Аномальна зима і врожай: песимізм фермерів і оптимізм вчених

Аномальна зима і врожай: песимізм фермерів і оптимізм вчених

Аналітика
Укрінформ
Озимі вже кілька разів виходили зі стану спокою, а поля – активно заселяють миші. Але все минеться, якщо лютий-березень будуть такими ж

Метеорологічна зима в Україні поки що так і не настала, говорять кліматологи. Навіть більше – наприкінці січня стане іще тепліше, особливо на півдні України. Як повідомила відома синоптикиня Наталка Діденко, найближчими днями температура повітря буде, як “банджі-стрибки”. “У південній частині стовпчики термометрів досягатимуть +7+10 градусів. Загальна термічна картина в Україні – протягом дня +3+7 градусів, у четвер, 30-го січня похолодає до 0+4 градусів”, – написала Наталка Діденко. Якщо таке аномальне тепло зберігатиметься й надалі, то з врожаєм можуть бути проблеми, попереджають експерти.

Але така аномалія притаманна не лише Україні. Днями глава фінського Південно-Карельського інституту алергології та навколишнього середовища Киммо Сааринена розповів у ефірі національної телерадіокомпанії Фінляндії YLE: якщо взимку так і не випаде сніг, влітку скоротиться урожай, а також не з'являться комарі та інші важливі для харчового ланцюжка комахи. Відсутність снігу призведе до поганого врожаю деяких культур, оскільки сніговий покрив служить джерелом вологи для ґрунту, а також охороняє озимі посіви від вітрів і переохолодження. Теж саме стосується і України, яка розташована на півтори тисячі кілометрів на південь від Фінляндії. Окрім названого, наші аграрії зіткнулися і з іншими проблемами аномальної зими – через теплу погоду у деяких культур несвоєчасно розпочався період вегетації, а ще – в теплі надзвичайно активно почали розмножуватися гризуни, які шкодять врожаю. Детальніше про ці наслідки дізнавався Укрінформ.

Нестачу вологи особливо відчули південні регіони

Хоча теплі зими стають звичним явищем для України, але повна відсутність снігу упродовж двох місяців – це вже аномалія. І для аграріїв вона нічого доброго не обіцяє, бо рослини недоотримують потрібну їм вологу, яку мало б забезпечити танення снігу. Ситуацію погіршує ще й те, що посушлива погода в Україні стоїть ще з другої половини літа-2019. Особливо це відчувають на собі південні регіони країни. На Херсонщині, наприклад, недобір озимих через таку посуху може становити від десяти до п’ятдесяти відсотків врожаю.

“Перспективи аж ніяк не райдужні. Зазвичай взимку хоч сто міліметрів опадів набиралося, а нині маємо... три. На додачу, ще й сильні вітри буквально видувають з ґрунту залишки вологи. Земля просто скам’яніла: хотіли було взяти пробу в полі, то бур далі п’ятдесяти сантиметрів не пішов – застряг”, – говорить керівник фермерського господарства «Теллус-Південь» (село Гладківка Голопристанського району) Андрій Щедринов.

За словами директора Інституту зернових культур НААН Владислава Черчеля, внаслідок того, що восени в деяких районах України уже не вистачало вологи і дуже багато культур сіяли в сухий ґрунт, то сільгосппідприємства не досіяли півмільйона гектарів по Україні. “За 10 років це найменше посіяно озимих культур, але по деяких культурах, таких як рапс, навпаки було збільшення посівних площ”, – зазначив Черчель.

Директор Інституту зернових культур НААН Владислав Черчель
Директор Інституту зернових культур НААН Владислав Черчель

Голова асоціації фермерів Рівненщини Андрій Кузьміч розповідає, що тепла погода несе ризики і для ярових культур, адже взимку має відбуватися накопичення вологи, а нинішнього року все навпаки – вона випаровується. Ґрунти сухі й на сьогодні тільки окремі підприємства вміють використовувати сучасну технологію «закриття вологи», що здорожчує врожай.

Взагалі ж для ярих культур посушлива погода створює стресові умови для формування врожаю: знижується схожість насіння, призупиняється ріст і розвиток рослин, що негативно відображається на продуктивності посівів. Тож відновлення запасів вологи під час вегетативного розвитку буде одним з важливих чинників для ринку, пише профільний портал Agronews з посиланням на Agritel.

Несвоєчасна вегетація небезпечна, якщо вдарять морози

Інша проблема для аграріїв – невчасний початок періоду вегетації в рослин. Приміром, на Чернігівщині упродовж аномальної зими посіви озимини вже кілька разів виходили зі стану спокою, що негативно вплине на їхній розвиток навесні, а в подальшому – і на врожай, повідомляє Agronews з посиланням AgroTimes. Як розповів голова місцевого ФГ «Соната» Іван Якуб, відновлення вегетації у зимовий період тягне за собою надлишкову трату рослинами поживних речовин та енергії в умовах їхнього зимового дефіциту.

За словами фермера, у південних районах області озимина взагалі подекуди почала гинути, оскільки рослини відновлюють вегетацію в умовах дефіциту вологи. “Якщо й надалі не буде снігового покриву і вдарять морози, то при температурі мінус 17-18ºС, яка протримається щонайменше три доби, посівам загрожуватиме вимерзання”, – зазначив Іван Якуб.

Те саме відбувається й на Рівненщині. Як пояснює голова асоціації фермерів Рівненщини Андрій Кузьмич, рослини уже фактично пробудилися, і зараз у них відбуваються ті фізіологічні процеси, які зазвичай йдуть у березні-квітні. “Кущитися почала пшениця, відповідно почали виходити й перші шкідники. Якщо з кінця січня рослини почнуть рости, то однозначно врожайності не буде”, – говорить Кузьмич. Він додає, що те ж саме стосується і плодових дерев: якщо морози вдарять, коли на рослинах уже розкриватимуться бруньки, то врожай просто не сформується.

Раптові морози мжуть вдарити по дочасно розкритих бруньках
Раптові морози можуть вдарити по дочасно розкритих бруньках

Щоправда, не всі аграрії відмічають негативні наслідки погоди для рослин. Приміром, на Харківщині, за словами керівника ПСП «Маяк» у Сахновщинському районі Олександра Мельника, поки що погодні умови лише сприяють доброму врожаю, і зараз на території його господарства всі посіви озимих перебувають у задовільному стані. Хоча він теж зазначає: якщо в Україну прийдуть раптові морози до -15, для рослин це буде небезпечно. А поки, за даними Департаменту АПР Харківщини, у доброму стані перебувають 48,2% площ озимих зернових культур, ще 45,1% – у задовільному. І лише 6,7 % рослин мають слабкий та зріджений стан.

Оптимістичний прогноз дає і Владислав Черчель:

“Озимі культури час від часу відновлюють вегетацію, температура на вузлі кущіння не знижувалась менше ніж -2, що значно вище, ніж критичні точки вимерзання (14-17 нижче нуля). Можна очікувати, що зимівля буде сприятлива, і враховуючи, що озимі продовжують вегетацію, то навіть пізні посіви, і посіви, які не зійшли осінню, зійшли вже сьогодні і дуже непогано себе почувають. Тобто в цілому озимі перебувають у непоганому стані, – каже науковець.

Він додає: якщо опиратися на багаторічні спостереження, то серйозних температурних знижень у лютому швидше за все не варто очікувати. “Але сніг можливий, і це буде добре для озимини. Навіть попри те, що цукри знижуються при відновленні вегетації, та все ж на сьогодні вони на рівні 25%, чого достатньо, щоби пройти зимівлю. Якщо й буде короткочасне зниження температури, воно не матиме негативного впливу на жито чи озиму пшеницю. Незначні морози можуть вплинути на перезимівлю озимого ячменю, бо ця культура не настільки стійка, а також дещо пошкодити ріпак. Але швидше за все озимі добре перезимують”, – прогнозує пан Черчель і додав, що на сьогодні є всі умови як мінімум до середнього врожаю. А якщо весна буде рання, то можна очікувати і рекордні врожаї.

Нашестя гризунів: вони заселяють від 35% до 53%посівів озимини

Ще проблема: за теплої погоди добре почуваються не лише, скажімо, люди, але й миші, які починають активно розмножуватися на полях. За даними Держпродспоживслужби, гризуни вже заселяють від 35% до 53% у посівних площ  озимих зернових культур та ріпаку, а окремі поля озимини до 65-85%. У Рівненській і Закарпатській областях нараховується від 1 до 4 колоній гризунів на гектар, а в осередках Вінницької, Волинської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Рівненської, Черкаської областей до 6-9 жилих колоній на гектар.

Як пояснила Оксана Орлова, головна спеціалістка відділу захисту рослин правління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби, в одній колонії гризунів може налічуватися до 20 особин. А 20 великих піщанок з’їдають стільки ж трави, скільки одна велика вівця вагою 40 кілограмів. За її словами, найбільшої шкоди на полях завдають сірі полівки, миша польова, малі лісові миші, а втрати врожаю озимини від сірих полівок місцями сягають 50%. Тож спеціалісти нагадують: якщо кількість жилих колоній зростає до 3-5 і більше на гектарі, слід негайно розпочати обробку посівів спеціальними засобами захисту рослин від гризунів.

Септоріоз пшениці
За теплої погоди поширюються і небезпечні хвороби рослин. На фото: септоріоз пшениці

Але і це ще не все. За теплої погоди поширюються і небезпечні хвороби рослин, які здатні розвиватися при температурі від 4-5°С. У Держпродспоживслужбі повідомляють, що на загущених посівах озимих пшениці та ячменю у Степу, подекуди Лісостепу відмічається розвиток борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, бурої листової іржі.

Чим серце заспокоїмо? У цілому, на думку науковців, аномально тепла зима та відсутність снігу не загрожуватиме врожаям озимих зернових за умови, що і в лютому та березні так само утримається тепла погода без морозу.

Що до городів та садів в умовах осінньо-зимової посухи – то окрема тема. Ми обов’язково повернемося до неї.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-