Після розмови президентів Байдена і Зеленського: як виглядає наша оборона

Після розмови президентів Байдена і Зеленського: як виглядає наша оборона

Укрінформ
Проблеми обороноздатності відомі. Але армія буде битися, а аналіз інтересів наших парнерів дозволяє сподіватися: без допомоги Україна не залишиться

Розмова президентів України та США саме зараз – це більш ніж важливо. Саме зараз, на тлі повідомлень про ескалацію збройного протистояння на Донбасі та концентрацію російських військ на українському кордоні і брехні російської пропаганди про «агресивні плани Київської влади». Це промовистий символ, і про це говорили спостерігачі кілька днів і відкритим текстом. Дзвінком Джо Байдена до Володимира Зеленського, розмовою, яка тривала майже годину, Україну одразу вписано в стратегічний контекст знешкодження Росії, чиє керівництво розраховує, схоже, що колективний Захід злякається шантажу.

Втім, це, повторимося, тло, а на авансцені – війська та озброєння. Як виглядає ситуація там, наскільки вона є небезпечною, які можливості доступні сторонам? У ЗСУ заявили, що РФ додатково перекинула до східного кордону нашої країни близько чотирьох тисяч військових, зокрема ідеться про батальйонні тактичні групи, приведені до стану бойової готовності, за даними розвідки – РФ готується до ескалації і можливого наступу вглиб України.

Ми, звісно, можемо переповідати все, що відбулося, а також, хто і що встиг іще заявити протягом цього тижня, зокрема, у Кремлі. Але чи потрібно вкотре цитувати, наприклад, того ж прессека Путіна Дмітрія Пєскова про те, що Росія має право пересувати свої війська по своїй території, і що вони «нікому не загрожують»?

Але вирішальною тут досі була і залишається не військова, а політична складова. Адже військова небезпека для України перебуває на максимально високому рівні, починаючи з 2014 року. З того моменту Росія лише нарощує свої війська і боєздатність, наголошує в коментарі Укрінформу заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь. Чим у військовому плані здатна відповісти України та її союзники? Адже тільки ця потенційна здатність спроможна охолодити кремлівських агресорів.

Ворожі сили поблизу кордону: чи достатньо їх для широкомасштабної операції?

Пан Самусь стверджує, що «На рубежі 2017-2018 років фактично були створені три нових армії навколо України: 1-а танкова армія, 20-а армія зі штабом у Воронежі та 8-а армія зі штабом в Новочеркаську. Остання виконує функції керівництва окупаційними силами в Донбасі. До складу 8-ї армії входять 1-й і 2-й армійські корпуси в Донецькій і Луганській областях. Тобто ще відтоді РФ готова до повномасштабного вторгнення в Україну. Зараз нічого особливо не змінилося, ну, крім лише того, що РФ проводить маневри і навчання навколо нашого кордону», – стверджує військовий експерт.

Михайло Самусь
Михайло Самусь

Загалом, продовжує він, РФ сконцентрувала близько ста тисяч військ, більше тисячі танків і тисячі літаків та вертольотів. «Крім того, що на території РФ сформовано три нових армії, в анексованому Криму створено комплексне угруповання – військово-морське, сухопутне, ракетне та авіаційне – не забуваймо, що російські війська є ще у Придністров’ї, а також збільшується їхня присутність у Білорусі. Росія фактично створила військову інфраструктуру довкола України й може розпочати широкомасштабну операцію, по суті, з усіх напрямків», – зазначив пан Самусь.

«Росія перекидає 56-ту десантно-штурмову бригаду в Крим, до Феодосії. Вона буде включена до складу 7-ї десантно-штурмової дивізії. 56-а бригада перекидається з далекого Камишина, це одне з найкращих з'єднань ЗС РФ, яке вже брало участь у війні в 2014 році, укомплектоване сучасною бойовою технікою, ряд її батальйонів має статус «ударних» (новий критерій боєготовності, введений після боїв 14-го року). Також Південний військовий округ почав перевірку боєготовності в місцях дислокації своїх з'єднань – однак перекидання додаткових сил до наших кордонів не зафіксовано, всі російські операції знаходяться під постійним контролем», – коментує головний редактор «Цензор.НЕТ», військовий експерт Юрій Бутусов.

На його думку, у противника зараз немає чисельної переваги над нашими військами. «Для того, щоб таку перевагу створити – Росії потрібне додаткове перекидання військ. Повторюся, що поки що таких додаткових сил на кордоні нема», – зауважив він.

На питання, чи може Росія раптово перейти в наступ, Бутусов впевнено відповідає – ні! «Розвідка України і НАТО цілком надійно контролює всі пересування противника поблизу наших кордонів. Наступальні дії за межами лінії фронту на Донбасі і Криму можливі тільки при зосередженні значних угруповань, приховати такі переміщення противник не міг ні в 2014-му, ні зараз. Раптовості бути не може», – наголосив журналіст.

Стримати «нове» російське вторгнення: наскільки спроможна Україна?

«Російська військова операція буде проводитися комплексно – із задіянням засобів радіоелектронної боротьби, потім – ракетних ударів, сил спеціальних операцій, авіаційних підрозділів. І лише після цього – сухопутні війська. В Україні зараз бракує адекватної протиракетної оборони, а також є проблеми з військово-морськими силами – це підштовхує РФ до того, щоб завдати ракетні удари і провести морські десантні операції», – коментує Михайло Самусь.

Військовий експерт нагадує, що тільки на Чорноморському флоті РФ розміщено близько 100 крилатих ракет. В кожній з армій РФ, які оточують Україну по периметру, є ракетна бригада «Іскандерів».

«Ракетні удари з усіх факторів становлять найбільшу загрозу. Тому що, якщо уявити, що протягом кількох годин сотні ракет будуть запущені по території України, проти критичних об’єктів державного і військового управління – це створить загрозу, що українські збройні сили втратять керованість. Перші ракетні удари будуть нанесені також по наших ППО, щоби потім дозволити противнику підключити авіацію», – каже Самусь.

Відтак, наголошує він, нам треба максимально нарощувати зусилля якраз у розбудові ВМС і сил протиракетної оборони. Також не забувати про ударні ракети, які мають стати зброєю стримування ворога. «Росіяни мають знати, що вони можуть отримати у відповідь за свої дії. У нас зроблено перший крок у цьому напрямку – перший дивізіон крилатих ракет «Нептун» прийнятий на озброєння. Це, не побоюся цього слова, величезний прорив, оскільки створюються певні умови для того, щоби Чорноморський флот Росії почував себе не так «комфортно», як досі.

Що стосується сухопутних напрямків. Самі по собі Збройні сили України, звісно, готові до відбиття агресії. Єдине, повторюся, якщо росіянам вдасться провести швидку операцію – протягом кількох годин – із нанесенням ракетних ударів по центрах управління та інфраструктури, то це може створити проблеми нашому війську», – додав Михайло Самусь.

«На жаль, у нас дійсно слабка протиповітряна оборона. У принципі вся, а не тільки в якомусь одному компоненті», – погоджується з колегою Юрій Бутусов.

Але проблема не тільки в цьому.

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

«Чи готова Україна до широкомасштабної війни? Якщо ми говоримо про суспільство – так, у разі ескалації, розширення зони бойових дій до війни українці готові. Підстав для паніки немає, ми будемо чинити серйозний опір, вторгнення консолідує більшу частину населення. Щодо держави – ні», – вважає Бутусов.

На його переконання, боєздатність української армії наразі заснована виключно на мотивації і професіоналізмі окремих військовослужбовців, окремих підрозділів і частин, де є адекватний командний склад. «Воїни битимуться. У разі загострення обстановки опір будуватиметься на ініціативі знизу», – стверджує військовий експерт.

Що наразі треба робити? Пан Бутусов переконує: «перевірити систему управління, організацію, хоча б як це зробили в 2018-му. Перевірити які запаси озброєння створені для оснащення діючих бойових частин, резервістів. Війна в Карабаху показує, що кількість не організованих і не озброєних людей нічого не вирішує, тільки ускладнює логістику, управління і збільшує втрати», – наголошує експерт.

По-друге, продовжує він, треба зробити реалістичні висновки, що у нас є, і чого у нас немає для війни. «Звідси випливає – державне оборонне замовлення на 2021 рік необхідно терміново передати на затвердження з урахуванням реальних потреб військ», – додав головред «Цензора», – Ну і, по-четверте, засідання РНБО потрібно проводити щотижня засідання за участю депутатів парламентського комітету з оборони. Не можна сподіватися виключно на НАТО, Україна сама має щось робити».

Допомога Заходу: на яку конкретну допомогу можемо розраховувати у випадку ескалації?

На переконання Михайла Самуся, за нас проти РФ ніхто не воюватиме. «В України є не союзники, а лише партнери. Оборона – це справа українських збройних сил та українського народу. Водночас, можлива допомога військовою технікою, фінансовими та іншими ресурсами», – каже він.

«На всіх рівнях наші союзники, і перш за все США, підкреслюють свою підтримку. Без сумнівів, у разі конфлікту рівень взаємодії з НАТО та військової допомоги буде збільшений і вийде на новий рівень», – вважає Юрій Бутусов.

Утім, як і попередній експерт, наголошує, що воювати на землі треба буде нашим військам. «Однак передача розвідувальної інформації в режимі реального часу, постачання озброєнь, і організація безпольотної зони в повітрі над районом бойових дій – все це Україна зможе запросити, і, з високою ймовірністю, отримає», – додав він.

Ключовий фактор для нас – повітря. Російська авіація не має жодних шансів у зіткненні з авіацією НАТО, і Путін боїться створювати приводи для втручання Заходу. Саме тому, наголошує Бутусов, Росія не наважилася застосувати авіацію в 2014-му. «Підтримка НАТО дозволить Україні реалізувати найкращі якості наших сухопутних сил. Застосування артилерії за умови захисту з повітря обмежить активні дії наземних сил противника. За останні роки ВСУ отримали на озброєння тисячі керованих ракет типу «Стугна» та «Корсар». А якщо США забезпечать масові поставки «джавелінів» зі своїх баз, будь-який російський наступ буде паралізовано – більшість російських танків не оснащені комплексами активного захисту, і беззахисні від поразки у верхню проекцію», – підсумував Юрій Бутусов.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-