Між коронавірусом і голодом: Латинська Америка, Африка, Азія

Між коронавірусом і голодом: Латинська Америка, Африка, Азія

Укрінформ
Який регіон світу стане найбільшою жертвою COVID-19?

Минулого тижня генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Тедрос Аданом Гебреісус попередив, що пандемія коронавірусу скінчиться нескоро. Міжнародні чиновники занепокоєні зростанням кількості інфікованих коронавірусом SARS-CoV-2 у Африці, Східній Європі, Латинській Америці та деяких країнах Азії, тому говорити про завершення пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 поки не доводиться.

Сумний прогноз та серйозне занепокоєння, за словами Гебреісуса, викликані наслідками порушення нормального медичного обслуговування, передусім для дітей. За даними ВООЗ, внаслідок прикордонних та інших обмежень через пандемію в понад 20-ти країнах бракує вакцин від інших хвороб, зокрема, кількість випадків захворювання малярією у країнах Африки на південь від Сахари може подвоїтися.

Неурядова організація з питань гуманітарної допомоги та розвитку – Міжнародний комітет порятунку (IRC), – у свою чергу, попередила: якщо вразливим країнам не буде надана термінова допомога, коронавірусом може заразитися від пів до одного мільярда людей у всьому світі. Звіт IRC базується на моделях і даних ВООЗ та Імперського коледжу Лондона. В організації заявили, що наразі критично необхідна фінансова та гуманітарна допомога для уповільнення глобального поширення коронавірусу. За прогнозами комітету, вразливим країнам, таким як Афганістан та Сирія, потрібне «термінове фінансування», щоб уникнути великих спалахів епідемії. В десятках країн, що постраждали від збройних конфліктів та нестабільної економічної ситуації, може загинути понад 3 мільйони людей. «Залишається мало часу, щоб дати адекватну відповідь. Ці цифри мають слугувати дзвониками тривоги для своєчасної реакції», – сказав голова IRC Девід Мілібенд.

ПРО КАРАНТИН, ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ І НЕ ТІЛЬКИ

Обмежувальні заходи, введені більшістю урядів через пандемію COVID-19, жорстко контролюють ділову активність у країнах і в наслідку – серйозно впливають на національні економіки. Карантин загрожує населенню найбідніших країн злиднями і справжнім голодом. За підрахунками Європейської комісії, голод загрожує 135 мільйонам людей у 55 країнах. Євросоюз, який є учасником так званої Глобальної мережі проти продовольчої кризи, разом із міжнародними партнерами нещодавно оприлюднив доповідь з цього приводу. «Це найвищий рівень продовольчої небезпеки з часів першої доповіді 2017 року», – переконані автори дослідження.

Фото: ЕРА
Фото: ЕРА

На додаток до цього, зазначено в документі, у зоні ризику перебуває 183 мільйони людей, які можуть постати перед продовольчою небезпекою під впливом зовнішніх стресових факторів, проявом яких є пандемія COVID-19. Більш ніж половина цих людей (73 мільйони) живуть в Африці, 43 мільйони – в країнах Близького Сходу та Азії, ще 18,5 мільйона – у Латинській Америці та у Карибському басейні. Хоча автори прямо не пов’язують наслідки боротьби проти COVID-19 із голодом, а називають ключовими факторами конфлікти, екстремальні погодні умови та економічні потрясіння, вплив епідемії коронавірусу на масштаби цього лиха очевидний.

Та голод – не єдина проблема країн Африки, Латинської Америки й деяких країн Азії. COVID-19 уже вирує в цих регіонах і національні системи охорони здоров'я не в змозі впоратися з епідемією. Взагалі, навіть із відомими їм інфекційними захворюваннями без міжнародної допомоги протистояти недузі важко. Яке може бути соціальне дистанціювання у нетрях Мумбаї або Сан-Паулу? А як помити руки, коли відсутній доступ до проточної води чи не у всіх африканських країнах?

Уряди заборонили населенню виходити на роботу, але їхні родини не можуть без їжі, тому люди все одно йдуть на вулицю в пошуках заробітку. На жаль, бідні країни не мають фінансових можливостей для забезпечення обмежувальних заходів.

Внаслідок карантину світовий попит на широку лінійку товарів від квітів до нафти впав, а від нього залежить більшість ринків, що розвиваються. Якщо світова торгівля загальмується, економічний збиток буде набагато більшим. Водночас туризм збанкрутував. Пасажирські авіаперевезення зупинені, ресторани та готелі зачинені. Згідно з даними Інституту міжнародних фінансів, з початку кризи глобальні інвестори вивели $83 млрд з ринків, що розвиваються, що фактично стало найбільшим відтоком капіталу в історії людства.

Багато країн, бідних та з середнім рівнем доходу, сьогодні переживають кризу платіжного балансу та колапсу державних доходів. Оскільки їм необхідно збільшувати витрати й обсяги імпорту на охорону здоров'я і водночас підтримувати статки на певному рівні, щоб мешканці змогли ізолювати себе без роботи і без готівки.

У той час, як уряди з розвинутими фінансовими системами мають змогу брати дешеві кредити в умовах кризи, в інших країнах витрати лише зростають, відсотки збільшуються. Усі ці тенденції можуть мати катастрофічні наслідки й стати смертельно небезпечними.

ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА: КАРТОННІ ДОМОВИНИ ТА ІЗОЛЯЦІЯ В НЕТРЯХ

Для країн Латинського світу смертельні хроніки є невід’ємною частиною життя. Найбільшою проблемою пандемія COVID-19 стала для Еквадору, що нині входить до топ-20 країн за ураженням захворюванням серед населення. Вона паралізувала життя найбільшого міста країни Гуаякіль. Це портове місто з населенням майже 3 млн осіб стало епіцентром пандемії в країні. Половина заражених еквадорців проживає у провінції Гуаякіль.

Фото: EPA
Фото: EPA

Шпальти майже всіх світових таблоїдів та новинні блоки телеканалів обійшли світлини з картонними трунами, в які клали тіла померлих. Звичайних, дерев'яних у місті майже не залишилося, а ціни на них злетіли від $500 до кількох тисяч. «Ми дякуємо асоціації виробників картону за їх внесок, вони надають велику допомогу в забезпеченні гідного поховання людей, які загинули під час цієї надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я», – такий допис з'явився на початку квітня на офіційній сторінці мерії найбільшого еквадорського міста Гуаякіль у Twitter.

Система міської охорони здоров'я виявилася не готовою до епідемії. Стався колапс у роботі лікарень, крематоріїв, цвинтарів і транспортних служб. Місцева преса часто писала про історії мешканців, які вимушені були по кілька діб жити в одному приміщенні з померлими родичами або виносити їх на вулиці, оскільки муніципальні служби не встигали вивозити тіла. Станом на 4 травня в Еквадорі від коронавірусу загинули 1 564 особи. Загалом у країні зареєстровано 29 538 випадків захворювання.

Проте Еквадор – на третьому місці з країн континенту, найбільш уражених пандемією COVID-19. Лідером сумної статистики є Бразилія, найбільша країна Латинської Америки. Вона увійшла в топ-10 світового переліку зі 101 826 випадками захворювань. З початку кризи в країні померла 7 051 особа, 51 784 людини перебуває у лікарнях. Ситуація вражає, оскільки Глобальний індекс охорони здоров'я (Global Health Security Index) називав Бразилію у числі держав, найбільш підготовлених до раптових спалахів інфекційних хвороб. «Візит» коронавірусу ускладнив і до того вкрай непросту політичну ситуацію в країні. Президент Бразилії Жаір Болсонару скептично поставився до COVID-19, назвавши його звичайним грипом. Нехтуючи правилами міністерства охорони здоров'я, він нещадно критикував губернаторів за посилення обмежувальних заходів, закликав населення продовжувати ходити на роботу і періодично з'являвся у публічних місцях. У результаті стався і досі триває серйозний конфлікт між главою держави і профільним міністром, якого підтримала більшість кабінету урядовців. Поки можновладці чубилися, Twitter заблокував аккаунт Болсонару як особи, що «активно спонукає людей порушувати заходи соціального дистанціювання». Та Болсонару продовжує ігнорувати небезпеку пандемії COVID-19. Цієї неділі він зібрав «пів стадіону» прихильників, різко розкритикував прихильників карантину та схвально відізвався про військову диктатуру 1964 року. Учасники мітингу підтримали Болсонару, запропонувавши розпустити парламент і закрити Верховний суд Бразилії.

Криза влади спонукала мешканців бразильських нетрів (фавел) разом із кримінальними авторитетами взяти справу в свої руки. Місцеве населення Сан-Паулу консолідувалося і найняло приватну клініку для обстеження та обслуговування заражених сусідів.

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

А ось у нетрях Ріо-де-Жанейро місцеві злодії увели комендантську годину після 20:00, закрили заклади громадського харчування та почали безкоштовно роздавати мило для дезінфекції.

Мексиканська влада натомість відмовилася від рішучих дій для боротьби з епідемією, пояснюючи це бажанням уникнути економічної катастрофи. Результат не забарився: 23 471 інфікована людина, 2 154 особи померли. Безініціативність виявив президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор, пояснюючи, що жорсткий карантин для багатьох означав би втрату джерела прожитку.

А ось губернатор одного з мексиканських штатів припустив, що три чверті заражених коронавірусом громадян – заможні люди, які повернулися із закордонних поїздок, а біднякам хвороба не загрожує: «Якщо ви багаті, ви в небезпеці. Якщо ви бідні – її для вас не існує. Ми, злидні, володіємо імунітетом», – з усією серйозністю заявив чиновник.

Та вже у квітні влада визнала ситуацію критичною й увела запобіжні заходи. У країні на один місяць оголошений режим надзвичайної ситуації. На суворому карантині досі перебувають мексиканці віком 70+. Другий місяць поспіль зачинені школи, готелі, супермаркети, бари і ресторани. Компанії працюють віддалено, державні установи – дистанційно.

Водночас, рішучі дії президента Перу Мартіна Віскарри, який одним із перших серед країн Латинської Америки ввів карантин і комендантську годину, призвели до зростання його популярності з 52% до 87%, але не вберегли від поширення коронавірусу. Перу – друга серед країн континенту і четверта у Західній півкулі за кількістю захворювань: 45 928 зареєстрованих випадків і 1 286 смертей. Удвічі менше інфікованих – у Чилі (19 663). Колумбія, Панама та Аргентина зафіксували 7 668, 7 197 і 4 474 випадки відповідно.

У Нікарагуа, де офіційно зареєстровано лише 15 випадків зараження, влада, за даними ЗМІ, вирішила скористатися коронавірусною кризою і «віджати» родючу землю, багату на золото та коштовну тропічну деревину, у корінних жителів. Громадська організація Oakland Institue звинуватила президента Даніеля Ортегу у використанні пандемії для прискорення вторгнення переселенців на території корінних громад. За її даними, для досягнення мети застосовується насильство, шантаж і залякування. Десятки тубільців зникли безвісті, кількість убивств зросла удвічі, у той час, коли президент Ортега назвав епідемію «попередженням від Бога». Правозахисники вважають, що уряд та місцева влада підтримують колоністів за лаштунками і прагнуть скористатися коронавірусом, щоб замаскувати вторгнення на землі корінних громад.

За оцінками експертів, Латинська Америка переживає економічну кризу, викликану інфляцією світової ділової активності, яка критично знизила попит і ціни на експорт, у тому числі на нафту. Обмежувальні заходи особливо сильно вдарили по високому відсотку населення регіону, що живе за рахунок «сірих» прибутків, які згідно з дослідженням Економічної комісії по Латинській Америці (CEPAL) отримує майже 40% населення. У CEPAL також прогнозують зростання безробіття на 10% і збідніння населення. Директор Інституту вивчення політики охорони здоров'я Ріо-де-Жанейро Мігель Лаго взагалі прогнозує, що регіон може стати «найбільший жертвою COVID-19 у світі».

ПРОКИДАЙСЯ, АФРИКО!

Утім експерти ВООЗ побоюються, що неконтрольована пандемія найзагрозливіше розвиватиметься в африканських країнах. Ще у березні генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус закликав Африку прокинутися і готуватися до гіршого. «Я думаю, що Африка повинна прокинутися. Мій континент повинен прокинутися і готуватися до гіршого», – сказав він, посилаючись на низький рівень реєстрації випадків захворювання. «...І готуватися сьогодні. Було б краще, якби ці цифри були правдою, щоб впоратися із цим у зародку», – додав Гебреісус.

Регіональний представник ВООЗ в Африці Матшідісо Моєті відзначив, що коронавірус поширюється на континенті повільніше, ніж в Азії чи Європі, але вікно можливостей звужується щодня. У ВООЗ підрахували, що кількість захворювань COVID-19 в Африці може збільшитися до 10 мільйонів за пів року. Після повільного початку зареєстровано раптове збільшення кількості захворювань, їх рівень підскочив упродовж останнього тижня на більш ніж 40%. Втім, статистика свідчить про понад 40 тисяч хворих і 1600 померлих.

Уряди африканських країн покладаються на агресивні методи скринінгу та тестування, а також на чисельне молоде населення. Середній вік африканців становить менш ніж 20 років, і молоді люди хворіють з меншим процентом летальних випадків. Водночас, у людей на континенті часто слабкі легені або імунна система через недоїдання, туберкульоз чи СНІД, тобто вони все одно у зоні ризику. Система охорони здоров'я має обмежені ресурси і навряд чи впорається з масштабним стрибком кількості хворих. Забезпечення інтенсивної терапії в Африці вкрай низьке. Багато країн із населенням у десятки мільйонів мешканців мають лише кілька систем штучної вентиляції легенів.

Найбільшу кількість випадків захворювання в країнах Африки на південь від Сахари має ПАР – 6 783. Уряд країни проводить до 10 тисяч аналізів щодня в пошуках і локалізації захворювання, перш ніж воно пошириться в багатолюдних селищах. Така стратегія заснована на багаторічному досвіді країни в боротьбі з іншими інфекційними захворюваннями та її розгалуженій мережі медпрацівників на рівні громад. Влада країни навіть розгорнула армію, щоб посилити дотримання карантинних заходів. Однак, соціальне дистанціювання не завжди можливе в щільних, бідних районах.

Експерти стверджують, що стратегія, заснована на тестуванні, дає змогу африканським країнам мінімізувати карантинні обмеження. Адже вони створюють величезні труднощі для тих, хто заробляє лише на добу, щоб прогодувати себе і родину.

Проте там випробовують й інші стратегії. У Нігерії, найбільш густонаселеній державі Африки, уряд оголосив стратегію: «Тести–Лікування–Моніторинг–Ізоляція» і намагається її втілити у життя. Зараз у країні налічується близько 500 апаратів ШВЛ на 200 млн мешканців. Крапля в морі. Щоб послабити загрозу нестачі продовольства, уряд спрямував на місцеві ринки великі обсяги зерна з національних резервів і роздав 100 вантажівок рису по всій країні, а також увів умовні грошові перекази.

У Джибуті нещодавно було зареєстровано 98,6 випадка зараження на кожних 100 тисяч чоловік, що є найвищим показником поширеності на континенті. Але крихітна країна провела трохи більше 10 тисяч тестів. Стільки ж, скільки в сусідній Ефіопії, де проживає більше 100 млн осіб. В Уганді – більше міністрів, ніж ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. А ось у Танзанії обрали інший спосіб спротиву захворюванню. Президент країни Джон Магуфулі заявив, що церкви повинні залишатися відкритими, тому що коронавірус «сатанинський» і «не може вижити в тілі Христа». А король племені аканів, що мешкає в Кот-д'Івуарі та Гані, наказав організувати в своїй столиці масову ходу сотень повністю оголених жінок, щоб зупинити навалу коронавірусу.

Фото: Africanews
Фото: Africanews

На тлі пандемії в більшості країн Центральної та Південної Африки точаться емоційні дискусії на теми порятунку від небезпеки. Відчаю мільйонів африканців додають сили вікові забобони у свідомості тубільців. Невігластво та низький рівень освіти посилили вплив на населення пройдисвітів і шахраїв, що нав’язують віру в традиційну місцеву медицину, в чарівництво і магію. Численні знахарі та ворожки, цілителі й чаклуни пропонують різні способи запобігти захворюванню і навіть вилікувати від недуги. Такі настрої впливають не лише на пересічних аборигенів, вони оволоділи свідомістю президентів, королів і вождів африканських племен. Про що ті, не соромлячись пишуть на сторінках у соцмережах. Вуличні місцеві базари переповнені не лише підробками ліків, а й «чудодійними» сумішами, що допомагають від усіх хвороб. Вражає розмаїття рецептур: від популярних імбиру, лимонів та кори рідкісних дерев до «невідомих цілющих трав», органів, тіл червонокнижних тварин і пляшечок із «заговореною» сечею.

За два місяці мобілізації Африки на боротьбу зі спалахом проведено менше 500 тисяч тестів у населення понад 1 мільярд людей. Навіть за умови розвитку оптимістичного сценарію, заявляють в ООН, 1,3 мільйона осіб на континенті в цьому році потребуватимуть 74 мільйони тестових наборів і 30 тисяч систем вентиляції легень. Сьогодні багатьом доводиться згадати історію епідемій, уроки якої свідчать, що найбільш ураженими ставали найбідніші країни. СНІД більше вбиває африканців, а «іспанка» свого часу знищила майже 6% індусів.

АЗІЯ: ПЛАН ООН, ТАБУ І ДИВО-ТРАВА

Під загрозою перебувають окремі країни Азії. У той час, як країни Південно-Східної Азії перебрали контроль над пандемією COVID-19 до своїх рук, їхні сусіди опинилися в катастрофічній ситуації.

Фото: AА
Фото: AА

Саме через неї ООН запропонувала комплексний план гуманітарних заходів ООН у зв’язку з надзвичайно ситуацією COVID-19 вартістю $2 млрд. План передбачає реагування у найбільш вразливих зонах земної кулі, у тому числі й в Азії, за чотирма напрямами. По-перше, забезпечення необхідним для виявлення вірусу (тести) та лікування людей медичним обладнанням. По-друге, організація логістичної мережі пунктів особистої гігієни, тобто встановлення пунктів миття рук у таборах і на майданчиках скупчення людей. По-третє, організація і проведення масштабних інформаційних кампаній з просвітництва населення: яким чином захистити себе та близьких від коронавірусу. І насамкінець – розгортання повітряних мостів та хабів по всій Африці, Азії та Латинській Америці з метою перекидання гуманітарного і медичного персоналу, обладнання і засобів захисту. До реалізації плану залучаються неурядові організації.

ООН обіцяє оперативно реагувати на звернення урядів постраждалих країн по допомогу, як це було у випадку з Іраном. Сусідній Пакистан наближається до межі колапсу. Витрати на охорону здоров'я в країні з розрахунку на душу населення складають одну двохсоту частину від рівня США. За словами прем'єр-міністра Пакистану Імрана Хана, його надзвичайно непокоїть, «якщо в країні на карантин закриють міста, то, можливо, люди й будуть врятовані від коронавірусу, з одного боку, але вони помруть від голоду, з іншого». Соціальне дистанціювання не сприймається у найбідніших країнах регіону. Вуличні ринки М'янми та Бангладеш сьогодні переповнені. Азія переживає другу хвилю поширення коронавірусу через національні кордони.

Країни Центральної Азії тривалий час уникали появи «непроханого гостя» в межах своїх кордонів. Нині кількість заражень характеризується низькою інтенсивністю, попри сусідство з епіцентрами спалаху Китаєм й Іраном. Однак підходи до стримування інфекції в кожній з країн відрізняються, що загрожує небезпечними наслідками для усього субрегіону.

Лише у середині березня з’явилися перші випадки зараження в Казахстані, в Узбекистані та Киргизстані, а в кінці квітня – у Таджикистані. На сьогодні в цих країнах підтверджені 3 964, 2 160, 830 і 128 випадків відповідно. А ось показники у сусідньому Туркменістані вражають. Там вірусу досі немає. Принаймні – офіційно. Цю інформацію підтверджують і представники ВООЗ.

Уряди країн втілюють різне бачення боротьби з коронавірусом. Найбільш екзотичне – у Туркменістані. Наприкінці березня представники «Репортерів без кордонів» заявляли, що місцева влада заборонила використовувати слово «коронавірус» і виключила його з лексичного обігу з метою приховати інформацію про пандемію. Туркменські громадяни, котрі носять на вулиці захисні маски й обговорюють COVID-19, – наражають себе на арешт і ув’язнення. Обмежувальні заходи не оголошено. Мечеті відкриті, масові свята поза забороною. Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов радить громадянам використовувати народний засіб – обкурювання будинків димом степового могильника, по-місцевому, ісрик-трави.

А ось в Узбекистані цього не радять робити, посилаючись не відсутність відповідних наукових досліджень. Ташкент увів серйозні обмежувальні заходи. Громадянам заборонено виходити з дому, на порушників чекає штраф. Більшість магазинів, усі мечеті зачинено. Лікарям обіцяють серйозні грошові страховки від $2 до $10 тис. Країна відкрита до міжнародного діалогу щодо боротьби з пандемією COVID-19.

*  *  *

А тим часом у китайському місті Ухань, звідки світом поширився коронавірус, виписали з лікарні останніх пацієнтів, які мали COVID-19. Ще понад 1700 людей залишаються під меднаглядом через те, що контактували з інфікованими.

ВООЗ продовжує надавати допомогу ряду країн: зокрема, минулого тижня організація відправила медикаменти до більш як 40 країн Африки. Всього ВООЗ відправила засоби індивідуального захисту в 105 країн, а лабораторні вантажі – в більш ніж 127 країн. Науковці епідеміологи відчайдушно шукають «протиотруту», наразі у світі розробляють 120 проєктів вакцин – вісім уже випробовують на людях.

Всесвітній банк виділить країнам, що розвиваються, фінансову допомогу в розмірі $14 млрд, а для захисту бідних і уразливих верств населення – $160 млрд. У МВФ кажуть про готовність розгорнути кредитну лінію фінансової допомоги у розмірі 1 трлн. Євросоюз пообіцяв Африці $20 млрд, а G-20 невдовзі оголосить амбітний план, забезпечений щедрою грошовою і матеріальною підтримкою.

Роман Сущенко

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-