейтинг".

У рамках дослідження методом формалізованого інтерв'ю (face-to-face) було опитано 2000 респондентів віком від 18 років і старші. Терміни проведення: 3-8 травня 2018 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-