За три роки в Україні зафіксували 239 нападів на журналістів - JFJ

За три роки в Україні зафіксували 239 нападів на журналістів - JFJ

Дослідження
Укрінформ
Експерти лондонського фонду Justice for Journalists (JFJ, "Справедливість для журналістів") встановили, що в Україні відносний показник атак проти журналістів становить майже 2 на 100 тисяч населення.

Це ставить її на шосте місце, між Киргизстаном і Казахстаном, серед 12 пострадянських країн за ступенем ризику для працівників ЗМІ, свідчить дослідження фонду, опубліковане на сайті Національної спілки журналістів, партнера JFJ в Україні.

"Показово, що в зонах бойових дій – Донецькій та Луганській областях – за останні 3 роки зафіксовано 43 напади на журналістів, тоді як в Київській області – 385. Відповідні висновки містяться у опублікованій завершальній частині циклу досліджень JFJ атак проти працівників ЗМІ в пострадянських країнах за період з 2017 по 2019 рік. Вона присвячена Білорусі, Росії та Україні", - ідеться в повідомленні.

Читайте також: За пів року до журналістів в Україні 40 разів застосовували силу – НСЖУ

Як зазначається, Україна, зокрема, входить в число країн, де, як і раніше, широко поширені фізичні атаки на працівників ЗМІ. За період з 2017 по 2019 рік в Україні було зафіксовано 239 випадків фізичних атак, один журналіст - Вадим Комаров – помер від травм, отриманих при побитті.

Майже 28% всіх зафіксованих нападів на працівників ЗМІ в Україні становлять атаки фізичного характеру (побиття, викрадення, замах на вбивство ), а більш ніж у половині випадків нападники не були пов’язані з владою. На відміну від сусідніх країн, в Україні переважаючими способами тиску на журналістів є цькування і залякування, зокрема в кіберпросторі, а також пошкодження і відбирання майна і документів.

У 22% випадків фізичні напади на журналістів здійснені представниками влади, у 51% – звичайними громадянами, в решті випадків – невідомими.

Найбільш поширений метод тиску на працівників ЗМІ, що висвітлюється традиційними і цифровими медіа України, – атаки і погрози нефізичного характеру та в кіберпросторі, насамперед цькування, залякування, погрози насильством і смертю. Працівники українських ЗМІ також регулярно стикаються з викраденням і розповсюдженням їх особистих даних.

Також експерти Фонду "Справедливість для журналістів" зазначають, що у 2017-2019 роках українська влада регулярно використовувала механізм заборони на в’їзд для іноземних журналістів (переважно російських) і здійснювала їх депортацію.

При цьому інформація далеко не про всі погрози і атаки різного типу потрапляє у ЗМІ. Загрози нефізичного характеру і несмертельні фізичні атаки відбуваються настільки часто, що сприймаються більшістю журналістів, що працюють в Україні, як невід’ємна частина їх повсякденної професійної діяльності, а тому не стають приводом для широкого розголосу чи звернення за захистом у правоохоронні органи.

Хоч в Україні загальна кількість атак на журналістів поступово знижується, однак ризик фізичних нападів залишається високим. Сприяє посиленню пильності журналістів ефективно організований моніторинг загроз і нефізичних атак. За рахунок цього, можливо, вдається запобігти більш тяжким злочинам. Водночас робота влади з розслідування злочинів проти журналістів, пошуку і покарання винних не виглядає ефективною.

Читайте також: Вбивство журналіста Комарова: особа підозрюваного досі не встановлена

Як зазначається, в ході дослідження було виявлено та проаналізовано 868 випадків атак/загроз проти професійних і громадських працівників ЗМІ та редакцій традиційних та онлайн-видань в Україні. Дані для дослідження були зібрані методом контент-аналізу відкритих джерел українською, російською та англійською мовами. Також в доповіді використовувалися дані експертного опитування понад 200 постраждалих працівників ЗМІ, проведеного в межах проєкту Національної спілки журналістів України "Індекс фізичної безпеки".

Як повідомлялося, НСЖУ за шість місяців 2020 року зафіксувала 40 інцидентів із застосуванням сили щодо представників медіа.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-