8 жовтня. Пам’ятні дати

8 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Щорічно у другий четвер жовтня відзначається Всесвітній день зору. Він проводиться за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в рамках реалізації Глобальної програми з боротьби зі сліпотою «Зір 2020: Право на зір».

Всесвітній день зору (World Sight Day). Проводиться щорічно за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у другий четвер жовтня в рамках реалізації Глобальної програми з боротьби зі сліпотою «Зір 2020: Право на зір» (Vision 2020: The Right to Sight). Цей день покликаний привернути увагу урядів усіх країн до проблем сліпоти, порушень зору й реабілітації людей з вадами зору. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в усьому світі майже 285 мільйонів людей страждає від порушень зору, з них 45 мільйонів незрячі. Приблизно 90% людей, які страждають від порушень зору, мешкають в країнах що розвиваються. За оцінками експертів, від порушення зору страждають 19 мільйонів дітей. 12 мільйонів із них мають порушення зору через аномальну рефракцію – стани, які легко діагностуються. 1,4 млн дітей стають сліпими на все подальше життя. В Україні понад 50 тисяч людей із вадами зору, і понад 10 тисяч – це діти. Але точних даних про кількість незрячих в Україні не повідомляє жодне міністерство чи соціальне відомство. Тож тих, хто має серйозні порушення зору, в Україні може бути від 70 до 100 тисяч. Одними з головних причин порушення зору є: нескореговані аномалії рефракції (короткозорість, далекозорість, астигматизм) – 43%; катаракта (помутніння кришталика ока) – 33%; глаукома (група очних хвороб, що характеризується постійним чи періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску й подальшим розвитком типових дефектів поля зору, зниженням зору і атрофією зорового нерва) – 2%. На думку ВООЗ, 80% випадків порушення зору можна попередити або вилікувати. Дієвими заходами щодо профілактики очних хвороб є не тільки відвідини офтальмолога, але й відмова від усіляких шкідливих звичок та вживання продуктів, які зміцнюють сітківку ока. Не варто також забувати про фізичні вправи і гімнастику для очей.

День юриста. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України, Спілки адвокатів України…» згідно з Указом Президента «Про День юриста» від 16 вересня 1997 року № 1022/97. Найбільшою фаховою спілкою працівників Феміди є Союз юристів України – добровільне громадське об’єднання правознавців України. На сьогодні у його складі понад 100 тисяч індивідуальних членів та майже стільки ж юристів в установах, на підприємствах і в організаціях, що є її колективними членами і галузевими асоціаціями. Організації Союзу діють у всіх регіонах країни.

Події дня:

415 років тому (1600) Велика Генеральна рада Республіки Сан-Марино ухвалила Конституцію («Статут») країни. Наразі вважається найстарішою чинною конституцією у світі.

Ювілеї дня:

120 років від дня народження Хуана Домінго Перона (1895-1974), аргентинського державного і політичного діяча, генерала. Президент Аргентини в 1946-1955 рр. і в 1973-1974 рр. Перон поклав початок політиці поєднання націоналізму та соціалізму, виступивши під гаслом «За велику Аргентину», яка пізніше за його іменем отримала назву перонізму. В умовах задовільної економічної кон’юнктури, яка склалась в Аргентині під час Другої світової війни та в повоєнний час, аргентинська економіка розвивалася досить успішно, особливо в області зовнішньої торгівлі, що сприяло росту популярності Перона, який також, з метою досягнення «класового миру», пішов на деякі поступки народним масам («легковірним серцям передмість» за висловленням Борхеса) – зокрема, були підняті зарплати деяким категоріям працівників. Уряд Перона націоналізував низку підприємств інфраструктури. В області зовнішньої політики проводив самостійний курс, використовуючи міжімперіалістичні протиріччя. З кінця 1940-их років уряд Перона здійснював репресії політичних опонентів. У вересні 1955 року Перон був скинутий і змушений був залишити країну й утекти до Іспанії. Але в 1973 він повернувся на батьківщину і знову став президентом країни. Перон здійснив низку заходів з обмеження впливу іноземного капіталу і захисту природних багатств Аргентини, в області зовнішньої політики дотримувався курсу, направленого на встановлення рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами світу, незалежно від їхнього державного ладу. Постать Перона і по його смерті продовжує бути контраверсійною для аргентинців: частина суспільства обожнює його, вважаючи «батьком нації», а частина – звинувачує у репресіях, називаючи диктатором і популістом. Варто зауважити, що диктатура була досить «популярною» формою правління у другій половині ХХ століття, особливо в латиноамериканському світі. Важко навіть назвати країну, в якій би не було власного диктатора. Про атмосферу диктаторських режимів можна прочитати у славнозвісному романі перуанця Маріо Варгаса Льоси «Свято Козла». Що стосується Перона, то не можна не згадати також і про його жінок, особливо про другу і третю дружин – Евіту Перон та Ісабель Мартінес де Перон, яка стала першою в світі жінкою-президентом. Свого часу вони зробили собі ім’я та кар’єру завдяки Хуанові Перону, а тепер у світі його згадують переважно у зв’язку з ними.

180 років від дня народження Євгенія Львовича Маркова (1835-1903), вітчизняного письменника, критика, публіциста. Випускник Харківського університету. 1859-1870 рр. учителював, був директором Сімферопольської гімназії, інспектором народних училищ Криму. У 1870 році залишив службу і присвятив себе земській діяльності. Автор романів «Паничі», «Чорноземні поля», «Берег моря». Свої враження від подорожей виклав у збірках «Нариси Кавказу», «Подорож на Схід» та ін. У збірці «Нариси Криму» (1872) змалював природу, простежив історію краю.

170 років від дня народження Віктора Львовича Кирпичова (1845-1913), вченого у галузі механіки, організатора вищої технічної освіти в Україні. Перший директор Харківського технологічного (1885-1898) і Київського політехнічного (1898-1902) інститутів.

День народження російської поетеси Марини Іванівни Цвєтаєвої (1892-1941), російської поетеси.

115 років від дня народження Фаїни Григорівни Гаєнко (1900-1965), української актриси, народної артистки УРС (1954). Працювала в Каховці і Києві. 1928-1965 – у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.

90 років від дня народження Андрія Донатовича Синявського (псевдонім – Абрам Терц; 1925-1997), російського письменника, літературознавця, редактора паризького журналу «Синтаксис» (з 1978 року). У 1966 році за публікацію «антирадянських» творів разом з Ю.М. Даніелем був засуджений, 6 років провів у таборі. З 1973 року в еміграції. Автор книги прози «Голос із хору», есе «Прогулянки з Пушкіним», автобіографічного роману «На добраніч».

45 років від дня народження Метта Деймона (1970), американського актора, продюсера і сценариста. Лауреат премій «Оскар» и «Золотий глобус» у 1998 році в категорії «Кращий оригінальний сценарій фільму» за кінострічку «Розумник Вілл Хантінг» (1997; спільно з Беном Аффлеком). Серед найвідоміших фільмів за участю Метта Деймона: «Врятувати рядового Раяна» (1998), «Догма» (1999), «Талановитий містер Ріплі» (1999); «Одинадцять друзів Оушена» (2001), «Дванадцять друзів Оушена» (2004), «Тринадцять друзів Оушена» (2007); трилогія про Джейсона Борна, а також фільм Мартіна Скорсезе «Відступники» (2006). Народився Метью Деймон в американській родині з середнім достатком в університетському місті Кембридж (шт. Массачусетс, саме там знаходиться славетний Гарвард). Батько – податківець, мати – викладачка коледжу. З дитинства хотів стати актором. Батьки були не у захваті, але зрештою змирилися з вибором сина. Рано почав акторську кар’єру, в чому йому неабияк допоміг Бен Аффлек (як подейкують, далекий родич Деймона). На сьогодні актор зіграв понад 60 ролей. Він цілком успішний за голлівудськими стандартами: активно знімається, продюсує, не помічений у будь-яких скандалах, не вживає ані наркотиків, ані алкоголю. У нього щасливий шлюб з аргентинкою (до речі, не модель і не акторка, а колишня барменша), четверо дітей і власна Зірка на Голлівудській «Алеї слави».

Роковини смерті:

105 років з дня смерті Марії Конопніцької (1842-1910), польської письменниці. У своїх прозових творах відобразила поневіряння польських та українських селян-емігрантів. Багато її віршів покладено на музику і стали народними піснями. Писала для дітей, відома як перекладачка і автор літературно-критичних та історично-літературних праць. Її творчість високо оцінювали Іван Франко і Леся Українка.

70 років з дня смерті Фелікса Зальтена (справж. ім’я та прізв. Зигмунд Зальцман; 1869-1945), австрійського письменника, журналіста і критика. Серед його книг про тварин виділяється повість-казка про оленятко «Бембі» (1923), на основі якої був знятий мультфільм Уолта Діснея  (1945).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-