Клятва Гіппократа: Герої вмирають, але тримають небо над нами

Клятва Гіппократа: Герої вмирають, але тримають небо над нами

Укрінформ
Три історії непафосного служіння

Життя крихке, а герої – не лише ті, хто воюють зі зброєю в руках. Сьогодні сотні й тисячі лікарів ідуть на роботу, як у бій. І ніхто з них не знає, чи повернеться до своїх родин живим і здоровим. За даними МОЗ, приблизно кожен пятий інфікований коронавірусом в Україні – медик. І, так – лікарі, медсестри, санітари й лаборанти помирають від цієї хвороби, як і їхні пацієнти.

ГОЛОВНИЙ ЛІКАР-ІНФЕКЦІОНІСТ ЗІНАЇДА АНТОНЕНКО ПОМЕРЛА НА РОБОТІ

З моменту поширення на Сумщині коронавірусу ця хвороба вразила тут сімох лікарів. На щастя, всі вони залишились живі, хоча втрати від COVID-19, хай і опосередковані, серед медпрацівників області таки є.

 Зінаїда Антоненко
Зінаїда Антоненко

13 квітня на 64-му році життя перестало битися серце головного лікаря-інфекціоніста Конотопського району Зінаїди Антоненко. Вона померла на своєму робочому місці в інфекційному відділенні центральної районної лікарні, яке очолювала впродовж 20 років. За офіційним висновком, Зінаїда Опанасівна померла від ішемічної хвороби на тлі перевтоми.

Першим про це повідомив Конотопський міський голова Артем Семеніхін.

«Останнім часом на головного інфекціоніста Конотопа значно збільшилося навантаження. Після скорочення протитуберкульозного відділення та інфекційного корпусу численних хворих на сухоти, вірусні гепатити, СНІД та інші подібні патології доводилося лікувати разом у старому інфекційному корпусі райлікарні, – сказав мер.

Як розповідає головний інфекціоніст Сумської області Ірина Троцька, останнім часом навантаження на її колегу справді відчутно зросло, вона не ночувала вдома кілька діб.

«Це дуже тяжко для нас всіх. Зінаїда Опанасівна була чудовою жінкою, вона Лікар з великої літери. З самого початку епідемії вона практично не виходила з відділення, зробила все максимально для того, щоб зменшити кількість захворілих і надавала допомогу всім хворим, які були у відділенні, й за тими, хто лікувався амбулаторно, вона теж наглядала», – говорить Троцька.

Розуміючи, що перебуває у групі ризику, Зінаїда Антоненко неодноразово обстежувалася на наявність коронавірусної інфекції, й всі результати були негативними. Зокрема, останній такий прийшов 13 квітня, у день смерті жінки.

«Ми практично щодня з нею спілкувалися у телефонному режимі. У п’ятницю (10 квітня) я з нею розмовляла, питаю: «Як ви себе почуваєте?», вона відповідає: «Чудово!». Колега померла раптово. І хоча її смерть пов’язана з серцевою патологією, бо серце просто не витримало такого навантаження, без коронавірусу, хоч він і не є причиною фатального кінця, тут не обійшлося», – вважає головний інфекціоніст області.

Навантаження на колектив інфекційного відділення Конотопської ЦРЛ справді було великим. Саме цей медичний заклад прийняв 23 березня першу в області хвору на коронавірус із села Козацьке Конотопського району. Однак, попри всі зусилля медиків, за два дні вона померла. При перевірці цього факту з’ясувалося, що 76-річна жінка лікувалася самостійно і при тому контактувала з десятками людей. Як наслідок, заразилися її син, донька та внук, який працює фельдшером на швидкій допомозі.

Усі ті мешканці району, в кого було лабораторно підтверджено коронавірусну інфекцію і хто мав погане самопочуття, потрапляли до інфекційного відділення Конотопської ЦРЛ. А таких було багато. Так, станом на 13 квітня у Конотопі й районі діагностовано 31 випадок зараження COVID-19, в той час як на Сумщині їх загалом було зареєстровано тоді 74. І на цю ж дату хвороба забрала життя ще однієї жінки з села Козацького, яка лежала в одній палаті з першою померлою.

З урахуванням цього валу захворювань головний інфекціоніст Сумської області приймала рішення про закриття конотопського відділення на карантин, однак місцева влада на це не пішла, натомість виділивши додаткові кошти на боротьбу з коронавірусом.

Тож можна сказати, Зінаїда Антоненко, як той солдат, до останнього залишалася на своєму посту, дотримуючись даної колись клятви Гіппократа. І це цінували всі, хто знав її й у житті, й у роботі.

«На жаль, у лікарів не залізні серця, вони у них, як у простих людей: б’ються і зупиняються від життєвої перевтоми та професійних перенавантажень... Так вийшло і з серцем нашої колеги… Людина з великої літери та інфекціоніст від Бога. Вона тримала в умовах медичної реформи колектив і всю інфекційну службу Конотопщини. Хоча їй і важко було, особливо останнім часом, вона завжди приходила на консультацію. Зінаїда Опанасівна казала: “Я ж пообіцяла, тому повинна виконати. На її плечі лягли всі випробування та відповідальність у боротьбі проти коронавірусної пандемії в Конотопі й районі. Це вона все організовувала та була першопрохідцем у цій «біологічній війні» проти коронавірусу на базі ЦРЛ. Завжди була скромна, порядна, робила все без піару та популізму. Вона до останньої хвилини свого життя залишалася та була керманичем корабля під назвою «інфекційна служба Конотопського краю», – написав на своїй сторінці у Facebook про колегу головний хірург Конотопського району Микола Пасько.

Ірина Троцька, не приховуючи сліз, говорить, що в асоціації інфекціоністів Сумщини Зінаїда Антоненко була найбільш поважним членом.

«Є люди з абсолютним слухом, є люди з абсолютним голосом. І я зараз не про той мелодійний-малиновий, а про голос чесної людини, яким володіла наша колега. Все, що вона казала, було правдою. Я завжди їй вірила, і вона в нашій пам’яті залишиться саме такою людиною. Лікарем, яка зробила дуже-дуже багато для Сумщини», – теплими словами згадує колегу медик.

На вшанування пам’яті Зінаїди Антоненко, значний внесок лікаря у розвиток медичної галузі мер Конотопа Артем Семеніхін ініціював перед міськрадою присвоєння їй звання «Почесний громадянин міста». А 30 квітня під час засідання 39 сесії Конотопської міської ради цю пропозицію мера було підтримано.

У БИЧКОВІ ЩЕ ДОВГО НЕ БУДЕ ТАКОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

65-літній Микола Миколайович Божук зустрів коронавірус на своєму посту, він був сімейним лікарем у Великому Бичкові на Закарпатті. У селищі про нього згадують як про лікаря з великої букви, його смерть для місцевих мешканців є справжнім ударом. Неочікуваним.

чс
Микола Божук

Донька Ірина досі не може говорити про батькову смерть без сліз — надто боляче.

- Батько випадково заразився, він не підозрював, що хвороба, про яку всі говорять, може знайти його на роботі. У нього в стаціонарі лежала людина, яку виписали з обласної онкології після хіміотерапії, їй потрібен був курс лікування в стаціонарі, батько поклав її в лікарню. У людини була температура, але після хімії то звична річ, ніхто не пов'язував ці симптоми з COVID-19, та й не було ще інформації, що серед пацієнтів, які тоді разом лежали в онкології, був цей вірус, про це ми дізналися уже після.

Тато мав проблеми із серцем і супутні – з легенями, через миготливу аритмію часто кашляв. Тому й тут, коли почався кашель, тато не звернув на це уваги, думав, що то від серця. На роботу не пішов уже тоді, коли піднялася температура. То була п'ятниця, а в понеділок узяв лікарняний. Мій брат і невістка — теж лікарі, уже в понеділок по телефону вони сказали, що мають інформацію про те, що серед тих хворих з обласної онкології був випадок коронавірусу. Так батько зрозумів, що в нього, певно, також COVID-19. У понеділок ввечері у мене теж з'явилася висока температура, тож у нас вже майже не було сумнівів щодо діагнозу. Батькові ПЛР-тест зробили у вівторок в Ужгороді, у середу був позитивний результат, його госпіталізували в інфекційку, наступного дня перевели в реанімацію, а вже в п'ятницю його не стало... Він буквально згорів за кілька днів, – згадує Ірина.

- Ми з Миколою сиділи за однією партою, потім разом вчилися, працювали. Він був терапевтом, про таких говорять “лікар від Бога”, справді професіонал вищої масті, – згадує головний лікар Закарпатського обласного клінічного кардіодиспансеру Роман Соскида. – Це був істинний сімейний лікар, який знав поіменно всіх своїх пацієнтів у селищі, їхні телефони, адреси, сімейні діагнози, чим хворіли діди, батьки, діти. Водночас був дуже сучасним лікарем, цікавився новинками медицини, використовував сучасні технології.

Він міг іти на пенсію, але роботу все одно не покидав, на посту в лікарні було все його життя. Такий сімейний лікар, як ним був Микола, не думаю, що скоро з'явиться в Бичкові.

Крім того, Микола був на рідкість розумною і високоморальною людиною. Коли до мене в кардіодиспансер клали його пацієнта, по сто разів телефонував, перепитував – як хворий, що йому робили, як переніс операцію... Та й із цим пацієнтом з онкологією — фактично, він міг сказати, що не кладе його в лікарню, але захотів допомогти. Тому й вийшло так, що згорів на роботі. В прямому сенсі.

Обласна депутатка з Рахівщини Ірина Мацепура згадує, що Микола Божук був її колегою по виконкому Великобичківської селищної ради.

- Він завжди настільки ретельно розбирав сільські питання, був незаперечним авторитетом у селищі! – каже Ірина Мацепура. – Був сімейним лікарем, який завжди готовий допомогти і порадою, й лікуванням. Переживав за медицину, хотів бачити її розвиток. Переживав за погане технічне забезпечення лікарні, за те, що це впливає на якісну діагностику. Доктора все село любило, він завжди відповідав на всі дзвінки і всіх рятував — кого і як міг. Я пам'ятаю його видатну фразу, що сільський лікар озброєний лише тонометром, фонендоскопом і власним досвідом для лікування. Був просто добрим товаришем, який щиро вітався, посміхався при зустрічі й додавав оптимізму. Не віриться, що Миколи Миколайовича нема з нами…

РЕНТГЕНЛАБОРАНТ. МАЙЖЕ СТО ВІДСОТКІВ, ЩО ЗАРАЗИЛАСЯ НА РОБОТІ

Звістка про смерть 41-річної рентгенлаборантки з Калуської районної лікарні шокувала всю медичну спільноту Прикарпаття. Богдана Гриців померла 29 квітня в Калуській ЦРЛ, де майже три тижні боролася з COVID-19 у реанімаційному відділі.

Богдана Гриців
Богдана Гриців

У Калуській районній лікарні Богдана Гриців працювала 19 років після закінчення медучилища.

«Надзвичайно хороша була людина: добра, чуйна, жодних скарг на неї ніколи не було. Ми всі її любили», – розповідає заступник директора КНП «Районна лікарня Калуської районної ради» Богдана Кудла.

«У нас лікарня від початку карантину працювала з хворими з підозрою на COVID-19. У свою зміну Богдана Гриців проводила обстеження пацієнтів. Попри те, що захист ми мали повноцінний, дотримувались усіх норм, інфікування не всім вдалося оминути… Визначити, від кого вона інфікувалась, важко, але те, що це сталось на роботі, – це 99,9%», – каже заступник директора Калуської райлікарні.

Богдана Гриців відчула погіршення самопочуття в середині березня. Одразу звернулась до свого сімейного лікаря. Поскаржилась на слабкість, підвищену температуру. На третій день полегшення не відчула, а тому вирішила зробити флюрообстеження.

«Тоді ми діагностували в неї початки пневмонії, а вона розвивається блискавично. Ми одразу госпіталізували Богдану. У нас всі ліжка були перепрофільовані на інфекційне відділення. Призначили їй лікування антибіотиками, давали кисень. У реанімаційне відділення Калуської ЦРЛ ми перевели її 13 квітня, а 29 вона померла. Там Богдана боролась майже три тижні, приймала протималярійний препарат, відразу була підключена до апарату ШВЛ, але на жаль… Ми дуже важко пережили цю втрату», – пригадує Богдана Кудла.

COVID-19 у Богдани Гриців ПЛР-дослідження підтвердило за життя. У померлої залишились двоє дітей і чоловік. Ніхто з них на коронавірус не хворів. Недугу відчула лише 61-річна мама Богдани і їй, кажуть лікарі, таки вдалося подолати вірус, який забрав життя доньки.

«Маму ми госпіталізували ще коли Богдана була у реанімації. Нині, після пережитого стресу в неї ще важкий стан, але за клінічними ознаками коронавірусної інфекції мама почувається значно краще», – констатує Богдана Миронівна.

За її словами, у Калуській райлікарні багато медиків перехворіли на COVID-19, є й такі, які повернулись до роботи після самоізоляції. Нині тут не називають ані точних цифр хворих, ані тих, кому вдалося одужати. Втім, просять, аби про них теж пам’ятали і не забули написати, що медики Калуша не здалися в боротьбі з коронавірусом.

Сергій Ханін, Тетяна Когутич, Ірина Дружук. Суми–Ужгород–Івано-Франківськ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-