Просто слухай: уривок із казки «Різдво приходить у Країну Мумі-тролів»

Просто слухай: уривок із казки «Різдво приходить у Країну Мумі-тролів»

Подкаст
Укрінформ
Пропонуємо послухати уривок, сповнений передноворічною атмосферою! 

Одного ранку в грудні урвався довгий зимовий сон родини Мумі-тролів. Світ за стінами будиночка змінився до невпізнання: щось біле й загадкове вкрило всю Долину Мумі-тролів, туди й сюди сновигали чепурулі й гемулі, обвішані подарунками й пакунками зі святковими наїдками та напитками. Усі перебували у схвильованому очікуванні чогось, що прямувало до Мумі-долини. Те загадкове Щось видавалося дуже небезпечним і називалося Різдвом.

Улюблену оповідь Туве Янссон «Ялинка» переказали по-своєму автори Алекс Гаріді й Сесілія Давідссон і видали з новими ілюстраціями художниці Філіппи Відлюнд.

ПРОСТО СЛУХАЙ:

ПРОСТО ЧИТАЙ:

У Країні Мумі-тролів настала зима. Скуте кригою море було мовчазне й непорушне.

Глибоко під землею спали усілякі повзики й равлики, а під своїми ковдрочками запала у довгу зимову сплячку родина мумі-тролів.

Вони вклалися до сну наприкінці жовтня і мали намір спати аж до весни – як і щороку.

Однак Гемуль цього не розумів.

Він стояв на даху й грібся у глибокому снігу, доки його рукавиці вщент не промокли. Гемуль шукав вхід до будиночка – ляду на даху.

Ці тролі лише й знають, що спати, тоді як я працюю, важко гарую, щоб до нас прийшло Різдво, - бурчав він.

Урешті-решт Гемуль таки знайшов дахову ляду. Тільки ж не пригадував, як вона відчинялася:

Досередини чи назовні. Обережно потупцював по ній. Ляда раптом подалася під лапами, і Гемуль провалився униз – просто у темряву.

Як же це негемульно! – обурено гарикнув він, приземлившись на купу мотлоху, який мумі-родина винесла на горище до весни.

Ось тепер він насправді розсердився. Гупаючи, зійшов сходами з горища, розчахнув в двері вітальні й крикнув:

Скоро Різдво, а ви тут собі спите! Це просто нечувано!

Холодний тривожний вітер війнув у сни Мумі-троля. Глибоко з-під ковдри почулося голосне зітхання. Мумі-троль хотів лиш одного – ще поспати й додивитися сни про сонячні літні надвечір’я.

Однак даремними були його сподівання, бо Гемуль стягнув з нього ковдру й зарепетував, що час прокидатися.

Уже прийшла весна? – пробурмотів Мумі-троль. – Ми вже наспалися?

Весна? – перепитав Гемуль. – Яка весна?

Скоро сюди прийде Різдво, розумієш? Різдво! А в мене ще нічого не зроблено! І вони послали мене розкопати з-під снігу вашу хатинку. Усі гасають, мов ошалілі, нічого ще не готово. Як же я втомився від вас і від вашої сплячки!

Гемуль знову погупав догори сходами й зник за даховою лядою.

Мамо, прокидайся! – заходився будити Мумі-маму Мумі-троль. – Щось страшне йде до нас! Різдвом називається!

Ти про що? – настрашено виткнула носа з-під ковдри Мумі-мама.

Точно не знаю… Але Гемуль каже, що нічого ще не готово і що всі гасають навколо, мов ошалілі. А треба добре підготуватися.

Потім Мумі-троль розбудив Хропсю і прошепотів:

Не лякайся, але сюди суне щось страшне…

Спокійно! Без паніки! – сказав Мумі-тато – Зараз все з’ясуємо, що й до чого!

Усі рушили мокрими Гемулевими слідами на горище і вилізли на дах хатинки Мумі-тролів.

Ой, що це?

Уся Країна Мумі-тролів була огорнута вогкою ватою. Вона вкривала гори й дерева, річку й увесь будиночок. І була холодною на дотик.

То це Різдво? – вражено запитав Мумі-тато.

Він набрав у лапи вати і підніс до очей.

Цікаво, воно виросло з землі чи нападало з неба? Якщо впало все нараз, то мало би бути боляче, - буркотів Мумі-тато.

Але ж, тату, це сніг! Він летить з  неба, легенько і потрошки, - пояснив Мумі-троль.

Одна знайома родини Мумі-тролів проїжджала неподалік з ялинкою на санчатах і побачила на даху Мумі-тролів.

Ага, нарешті прокинулися! Покваптеся роздобути ялинку, доки не стемніло! – крикнула вона.

Ялинку? – вражено перепитав Мумі-тато. – Навіщо?

Але знайома не мала часу на балачки.

Вона сказала, що ми повинні роздобути ялинку, доки не стемніло, - прошепотіла Хропся. – То оте страшне прийде ввечері?

Без сумніву, ялинка потрібна, щоб захиститися від страхіття, - промовив Мумі-тато. – Треба, то треба!

Коли вирушите на пошуки ялинки, не забудьте загорнути шиї шаликами й одягнути рукавички! А я тим часом спробую розпалити грубку, - сказала Мумі-мама.

Вона нізащо не могла дозволити, щоб мерзла хоч якась жива істота. Крихітні малючки, наприклад. Одне таке бідачисько тремтіло від холоду під верандою. Мумі-мама відразу запропонувала йому горня гарячого чаю.

Мумі-тролі подалися до лісу за ялинкою. Але яку обрати? Може, Різдво хочу особливого сорту ялинки?

Як гадаєте, можливо, ялинка потрібна для того, щоб у ній ховатися? – поцікавився Мумі-троль.

Не знаю, - відповів Мумі-тато. – Зовсім не орієнтуюся у цьому питанні.

У такому разі ліпше, щоб ялинка була велика і ми всі під нею вмістилися, - запропонувала Хропся.

Візьмемо оцю, - рішуче мовив Мумі-тато, вдаривши сокирою найближче деревце, не надто велике.

Він більше не хотів шукати ялинку. Закехався брести глибоким снігом, та й лапи змерзли.

Якщо доведеться ховатися, тісно притулимося одне до одного , - сказав Мумі-тато й зрубав ялинку.

Ялинку принесли додому і встромили в сніг.

Ну ось, маємо ялинку, - мовив тато Мумі-троля. – Ще би знати, що з нею чинити далі.

Яка ж вона гарна! – скрикнув Малючок, який удвох з Мумі-мамою вийшов на подвір’я.

І зачервонівся по самі вуха від того, що відважився заговорити вголос.

Ти знаєш, нащо в домі ялинка? – запитав Мумі-тато.

Її треба вдягнути, - прошепотів Малючок.

Одягнути? Але ми не маємо такого великого вбрання, - розхвилювалася Мумі-мама.

- Ні, вдягати треба не в одежину, а оздоблювати прикрасами. Найгарнішими, які лишень знайдуться. Таке я чув…

Малючок раптом засоромлено затулив личко лапками й миттю сховався за спину Мумі-мами.

*Видавництво Старого Лева

Читайте також: Просто слухай: уривок із книги Донни Тартт «Щиголь»

 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-