Казна-2017 тріщить від «зайвих» грошей. Вміємо, якщо захочемо

Зведений державний бюджет в цьому році демонструє рекордний профіцит (перевищення доходів над витратами) - станом на серпень-вересень експерти вже нарахували у державній казні майже 70 «зайвих» мільярдів гривень! І це попри те, що цьогорічний фінансовий план розрахований як дефіцитний.

В цілому, є привід порадіти, адже наявність профіциту – це, як не як, ознака економічного зростання, тобто, держава в змозі виконати всі свої зобов'язання. Окрім того, вона має можливість сформувати «фінансову подушку» та зменшити свої борги.

Однак, і мінусів у бюджетного профіциту, тим більше настільки неочікуваного – 2,5% ВВП, теж немало. Як мінімум, він означає не досить якісне і нераціональне планування державних доходів. Можна, наприклад, задерти податки, вбиваючи бізнес, а потім не знати, як правильно розпорядитися додатковими надходженнями. Чи ще гірше, намагатися будь-що освоїти позапланові кошти до кінця року, виходячи із принципу «аби не пропали». При такому підході є ризики розкручування інфляції. Однак, не будемо занадто скептичні у цьому випадку. Зараз головне питання, як розумно розпорядитися раптовим «щастям».

Грошей мало не буває

За підсумками семи місяців держбюджет було зведено з профіцитом у 27 млрд грн, повідомила Державна казначейська служба. За вісім місяців загальний фонд держбюджету теж було перевиконано за доходами на 3,3% і він отримав 460 млрд грн, що на 36% більше ніж в аналогічному періоді 2016 року.

«Чесно кажучи, здивувався, побачивши за підсумками 8 місяців профіцит зведеного бюджету у 69 (!!!) млрд гривень (профіцит державного бюджету склав 38,5 млрд грн, а місцевих бюджетів - 30,5 млрд грн). Це фактично вже 2.5% ВВП», - написав на своїй сторінці Фейсбук Данило Монін, незалежний економіст, в.о. директора Інституту прикладних систем і технологій, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал.

В цілому виконання зведеного бюджету в цьому році має тішити уряд. Наприклад, в серпні доходи склали 100,1 млрд. грн. Аналітики стверджують, стільки ж було тільки в квітні, коли надійшли 29 млрд. грн. – «гроші Януковича». «У серпні немає якогось разового надходження, яке б спотворило картину. Так, виплата податку на прибуток склала 15 млрд. грн. (з початку року 50 млрд. грн., тобто в серпні надійшла майже третина). На кілька мільярдів гривень більше звичайного - 14,5 млрд. грн. надійшло від єдиного соціального внеску (з початку року 114 млрд. грн). Така ж картина з податком на додану вартість та рентою за видобуток газу, 5 млрд. грн також «прийшло» від НБУ. «Все разом і дало таку значну цифру, якої раніше не було», - пояснив Володимир Рапопорт, експерт Громадського руху «Ліберальная ініціатива», засновник інтернет-порталу «Країна Ліберальна».

Та й загалом, фіскальні ризики суттєво знизилися після капіталізації державою Приватбанку наприкінці 2016 року, а також за рахунок стійкого фінансового стану НАК «Нафтогаз. Очільник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко вважає:«Як раз час знижувати ренту на видобуток газу, яка є найвищою в Європі та однією з найвищих у світі. Кращого часу не буде. Тут треба взяти досвід тих же США, де почали знижувати податки, коли пішов профіцит бюджету».

Гуляємо на всі?

Однак, експерти переконані, що в нинішній ситуації держава в останні місяці року буде намагатися максимально освоїти кошти в поточному році «в кращих традиціях», переглядаючи в терміновому порядку як держбюджет, так і місцеві бюджети. Оскільки за планом дефіцит зведеного бюджету України за підсумками 2017 року має скласти близько 3% ВВП. А точніше, 78,7 млрд грн, або 2,9% ВВП, за прогнозами НБУ.

Тобто, для досягнення планового дефіциту у найближчі 4 місяці доведеться понести витрат на 150 млрд гривень більше ніж планується доходів. Але куди можна потратити такі суми у такий короткий період? За підрахунками економістів збільшення пенсій на 10-12% в останні три місяці, наприклад, коштуватимуть бюджету «усього» близько 8-9 млрд гривень.

Зазвичай, якщо в казні є незаплановані доходи, дбайливий господар в першу чергу гасить наявні борги. І дуже доречно стався нинішній профіцит, адже до 2019 року Україна має сплатити загалом близько $11 млрд. боргів (виплати Мінфіну за зовнішнім боргом, Нацбанку - за зобов'язаннями перед МВФ, виплати гарантованих державою боргів держкомпаній, виплати по внутрішніх цінних паперах). Загалом наша держава сьогодні має сукупну заборгованість близько $74 млрд.

Якщо ж не намагатися достроково сплачувати зовнішні борги, то профіцитні гроші можна перетворити на «заначку» - розмістити в цінних паперах інших держав. Багато країн так і роблять, формуючи таким чином свій «фінансовий портфель».

Однак, український Мінфін, здається, вирішив піти іншим шляхом. Він не скуповує, а навпаки «продає» власні папери, формуючи внутрішні золотовалютні резерви. Як відомо, 18 вересня вперше з часів Євромайдану, Україна розмістила єврооблігації на $3 млрд з погашенням у вересні 2032 року з привабливою дохідністю 7,4% річних.

На перший погляд, здається, що країна, маючи шикарну можливість зменшити заборгованість, навпаки нарощує борги. Але по суті, Мінфін «замінює» старі, більш дорогі та «короткі» кредити, на нові - «довші» і дешевші. Зараз якраз дуже вдалий момент для розміщення на міжнародних ринках, оскільки суверенні цінні папери країн, що розвиваються, там користуються попитом. Фінансисти стверджують, що настільки вигідного ринку не спостерігалось вже років з шість.

В ідеалі профіцит бюджету дійсно дозволяє скасувати окремий вид податку чи збору (обов'язкового платежу) в державі або знизити податкові ставки; збільшувати обсяги капітальних вкладень; підвищувати соціальні виплати, надавати міжнародні кредити тощо. Проте не завжди профіцит бюджету є показником ефективності фінансової системи та національного багатства. Він не обов'язково означає надлишок бюджетних коштів, який держава спроможна грамотно освоїти. Тобто, він свідчить лише про готовність та спроможність держави розраховуватись за своїми зобов'язаннями після покриття усіх передбачених бюджетних видатків.

Що ж, для України, це вже неабияке досягнення.

Оксана Поліщук, Київ