Чим Україна і Європа схожі у протистоянні COVID-19?

Чим Україна і Європа схожі у протистоянні COVID-19?

Аналітика
Укрінформ
Попри те, що країни Європи завжди краще фінансували охорону здоров’я результат боротьби з епідемією чомусь не сильно відрізняється від нашого

Захворюваність на коронавірусну інфекцію в Україні продовжує наростати стрімкими темпами і за оцінками фахівців, ситуація розвивається за найгіршим із змодельованих сценаріїв. 10-12 тисяч нових випадків щодня – у листопаді-грудні такі цифри добової захворюваності можуть стати для нас звичними, а критичне навантаження на систему охорони здоров’я може стати реальністю вже на початку листопада, кажуть експерти з Київської школи економіки. Щодо готовності нашої системи охорони здоров’я до посилення епідемії існує маса нарікань. Про це Укрінформ писав раніше. Але схоже, що більша частина розвинених і на порядок благополучніших європейських країн теж виявилися не в змозі ефективно протистояти COVID-19.

Франція з населенням у майже 67 мільйонів витрачає близько 9% від ВВП на охорону здоров’я або ж приблизно $244 млрд, Німеччина з населенням у понад 83 мільйони – 8,5% від ВВП або ж близько $327 млрд. В Україні ж з населенням у майже 42 мільйони на охорону здоров’я у минулому році було виділено усього 2,6% ВВП або близько $4 млрд. Звісно, тут немає чим пишатися, але як бачимо, попри більші видатки на охорону здоров’я в Європі і кращий розвиток тамтешньої медицини і їх, і нас ковід зараз «валить» однаково жорстко. Це підтверджується жахаючою статистикою захворюваності в різних країнах і введенням усе жорсткіших стримувальних заходів, які ще недавно здавалося, залишилися в минулому. Чим таке можна пояснити?

Всі надто рано намагалися забути про епідемію

Тенденція до погіршення ситуації стала помітною уже у вересні, коли країни Європи, зокрема Франція і Німеччина, вийшли на майже такий самий рівень захворюваності, як це було навесні.

Європа в цілому відкрилася занадто швидко, говорить Мартін Маккі, професор Лондонської школи гігієни і тропічної медицини, пише TIME. На його думку, було забагато оптимізму, коли справи йшли добре, адже ситуація стримувалася лише жорсткими заходами. «Як тільки ви відкриваєте доступ до людей, ви відкриваєте можливість поширення вірусу», – каже він.

«Великі зібрання, скупчення людей в приміщеннях і навіть на відкритому повітрі безперечно сприяли зростанню, яке ми зараз спостерігаємо. Воно має хвилеподібний ефект, що проявиться пізніше», – сказала Дженіфер Бім Дауд, доцент кафедри демографії і здоров’я населення Оксфордського університету в середині вересня і як зараз бачимо, була права.

Еммануель Макрон
Еммануель Макрон

У цілому, спалахи захворюваності у Європі експерти пов’язують із відкриттям барів та нічних клубів та поспішному поверненням до звичного життя. У нещодавньому інтерв’ю національному телебаченню президент Франції Емануель Макрон сказав, що комендантська година, яка вводиться в країні, має тимчасово призупинити вечірки, розваги коли збираються 50-60 людей, святкові вечори, тому що, на жаль, вони є векторами прискорення хвороби, пише Reuters.

Як пояснювала раніше в коментарі Укрінформу завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Алла Мироненко, зростання захворюваності через будь-який новий вірус – це загальна біологічна закономірність. Воно триватиме, аж поки у людства не сформується колективний імунітет.

«Поки ми живемо у суспільстві, захворюваність і надалі зростатиме. Це природній процес, який ми не можемо зупинити. Мало кому в сучасних умовах вдається жити відокремлено і ні з ким не спілкуватися. Немає шляхів набуття імунітету, крім двох – перехворіти або вакцинуватися. Що швидше більшість населення перехворіє (а це 50-70%), то менше шансів заразитися матиме інша група, яка ще не хворіла», – вважає Мироненко.

Чехія: сумний «лідер» по співвідношенню хворих і кількості населення

Чехія з населенням у менше 11 мільйона витрачає близько 6% від ВВП або ж близько $14,7 млрд.

За середу у Чехії було зареєстровано понад 9500 випадків зараження. Це, власне, найбільший показник у Європі по співвідношенню кількості хворих до кількості населення.

Роман Примула
Роман Примула

За останні тижні значно зросла і кількість госпіталізацій в країні, повідомляє сайт Сeske noviny. Відтак міністр охорони здоров’я Чехії Роман Примула погодився з тим, щоб обмежити планові операції і догляд хворих. Замість цього звільнені ліжка мають підготувати для пацієнтів з COVID-19.

У зв’язку з несприятливим розвитком епідемії коронавірусу з 14 жовтня по всій території Чехії діють суворіші протиепідемічні заходи – усі школи перейшли на дистанційне навчання, закриті ресторани, бари, клуби, заборонені культурні та спортивні заходи, а збиратися разом може максимум шість людей.

За словами міністра, через зростання кількості хворих у лікарнях може не вистачити ліжок для інтенсивної терапії. «Ми мобілізуємо стадіони і зали, щоб ми могли встановити там ліжка», – сказав міністр. За словами голови Центрального кризового штабу Яна Гамачека, в суботу розпочнеться будівництво польового шпиталю на 500 ліжок у Празі на базі виставкового центру в Летнянах.

Згідно з прогнозом чеського Інституту інформації і статистики охорони здоров’я, потужності лікарень в країні будуть вичерпані вже до кінця жовтня навіть при найоптимістичнішому сценарії, коли в день передбачається до 7000 інфікованих. А найбільш кризовий варіант розрахований на 22 тисячі інфікованих на добу.

Польща: хто винен, що не підготувався до другої хвилі

Польща з населенням у майже 38 мільйонів витрачає близько 5% від ВВП або ж близько $30 млрд.

У Польщі, яка тривалий час залишалася однією зі зразкових країн у боротьбі з епідемією, ситуація погіршується щодня. 14 жовтня там зафіксували антирекорд із захворюваності – понад 8 тисяч нових випадків за добу. За інформацією міністерства охорони здоров’я, станом на 15 жовтня пацієнти з COVID-19 займали 6 538 ліжок і 508 апаратів ШВЛ (днем раніше 6084 і 467 відповідно).

Як повідомляє The Guardian, Польща інтенсивно нарощує підготовку медсестер і може розглянути створення польових шпиталів для пацієнтів з коронавірусною інфекцією. Лікарі попереджують, що незабаром може виникнути дефіцит ліжок і обладнання, тож закликали керівництво країни закрити кладовища 1 листопада на День всіх святих, коли мільйони поляків відвідують сімейні могили.

Павел Гжесевскі
Павел Гжесевскі

«У мене немає достовірної інформації. Ми знаходимося на грані катастрофи», – сказав польський імунолог Павел Гжесевскі (Pawel Grzesiowski). Він вважає, що Польща має проводити більше тестів, закривати школи і підтримувати лікарів у боротьбі з пандемією. Річ у тім, що всередині країни є певні розбіжності – заступник прем’єра Яцек Сасін заявив, що деякі лікарі відмовляються приєднуватися до команд по боротьбі з коронавірусом. Натомість опозиція і деякі лікарі звинувачують кабінет міністрів у тому, що він не готував систему охорони здоров’я до другої хвилі COVID-19. Тут – схоже на Україну.

Франція: через COVID йдуть обшуки у чиновників

Франція з населенням у майже 67 мільйонів витрачає близько 9% від ВВП на охорону здоров’я або ж приблизно $244 млрд.

10 жовтня у Франції було встановлено добовий антирекорд захворюваності у кількості майже 27 тисяч осіб. Комендантську годину там буде введено з 17 жовтня з 9 вечора до 6 ранку, з початку жовтня вже закрито бари та ресторани.

А тим часом у країні почалися розслідування дій уряду щодо COVID-19. У будинку очільника міністерства охорони здоров'я країни Олів'є Верана, директора Нацслужби охорони здоров’я Жерома Саломона й інших вищих державників чиновників навіть провели обшуки. Це сталося після того, як суд санкціонував розслідування щодо бездіяльності влади Франції у боротьбі з пандемією. Французьку владу критикують за нестачу медичного обладнання та повільне реагування на ситуацію.

Німеччина: хотілося погуляти, та вийшло невдало

Німеччина з населенням у понад 83 мільйони витрачає 8,5% від ВВП або ж близько $327 млрд.

У Німеччині на ранок 15 жовтня теж зафіксовано антирекорд – 6 638 нових випадків. Напередодні канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила про посилення протиепідемічних заходів у країні. У регіонах з високими темпами поширення коронавірусу бари, ресторани та інші заклади громадського харчування закриватимуться о 23:00, а кількість учасників приватних вечірок і зустрічей обмежуватиметься 10 особами з максимум двох домогосподарств. Нині саме вечірки й зустрічі в дружньому колі з різноманітної нагоди вважаються головним джерелом заражень коронавірусом, пише DW. Закрити школи там поки не наважуються, але вже обговорюють можливості продовження новорічних шкільних канікул, щоб зменшити поширення інфекції.

Італія: піца знову залишиться на потім

Італія з населенням у понад 60 мільйонів мільйони витрачає 7% від ВВП або ж близько $140 млрд.

В Італії теж рекорд зараження коронавірусом – 8804 нових випадків, повідомляє Ansa. Італія побила найвищі показники весни, коли 21 березня підтвердили 6557 випадків за добу. Але річ у тім, що на той час було проведено 26 336 тестів, тепер – майже 163 000 тестів, що теж є рекордом з початку пандемії. Новий указ, прийнятий з 13 жовтня по 13 листопада, передбачає заборону вечірок у всіх приміщеннях і на відкритому повітрі. Цивільні або релігійні церемонії, як і раніше дозволені відповідно до епідправил. Але прийоми і заходи після церемоній тепер обмежені 30 гостями. А ресторани та піцерії повинні закриватися не пізніше півночі, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на The Local.

Що ж, як бачимо уряди та системи охорони інших країн теж не можна назвати повністю готовими до другого удару пандемії коронавірусної інфекції. Чи вистачить і зараз у всіх нас розуміння необхідності дотримання правил і сил для цього – поки важко сказати. Це, на жаль, як завжди покаже статистика захворюваності.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-