Реструктуризація валютних кредитів має відбуватися на ринкових умовах – НБУ

Реструктуризація валютних кредитів має відбуватися на ринкових умовах – НБУ

Укрінформ
Реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових умовах, які будуть прийнятними і для банків, і для позичальників. 

Як передає Укрінформ, така позиція Нацбанку оприлюднена на сайті регулятора.

Зазначається, що Верховна Рада минулого тижня розглянула в першому читанні та прийняла за основу законопроєкт №4475, яким передбачено проведення реструктуризації кредитів у іноземній валюті в обов’язковому порядку. Умови реструктуризації мають визначатися на законодавчому рівні. У зв’язку з цим НБУ висловив свою позицію щодо недоцільності проведення примусової реструктуризації кредитів у іноземній валюті.

«Ми наголошуємо на тому, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умовах. Механізм для проведення такої реструктуризації вже існує», - наголосили у Національному банку.

Читайте також: Законопроєкт про реструктуризацію валютних кредитів пройшов перше читання у Раді

По-перше, нагадують у НБУ, механізм реструктуризації боргу фізичної особи, що виник за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначений Кодексом України з процедур банкрутства, уведеним у дію в жовтні 2019 року. Протягом п’яти років із дня введення в дію Кодексу – до 21 жовтня 2024 року – іпотечні кредити в іноземній валюті можуть бути реструктуризовані за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.

У ході реструктуризації арбітром між боржником та кредитором є суд, який може оцінити обставини справи та становище позичальника. Такий підхід, стверджують в НБУ, надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах.

По-друге, банки розробили і пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості. До 21 квітня 2021 року діє мораторій на стягнення майна за валютними кредитами.

У Нацбанку нагадують, що мораторій був уведений у 2014 році для захисту валютних позичальників, які у зв’язку з кризою та різкою девальвацією не могли платити за кредитами. Банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Але позичальники переважно так і не почали виконувати зобов’язання за такими кредитами, наголошують у НБУ, що створило ризики для стійкості фінансової системи.

Читайте також: Криза валютних платежів за іпотекою: хто винен і що робити

«Ми вважаємо, що подовження дії мораторію на три роки, передбачене законопроєктом №4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів. До того ж це нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки», - застерігають в Національному банку.

При цьому, НБУ підтримує запропоновані до Податкового кодексу зміни для звільнення від оподаткування прощених сум боргу та інших доходів, що виникають унаслідок реструктуризації кредитів у іноземній валюті. Такі норми передбачені законопроєктом №4399, який Верховна Рада також прийняла за основу минулого тижня.

Такий підхід, на думку фахівців Нацбанку, сприятиме активнішій реструктуризації валютних кредитів. Загалом, впевнені у НБУ, активний процес реструктуризації кредитів у іноземній валюті на ринкових умовах сприятиме очищенню портфелів банків від проблемних кредитів та відновленню іпотечного кредитування.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-