Валютний курс в Україні: весняні рекорди та прогнози на літо
Весна цьогоріч була щедрою на неприємні для гривні курсові рекорди. Лише у травні курс долара в Україні п’ять разів оновлював історичні максимуми. Така ж тенденція зберігається і на початку літа: вже три рекорди, практично щодня американський «зелений» потроху дорожчає, але про різкі курсові стрибки не йдеться. Більше того, українська валюта час від часу відвойовує позиції. Приміром, доволі активно гривня зміцнювалася упродовж двох тижнів наприкінці квітня - на початку травня. Що буде далі? Зокрема, чи варто чекати на сезонне посилення гривні у літній період?
ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЛИ КУРС НАПРИКІНЦІ ВЕСНИ
У четвер, 4 червня, офіційний курс долара досяг нового історичного максимуму – 44 грн 35 коп. Це на одну копійку більше, аніж днем раніше. Натомість європейська валюта порівняно з попереднім днем, коли було зафіксовано історичний рекорд у парі євро–гривня (51,66 грн/€), втратила 14 копійок. Нинішній її курс – 51,52 грн.
Загалом же з початку року гривня девальвувала приблизно на 4,7% проти долара та більш як на 3% порівняно з євро – 1 січня офіційні курси НБУ, нагадаємо, становили 42 грн 35 коп. за долар та 49 грн 79 коп. за євро. За темпами знецінення наша валюта опинилася поміж світових антилідерів – на 11 місці за підсумками січня-травня.
Причини девальвації загальновідомі. Передовсім – продовження повномасштабної російської агресії та пов’язані з нею ризики й критичне перевищення показників імпорту над українським експортом. У тому числі, через потреби в закупівлі енергетичного та іншого дорогого обладнання для відновлення після масованих атак на нашу енергетику.
За даними Державної митної служби, в січні-квітні дефіцит зовнішньої торгівлі товарами сягнув $18,3 млрд (імпорт – $32,2 млрд, експорт – $13,9 млрд).
«Порівняно з аналогічним періодом минулого року, торговельний дисбаланс збільшився на понад 59%. Це «вимиває» значні валютні ресурси з країни і впливає на динаміку золотовалютних резервів України. НБУ доводиться постійно бути присутнім на міжбанку і дуже часто виходити на торги з інтервенціями, щоб перекривати своїми продажами дефіцит клієнтської пропозиції долара на ринку», – пояснює фінансовий аналітик Олексій Козирєв.
Навесні на курсовій ситуації істотно позначалися й підвищення світових цін на нафту через події в Ірані та невизначеність довкола надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Ближче до літа вплив цих чинників майже нівельовано: Євросоюз ухвалив остаточне рішення про кредитування України на 90 млрд євро у 2026-2027 роках, а негативний ефект підвищення вартості пального себе практично вичерпав.
Натомість ще одна глобальна тенденція – зміцнення долара на світових ринках – зберігається. У травні вона навіть посилилися – через підвищений інтерес інвесторів до американського боргу (приміром, дохідність 30-річних облігацій США зросла до найвищих показників за майже два десятиліття, перевищивши 5%). Чим, поміж іншого, і можна пояснити швидші темпи девальвації гривні у парі з американською валютою, аніж із європейською.
Національний банк продовжує тримати ситуацію під контролем, завдяки уже згаданим інтервенціям на міжбанківському валютному ринку, згладжуючи надмірні коливання. У травні чистий продаж валюти становив $3,185 млрд, на 11% менше квітневих показників. Водночас це на 9% більше, ніж у травні минулого року. Загалом же з початку року Нацбанк витратив на валютні інтервенції понад $18 млрд.
І хоча через це міжнародні резерви України за останні місяці помітно скоротилися, регулятор має достатньо ресурсу, аби упродовж доволі тривалого періоду тримати курс «у розумних межах». На початок червня резерви країни становили $48,22 млрд. Тоді як у лютому цей показник сягав $57,7 млрд (історичний максимум). Але це однак принаймні на $10 млрд перевершує максимальні показники до війни. А на початок повномасштабного вторгнення РФ цей показник, нагадаємо, взагалі ледь сягав $28,1 млрд.
Щодо внутрішнього попиту на іноземну валюту, то у травні він помірно скорочувався, натомість пропозиція доларів та євро на міжбанківському ринку зростала.
«На міжбанку у травні операції пожвавилися на 6% за рахунок активізації продавців валюти. Спрацювали й податкові тренди бізнесу, і вихід на піки курсу долара, коли бізнес активізувався у продажу. Також не виключаю конвертації частини валютних інвестицій мілтеком (галузь оборонних і військових технологій, – ред.) для внутрішнього фінансування. Попит також зріс, але значно нижчими темпами», – деталізує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
За таких умов обсяги щотижневих інтервенцій Нацбанку відповідали звичним показникам – $700-800 млн, тоді як у березні вони іноді сягали $1,3 млрд.
Знизився й попит на готівковому ринку, натомість українці почали активніше продавати валюту. При цьому дефіциту готівкових доларів і євро у банках та обмінниках фінкомпаній немає.
«Негативне сальдо між обсягами валюти, що купується і продається громадянами, – «мінус» $349 млн за квітень – 9 млрд за березень. Тобто тиск на курс із боку готівкового ринку зараз не є серйозною проблемою для стабільності на валютному ринку України», – коментує Козирєв.
Тому, аналізуючи травневі тенденції на валютному ринку, експерти роблять висновок про продовження процесу контрольованої девальвації української національної валюти – як-то кажуть, без додаткових сюрпризів.
А ЩО Ж БУДЕ ВЛІТКУ?
Зрозуміло, що визначальний вплив на ситуацію впродовж найближчих місяців (як і принаймні у середньостроковій перспективі) матимуть події на фронті, а також інтенсивність атак ворога на український тил. Якщо суттєвих пошкоджень інфраструктури, на кшталт наслідків зимових атак, не буде, потреби в іноземній валюті для імпорту необхідного для відновлення обладнання скорочуватимуться. Натомість високою залишатиметься потреба в іншому критичному імпорті – зокрема, озброєнь, пального, а також газу для майбутнього опалювального сезону.
Задовольнити її допомагатимуть надходження міжнародної фінансової допомоги. Вже в червні Україна розраховує на перші транші в межах нової позики від ЄС. Очікується, що загалом цього місяця ми отримаємо приблизно 9,1 млрд євро (5,9 млрд для оборонних потреб та 3,2 млрд євро бюджетної допомоги).
Позитивний для гривні вплив, як очікується, матимуть і традиційні для літа скорочення імпорту сільськогосподарської продукції та сезонне зниження внутрішніх цін.
«Історично червень – це місяць укріплення гривні проти долара – завдяки сезонним трендам та зниженню ділової активності. За останні 26 років у 21-му випадку гривня в червні посилювалася в середньому на 0,9% (максимально на 4,2% у 2008-му), і лише у 5 випадках девальвувала – в середньому на 0,6% (максимально на 1,4% у 2003-му)», – нагадує Шевчишин.
Якщо навіть нинішній рік поповнить перелік винятків і сезонного зміцнення гривні не буде, за прогнозами фінансового аналітика, не буде також і її суттєвого знецінення: за відсутності критичних безпекових впливів курс долара залишиться в діапазоні 44–45 грн. Офіційний курс євро, за його розрахунками, коливатиметься в межах 51–51,90 грн.
Приблизно такими ж є й базові сценарії від інших експертів, банкірів і аналітичних груп. Більшість із них прогнозують збереження курсу в межах 43,5–44,5 або ж 44–45 грн/$.
Навіть за найбільш песимістичними прогнозами, шанси на те, що до кінця літа офіційний курс долара не подолає чергової психологічної позначки у 45 гривень, доволі високі. Принаймні до осені девальвація буде плавною та поміркованою.
Надалі ж, ближче до кінця року, аналітики не відкидають ймовірності підвищення курсу до 45,8–46 грн/$. Все залежатиме від подій на фронті, продовження «безхмарної» співпраці з міжнародними фінансовими інституціями та перспектив проходження Україною наступного опалювального сезону.
Курс євро за такого сценарію впритул наблизиться до 54 гривень. Улітку ж, згідно з більшістю прогнозів, європейська валюта триматиметься в діапазоні 51,5–52,5 грн/€.
Зрозуміло, що перевищення пропозиції валюти над попитом навіть за найсприятливішого для гривні сценарію поки що не буде. Але збереження некритичного дисбалансу на рівні 10–15% на користь попиту дозволить Національному банку малою кров’ю, себто за допомогою порівняно незначних інтервенцій, успішно згладжувати можливі коливання, тримаючи ситуацію під контролем.
Головне, щоби при цьому зберігалася ритмічність надходження допомоги від наших партнерів. І тут важливо, щоби гроші надходили не лише у межах нової позики від ЄС, а й за іншими європейськими програмами, а також в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом. А за останнім напрямом, на жаль, – не без ризиків. Адже Україна поки що не виконала деяких поточних зобов’язань за Меморандумом про співпрацю з Фондом. Мова зокрема про пошук внутрішніх резервів для фінансування бюджетного дефіциту. Поміж необхідних кроків – ухвалення законодавства про податок на доходи від цифрових платформ та скасування пільг при оподаткуванні міжнародних посилок. Якщо шанси на ухвалення парламентом першого рішення зберігаються, то із другим, схоже, матимемо проблеми. Але це вже – про середньострокову перспективу.
Найближчими днями, за прогнозами Олексія Козирєва, курс купівлі та продажу готівкового долара в банках перебуватиме в коридорі від 43,90 до 44,75 гривні, а в обмінниках фінкомпаній – від 43,95 до 44,70 гривні. Курс готівкового євро: у банках – 51,10–52,20, у обмінних пунктах – 51,20–52,10 гривні.
Владислав Обух, Київ
