Ціни на пальне не підвищаться:

Ціни на пальне не підвищаться: "митну ідею" Коломойського провалено

Аналітика
Укрінформ
Подорожчання пального через введення імпортних мит не буде. Але можливий стрибок вартості нафти нівелює цінові “здобутки” останніх місяців

Напередодні в газеті “Урядовий кур’єр” оприлюднили рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про недоцільність порушення антисубсидиційного розслідування щодо імпорту в Україну окремих видів нафтопродуктів (дизпалива і скрапленого газу) з Росії. Простіше кажучи, це означає, що ввезення пального не обкладатимуть додатковим митом. Що, своєю чергою, значить: підвищення цін на внутрішньому ринку нафтопродуктів – принаймні, через вплив цього чинника – не буде. Незважаючи на намагання сформувати потрібну “суспільну думку” й попри шалений тиск на посадовців – зокрема, керівництво Мінекономрозвитку, – через підконтрольні ЗМІ і “своїх” народних обранців, Ігорю Коломойському не вдалося “протягнути” вигідне групі “Приват” рішення. Що, за оцінками галузевих експертів, дозволило б олігархові й Ко щомісяця “понаднормово” заробляти по 250-260 мільйонів гривень. Тобто, з кишень споживачів – бізнесу, населення і з держбюджету – до кінця року додатково не витягнуть 11 мільярдів. Та чи врятує це від інших негативних впливів на український ринок нафтопродуктів, який останнім часом нарешті почав “радувати” споживачів стійким ціновим зниженням?

Аналізуємо поточну ситуацію та узагальнюємо прогнози.

Як і чому торговельна комісія піднесла олігархові “гарбуза”

Рішення щодо реакції на скаргу ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", публічного акціонерного товариства "Укрнафта" й акціонерного товариства "Укргазвидобування" ухвалювалося довго і, судячи з усього, непросто. Відозва з вимогою запровадити мита на імпорт дизелю та зрідженого газу на рівні 8,46% зі щорічним підвищенням до 25,4% у 2024-му надійшла до Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі ще на початку року. Мета начебто благородна – створення некомфортних умов на нашому ринку для енергетичної продукції походженням із держави-агресора. Водночас, за оцінками низки експертів, на прибутках російських компаній, які активно дотують із федерального бюджету, таке рішення фактично не позначилося б. Натомість воно могло ударити по імпорту більш якісного й недотованого своїми державами литовського та білоруського пального. І негативно вплинути на цінову ситуацію на нашому ринку. Бо за такого сценарію гуртові ціни на дизель і автогаз зросли б щонайменше на 1 тисячу гривень за тонну. Із урахуванням оподаткування, доставки та роздрібних “накруток” ми з вами могли б отримати “плюс” 2-3 гривні за літр пального на стелах автозаправок. Таким чином, за підрахунками "Консалтингової групи А-95", щорічні витрати на пальне для приватного і комерційного секторів зросли б на 4 мільярди гривень, для агросектору на – 1,9 мільярда, гірничо-металургійного комплексу – на 700 мільйонів, "Укрзалізниці" – на 300, Міністерства оборони – на 100 мільйонів гривень. Оцінки інших організацій ще більш промовисті. Приміром, за підрахунками Нафтогазової асоціації України, збитки від необдуманого впровадження додаткових мит могли б сягнути 11 мільярдів гривень і призвести до проблем з наповненням ринку пальним. А за оцінками Української зернової асоціації, лише річні втрати наших селян сягнули б 3 мільярдів гривень. Адже аграрії споживають понад 50% усього дизпалива, що надходить на внутрішній ринок...

Рішення, кого із стейкхолдерів (зацікавлених сторін) підтримати, Міжвідомча комісія мала ухвалити щонайпізніше у травні. І, за неофіційною інформацію, вже тоді збиралися дати олігархові відкоша. Але... почалися згадані вже інформаційний тиск і звернення до патріотичних почуттів. При цьому про перепродаж структурами самого олігарха щонайменше 1,5 мільйона тонн переважно російського вугілля компанії “Центренерго” “коломойсько-патріотичні” ЗМІ “скромно” мовчали. Як і про пролобійоване торік вигідне олігархові рішення щодо відновлення імпорту російської електроенергії.

Дійшло до того, що на початку червня деякі джерела почали твердити: при ухваленні комісією остаточного рішення шальки терезів вже буцімто схиляються на користь Коломойського. Проте, як виявилося, то були лиш чутки. Вочевидь, за нинішніх умов правильним для країни буде саме таке рішення – відмова від спокуси впровадження додаткових мит. Бо ми прекрасно розуміємо: на відміну від ринків газу й електроенергії, де Україна може спокійно обходитися без путінської “енергетичної голки”, на ринку нафтопродуктів такої незалежності ми не досягли. І, на жаль, найближчим часом досягнути, схоже, не зможемо. Завдання – поступово зменшувати частку російського пального в енергобалансі, продовжуючи доволі успішні останніми роками зусилля, спрямовані на диверсифікацію ринку пально-мастильних матеріалів.

Сергій Куюн
Сергій Куюн

“Ухвала Міжвідомчої комісії – позитивний сигнал, – наголошує в коментарі Укрінформу експерт ринку нафтопродуктів Сергій Куюн, – і не тому, що держава не повинна захищати вітчизняних виробників. А тому, що вона має робити це у більш “цивілізований” та дієвий спосіб. Початок же розслідування за антисубсидиційною скаргою завершився б нічим. І лише упродовж тривалого часу чинив би негативний вплив на внутрішній ринок”. Експерт переконаний: будь-який суд визнав би, що фінансова допомога російським виробникам не є субсидуванням експорту, як стверджують автори скарги. Адже йдеться про політику Кремля, спрямовану на стримування цін на внутрішньому російському ринку і дотування власних споживачів. Причому, постачаючи пальне в Україну, компанії з держави-агресора аж ніяк не демпінгують. А навпаки – намагаються заробити на нас якомога більше. “Український ринок дефіцитний. Ми закуповуємо імпортні нафтопродукти дуже дорого. Щоб зацікавити постачальників, платимо “премії” на авіагас, на бітум, на дизель і скраплений газ. Тобто, вже й так закупівельні ціни для України найвищі в Європі. Це означає, що і внутрішній виробник має змогу продавати продукцію за високими цінами. Впровадження ж обмежень зробить їх іще вищими”, – пояснює експерт. При цьому, за словами Куюна, ніхто не заважає нашим виробникам нарощувати переробку, тим самим знижуючи питому собівартість продукції. Що означатиме вищий рівень прибутків. Отриманих справедливо.

А не через перекладання своїх виробничих витрат на споживача та посилення монополізації ринку.

Ціна пального: річне падіння на чверть і незначний “посткоронавірусний відкат”

Почнемо з приємного. За даними Держстату, за рік (із травня 2019-го до травня 2020-го) середня вартість усіх видів моторного пального в Україні знизилася більш ніж на чверть. Найсуттєвіше подешевшав скраплений газ – майже на 35% (до 11 гривень за літр). Дизпаливо та бензин А-92 втратили у ціні по 28%. І коштують у середньому 21 гривню 23 копійки та 20 гривень 85 копійок відповідно. На 27% – до 21 гривні 88 копійок за літр – подешевшав бензин А-95.

При цьому з початку нинішнього року роздрібні продажі моторних бензинів і дизельного пального скоротилися. На 9,7% та 4,5% відповідно. Визначальним при цьому був вплив зниження ділової активності у період жорсткого карантину. Обмежувальні заходи позитивно (для споживача) впливали і на вартість пального на українських АЗС.

Зате після послаблення карантинних заходів ціни дещо зросли. Аналітики пояснюють це намаганням продавців і постачальників бодай трохи надолужити втрачене за попередні два з половиною місяці. Причому, цінова ситуація в регіонах зараз суттєво відрізняється. Приміром, на Луганщині середня вартість бензину А-92 сягає 24 гривень за літр. А на Сумщині та Харківщині – коливається від 18 до 20 гривень.

За даними "Консалтингової групи А-95", в останній робочий день цього тижня цінники на українських АЗС практично не змінилися. Хіба трохи подешевшав автогаз – у середньому на “скромні” 2 копійки за літр. До 11 гривень 40 копійок. А це – на 39 копійок більше, ніж на початку червня. Найвища середня ціна автогазу в Одеській (11,92 грн/л), Черкаській (11,71 грн/л), Полтавській (11,71 грн/л) і Запорізькій (11,66 грн/л) областях. Найдешевший автогаз на АЗС Чернігівщини – 10 гривень 81 копійка за літр.

Бензин А-92 у п’ятницю в середньому коштував 20,93 грн/л, А-95 – 21,98 грн/л, А-95+ – 23,43 грн/л, дизпаливо – 21,43 грн/л.

Надалі визначальним чинником, що впливатиме на вітчизняний ринок пального, залишатимуться зміни світових цін на нафту. А їх рух спрогнозувати складно. “Ми стали свідками різкого виходу із кризи, – констатує експерт ринку нафтопродуктів Сергій Куюн, – Ще в квітні вартість ф’ючерсів на світових біржах опускалася до від’ємних значень. Тоді – навіть за найсміливішими прогнозами, – очікувалося, що підвищення вартості бареля до $40 можливе лише до кінця року. Але такий показник отримали уже наприкінці травня!”.

На ситуації на українському ринку нафтопродуктів ціновий “камбек” “чорного золота” поки що не позначився. У квітні-травні ринок зробив значні запаси. І це фактично “зацементувало” ціни. За винятком окремих спроб зіграти на підвищення – як правило, з боку невеликих гравців, котрі не змогли закупитися наперед. Поки що вдається задовольняти і збільшення попиту у зв’язку із відновленням ділової активності.

Експерти прогнозують: якщо вартість нафти триматиметься на рівні +/- $40 за барель, цінові коливання на нашому ринку будуть незначними. Якщо ж подорожчання “чорного золота” пришвидшиться, утримувати вартість пального в Україні на нинішньому рівні буде неможливо.

Водночас позитивним сигналом є те, що після ухвалення рішення про відмову підвищувати мита на імпорт пального зник психологічний тиск “невизначеності”, від якого ринок потерпав останніми тижнями. Хоча, за прогнозами Сергія Куюна, автори скарги, вочевидь, “перегрупуються” і спробують захистити свій інтерес у якийсь інший спосіб. Що може підвищити ризик “турбулентностей”.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-