Науковці вважають, що встановили ймовірного найдавнішого ходячого предка людини

Про це повідомляє The Washington Post, передає Укрінформ. 

Понад 20 років тому група вчених під керівництвом французького палеоантрополога Мішеля Брюне під час розкопок у Центральній Африці виявила у пустелі Джураб на півночі Чаду останки віком 7 млн років: череп, кістку ноги, кілька кісток руки. Цю людиноподібну мавпу назвали Sahelanthropus tchadensis.

Новий аналіз кісток дає підстави вважати, що Sahelanthropus був першим предком людини, який регулярно ходив на двох ногах, що свідчить про те, що двоногість еволюціонувала на ранньому етапі і є еволюційною особливістю нашого виду.

Череп, судячи з усього, належав дорослому чоловікові, його мозок був завбільшки з мозок шимпанзе, але обличчя було схожим на людське. Розташування отвору в основі черепа, через який проходив спинний мозок, вказувало на вертикальну поставу. Перехід до прямоходіння був ключовим моментом в еволюції наших предків, бо це звільнило передні кінцівки і сприяло розвитку мозку, щоб руками виготовляти знаряддя і їх використовувати.

Під час останнього дослідження вчені виявили у стегновій кістці природний вигин, подібний до того, що є у людей, що направляє стопи вперед. Вчені також виявили виступ у кістці ноги у місці прикріплення стегнової кістки до м'язів сідниць, що є ключовим для стояння та бігу. 

Але остаточно переконала вчених наявність стегнового горбка - це місце, де прикріплюється зв'язка, що з'єднує таз зі стегновою кісткою. Ця зв'язка є найміцнішою в людському тілі і відіграє ключову роль у запобіганні падінню тулуба назад при вставанні. За словами Скотта Вільямса з Нью-Йоркського університету, який очолював нове дослідження, це невелика особливість, тому раніше вчені її не помітили.

Палеоантрополог Роберто Маккіареллі сказав, що стегнова кістка була занадто деформована і пошкоджена часом, щоб виявити ці вигин і горбок. За його словами, пропорції тіла Sahelanthropus на 100% подібні до мавпячих, «і це, безумовно, не «проміжна» форма між мавпою і гомініном».

Для остаточного вирішення цього питання потрібно знайти нові останки. З цією метою команда науковців планує повернутися цього року в пустелю Джураб для пошуку нових скам'янілостей.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародна дослідницька група під керівництвом китайських учених встановила, що східноазіатські гомініни, підродина приматів, до якої належить сучасна людина, володіли технологією виготовлення кам’яних знарядь 1,1 мільйона років тому, тобто набагато раніше, ніж вважалося досі.