Німецькі зелені розкритикували "Атомний діснейленд" на ЧАЕС

Німецькі зелені розкритикували "Атомний діснейленд" на ЧАЕС

1072
Ukrinform
У Німеччині на спецзасіданні Комітету з довкілля, охорони природи, будівництва та ядерної безпеки Бундестагу депутати обговорили ситуацію з Чорнобильською АЕС у зв'язку з 32-ю річницею аварії і висловили критичні зауваження.

Основним доповідачем на засіданні виступила голова комітету Сільвія Коттінг-Уль, яка побувала в Києві і Чорнобилі 10-13 квітня, повідомляє кореспондент Укрінформу в ФРН.

"Що мене дуже пригнітило, так це те, що компенсації постраждалим, які закріплені законом, не виплачуються з 2014 року у визначених законом обсягах", - дорікнула депутат українській владі.

За її даними, забезпечується в останні роки лише 14% необхідних виплат. Попри звернення деяких осіб до ЄСПЛ, проблема не вирішена.

Депутат наголосила, що згідно із законом, виплати постраждалим від Чорнобильської катастрофи передбачені в обсязі 22% державного бюджету, проте, визнала вона, в нинішній ситуації це завдання для країни є непосильним.

Здивування Коттінг-Уль, яка є членом партії Зелених у парламенті, викликає те, що Україна залишається прихильною ідеї розвитку атомної енергетики, яка становить близько 68% в енергетичному постачанні країни, а Європейська комісія її в цьому серйозно підтримує, надаючи вигідні кредити для підвищення заходів безпеки і продовження терміну служби станцій, заохочуючи добудову двох блоків ХАЕС. Їй шкода, що Київ не використовує шанс винести уроки з тієї аварії і розвивати відновлювану енергетику, цілі в рамках якої до 2020 року досягнуті не будуть.

Те, що відбувається в Чорнобильській зоні сьогодні, включно з процвітаючим туризмом, німецький депутат охарактеризувала як спроби створити там "Атомний діснейленд".

Вона також поінформувала про плани будівництва в Чорнобильській зоні сховища відпрацьованого ядерного палива. Зокрема, про заплановане будівництво могильника для відходів малої і середньої активності, а також проміжного сховища для високоактивних відходів. Планів щодо створення могильника для високоактивних відходів, за її даними, поки що немає, Україна хоче до того ознайомитися з досвідом Німеччини та скандинавських країн.

Коттінг-Уль, на відміну від українських неурядових організацій, вітає плани спорудити в Чорнобилі сонячну електростанцію, для якої вже існує локальна інфраструктура, така як лінії передач та електричні пілони.

Читайте також: Порошенко сказав, коли введуть в експлуатацію новий конфайнмент на ЧАЕС

Парламентський статс-секретар Міністерства довкілля Ріта Шварцелюр-Зуттер висловила побоювання у зв'язку з продовженням досить високого викиду радіації (до 2 тис. мілізіверт за годину) у східній частині об'єкту "Укриття", зведеного в кінці 2016 року, що обмежує роботи на ньому. Вона наголосила, що захист здоров'я людей має бути найвищим пріоритетом. Шварцелюр-Зуттер поінформувала, що попри "хороший прогрес" у роботі над новим захисним чохлом (New Safe Confinement), який був розроблений для захисту пошкодженого 4-го блоку, все ж є затримки з його реалізацією. Чиновниця також наголосила, що фінансування робіт в Чорнобилі наразі повністю забезпечене, у тому числі й українською стороною.

Як повідомлялося, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали.

В результаті вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5:00 ранку. Проте в середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати тільки 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі і Росії, але й території багатьох європейських країн - Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим - сьомим рівнем небезпеки.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-