Закон про медіа може включати згадку про саморегуляцію  – Потураєв

Закон про медіа може включати згадку про саморегуляцію – Потураєв

Укрінформ
Закон про медіа – це не закон про журналістів, він може включати згадку про саморегуляцію, але журналістська спільнота має сама вирішували принципові для неї питання.

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час публічного обговорення в Укрінформі на тему «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України».

«Щодо саморегулювання – я уважно ознайомився з усіма пропозиціями - і не бачу проблеми в тому, щоб внести в текст закону згадку про саморегуляцію. Єдине, що це виглядає, на мій погляд, дивним, коли держава визначає, як спільнотам саморегулюватися. Питання саморегуляції – не ті, які закон має визначати», - сказав Потураєв.

Водночас він зазначив, що є законодавчі кейси, якими держава визнає наявність таких органів саморегулювання. Зокрема, нещодавно була спроба прийняти закон, який дозволив би саморегуляцію медичним спільнотам, але він не пройшов у парламенті.

«У випадку з творчими професіями, як журналістика, я би більше віддавав свободи саме людям, які тут працюють. Єдине, що мене бентежить, що закон про медіа - це не закон про журналістів, це закон про медіа. І я не переконаний, що медіа як юридичні суб’єкти можуть якось саморегулюватися. Давайте обговоримо це. Я не бачу проблеми в тому, щоб зазначити в законі, що якісь форми саморегуляції медіа - не журналістів, про журналістів треба окремо розмовляти і окремо писати закон - давайте визначимо, якщо щось вписуємо, то що конкретно. Але щоб ми не плутали речі, які не є однорідними», - зауважив голова гуманітарного комітету.

Він зазначив, що журналісти можуть створювати якість спільноти, вирішувати спільно якісь завдання, але там є ситуації, в яких кожен відповідає за себе. А медіа – це колективи, вони є різної форми власності.

Щодо співрегуляції, за його словами, важливими є питання визначення певних контентних вимог і стандартів, оскільки надмірне кодифікування цих питань з боку держави може призвести до негативних наслідків.

«Я вважаю, що медіа самі мають спільно виробляти стандарти висвітлення тих чи інших тем, співпраці з законодавцями, вимог до реклами, в тому числі до її контенту. Окреме питання - це що стосується політичної реклами, взагалі висвітлення політичної діяльності тих чи інших суб’єктів або інших політиків. І тут якраз та сфера, де медіа самі мають визначити певні стандарти і критерії, як це має бути. І вже на підставі цих документів, рішень Національна рада буде приймати відповідні рішення щодо тих, хто порушує (закон - ред.). Хотілося б, щоб ви самі вирішували принципові для вас питання, щоб не держава за вас вирішила. Тому що функція парламенту – це приймати закони, які потрібні суспільству, а не парламентарям», - сказав Потураєв.

Читайте також: Потураєв пояснив, як закон «Про медіа» доповнить рішення РНБО щодо телеканалів

Повертаючись до питання саморегулювання, парламентарій ще раз повторив, що він не проти того, щоб це було законі саморегуляцію, якщо медійники так хочуть.

«Але там багато пунктів, і я абсолютно не переконаний, що всі вони мають бути в законі. Це не закон про журналістів. Це закон про медіа, а не про журналістів, які працюють у медіа», - додав він.

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року в парламенті було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки в лавах монобільшості його не вносили до сесійної зали.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-