Попереду - тест на зрілість усієї системи державного управління

Поточний порядок денний парламенту формується під впливом трьох системних треків: виконання зобов’язань у межах програми співпраці з МВФ, реалізації Плану України в рамках програми Ukraine Facility та забезпечення євроінтеграції. Усі три напрями взаємопов’язані – ідеться не про окремі реформи, а про комплексну трансформацію державного управління, фінансів та правової системи.

ЗАКОНОДАВЧИЙ ТРЕК СПІВПРАЦІ З МВФ

У рамках програми з МВФ Верховна Рада має зосередитися на ухваленні законів, що забезпечують макрофінансову стабільність, наповнення бюджету й підвищення інституційної спроможності держави.

Ключові напрями законопроєктів:

Фіскальна політика й бюджетна дисципліна. Очікується ухвалення змін до бюджетного законодавства, які посилять контроль за державними фінансами, запровадять середньострокове бюджетне планування та сприятимуть обмеженню дефіциту бюджету.

Податкова реформа. Законопроєкти мають забезпечити розширення податкової бази, зменшення тіньової економіки та цифровізацію адміністрування податків.

Незалежність фінансових регуляторів. Передбачається посилення інституційної незалежності НБУ та інших фінансових органів. Це – одна з базових вимог МВФ.

Антикорупційна інфраструктура. Очікуються зміни, спрямовані на підвищення ефективності НАБУ, САП та ВАКС, зокрема щодо процедур і підзвітності.

Критична проблема цього треку – дисципліна виконання. Уже зафіксовані випадки невиконання частини індикаторів у попередні періоди, що створює ризик затримки фінансування. Загалом ціна питання – понад 11 млрд доларів до 2029 року за обома програмами, що реалізуються на сьогодні.

ЗАКОНОДАВЧІ ПРІОРИТЕТИ UKRAINE FACILITY

План України в межах Ukraine Facility – не лише фінансова підтримка на 50 млрд євро. Це насамперед жорстко прив’язаний до реформ механізм, що має назву «гроші в обмін на реформи».

Основні блоки законопроєктів:

Реформа державного управління. Містить зміни до законодавства про державну службу, підвищення прозорості ухвалення рішень та цифровізацію процесів.

Корпоративне управління держпідприємств. Ми повинні узгодити управління державними активами зі стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Судова реформа й верховенство права. Пріоритет – завершення перезапуску судової системи та забезпечення незалежності суддів.

Інвестиційний клімат. Передбачаються зміни в регуляторній політиці, дерегуляція та гарантії захисту інвесторів.

Важливий нюанс: фінансування за Ukraine Facility прямо залежить від виконання індикаторів. За підсумками 2025 року Україна не виконала 14 індикаторів з Плану України на 3,9 млрд євро, причому більшість із них припала на IV квартал – 10 індикаторів вартістю 2,5 млрд євро. Загалом ціна питання – майже 16 млрд євро до кінця 2027 року.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Найбільш масштабний і складний блок – це адаптація законодавства до права ЄС. Його рамку визначає Національна програма адаптації законодавства до acquis ЄС, яку 1 квітня 2026 року затвердив уряд.

Ідеться про безпрецедентний обсяг роботи:

● понад 1600 актів права ЄС, які підлягають імплементації;

● 1875 завдань, структурованих за переговорними кластерами;

● повна перебудова регуляторного середовища держави.

Ключові напрями законопроєктів:

Технічне регулювання та стандартизація. Передбачає гармонізацію стандартів продукції з вимогами ЄС.

Енергетика та кліматична політика. Ідеться про імплементацію норм щодо ринку енергії, декарбонізацію та екологічні стандарти.

Митна та податкова політика. Адаптація до правил митного союзу ЄС і гармонізація непрямих податків.

Право конкуренції та державна допомога. Створення прозорих правил для бізнесу відповідно до норм ЄС.

Захист прав людини та інституційні реформи. Основні напрями – права меншин, реформа державного управління та судової системи.

Головна зміна, на яку слід зважати: відбувся перехід від декларацій до операційного плану. Програма містить чіткі строки, відповідальних виконавців і вимірювані результати. Отже, моніторинг виконання цих вимог буде щільним та прискіпливим.

Ціна питання поки що не відома. Але це точно великі кошти. Просто для розуміння: адаптація до стандартів ЄС тільки у сфері засобів захисту рослин може коштувати нашому агросекторові до 2 млрд доларів на рік.

ВИКЛИКИ ТА РИЗИКИ

З наведеного переліку очевидно, що Верховна Рада стає центральним елементом реалізації євроінтеграції та відіграватиме значну роль у забезпеченні надходження міжнародної фінансової допомоги.

Навіть в узагальненому вигляді обсяг робіт вражає. Це означає, що кількість законопроєктів об’єктивно перевищуватиме звичайний темп роботи парламенту. Наслідком цього може бути перевантаження Верховної Ради, і тоді проблеми лютого-березня в її роботі почнуть здаватися «квіточками».

Наступний виклик – якість законодавства. Прискорення процесу ухвалення створює ризик технічних помилок і неузгодженостей. Тому суттєво зростають вимоги до ініціатив, які тепер перебувають на стадії розроблення. І це виклик, на який мають знайти гідну відповідь в уряді.

Ще одна системна проблема – фінансове навантаження. Адаптація до стандартів ЄС потребує значних інвестицій, особливо у сферах екології та виробництва. І працювати над залученням цих інвестицій слід уже сьогодні. Зокрема, через дисципліноване виконання вимог, які зафіксовані в програмах співпраці з МВФ та Ukraine Facility.

Загалом порядок денний Верховної Ради до кінця року – не просто набір законопроєктів. Це – дорожня карта системної трансформації країни, за умов, коли всі ключові реформи синхронізовані між собою через міжнародні зобов’язання. Фактично, це тест на зрілість усієї системи державного управління, і ми не маємо права його не здати. Саме тому ті паростки діалогу та конструктивної співпраці між урядом та Верховною Радою, які з’явилися останнім часом, мають зміцнюватися, бо це найперша передумова для досягнення історичного результату.

Олексій Леонов, народний депутат України

Фото: Вікіпедія

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства