З ринку АЗС “витісняють” нелегалів: правда чи PR, і що нам від того буде?

З ринку АЗС “витісняють” нелегалів: правда чи PR, і що нам від того буде?

Аналітика
Укрінформ
Укрінформ – про анатомію незаконного автозаправного бізнесу і про те, як споживачеві розпізнати “ліву” заправку 

Правоохоронці припинили діяльність понад 630 нелегальних автозаправних станцій – відзвітували в Офісі генерального прокурора. Це – один з результатів кількатижневої боротьби із порушеннями на ринку гуртової і роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами. Загалом Державна податкова служба, Нацполіція і СБУ провели понад 2200 перевірок. Зокрема, перевірено “сигнали” щодо 1399 нелегальних АЗС. 377 із них “добровільно” припинили діяльність, 559 – демонтовані примусово, 463 – оформили ліцензії, залишивши “тіньовий” сегмент. З обігу вилучили 4 тисячі тонн пально-мастильних матеріалів на понад 93 мільйони гривень. Стільки ж коштує конфісковане обладнання. До того ж, податківці оштрафували порушників майже на 100 мільйонів гривень. І, як запевняють, це – “ще не вечір”: нині правоохоронці розслідують понад 340 кримінальних проваджень проти найбільш затятих порушників вітчизняного законодавства.

Як було: десятки мільярдів – повз державну “кишеню”

Здавалося б, ну що там ті “ліцензійні” “копійки” для власника автозаправки, який лише на купівлю і встановлення обладнання для незаконного бізнесу витратив десятки тисяч доларів, “заніс” комусь “за місце” та продовжує сплачувати тисячі за “дах” місцевим чиновникам і правоохоронцям? Тоді як вартість ліцензії на виробництво або зберігання пального – “скромні” 780 гривень за рік. 2 тисячі коштує ліцензування кожного місця роздрібної торгівлі, 5 тисяч – гуртового об’єкта. За відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним вартість удвічі більша – 10 тисяч гривень. Та й це – виручка від продажу 300-400 літрів пального, од сили – 15 хвилин роботи “непопулярної” АЗС... Але головна мета тіньового ділка – не просто заощадити на ліцензії, а уникнути сплати податків і зборів, надуривши державу. На мільйони. А краще – на десятки чи сотні мільйонів. За оцінками фахівців, за рік в Україні нелегально збувають до 500 тисяч тонн нафтопродуктів. Як наслідок – лише на акцизних податках держава щороку втрачає до 10 мільярдів гривень. А нелегали ж тим часом заощаджують іще й на податку на прибуток, земельному зборі, ПДФО (бо персоналу платять необлікованим “кешем”). Завдяки таким “заходам економії” вартість палива на “лівих” заправках на кілька гривень нижча, ніж на офіційних АЗС. Суттєво заощаджують ділки і на продажу контрафактного неякісного пального. Що, з-поміж іншого, позначається на технічному стані автомобілів споживачів, котрі – природно – хочуть заощадити.

Нацполіція і СБУ провели понад 2200 перевірок
Нацполіція і СБУ провели понад 2200 перевірок

За оцінками фахівців, частка "чорних” продажів дизельного пального – 20% ринку, автогазу – 30-50%, залежно від регіону. При цьому офіційні нафтотрейдери, які цими днями брали участь у нараді за участю прем’єра Олексія Гончарука, оцінюють частку нелегальних АЗС на вітчизняному ринку у майже 25%. Жорсткі заходи, які влада почала вживати “під ялинку”, безумовно, змінять ситуацію. Але повністю побороти “нелегальну паливну гідру”, на думку експертів, наразі не вдалося. Принаймні, ще кільком сотням незаконних об’єктів та їх власникам вдалося уникнути “облав”. До того ж, багато хто зачаївся, розраховуючи, що про них забудуть, тож матимуть шанс відновити діяльність – на кшталт того, що подекуди відбувається після масштабного “наїзду” на гральний бізнес. Тож завдання правоохоронців – не лише демонтувати нелегальні АЗС, а й унеможливити появу на їх місці нових. Правила функціонування ринку пально-мастильних матеріалів, які діють трохи більше, аніж півроку, дозволяють робити це. Хоча, схоже, не обійшлося і без певних “перегинів”, які можуть негативно позначитися на “білому” бізнесі...

Як буде: особливості національної боротьби з незаконними АЗС

Із нелегальними заправками в Україні боролися і раніше. Але боротьба ця велася, переважно, “як мокре горить”. Та ще й нагадувала спроби вбити міфічного змія, в якого замість однієї відрубаної голови виростали три: не встигали правоохоронці відзвітувати про закриття десятка нелегальних АЗС, як на їх місці з’являлися 20 нових незаконних заправок. І так у кожному регіоні. Можливості “рубати голови” більш ефективно з’явилися після ухвалення в листопаді 2018 року змін до законодавства щодо адміністрування обороту, місць виробництва, зберігання й торгівлі пальним. Документом не лише конкретизовано “правила гри”, а й впроваджено жорсткі заходи впливу на “чорний” і “сірий” сегменти ринку пально-мастильних матеріалів. Мета – повністю вивести нафтогазовий ринок із “тіні”. 1 липня минулого року нові правила набрали чинності. Йдеться, з-поміж іншого, про посилення відповідальності за нелегальні операції з пальним. Штраф за виробництво пально-мастильних матеріалів без ліцензії – 1 мільйон гривень, за несанкціоновані оптову торгівлю і зберігання пального – півмільйона, за роздрібну торгівлю без отримання дозвільних документів – 250 тисяч гривень. Щоправда, Верховна рада вирішила збільшити перехідний період, відведений для приведення документації у відповідність до нових вимог, і відклала штрафи із торішнього липня спочатку на 1 січня, а потім – на 1 квітня цього року. Головний аргумент – не “продовжити бенкет” для нелегалів, а допомогти адаптуватися до нових вимог “білому” бізнесу, зокрема агровиробникам. Адже другим кінцем “законодавчої палиці” стало те, що після набрання законом чинності, мати ліцензії повинні усі, хто зберігає бензин, дизпаливо і скраплений газ – у тому числі, і для власних господарських потреб. Зокрема, й дрібні фермери. При цьому, попри розмови про полегшення адміністративних процедур і суцільну “діджиталізацію”, оформити “все як треба” у нас – ще та процедура... Процес  потребує отримання щонайменше 16 дозволів у п'ятьох структурах. Це не кажучи вже про фінансові витрати. Здавалося б, річна вартість ліцензії на зберігання пального не така вже й велика – 780 гривень. Тим більше, що документ діятиме п'ять років. Але коли додати до цього ще й інші витрати – зокрема, будівництво нових чи приведення у відповідність до уточнених законодавцем норм наявних місць зберігання пально-мастильних матеріалів, – неабияка “копієчка” набігає. Лише за дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки доведеться заплатити від 8 до 25 тисяч гривень. До того ж, в Інтернеті знаходимо чимало пропозицій від посередників, які беруть на себе увесь процес оформлення ліцензій. З одного боку, це – зручно для фермерів, які не розуміються на юридичних тонкощах і чиновницьких “рифах”, з іншого – додатково забере з їхніх кишень ще від 4 до 20 тисяч гривень. Словом, начебто й правильно, що “ліс рубають”, впорядковуючи ринок, з іншого ж боку – чомусь першими “полетіли друзки” саме в селян-господарників... Тому й не дивно, що практично всі аграрні об’єднання й асоціації розкритикували відповідну законодавчу норму.

Тим часом власники незаконних нафтобаз і автозаправок до останнього почувалися доволі вільно. Зокрема, і через те, що без “відмашки” згори  місцева влада часто заплющувала очі на діяльність “чорних” точок продажу пального, які іноді працюють буквально за 100-200 метрів від приміщень райадміністрацій чи міськвиконкомів. Або й “годувалася” на цьому (у компанії з правоохоронцями).

власники незаконних нафтобаз і автозаправок до останнього почувалися доволі вільно
Про закриття незаконних заправок звітують і поліція, й податківці

Нині – з ініціативи уряду – за розв’язання проблеми взялися гуртом. Про закриття незаконних заправок звітують і поліція, й податківці, й СБУ, і Офіс Генпрокурора, і місцева влада. Сподіваємося, справді йдеться про безкомпромісну спільну боротьбу, а не про намагання приписати собі “заслуги” іншого відомства...

І сам не купую, і іншому не раджу: поведінка споживачів

Свій внесок у боротьбу з незаконним обігом бензину, дизпалива й автогазу мають зробити і звичайні громадяни – й не лише автомобілісти, а всі, кому, як-то кажуть “за державу прикро”. Маємо розуміти: заощаджені завдяки придбання “чорного” і “сірого” пального 80-100 гривень за бак при нашому байдужому спогляданні перетворюються на мільярдні прибутки нечесних ділків, величезні втрати для бюджету, додаткові проблеми для “білого” бізнесу. Тим паче, що у багатьох випадках від цього страждаємо й ми самі – адже неякісне пальне зрештою (тьху-тьху-тьху) може вивести з ладу авто занадто ощадливих та безпринципних споживачів. Тому фахівці радять не просто уникати таких заправок, а й інформувати про їх існування органи правопорядку і господарського контролю. Зокрема, можна написати скаргу до регіональних структур Державної податкової служби або звернутися до місцевих підрозділів Держспоживслужби України.

Ознаки нелегальної АЗС:

  1. працівники АЗС/АГЗП не надають фіскальних чеків.
  2. виданий чек містить інформацію, що каса працює в тестовому режимі.
  3. на АЗС/АГЗП відсутній куточок споживача, в якому має бути інформація про власника, ціни на пальне і документи про якість продукції.
  4. обмежений асортимент пального, що продається на АЗС (зазвичай, “ліві” станції торгують лише дизпаливом і автогазом чи низькооктановим бензином).
  5. занадто “привабливі” ціни пального, які більш ніж на 2-3 гривні за літр відрізняються від вартості бензину, автогазу й дизпалива на сусідніх “точках”.
  6. автозаправка чи автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) розташовані впритул до житлових будинків або адміністративних споруд (офісів, торговельних центрів, шкіл, дитсадків і т.д.).
  7. паливом торгують із автоцистерн, каністр, у непристосованих складських приміщеннях, гаражах тощо.
  8. на АЗС/АГЗП відсутні засоби пожежогасіння.

Також зверніть увагу, що в Україні створено інтерактивну мапу нелегальних заправок, на якій позначено майже 1200 незаконних об’єктів роздрібної торгівлі пально-мастильними матеріалами.

Майже півтисячі із них, за даними укладачів карти та їхніх “резидентів” на місцях, працюють і зараз – вже після звітів правоохоронців про припинення діяльності сотень таких об’єктів по всій країні. При цьому експерти вважають, що цьому Інтернет-ресурсу вдалося зібрати інформацію далеко не про всіх порушників. За оцінками фахівців, в Україні щонайменше півтори тисячі таких об’єктів. У регіональному розрізі беззаперечними лідерами за кількістю позначених на мапі незаконних заправок є Київ і Запоріжжя – 182 і 168 об’єктів відповідно. 

Щодо перспектив, то прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевнив: боротьба з нелегалами не припиниться. Аж доки всі “тіньові” схеми на ринку нафтопродуктів не будуть ліквідовані. А причетних – обов’язково притягнуть до відповідальності. Позбувшись тіньової частки ринку, легальні трейдери зможуть збільшити обсяги продажів. Більший оборот – більше можливостей для зниження цін. (Ну, щоправда, це в теорії… Але на те є АМКУ). Тож за умови втілення зваженої антимонопольної політики у сфері гуртової і роздрібної торгівлі пальним, його вартість на офіційних АЗС, ймовірно, вже незабаром знизиться.

Наступним кроком має стати така ж масштабна перевірка вітчизняного видобутку вуглеводнів і підприємств з нафтопереробки. Адже саме через невпорядкованість цієї сфери на нелегальні АЗС і течуть ріки “необтяженої акцизами” та неякісної “бодяги”.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-