3 березня. Пам’ятні дати

3 березня. Пам’ятні дати

1337
Ukrinform
Сьогодні Національна парламентська бібліотека України святкує свій півторастолітній ювілей.

Книгозбірня була створена 3 березня 1866 року як Київська російська публічна бібліотека. Фундатори бібліотеки - відомі громадські діячі і просвітителі, київське дворянство та купецтво: граф Бобринський (цукрозаводчик  та  меценат), книготорговці Барщевський та Літов,  колишній  київський  губернатор Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Галаган, купці Бродський, Горовіц, Ліббе та ін. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В.Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував лише 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань. У 1911 році для Київської міської публічної бібліотеки було зведено спеціальну будівлю за проектом архітектора Ебіга Клаве (був визнаний кращим серед 37 проектів, які брали участь у конкурсі). Кошти на будівництво були зібрані киянами через розповсюджену спеціальну облігаційну позику. Книгозбірня є найдавнішою київською спорудою такого призначення, що увійшла до переліку пам’яток архітектури початку ХХ ст. У 1957 році бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС. Після проголошення незалежності - стала називатися Державною бібліотекою України, а у 1994 році, згідно з Указом Президента, вона одержала статус Національної парламентської бібліотеки України. Сьогодні НПБУ підпорядкована Міністерству культури України. Нині Національна парламентська бібліотека України - провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад. Це загальнодоступна установа, яка обслуговує найширші верстви населення. Основний фонд НПБУ – універсальний за змістом, що містить книжкові, періодичні, нотні, картографічні та образотворчі видання. Бібліотека має півмільйона документів спеціалізованого фонду 66 мовами світу. Водночас у бібліотеці зібрана колекція рідкісних і цінних книг: стародруки, рукописи, видання кириличного друку, прижиттєві видання та окремі праці визначних українських діячів історії, науки і культури. До послуг користувачів НПБУ пропонує понад 4,5 млн документів: книжкових, періодичних і електронних видань, аудіовізуальних і образотворчих матеріалів, CD-дисків, авторефератів дисертацій та інших матеріалів із усіх галузей знань; колекції книг відомих діячів культури, документів ООН.

Всесвітній день дикої природи. Встановлений 20 грудня 2013 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй з метою підвищення рівня обізнаності у питаннях дикої фауни і флори. Безумовна цінність дикої природи співвідноситься з екологічними, генетичними, соціальними, економічними, науковими, освітніми, культурними, рекреаційними і естетичними аспектами розвитку суспільства та добробуту людей. Цей день нагадує нам про необхідність посилення боротьби зі злочинами щодо дикої природи, які мають далекосяжні економічні, екологічні та соціальні наслідки. Дата відзначення Дня вибрана не випадково - цього дня у 1973 році була прийнята Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, яка відіграє важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. Членами Конвенції є 182 держави, у тому числі Україна, яка приєдналася до неї у травні 1999 року. У 2016 році Всесвітній день дикої природи присвячений збереженню популяцій африканських і азіатських слонів і проходить під гаслом «Майбутнє дикої природи - у наших руках».

Події дня:

98 років тому (1918) у Бресті-Литовському був підписаний сепаратний мирний договір між Радянською Росією з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого. Документ був підписаний на умовах, висунутих Росії:  вона визнала незалежність України та Фінляндії, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини. Цей мир – важкий, принизливий для Росії, забезпечив їй, тим не менш, вихід з війни і фактично врятував більшовицьку владу. Після багатьох невдач Росії на фронтах Першої світової, повалення монархії та Жовтневого перевороту 1917 року, країна була вщент виснажена. І тому у грудні 1917 погодилась розпочати з Німеччиною сепаратні мирні переговори, направивши до Бресту-Литовського делегацію на чолі з Левом Троцьким. Водночас у Бресті-Литовському німцями проводились переговори і з іншими делегаціями, результатом чого стало підписання 9 лютого 1918 року мирного договору між Українською Народною Республікою та Німеччиною і Австро-Угорщиною. Відповідно цього документу, Німеччина брала на себе зобов’язання домогтись визнання незалежності УНР з боку Радянської Росії. Аналогічні вимоги Німеччина висунула перед Росією і щодо Естляндії та Ліфляндії. Це призвело до припинення переговорів між Німеччиною і Росією, і у лютому військові дії на Східному фронті відновились. Німецькі та австрійські війська зайняли Прибалтику і Україну, наблизились до Петрограда, що змусило Леніна заради збереження радянської влади, погодитись на підписання 3 березня 1918 року мирного договору з Німеччиною. В результаті цих домовленостей Росія втратила 780 тис. кв. км території з населенням 56 млн (третину населення Російської імперії), на якій знаходилися 27% оброблюваних чорноземів і 26% залізничної мережі, виплавлялося 73% чавуна і сталі, добувалося 89% вугілля і вироблялося 90% цукру. Проте, після Листопадової революції 1918 року у Німеччині, Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір, і вже у 1919 році завоювала Україну і Грузію. Згодом у 1939 - захопила частину Польщі, а в 1940 - прибалтійські республіки. Свою незалежність ці країни поновили лише після розпаду СРСР у 1991 році.

Ювілеї дня:

205 років від дня народження Антіна Степановича Любича Могильницького (1811–1873), українського поета-романтика, громадського діяча. Був сільським священиком, обирався депутатом австрійського парламенту, у промовах на його засіданнях обстоював інтереси українського населення. Послідовник «Руської трійці», поборник національно-культурного відродження галицьких українців. Друкувався в місцевій пресі. Його поезія прикметна патріотичною наснагою, полемічним запалом («Рідна мова», «Згадка старовини», поетичний маніфест «Судьба поета» та ін.). Незавершеною залишилась епічна поема «Скит Манявський». Написав кілька віршів польською мовою.

120 років від дня народження Івана Сергійовича Паторжинського (1896-1960), видатного українського співака (бас), педагога, фундатора і першого голови правління Українського театрального товариства (нині спілка театральних діячів України). Працював у Харківському (1925-1935) і Київському (1935-1952) театрах опери та балету; з 1946 року – професор Київської консерваторії. Блискучий і неперевершений виконавець партій Карася у «Запорожці за Дунаєм» Гулака-Артемовського, Виборного, Тараса Бульби («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» Лисенка), дяка Гаврила в опері «Богдан Хмельницький» Данькевича. А як проникливо виконував він Шевченковий «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Взяв би я бандуру», чумацькі, бурлацькі, жартівливі українські народні пісні! Серед учнів Івана Паторжинського Євген Червонюк, Дмитро Гнатюк, Андрій Кікоть. Співака називали «українським Шаляпіним» - порівняння втішне й приємне, навіть, попри те, що воно все ж таки порівняння. Іван Паторжинський народився в селі Петро-Свистунове (тепер Запорізької області). Батько був священиком, готувався до духовної кар’єри й Іван. Разом з молодшим на п’ять років братом Федором (до речі, в того теж був чудовий бас), він закінчив бурсу, вчився в семінарії. З дитинства співав у церковному хорі, але мріяв про театр. Прикметно, що від свого коріння артист ніколи не відхрещувався: звісно, не афішував, але й не цурався минулого – дитинства, юності. На початку 50-х років він разом з легендарним Іваном Козловським співав Пасхальну Всеношну у Володимирському соборі. Вони були людьми старого гарту – не з лякливих. А ще, разом із співачкою Марією Литвиненко-Вольгемут (багаторічна колега, партнерка по сцені, товаришка) Іван Паторжинський заступився за арештованого енкаведистами композитора Костянтина Данькевича. І того, зрештою, відпустили. Однією з найулюбленіших оперних партій співака була роль Тараса Бульби в однойменній опері Миколи Лисенка. Але світової слави Паторжинський зажив після виконання партії Карася в опері «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського. Дует Одарки у виконанні Литвиненко-Вольгемут і Карася – Івана Паторжинського й досі залишається неперевершеним, хоча його виконувало чимало талановитих артистів. Про свою роль Іван Сергійович казав наступне: «Я прагну показати Карася, як людину, що вийшла з самісіньких глибин нашого працелюбного і свободолюбного народу. Підкреслюю в образі свого героя любов до рідної землі, її народу. Адже в Карасі живе… відвага, чесність, прямота, безмежна сміливість хороброго запорізького козака, для котрого характерними є відчуття товариськості, патріотизму».

105 років від дня народження Джин Харлоу (1911-1937), американської актриси кіно, зірки екрану 30-х років минулого століття. Знімалась у фільмах В. Флемінга «Червоний пил», «Нерозважлива» (в дуеті з К. Гейблом), гангстерських фільмах («Таємна шістка», «Ворог суспільства», «Звір міста»), комедіях і мелодрамах («Платинова блондинка», «Обід о восьмій», «Саратога»).

Роковини смерті:

310 років з дня смерті Йоганна Пахельбеля (1653-1706), німецького композитора і органіста, одного з найвизначніших композиторів ХVІІ ст., попередника Й.С. Баха.

55 років з дня смерті Пауля Вітгенштейна (1887-1961), відомого австрійського та американського піаніста-віртуоза. Брат філософа Людвіга Вітгенштейна. На фронті Першої світової війни втратив праву руку, але попри каліцтво продовжував виступати і досяг вражаючих результатів у виконавській майстерності. Спеціально для Пауля Вітгенштейна були написані твори композиторів-сучасників, зокрема «Хода панафенянок» Ріхарда Штрауса, Концерт № 2 Моріса Равеля, «Diversions» Бенджамена Бріттена, Концерт № 4 Сергія Прокоф’єва, Концерт № 2 Сергія Борткевича (український композитор).

5 років з дня смерті Марії Шнайдер (1952-2011), французької актриси. За свою творчу кар’єру знялася у понад 30 фільмах, але всесвітню славу їй принесла роль у фільмі «Останнє танго в Парижі» Бернардо Бертолуччі де вона знялася разом із Марлоном Брандо. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-