COVID-19: чому хворих більшає не лише в Україні, а й у Франції, Німеччині, Польщі…

COVID-19: чому хворих більшає не лише в Україні, а й у Франції, Німеччині, Польщі…

Аналітика
Укрінформ
Від зростання захворюваності ні Україні, ні світу, нікуди не подітися, кажуть спеціалісти. І справа не у природі нового вірусу

Показники добової захворюваності на COVID-19 в Україні залишаються високими – за 7 вересня зафіксовано 2411 нових випадків. І таке вже далеко не перший день. Через це за останні тижні Україна підскочила аж на 10 позицій у рейтингу країн з найбільшою захворюваністю. Якщо на початку червня ми були на 35-й позиції серед 215 країн та регіонів, де виявили інфекцію, то вже зараз – на 24-й... З чим це пов’язано? З одного боку, цю ситуацію в МОЗ пояснюють низьким рівнем відповідальності громадян, які перестали дотримуватися дистанції, втомилися від носіння масок, не так ретельно дезинфікують руки тощо. Але ж і на адресу міністерства та інших відповідальних органів лунає чимало критики – оскільки вигравши час у епідемії, ефективних заходів на її стримування та підготовку до наступної хвилі в Україні так і не здійснили… Про це свідчить усе більше повідомлень у ЗМІ. І про те, що у лікарнях першої хвилі заповнені більшість місць, а лікарні другої хвилі ще не розгорнули, і що в деяких регіонах не вистачає кисню для госпіталізованих, пише «Лівий берег», і що важким пацієнтам відмовляють у госпіталізації, зазначає «Цензор.Нет».

Про те, що значна частина грошей з «ковідного фонду» виділена на будівництво доріг, годі й казати. При цьому, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, станом на 1 вересня поточного року на охорону здоров’я із 16,3 млрд грн виділених коштів використано лише 583 млн грн…

Але. З іншого боку, ми бачимо, що в благополучних країнах Європи, де не було і немає такого безладу у підготовці до стримування ковіду, захворюваність теж росте швидкими темпами. То в чому проблема?

У Франції теж антирекорд, у Німеччині та Польщі – знову неспокійно

У Європі захворюваність на COVID-19 повернулась до рівня, який спостерігався у березні, коли спалах коронавірусу заходив у пік, заявила на початку вересня директорка Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності (ECDC) Андреа Аммон. За її словами, нинішнє зростання кількості підтверджених випадків частково пов'язано зі зростанням рівня тестування. Щоправда тепер зі зняттям жорстких обмежень нові випадки здебільшого пов’язані з молоддю, водночас як в березні та квітні хворіли здебільшого літні люди. 

Президент Франції Емануель Макрон заявив, що не виключає повернення в країні суворого карантину
Президент Франції Емануель Макрон заявив, що не виключає повернення в країні суворого карантину

4 вересня у Франції взагалі був встановлений антирекорд із захворюваності за добу – 8 975 осіб. Зараз у загальносвітовій статистиці захворюваності Франція знаходиться на 14 позиції, а в європейській – на 4 після Росії, Іспанії та Великої Британії (Україна – ж 7-ма в Європі). Коментуючи зростання захворюваності, президент Франції Емануель Макрон заявляв, що не виключає повернення в країні суворого карантину, хоч додав, що робитиме усе можливе, аби запобігти цьому.

Щоправда слід відзначити, що у Франції значно зросли об’єми тестування – до півмільйона за тиждень. За весь час там проведено 8,5 мільйонів тестів (їх, як пише ain.ua, роблять усім охочим – безкоштовно і без направлень). У той час як в Україні – 1,7 мільйонів (наразі це 20 тисяч тестів за добу). Обсяг тестувань на мільйон населення в Україні все ще залишається один із найнижчих у Європі – 39 місце. Після нас вкінці списку лише Ліхтенштейн (23) і Албанія (22).

У Німеччині, яка була однією із «зразкових» країн у стримуванні COVID-19, статистика захворюваності теж повзе вгору. За 7 вересня там виявлено найбільше нових випадків з квітня – 1898, пише Bloomberg (хоча найбільший показник добової захворюваності за весь час там склав понад 7 тисяч випадків). Через сплеск захворюваності в країні вводять масковий режим і штраф за відсутність маски у розмірі 50 євро. Канцлер Німеччини Ангела Меркель попередила, що в найближчі місяці ситуація стане ще складнішою, ніж влітку, але пообіцяла, що уряд зробить все, щоб захистити від пандемії дітей та зберегти робочі місця.

У Польщі тепер теж загострення
У Польщі тепер теж загострення

У Польщі, де ще в червні захворюваність трималася на рівні 300 випадків за добу, тепер теж загострення – 5 вересня було зафіксовано майже 700 нових випадків. Тож у МОЗі країни представили осінню стратегію протидії COVID-19, що передбачає перехід від загальнонаціональних до регіональних методів. Зокрема, планується розширити мережу місць для тестування на COVID-19, створити три рівні шпиталів для інфікованих, ввести в дію електронну систему інформування про можливе зараження, посилити захист груп ризику тощо.

Етап нарощення колективного імунітету неминучий

Оскільки пандемія не стихає і в інших, краще підготовлених до опору інфекції країнах, постає питання – може, річ не стільки у готовності медичної системи та відповідальності населення, скільки у природі вірусу? Із цим запитанням Укрінформ звернувся до фахівців.

Імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій з цим не погоджується, говорить, що на природу вірусу, навряд чи треба тут зважати. «У інших державах, як і в Україні, теж помітна втома населення від дотримання правил інфекційного контролю. Тиждень тому у Німеччині вийшло багато маніфестантів проти COVID-обмежень, тому й не випадає говорити, що ситуація у Європі набагато краща. Активні подорожі, відновлення навчання в школах по всьому світу тощо – це все відобразиться на зростанні захворюваності. Жоден вірус не зупиниться доти, поки ми не сформуємо колективного імунітету. Це питання лише часу, головне – уникнути при цьому перевантаження системи надання допомоги», – каже Федір Лапій.

Завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Алла Мироненко теж переконана, що зростання захворюваності через будь-який новий вірус – це загальна біологічна закономірність, поки у людства не сформується колективний імунітет.

«Поки ми живемо у суспільстві, захворюваність і надалі зростатиме. Це природній процес, який ми не можемо зупинити. Мало кому в сучасних умовах вдається жити відокремлено і ні з ким не спілкуватися. Немає шляхів набуття імунітету, крім двох – перехворіти або вакцинуватися. Що швидше більшість населення перехворіє (а це 50-70%), то менше шансів заразитися матиме інша група, яка ще не хворіла», – зазначає Мироненко.

Це не означає, що бабусям і дідусям не треба бачитися з онуками
Це не означає, що бабусям і дідусям не треба бачитися з онуками

Вона додає, що ковід дійсно помолодшав, зараз більше інфікується саме молодих людей, які ведуть активний спосіб життя. Це не є погано, бо люди в абсолютній більшості випадків одужують і набувають імунітету. «Не пускати дітей до школи – не найкращий спосіб уберегтися. За даними ВООЗ, діти становлять 29% населення планети. У дітей ця хвороба реєструється від 1% до 3%. Чи значить це, що діти менше чутливі? Ні. Просто діти легше переносять хворобу і не потрапляють у статистику. Але діти своїм імунітетом зможуть захистити тих, кому зараз невчасно хворіти – людей з хронічними хворобами і літніх. Тому, на мою думку, треба розробити рекомендації для сімей, де є дитина, що відвідує садок або школу, а також літні люди. Це не означає, що бабусям і дідусям не треба бачитися з онуками. Просто треба до них ставитися як до потенційного джерела хвороби і дотримуватися основних правил – мити руки, носити маски, зберігати дистанцію за можливості», – говорить вірусолог.

Отже, найбільше зусиль слід спрямовувати на те, аби максимально запобігти смертельним випадкам, а це значить – мати достатньо місць для надання допомоги важкохворим і захищати групи ризику.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-