«Зона» 30 років потому: десять маловідомих фактів про Чорнобильську АЕС

«Зона» 30 років потому: десять маловідомих фактів про Чорнобильську АЕС

Аналітика
3380
Ukrinform
Землі Зони відчуження будуть перетворені на заповідник і ще 100 тисяч років залишатимуться без людей...

Через 30 років після страшної Чорнобильської катастрофи людина починає поступово замислюватися над поверненням мертвої Зони відчуження у господарське користування. Мова не йде про проживання населення - у найближчі кількадесят тисяч років про це можна навіть і не думати. Однак цілком реально перетворити «Зону» у господарський об'єкт, що приноситиме користь науці та кошти державі. Ніде на Землі (на щастя, звісно) немає подібних унікальних умов для розвитку флори і фауни. Виявляється, що все зовсім не так, як у грі S.T.A.L.K.E.R. чи у серії романів «Темна вежа» Стівена Кінга - радіація не перетворила тварин на мутантів, не спричинила появу нових видів - принаймні, поки що (хто знає, що буде потім). Дослідники зазначають, що деякі органи у «місцевих» видів працюють інакше, ніж у їхніх родичів на інших територіях, у майбутньому це може спричинити певні еволюційні зміни. Сьогодні ж «Зона» може похвалитися неймовірно чистим повітрям, тишею, різноманіттям флори та фауни і повною відсутністю антропогенного впливу на свої землі.

Напередодні сумних роковин ми побували у Зоні відчуження, відвідали промисловий майданчик Чорнобильської АЕС та підготували добірку маловідомих фактів про Чорнобильську АЕС. 

1. Близько 60% території Зони відчуження стануть придатними для проживання людини уже за 30-60 років, адже ці землі уже навіть сьогодні є відносно чистими. Однак немає жодної економічної доцільності у поверненні населення у «Зону», адже Північ України є малопридатною для ведення сільськогосподарської діяльності, тому у 6 разів менш заселена, ніж решта регіонів. Власне, саме через невисоку продуктивність місцевих земель більш ніж півстоліття тому ця територія була обрана для будівництва Чорнобильської атомної електростанції. Ще одна обов'язкова умова для будівництва АЕС - наявність достатньо великої водойми поруч, річка Прип'ять цілком підходила для цих цілей. 

Сьогодні, щоб повернути населення на ці землі, доведеться витратити чималі кошти на проведення досліджень. Тому від цієї ідеї було вирішено відмовитися на користь проекту зі створення особливого заповідника та проведення наукових робіт із вивчення впливу радіації на організми видів, що неймовірно розмножилися на території без людей.

2. Ще 40% території «Зони» ніколи не можна буде використовувати для проживання населення. Ну - як ніколи? У 102014 році це, теоретично, було б можливо. Як відомо, землі навколо ЧАЕС забруднені кількома типами радіонуклідів. Період їх напіврозпаду становить від 29 і аж до 24 тисяч років! Як пам'ятаємо з курсу фізики, у результаті напіврозпаду радіонукліди не зникають повністю, але їх стає вдвічі менше, ніж було. Отже, за більш ніж 100 тисяч років чорнобильські землі повністю очистяться, і там буде сприятливе для людини радіоекологічне середовище. 

3. Туристичний інтерес до «Зони» щороку лише зростає. Скоріше за все, це пов'язано з поширенням «культури постапокаліпсису» серед молоді. Зокрема, у 2015 році Зону відчуження відвідало більш ніж 17 тисяч туристів, це більше, ніж було у 2014 році. У зв'язку з цим Державне агентство з управління Зоною відчуження планує залучати приватний капітал та розвивати туристичний напрямок. Це принесе додаткові кошти у бюджет та дозволить підтримувати безпечні маршрути у належному стані. Однак об'єкти, які від часу та відсутності догляду починають руйнуватися, стануть закритими для відвідувачів. 

Для порівняння, Зона відчуження у Білорусі повністю обмежена для відвідування сторонніми особами, ніякого туризму там немає. Однак раз на рік туди може будь-хто потрапити на цілком законних засадах - у день Радуниці. Так називається весіннє свято поминання померлих у східних слов'ян, що офіційно відзначається у Білорусі. Дозвіл на відвідування «Зони» надається лише тим, у кого там були поховані родичі, але цим залюбки користуються усі охочі.

4. Близько 70% території Зони відчуження - це ліс. Ще 30% займають поля, які також поступово заростають. Торік, під час масштабних весняних пожеж, спричинених підпалом, згоріло аж 7% території. Однак до питання забезпечення пожежної безпеки у «Зоні» ставляться більш ніж серйозно. Роботи з чистки лісу та підготовки протипожежних траншей ведуть 500 працівників підприємства «Північна пуща». 

5. Після аварії на Чорнобильській АЕС рівень забруднення радіонуклідами річки Дніпро підвищився у 10-15 разів порівняно з доаварійними показниками. Попри це рівень забруднення все ще не перевищує допустимі санітарні норми. Однак радіонукліди продовжують потрапляти у воду. Радіоактивні грунтові води «зони» стікають у річку Прип'ять, а звідти потрапляють у Дніпро, Чорне море та світовий океан.

6. Протягом 30 років загальний вплив радіації у Зоні відчуження зменшився у 10 тис. разів. А завдяки будівництву першого саркофага радіаційні викиди в атмосферу з інженерних споруд 4 енергоблоку скоротилися у 125 разів. За цими холодними цифрами стоять життя і здоров'я майже 100 тисяч ліквідаторів. У перші роки люди працювали довкола реактора з розрахунком радіаційної дози 25 рентген на особу. Отримати таке опромінення можна було за лічені хвилини, якщо не за секунди. Однак вибору не було, хтось мав встановлювати обладнання, зводити «Укриття-1», захоронювати радіаційно заражені землі, зносити будинки, вирубувати дерева і навіть відстрілювати домашніх тварин, що залишилися на опроміненій території... 

7. Вага нового саркофага, об'єкту «Укриття-2», становить 30 тис. тонн. Це найбільша аркова споруда Європи і найбільший рухомий об'єкт такого розміру. У листопаді цього року монтаж арки буде повністю завершений, і її насунуть на старий саркофаг. Проектуванням та зведенням нового укриття завідує французька компанія Novarka. Саме її проект переміг на конкурсі. До цього ж 4-й енергоблок хотіли просто залити бетоном. Однак таке рішення не дозволяло б контролювати майже 200 тонн радіаційних відходів - все, що залишилося від колишнього реактора. Після введення конфайменту в експлуатацію у листопаді 2017 року Україна поки що залишається сам на сам із Чорнобильською катастрофою, адже на разі немає жодних домовленостей з донорами щодо подальшого фінансування зняття ЧАЕС з експлуатації та проведення робіт з перетворення «Зони» у екологічно безпечну систему. 

8. Конструктивне рішення побудови саме аркоподібного саркофагу дає можливість контролювати стан залишків реактора. Він стоятиме сто років, і за ці сто років людство має придумати, яким чином розібрати та захоронити усі 200 тонн відходів. На жаль, поки що немає ні відповідного проекту, ні фінансування, ні напрацювань щодо концепції майбутнього сховища для таких відходів. Поки що передбачається, що розбирати залишки реактора будуть роботи японського виробництва. 

9. Найбільш забруднені території Зони відчуження непридатні для проживання населення, однак у теорії можуть принести Україні економічну користь, якщо розвивати там альтернативну енергетику. Встановлення вітряків та сонячних батарей вимагає величезних площ малопродкутивної землі, і в цьому плані найбільш забруднені землі «Зони» виглядають досить привабливо. Ще більш цікаво (і реально) виглядає проект із будівництва у Зоні відчуження твердопаливних котлів одночасно з насадженням спеціальних сортів верби, яка швидко росте. Однак все це - поки що лише у планах. 

10. У «Зоні» ще й до сьогодні проживають 158 самоселів. Попри те, що вони вживають воду та продукцію, взяті на заражених землях, середній вік жителів чорнобильських територій становить 80 років. Теоретично, людина могла б повернутися на менш забруднені землі уже за півстоліття, але у цьому немає економічної доцільності. Вартість досліджень, які довелося б для цього провести, непорівнювана з економічною вигодою, яку могло б принести заселення Зони відчуження. Тому ці землі будуть перетворені на заповідник і ще 100 тисяч років вільно дихатимуть без людей...

Руслана Чечуліна, Дмитро Строкач

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-