Закарпатці протестують: міні-ГЕС руйнують ріки

Аналітика
2509
Ukrinform
Мешканці Хустщини перекривали обласну дорогу, щоб забудовник почув їхнє «Ні!»

Тема міні-ГЕС, які збираються зводити на українських річках, останнім часом виникає все частіше. Наразі більшість таких станцій зосереджено у Вінницькій, Кіровоградській, Тернопільській і Закарпатській областях, продовжують будувати на Рівненщині та Івано-Франківщині. Але дедалі частіше громади чинять спротив будівництву цих станцій на їхніх річках. От, до прикладу, як тільки на початку року зайшлося про плани забудувати каскадом водних електростанцій Дністер на Буковині, навколо цієї теми відразу виник шум: мовляв, не можна, не дамо – через загрозу екології та можливі паводки.

На Закарпатті про небезпеки від міні-ГЕС на гірських річках екологи говорили ще раніше. У планах забудовників в області свого часу хотіли звести 360 таких станцій – тільки після позову в суд місцевих екологів-активістів цей план скасували. Але про нього не забули, і тема зведення нових міні-ГЕС на річках випливає знову і знову. Щоправда, будувати їх стає проблематичніше - через спротив громад.

Саме так сталося на Хустщині. Тут запланований цілий каскад міні-ГЕС – на річці Ріка. Одну станцію із цього каскаду таки звели – ще у 2014-му в гірському селі Нижній Бистрий на річці Ріка. Цьогоріч у планах забудовника було розпочати будівництво ще шести – вниз по течії.

Але маючи наочний приклад одного села, життя якого повністю змінила дамба на гірській річці (стало менше води і погіршилася її якість, у річці поменшало видів риби, впав рівень грунтових вод у селі біля загати, а під час зимового паводку мало не знесло півсела), громади, що живуть нижче за течією, уже готові були захищати свою річку без жодних переконувань екологів.

Однак протестів тих не побажав чути ні забудовник, ані місцева влада.

За законом заборонити таке будівництво можна на громадських слуханнях. Але люди в одному з сіл, де планувалося спорудити міні-ГЕС - у Березовому – дійшли зі своїми протестами аж до перекриття обласної дороги. За твердженнями мешканців, сільський голова розпочав призначені РДА громадські слухання на три години раніше, закрившись у клубі, під охороною тих же невідомих молодиків, а потім зник із протоколом голосування. Повернувся тільки під вечір, коли біля села стояли кілометрові затори – через перекриту селянами дорогу.

ГЕС ДАЛА МІСЦЕВІЙ ГРОМАДІ АЖ ДВА РОБОЧИХ МІСЦЯ – І БІЛЬШЕ НІЧОГО!

Детально про конфліктну ситуацію з міні-ГЕС на Хустщині, яка досягла кульмінації на цьому тижні, Укрінформу розповів Станіслав Данко, місцевий журналіст, який весь час перебував у гущі подій:

« За епопеєю із каскадом міні-ГЕС на Хустщині я почав спостерігати з кінця 2014-го. Майже одразу після революції київська фірма звела за короткий термін таку ГЕС в селі Нижній Бистрий, на річці Ріка. Вони досить легко переконали громаду – обіцяли інвестиції в село, робочі місця, відремонтувати дорогу, школу та дитсадок.

Погодьтеся, для віддаленого гірського села, дотаційного, без перспектив, без роботи – це привабливо звучало, й люди дали дозвіл на будівництво ГЕС на річці Ріка поблизу свого села. ГЕС звели, там влаштували два робочих місця – охоронця та сторожа, і на цьому усі вигоди для громади закінчилися. Наскільки мені відомо, ні дороги, ні ремонту школи люди не дочекалися. Дешевої електроенергії – також катма, тому що електрику власник ГЕС продає НКРЕП, а ті, в свою чергу, встановлюють за законом тарифи – і ніяких знижок місцевим за ГЕС поблизу їхнього села нема: платять, як усі. (Зате, треба наголосити, що ГЕС приносить непогані доходи власнику – адже за законом держава зобов’язана закуповувати електроенергію з міні-ГЕС за так званим «зеленим тарифом» від постачальника - в 5 разів дорожче за ринкову для державних та комунальних установ – тобто, за наші з вами гроші).

Натомість, у лютому 2017 року під час паводку півсела затопило, якби вчасно рятувальники не підірвали льодовий затор на дамбі – наслідки від паводку були б іще гірші.

Власне, саме через ці нюанси, які внесла в життя людей міні-ГЕС, мешканці сіл нижче за течією Ріки категорично не захотіли таких споруд на річці біля своїх сіл.

Але, як виявилося, забудовник вирішив інакше - на його пропозицію продовжити будівництво каскаду міні-ГЕС на ділянці, протяжністю 25 км, вздовж Ріки у грудні 2016-го голова Хустської РДА видав розпорядження про початок громадських слухань у кількох селах, що розташовані нижче від Нижнього Бистрого за течією Ріки – мова про Березово, Липчу, Горінчово, Кошелево.

Громади були проти ГЕС – тут уже не спрацювали обіцянки від інвестора у вигляді будівництва доріг, шкіл та кількох робочих місць.

Власне, цю незгоду громади й мали задокументувати під час громадських слухань – їх призначили у трьох селах Липчі, Кошелеві та Березові на 10 липня, на 14.00. Відповідне розпорядження, згідно з вимогами закону, було опубліковано у газеті «Наш Хуст». Але щодо села Березового усе відбувалося в досить дивній формі – і це насторожило місцевих жителів.

По-перше, тираж газети «Наш Хуст» скупили, тільки днями вдалося дістати скан-копії опублікованого розпорядження.

Крім того, у Березові в понеділок голова зібрав слухання не на 14-ту годну, як було оголошено громаді, а о 10.30 – причому проводив їх за закритими дверима, на слуханнях перебували місцеві бюджетники, зокрема, учителі, а мешканців Березного, які висловлювали свою позицію проти міні-ГЕС, на ці слухання не пустили дивні молодики - не з місцевих.

Люди, які знали, що йдеться про питання ГЕС, намагалися прорватися до клубу, але зрештою, як така нагода видалася – виявилося, що голова разом із комісією, що засідала там, зникли, прихопивши протокол зборів. Після цього мешканці Березова перекрили дорогу, вимагали розмови з керівництвом району – до 17 години з’явився голова села і був змушений оголосити нові слухання щодо питання ГЕС у Березові на 23 липня.

Тим часом, у Липчі та Кошелеві слухання відбулися – люди висловилися проти будівництва ГЕС по течії річки в цих селах. Таким чином, питання будівництва ГЕС у цих селах закрито. Залишається ще Березово та Горінчево, в останній громаді слухання ще не призначено взагалі, але там люди також проти.

Цікаво, що 10 липня жителі Хустщини вперше дізналися про поняття «тітушки» - мова про тих молодиків, що не пускали людей до клубу, де засідав голова у Березові, а також про хлопців спортивної статури, які були присутні на слуханнях у Липчі та Кошелеві – й провокували місцевих жителів.

Треба зазначити, що поліція, яка була присутня в якості охоронців порядку під час громадських слухань у цьому випадку залишалася бездіяльною – на усі очевидні провокації молодиків (вони грубіянили селянам, встрягали в суперечки), правоохоронці ніяк не реагували. Коли я спитав поліцію, мовляв, чому ви бездієте – мені відповів полісмен: «А що, когось б’ють?» Те, що молодики агресивно поводяться, провокують людей на словесні перепалки та бійки і зникають при першій вимозі показати документи, поліцію не зацікавило.

Також дивним мені видалося вибіркове висвітлення теми у ЗМІ – центральні медіа вона взагалі не зацікавила, а більшість місцевих ЗМІ тему або замовчували, або подавали тільки точку зору влади та забудовників, яка була «за» міні-ГЕС.

І унікальний випадок із появою одного з телеканалів на слуханнях в Березові – тих самих, про які до пуття не знали навіть самі селяни і які проводив голова за закритими дверима. А журналісти каналу готували репортаж із цього начебто волевиявлення громади.»

МИ ПОЗИВАТИМЕМОСЯ ДО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ ЧЕРЕЗ ПЕРЕВИЩЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ

У своєму коментарі Укрінформу правозахисник  Віталій Грегор, який висвітлював та брав активну участь у громадських слуханнях в Липчі, Кошелеві та Березові щодо побудови міні-ГЕС, розповів, що до цієї справи його залучили самі місцеві мешканці - люди просили правової допомоги у громадських слуханнях.

-Ще минулого року у вересні до мене з листом звернулися мешканці Березова - під листом були підписи понад 600 чоловік, загалом у селі близько 3,5 тис. жителів, постійно проживає половина, інші - на заробітках, - розповідає Віталій Грегор.

У людей, за його словами, викликала підозри документація щодо будівництва ГЕС поблизу їхнього села. Вони просили створити обласну комісію для перевірки цих документів.

- Справа у тому, що будь-яка забудова на річці повинна бути у генеральному плані району, - каже Грегор. - У чинному генплані Хустського району, який приймали ще у 1975-році, ніяких ГЕС не передбачено - а це документ. І якщо є бажання зараз такі споруди на Ріці зводити, потрібно насамперед вказати це у генплані - тобто, прийняти його ще раз - за порядком, який передбачає законодавство. Цього в РДА не було зроблено, натомість, видано розпорядження про громадські слухання щодо будівництва кількох міні-ГЕС на Ріці в межах сіл Березово, Липча, Горінчево, Кошелево - просто за заявою забудовника про бажання звести ці ГЕС. Саме в Березові - це фірма «Ріка-Енерго».

Але  люди мали вже приклад Нижнього Бистрого,  коли під загрозою затоплення через затор на дамбі опинилося півсела, також через загату та порушення екосистеми на річці люди переживали за воду - боялися що вона зникне не тільки у річці, а й у сільських колодязях. Тож однозначно були проти гідроелектростанції.

Тому на перших сільських зборах щодо цього питання ще у вересні 2016-го проти проголосувало 72 особи, 12 утрималося. На останніх зборах 9 липня 2017 року усі присутні, це понад 200 чоловік, були проти ГЕС.

Потім мешканців підбурила незрозуміла процедура із призначенням слухань. Зрештою, усе це вилилося у скандал із перекриттям дороги Хуст-Долина в понеділок, 10 липня, втечею голови з села, а під вечір - призначенням нових слухань у Березові щодо питання ГЕС на 23 липня.

МИ ВЖЕ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО МОСКАЛЯ, ЯКЩО ТРЕБА ЗВЕРНЕМОСЯ Й ДО ПРЕЗИДЕНТА

Наразі, каже правозахисник Грегор, активісти, мешканці села утворили громадську спілку «Збереження Ріки».

- Це буде юридична особа, яка матиме статус позивача, - пояснює Віталій Грегор. - Від імені спілки ми зможемо позиватися до забудовника та районної влади - з приводу невідповідності документації чинному законодавству. Наразі готуємо заяви до правоохоронних органів щодо факту зловживання владою сільським головою Березова, який проводив псевдо-громадські слухання за закритими дверима. Також проситимемо надати правову оцінку документації забудовника. Ну, а крім того, готуємо звернення до голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля - з вимогою скасування розпорядження голови Хустської РДА від 12 грудня 2016 року про надання дозволу на розробку детальних планів на території Хустщини під МГЕС.

У разі, якщо не буде реакції від обласного керівництва, каже правозахисник Грегор, звертатимуться до Президента - який за законом також може скасувати розпорядження Хустського голови РДА.

Це необхідно зробити, акцентує правозахисник, бо інакше питання щодо побудови ГЕС поставатиме знову через деякий час - очевидно, що забудовник і далі педалюватиме його, бо це його гроші.

Тому вже 15 липня, активісти влаштували пікет біля Хустської РДА з вимогами заборонити будівництво міні-ГЕС на території міської ради Хуста та Хустського району в цілому, скасувати розпорядження голови Хустської РДА Павлія про надання дозволу на розробку детальних планів на території Хустщини під МГЕС, а у разі незгоди - ініціюватимуть його відставку із відповідним зверненням.

МОСКАЛЬ У СИТУАЦІЮ НЕ ВТРУЧАТИМЕТЬСЯ

Тим часом, у Москаля говорять, що ОДА в дану ситуацію не втручалася. Вирішувати, мовляв, будувати міні-ГЕС чи ні, мають органи місцевого самоврядування, на чиїй території планується таке будівництво.

- Обласна адміністрація втручається в подібних випадках тоді, коли яка-небудь забудова на річках може вплинути на берегоукріплення та протипаводковий захист, - коментує Ярослав Галас, директор департаменту комунікацій Закарпатської ОДА.

Водночас в ОДА погоджуються з місцевими противниками будівництва міні-ГЕС .

- Приклад Нижнього Бистрого показав, що ці міні-ГЕС не дають жодної вигоди - ні економічної у якості робочих місць, ні якихось більш-менш серйозних інвестицій в інфраструктуру села, - каже Галас. - Крім того, лютневий паводок довів, що такі ГЕС на гірських річках - небезпечні і несуть загрозу не тільки екології, а безпосередньо життю та майну мешканців.

Ми, звісно, звернулися до місцевої влади - Хустської РДА з проханням надати обгрунтовану фактами та цифрами інформацію щодо того, який саме позитив буде для району після будівництва цих міні-ГЕС на гірській гічці. Щоправда, спілкуватися телефоном чиновники відмовилися, нам запропонували надіслати інформаційний запит. Тож наразі дані питання залишаються відкритими - цю інформацію ми зможемо опублікувати тільки після отримання офіційної відповіді.

ГЕС ДАЄ РОБОТУ 4-6 ЛЮДЯМ, А ОДИН ТУРИСТ ДАЄ РОБОТУ 9 ЛЮДЯМ

Власне, екологи, які першими почали бити на сполох через каскад міні-ГЕС на Хустщині, говорили так:

- Не існує екологічних ГЕС. Бо сама їхня сутність є антиприродною. Сьогодні гідроенергетика розвивається лише в країнах третього світу. В таких країнах як США, ГЕС руйнують або модернізують, вкладаючи мільярди доларів у збереження біорозмаїття та спеціалізовані наукові центри моніторингу рідкісних і зникаючих через ГЕСи видів, - переконує  Оксана Станкевич-Волосянчук, керівник ГО «Екосфера», еколог, яка постійно моніторила тему із забудовою Ріки каскадом міні-ГЕС.

Індульгенцію на знищення річки можуть мати лише ті країни, де гідроенергетика є єдиним джерелом електроенергії. Україна такою не є. Тому ніякого виправдання руйнації та знищення річок Карпат, які є унікальними для світу у ХХІ ст. своєю природною непорушеністю, автентичністю та еталонністю, немає.

Саме в них - наше багатство і багатство місцевих громад. Бо одна ГЕС дає роботу 4-6 людям, а один турист дає роботу 9-ом. Розвивайте водні види туризму на наших чудових гірських річках, зони відпочинку на берегах, пункти прокату спорядження, готелі, ресторани, магазини із сувенірами, тощо. І хай це буде вашим власним бізнесом, майте дохід для своїх родин. Будьте господарями свого краю, любіть і бережіть свою річку, бо у ній справжні скарби. І хай вони будуть вашими. А не чужих дядів, які купують її за пару сотень гривень назавжди, - таку думку висловила Оксана Станкевич-Волосянчук.

ОЧЕВИДНО, ЩО ЛОБІ У ЦИХ МІНІ-ГЕС НАДПОТУЖНЕ

Науковець Федір Крутяк із УжНУ, який також виступав на захист Ріки від міні-ГЕС акцентував у коментарі для Укрінформу на іншому.

- Будь-які подібні проекти повинні виноситися на публічне обговорення за участю відповідних фахівців, екологів, науковців, - каже він. - Ясно, що у документах забудовників є висновок спеціаліста щодо "екологічності" міні-ГЕС. Але цей висновок не може бути єдиним, таке рішення повинне виноситися на громадські слухання за участю багатьох спеціалістів - а інакше не можна давати ніяке «зелене світло» такому будівництву.

На жаль, ми мали можливість перевірити негативні прогнози щодо впливу міні-ГЕС на екологію, на види, що проживають у річці - і вони підтвердилися. Загата уповільнює течію, підвищує температуру води у водосховищі, там накопичується мул, розвиваються інфекційні агенти - все це погіршує якість води. Після загати річка не те що міліє - вона узагалі пересихає, трьох кілометрів річки нема. Тут не треба говорити про вплив на рибу, яка не може підніматися на нерест, - таке пересихання прямо впливає на зниження грунтових вод поблизу в поселенні. На цьому фоні я і більшість колег узагалі не розуміємо, як будь-яка організація могла надати еко-дозвіл на будівництво такої споруди на річці.

Крім усього, лобісти говорять про те, що річка з дамбою залишиться привабливою для туристів, мовляв, там можна буде купатися. Але ж річка закована в бетон, там повсюдно огорожі - про яке купання може йтися? - каже Крутяк.

Зрештою, каже науковець, тут очевидно, що лобі у цих міні-ГЕС надпотужне, і з усього видно, що забудовнику просто байдуже, що буде, зрештою, з річкою та з тими, хто живе поблизу неї.

Тому наразі у місцевих громад єдиний вихід, щоб урятувати та зберегти свої річки - це мати чітку позицію, дотримуватися її попри все і твердо стояти на своєму.

Тетяна Когутич, Ужгород.

Актуально

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-