Понад 50% повітряних цілей РФ нейтралізується засобами РЕБ - Сухопутні війська

Понад 50% повітряних цілей РФ нейтралізується засобами РЕБ - Сухопутні війська

Укрінформ
Українські засоби радіоелектронної боротьби відіграють ключову роль у протиповітряній обороні, нейтралізуючи понад половину ворожих повітряних цілей.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв'ю «Оборонці» повідомив начальник управління РЕБ Сухопутних військ Максим Скорецький.

«РЕБ може нейтралізувати повітряну загрозу ще до її заходу на ціль. Він давить канали управління, глушить навігацію, передачу відео. Через це ворожий дрон втрачає управління, не долетівши до бажаного об'єкту, або промахується на відчутну відстань», - зазначив він.

Скорецький пояснив, що протиповітряна оборона є складною системою, де різні елементи доповнюють один одного, а РЕБ дозволяє знижувати ефективність ворожих атак ще на підході. За його словами, наразі понад 50% повітряних цілей противника нейтралізуються саме завдяки роботі українських засобів радіоелектронної боротьби.

«Я би сказав, що логіка зворотня. Саме через нашу успішну роботу росіяни змушені розвивати свої апарати. Спочатку ми розробляємо нове рішення, їхні удари стають неефективними, а потім вони починають еволюціонувати та покращувати свої дрони», - додав Скорецький.

Він також зазначив, що у деяких аспектах українські фахівці випереджають росіян завдяки прогнозуванню їхніх подальших кроків.

За словами Скорецького, українські засоби радіоелектронної боротьби впливають на навігацію крилатих ракет РФ, що знижує ефективність ударів.

«Тобто ми створюємо умови, за яких об'єкт може бути пошкодженим, але не виведеним з ладу», - сказав він.

Скорецький зазначив, що багато ракет, як і безпілотники, використовують навігаційне поле для наведення на ціль, однак після втручання РЕБ змушені змінювати траєкторію. Водночас крилаті ракети мають альтернативні системи наведення, які дозволяють їм продовжувати рух до цілі.

«Фактично ми глушимо головну систему наведення і змушуємо ворожу ракету переключитися на менш ефективний спосіб побачити ціль й промахнутись», - пояснив він.

За його словами, після втрати GPS-навігації ракети переходять на резервні системи - оптичні, радіолокаційні чи інерціальні, однак через високу швидкість не встигають точно скоригувати курс, що і призводить до відхилення від цілі.

Як повідомляв Укрінформ, під час зустрічі командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-майора Геннадія Шаповалова і командувача Сухопутних військ Сил оборони Фінляндії генерал-лейтенанта Пасі Вялімякі іноземних колег було ознайомлено з безпековою обстановкою біля кордонів України.

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-