Як Павло Букін став главою “Укроборонпрому” і що буде з концерном? - 26.02.2018 18:09 — Новини Укрінформ
Як Павло Букін став главою “Укроборонпрому” і що буде з концерном?

Як Павло Букін став главою “Укроборонпрому” і що буде з концерном?

Аналітика
1150
Ukrinform
У ВПК він “не чужий”, має зарплату півмільйона на місяць, але це майже все, що відомо про нового голову ключового оборонного відомства

Президент Петро Порошенко призначив нового гендиректора “Укроборонпрому” Павла Букіна. Зрозуміло, що увага до цього призначення і в Україні, і в світі є особливою, надто відбулось воно на тлі нещодавньої публікації надвпливової американської газети The New York Times, в якій “Укроборонпром” згадується в суто негативному світлі: як про місце, де живе і процвітає корупція. А тут ще й це призначення відбулося так, що в багатьох це викликало, як мінімум, подивування: очільником стала людина підкреслено не публічна, невідомо звідки пан Букін родом, де вчився…

Щоправда, на публікацію New York Times зреагували швидко А інакше, мабуть, і бути не могло, якщо колишній співробітник контрольного відділу Укроборонпрому Дмитро Максимов розповідав американським журналістам, наприклад, що якісь маленькі металеві гвинти, придбані “Укроборонпромом” для Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу, злетіли в ціні з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4000 доларів рік тому, після того як “Укроборонпром» таємничим чином переклав свій бізнес на зовнішнього постачальника”.

В Укроборонпромі відповіли – мовляв, самі все бачимо і реагуємо: факти порушень та можливих зловживань на Львівському авіаційно-ремонтному заводі були встановлені ще восени 2017 року. За результатами службового розслідування керівника підприємства Олександра Кравчука звільнено, а факти розтрати коштів під час закупівлі запчастин у взаємопов’язаних фірмах передано до Генеральної прокуратури, НАБУ та СБУ.

А ще, наполягають в Укроборонпромі, “саме завдяки заходам внутрішнього контролю концерну з 2014 року було передано до правоохоронних органів 185 матеріалів з ознаками зловживань та корупційних проявів на підприємствах концерну. За ними розпочато 42 кримінальні провадження. 28 керівників підприємств відсторонено від посад, а ще 70 службових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності”.

Тим часом, і новий гендиректор Букін уже зробив кілька заяв. Перша - невдовзі “Укроборонпром” чекають “зміни управлінського апарату, оптимізація, скорочення управлінського апарату”, а друга - про структуру доходів: левову частку прибутку концерну забезпечують закордонні замовлення: “10-15% – це державне оборонне замовлення, 85% - експортні постачання”.

Відтак ми спробували розібратися, що все ж таки відомо про Павла Букіна та яких змін варто очікувати в Державному концерні?

Павло Букін
Павло Букін

Про Павла Букіна, наче про агента 007 — інформації “нуль”

У вільному доступі інформації про Павла Букіна, 1976 року народження – не просто мало, а дуже мало. Пошуковик нічого, крім стандартних декларацій держслужбовця не показує. Ми не змогли знайти інформацію навіть про те, де народилася людина, яку призначено керувати українським ВПК під час війни, ні де вона вчилася. Це вже не кажучи про склад сім’ї та інші такі подробиці. З лютого 2016 року пан Букін обіймав посаду гендиректора держкомпанії Укрспецекспорт. Перед цим – у 2012-2013 роках, за Януковича тобто – заступник гендиректора того ж Укроборонпрому.

Найгучнішим скандалом в ЗМІ, в якому фігурує прізвище “Букін”, на сьогодні є новина 2017 року, коли стало відомо про вражаючий розмір його зарплати. У декларації чиновник вказав, що його заробітна плата за місяць збільшилася на 44% і склала 579 тис. грн. Натомість за весь 2016 рік Букін задекларував зарплату розміром 1,1 млн грн. Власне, що стосується офіційної інформації, то на цьому вона закінчується.

На думку експерта антикорупційної організації StateWatch Гліба Канєвського, посада голови Державного концерну і цього разу була віддана кулуарно, тобто ніякого конкурсу у класичному розумінні цього слова не відбулося:

Гліб Канєвський
Гліб Канєвський

“Факт обрання нового очільника “Укроборонпрому” за закритими дверима свідчить про те, що ця людина не буде незалежною. В найближчому майбутньому змін чекати не варто. Думаю, що концерн продовжить політику піару на досягненнях авіаційного підприємства “Антонов”, на постачанні запчастин і відремонтованої техніки на фронт. Проте “Укроборонпром” не буде висвітлювати питання щодо вливання іноземних інвестицій. Концерн залишиться тією ж закритою структурою, і це практично унеможливить контроль як з боку громадськості, так і з боку правоохоронних органів. «Укроборонпром» перетворився на державу в державі, де наразі функціонують понад сто підприємств, з яких частина або неефективні, або взагалі існують тільки на папері. Коротше кажучи, “Укроборонпром” фактично ніхто зараз не контролює. Це якщо, по-перше. По-друге, іноземні та міжнародні партнери вимагають проведення незалежного аудиту, тому що досі ніхто цим не займався нібито через ряд технічних обставин. Ну і, власне, по-третє, склад наглядової ради Укроборонпрому теж формується в доволі непрозорий спосіб. Є підстави вважати, що в цю раду ставлять “своїх”, повністю заангажованих. Тому про здійснення незалежного контролю годі говорити”.

Про непрозорість конкурсу на посаду голови “Укроборонпрому” говорить і генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Олена Трегуб:

Олена Трегуб
Олена Трегуб

“Важливіше навіть не те, хто очолює концерн, а те, як відбувалася процедура відбору кандидатів на цю посаду. Нагадаю, що відповідно до Статуту концерну, призначення генерального директора здійснюється Президентом України за поданням Прем’єр-Міністра України. Так от 12 лютого Президент своїм указом звільнив з посади генерального директора ДК «Укроборонпром» Романа Романова. А вже наступного дня, 13 лютого, прес-служба ДК «Укроборонпром» повідомила, що наглядова рада завершує добір кандидатур для призначення Президентом України нового генерального директора. В цьому разі викликає подив те, що добір кандидатів завершується уже наступного дня після звільнення Романа Романова і в такий непрозорий спосіб. Тобто, фактично без конкурсу. Схоже, що ім’я переможця знали заздалегідь. Гендиректора обрали “тишком-нишком” та ще й з таким поспіхом. 20 лютого Прем’єр-міністр направив подання Президенту, який 21 лютого своїм підписом ухвалив призначення Павла Букіна на посаду голови “Укроборонпрому”. Ми від самого початку закликали Кабінет Міністрів визначити критерії та порядок відбору керівника Державного концерну, а також провести відкрите обговорення кандидатур на цю посаду. Відповідь так і не надійшла”.

Непрозорий конкурс, закрита структура... Невже жодних змін в Державному концерні очікувати не варто?

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що, хто б не очолював “Укроборонпром”, самостійно щось принципово змінити у Державному концерні він не зможе:

Олег Жданов
Олег Жданов

“Варто розуміти, що один в полі не воїн. “Укроборонпром” перебуває в системі державного ВПК, де фактично роками нічого не змінюється. І щоб цю ситуацію побороти — необхідно, перш за все, змінювати саму систему”.

Відтак, на думку експерта треба “...ліквідувати саму систему управління «Укроборонпромом», розформувати. Визначити, які підприємства рентабельні, які треба ліквідувати, а які приватизувати. Усі підприємства концерну, які при цьому залишаться державними, необхідно перевести на госпрозрахунок. Призначати керівників і створювати внутрішній ринок озброєнь, при цьому державний сектор поставити в рівні умови з приватними фірмами, які готові виробляти озброєння, а у нас такі є. Робити оборонні замовлення, проводити тендери, вкладати кошти у внутрішній ринок. Ну і, власне, отримувати прибуток або напряму від державного підприємства, або прибуток у вигляді податків від комерційного підприємства. Комплекс цих дій підштовхне розвиток української економіки на основі ВПК”.

Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд вважає, що необхідно ввести прозоре управління компанією:

Оксана Сироїд
Оксана Сироїд

“Частина підприємств сьогодні доведені до банкрутства. І перший напрямок, в якому необхідно рухатися, це корпоратизація цих підприємств, прозоре управління ними. Після того, як буде введено прозоре управління, повинен бути проведений аудит цих підприємств. Згодом повинні бути створені конструкторські консорціуми, які прийматимуть рішення про розробку інноваційних зразків, і, наприклад, рада директорів, яка буде приймати рішення про виробництво того чи іншого виду озброєння або циклу виробництва”.

Схожу думку висловив і директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. За його словами, для зниження корупції та налагодження системного переозброєння ЗСУ необхідний комплекс реанімаційних заходів для ОПК. У першу чергу - створити центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом для формування і реалізації військово-технічної політики:

Валентин Бадрак
Валентин Бадрак

“Нова структура повинна безпосередньо підпорядковуватися першому віце-прем'єр-міністру України. Також слід створити контролюючий підрозділ в адміністрації Президента. Таким чином можна посилити відповідальність керівників підприємств за зриви серійних поставок озброєнь і військової техніки. Крім того, слід ліквідувати невластиві функції Укроборонпрому, який поєднує роль міністерства і господарської структури”.

Мирослав Лискович, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>