Розпуск КСУ: за крок до можливого правового колапсу

Розпуск КСУ: за крок до можливого правового колапсу

Аналітика
Укрінформ
Ідея президента Зеленського розпустити склад Конституційного Суду відповідає запиту суспільства та суперечить Конституції. Що далі?

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду, визнати його рішення про декларування “нікчемним” і без правових наслідків, та скасувати відповідні зміни до ЗУ “Про запобігання корупції”. У відповідь на одіозне рішення КС (подробиці – ТУТ) президент рішуче пішов ва-банк, не зважаючи на критику з боку опозиційних депутатів та правників.

Президент до конституційних суддів: іду на “ви”

Проєкт закону складається з двох статей – “Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах” і “Відновлення конституційного судочинства”. Документ визначено як невідкладний.

У ньому пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.

«Суб'єктам призначення суддів Конституційного Суду України невідкладно розпочати процедуру відбору на конкурсних засадах з подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», нового складу Конституційного Суду України», – зазначається у законопроєкті.

У пояснювальній записці вказується, що його розроблено з метою забезпечення дотримання конституційного ладу в Україні та недопущення узурпації влади суддями Конституційного Суду.

Новий склад КСУ пропонують обирати відповідно до “порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”. Водночас та ж Конституція забороняє таким чином припиняти повноваження суддів КСУ.

Як відомо, змінити склад Конституційного суду можна лише за згодою самих суддів. Для цього потрібно щонайменше дві третини від конституційного складу суду.

У Конституції вичерпно перераховані підстави для звільнення судді КСУ.

Зокрема, це може бути неспроможність виконувати свої обов’язки за станом здоров’я, порушення вимог щодо несумісності, вчинення значного дисциплінарного проступку чи нехтування своїми обов’язками та подання заяви про відставку.

Крім того, Конституція чітко визначає, що рішення та висновки КСУ є обов’язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені. Проте законопроєктом президента пропонується не виконувати рішення КСУ та повернути дію окремих положень антикорупційного законодавства, які суд визнав неконституційними.

Правники і громадськість: «алярм», країна на порозі конституційної кризи

Конституційний Суд закидали димовими шашками / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Тож, ситуація склалася патова. З одного боку рішення КС з його змістом та якістю мотивації має мало спільного із верховенством права. (Хоча КСУ й відкидає ці звинувачення, мотивуючи свої рішення низькою якістю підготовки антикорпуційних законів, що насправді частково так і є. – Авт.). З іншого, також далекий від верховенства права і президентський законопроект. Але варіантів для вибору у президента було небагато. Або глибоке реформування, включно із змінами до Конституції, і підвищення якості підготовки законодавчих актів, а це вимагає неабиякого політичного лідерства і хоч мінімального консенсусу еліт. Або загострення кризи і певні екстраординарні дії, які можна виправдати лише уникненням ще гірших наслідків. Президент вирішив діяти екстраординарно.

"Те, що пропонує Президент, є неконституційним, оскільки не може Верховна Рада взяти і обірвати строк повноважень всіх суддів, тим більш одночасно. Відповідно до цього закону виникає ситуація, коли Україна залишається без Конституційного суду взагалі. Бо в законопроекті сказано, що "повноваження складу, діючого на момент прийняття рішення, припиняється з дня набуття чинності цим законом". Тобто, немає навіть перехідних положень. Наприклад, ми оголошуємо конкурс, а поки не будуть нові судді відібрані, старі діють. Це теж була б конструкція проблемної легітимності, але принаймні це б виглядало юридично", – пояснив Олександр Марусяк, фахівець у сфері конституційного та міжнародного публічного права.

Олександр Марусяк
Олександр Марусяк

На його думку, на сьогодні єдине, що може легітимно зробити влада – це ухвалити необхідні законодавчі зміни про декларування, рішення КСУ щодо якого початково і викликало суспільний резонанс.

"Щоб не було загроз скасування безвізу – тобто певним чином виконати рішення КСУ, але крім того, почати процедуру допризначення суддів", – зазначив Марусяк. Експерт нагадав, що наразі у Конституційному суді є три вакантні місця, з яких два – за квотою Ради. "Якщо б наприклад, ВР змінила правила проведення конкурсу суддів КСУ, залучивши, наприклад, міжнародних експертів, тоді судді, які будуть призначені, матимуть більший рівень легітимності в очах суспільства", – додав він.

Багато хто переконаний, що Україна – за крок до колапсу конституційного ладу. Мовляв, по розгоні КС, президент, а за ним і будь-хто, взагалі перестануть звертати увагу на Конституцію і зможуть творити все, що заманеться. «Дії деяких суддів, перш за все Окружного адміністративного суду Києва, а все частіше – і Конституційного Суду – руйнують правове поле держави і нищать здобутки важливих реформ. – визнає історик, народний депутат, екс-директор Національного інституту пам'яті Володимир В'ятрович. – Але якщо можна в свавільний спосіб звільнити всіх суддів КС, чому не можна указами президента позбавляти повноважень депутатів чи мерів? Або ухвалювати закони «опитуваннями» виборців. Зупинити і без того схильну до постійних порушень Конституції владу буде просто нікому. Бо Конституційного Суду не буде взагалі, або буде сформовано слухняний склад КС, який покриватиме будь-яку сваволю Банкової. До того ж сам КС неминуче визнає свавільний закон антиконституційним. І що далі: лукашенківщина, підтримка перевороту силовими діями поліції? Чи кілька паралельних законодавств і конституційних судів? Це шлях до перетворення України на failed state в умовах триваючою російської агресії».

Та в суспільстві, яке давно вже зневірилось у вітчизняній судовій системі (зокрема в тій його активній частині, яка пішла протестувати під стіни Конституційного Суду), більше погоджуються з відомим адвокатом Масі Наємом.

«…Вимушений визнати, що законопроект Президента – це дуже небезпечний прецедент. Тобто фактично ми маємо негативні наслідки від рішення КСУ, які вже наступили. І негативні наслідки від прецеденту, коли Президент фактично отримує зелене світло на дії, які не передбачені законом. В цій ситуації вважаю те рішення правильним, від якого найменше шкоди інтересам України прямо зараз. І тому такий законопроект – правильне рішення. До того ж президент – гарант Конституції, згідно ст. 102 Конституції. Ризики абсолютно неадекватних дій Президента в майбутньому – є, але... щось мені підказує, що народ може цьому запобігти», - прокоментував ситуацію адвокат.

Депутати: самі в шоці

Федір Веніславський
Федір Веніславський

Вплинути на практику прийняття чинним складом Конституційного суду України рішень, які несуть загрозу національній безпеці країни, не можна тими юридичними механізмами, які є в чинному законодавстві, тому потрібно вдаватися до політико-правового рішення, зазначає представник президента України в КС, народний депутат Федір Веніславський. У коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" він розповів, що в історії України дійсно не було подібних прецедентів, коли президент вносить законопроект про припинення повноважень всіх діючих суддів КС. Як і не було прецедентів, коли КС приймав рішення з "чітким системним порушенням "Конституції, закону про Конституційний суд і регламенту КС, закону про запобігання корупції.

Між тим, представники опозиційних фракцій – "Європейської солідарності", "Голосу", Батьківщини та ОПЗЖ вважають поданий президентом законопроєкт спробою узурпувати владу. Про це заявили співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко у Facebook, голова фракції "Голос" Сергій Рахманін у Facebook, нардеп Сергій Власенко від "Батьківщини" та народний депутат з ОПЗЖ, суддя КС у відставці, Василь Німченко у коментарі Інтерфакс-Україна.

Законопроект Зеленського про розгін КСУ також й не всім "слугам" подобається. Нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура в ефірі телеканалу "112 повідомив, що серед нардепів "Слуги народу" є різні думки з приводу цього проекту. "У нас в понеділок буде засідання фракції. Є різні думки з приводу цього законопроекту, зокрема серед депутатів, які мають юридичну освіту. Тому будемо обговорювати і на засіданні фракції вирішувати, що далі з цим робити", – сказав Качура. Він наголосив, що зараз складно сказати, чи схвалить Рада законопроект Зеленського», – повідомив депутат.

Ольга Совгиря
Ольга Совгиря

За словами представниці Верховної Ради в КСУ, заступниці голови Комітету ВР з питань правової політики Ольги Совгирі на початку наступного тижня комітет збереться на обговорення. “Питання складне дуже. Тут поєдналися політичні і правовий моменти. Питання буде розглядатися спочатку на підкомітеті, потім на комітеті буде прийняте рішення”, – сказала Совгиря.

Юстиція про конституційні пастки: і все ж справедливість понад усе

Отже, що маємо в сухому залишку?

Є Конституційний Суд, який своїм рішенням про неконституційність ключових антикорупційних норм поставив повноцінну європейську інтеграцію країни, як кажуть у певних колах, на “лічильник”. Є Конституція, яка забезпечує повний імунітет суддів КС. Є президент, який в пошуках виходів з патової ситуації, вдався до найрадикальніших дій. Є депутати, які не готові підписуватися на запропонований варіант і брати на себе відповідальність за правовий “хеловін”, що гарантовано розпочнеться з його реалізацією. І є народ, який вже бачити не може “пик” у мантіях, які однією рукою порушують закон, “забуваючи” або “не розуміючи” як декларувати статки, а другою голосують за скасування відповідальності за це саме порушення (ну, звісно, жодних конфліктів інтересів! – Авт.). Доброчесність? Ні, не чули.

«У нас є юридична пастка, з якої чітким і юридичним шляхом вийти дуже складно у тому сенсі, що законодавець не передбачав випадок, коли у суспільстві виникне сумнів у доброчесності, наприклад, суддів КС», – слушно зауважив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі Громадського радіо.

Малюська нагадав, що для внесення відповідних змін до Основного закону необхідний висновок Конституційного суду, який ухвалюватимуть ті ж судді, до яких у суспільства виникли претензії. За його словами, ця юридична пастка призвела до того, що РНБО і президент запропонували «креативніший спосіб вирішення проблеми» – законопроект щодо звільнення суддів Конституційного суду.

В своєму дописі в FB Денис Малюська докладно пояснив, чому попри все подібний політичний креатив має право на існування. «Те, що механізм, запропонований президентом, не передбачений Конституцією і законом, є його сильною і слабкою стороною. Слабкою тому, що безумовно опоненти у парламенті будуть говорити, що цей закон є неконституційним, але це одночасно є його сильною стороною. Сильна, бо відповідає запиту суспільства, яке втратило довіру до судової системи, а слабка – бо політична більше, ніж юридична», – написав Малюська.

Чимало опонентів такого рішення вказали, що воно не є юридичним та не відповідає вимогам закону і Конституції, а тому не може бути підтриманим. При цьому, слід віддати належне, чимало з них спробували запропонувати альтернативні юридичні варіанти врегулювання проблеми, які, на жаль, чудові у всьому, крім реалістичності або ж ефективності, вважає профільний міністр.

«Як міністр юстиції я є одночасно і політиком, і юристом, а тому боротьба «внутрішнього юриста» з «внутрішнім політиком» є ще жаркішою та затятішою, аніж більшість суперечок у фб. Результат цих суперечок – моє переконання, що політичне вирішення проблеми має право на існування», – запевняє Денис Малюська.

Він нагадав, що подібна суперечка (хоча і значно більшого ступеню ваги) між політичним та юридичним рішенням уже була не так давно, у 2014 році.

Протест біля Конституційного суду
Протест біля Конституційного суду

Тоді суспільну довіру втратив президент Янукович та його команда. І тоді у часи Революції гідності було прийнято чимало політико-правових рішень, де трагічність ситуації цілком правильно і справедливо переважила окремі вузькі юридичні обмеження. Одним з таких політико-правових рішень стала нині чинна редакція Конституції України – 2004 року, яка й «розвернула» дію несправедливого рішення тодішнього Конституційного Суду України, винесеного, за чутками, під політичним тиском та за чималу грошову винагороду від тодішньої влади.

«У чому секрет успішності тих політичних (або ж, якщо хочете, політико-правових) рішень? На мою думку у тому, що це був суспільний компроміс та реалізація справедливості. Це – єдиний критерій, який відрізняє справедливе політичне вирішення складної суспільної проблеми від антиконституційних дій або ж (іноді) узурпації влади. Тому чи має право на життя і реалізацію ініціатива Президента щодо перезавантаження КСУ? Моє внутрішнє переконання – так, якщо вона буде підтримана Верховною Радою України і суспільством. Рада національної безпеки та оборони України та Президент України своє слово сказали. Суспільство, здається, теж. Черга Верховної Ради України», – резюмував міністр юстиції.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-