«Українська мова вигідна Україні! Це настільки очевидно, що навіть смішно це доводити»

«Українська мова вигідна Україні! Це настільки очевидно, що навіть смішно це доводити»

Аналітика
Укрінформ
За два роки відбулися значні зміни – української мови стало помітно більше у публічному просторі, і цей «поїзд», переконують експерти, уже не зупинити

При всьому інформаційному насиченні сьогодення, ця новина була не менше, ніж у ТОР-3 для України в середині липня 2021 року: Конституційний Суд визнав Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» таким, що повністю відповідає Основному Закону. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь свого ставлення до прийнятого рішення не приховує: «16 липня збіглися одразу три важливих події, а відтак цей день уже називають знаковим в історії України. По-перше, 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України – документ, який став політико-правовою основою Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. По-друге, 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Нарешті, по-третє, 16 липня 2021 року набули чинності чергові норми цього закону».

В Україні помітно побільшало української мови – як у публічних сферах, так і в приватному спілкуванні, адже ці речі пов'язані. Хоча не всі посадовці та бізнесові структури це усвідомили, але порушення закону про мову і мовних прав громадян вже стає в Україні дуже поганим тоном і часто призводить до значних іміджевих і фінансових втрат порушників. Ще одним важливим здобутком останніх років стало те, що вороже налаштоване щодо статусу державної мови політики, блогери почали боятися народної реакції, почали все частіше, як то кажуть, «фільтрувати базар», стараються не демонструвати своєї зневаги відкрито, як було за часів Януковича.

Це все радує: уже давно настільки повно не співпадали погляди і сподівання українських патріотів і головного суду країни. Тепер можна очікувати, що української мови в публічному просторі має стати більше, як це було після введення у дію попередніх «траншів» мовного закону.

Втім, тут необхідно згадати і про інше. Законом відводилися тривалі періоди для адаптації – людей, бізнесу, освіти – під норми закону. Але щоразу перед стартом чергового етапу реакція соцмереж і певних медіа була, щонайменше, тривожною. Україні пророкували і напруження, і протистояння на мовному ґрунті. Це все недавно було, тож неважко пригадати, що насправді ці «страшилки» і близько не справдилися. Чому? Бо не обмежує насправді Закон нічиї права, єдине, на що він спрямований – це вихід української на позиції реально державної мови. А з них її було витіснено внаслідок системної русифікації, заради якої імперія не шкодувала ні зусиль, ні грошей, ні людей…

За нормальних обставин питання української мови на тридцятому році незалежності, не мало б викликати якихось проблем чи напруження. Але ми розуміємо, що проти України ведеться гібридна війна. Це уже стало «традицією»: напередодні набуття чергових норм закону про мову – в мережі і в певних медіа поширюються різноманітні міфи про те, що когось, мовляв, у побуті змусять розмовляти виключно українською, бо інакше «вліплять» штраф. Або ж – що закон обмежує використання мов нацменшин, повністю забороняє отримання освіти іншими мовами.

Наприклад, 16 січня 2021 року, коли мовою сфери обслуговування в Україні на рівні законодавства стала українська, в соцмережах піднялася буча, що працівників сфери послуг «масово звільнятимуть через українську мову», а вірніше – її незнання. Врешті-решт, нічого цього і близько не було.

Як пройде Україна наступний етап? Адже ним, зокрема, передбачаються зміни мовних правил на телебаченні та у кіноіндустрії, книготоргівлі, екскурсійному бізнесі та туризмі. Крім того, посадовці при прийомі на роботу, а також особи, які набувають громадянство України складатимуть тести на знання державної мови.

Ми поцікавились в експертів, що вони думають з цього приводу, як їм бачиться найближчий рік-півтора, зокрема, як мовні зміни 16.07.21 вплинуть на україномовний сегмент як у професійному, так і фінансовому планах?

«Ще жодна країна від розвитку своєї мови не збідніла. І Україна не буде винятком»

Сергій Оснач
Сергій Оснач

Сергій Оснач, член експертної групи із питань мовної політики при Кабміні, активіст ГО «Мова об'єднує»:

«Української мови стало помітно більше у публічному просторі. Суспільна думка також суттєво змінилася на користь української – як свідчить соціологія, переважна більшість громадян дедалі більше підтримує основні положення закону про мову. Відповідальний бізнес теж демонструє підтримку закону і усуває порушення з боку своїх працівників завчасно та без примусу. На жаль, є й безвідповідальні бізнеси, які не поважають закон і права українців, але таким чином вони сильно псують свою репутацію і втрачатимуть клієнтів, прибутки,. Важливо віхою на шляху відродження української мови стало рішення Конституційного суду України про визнання закону про мову повністю конституційним. Цей документ стане потужним чинником у його подальшій імплементації.

Русифікаторські мовні практики складалися десятки й навіть сотні років. Звичайно, їх неможливо змінити за рік, два чи три. Однак набрання чинності кожною нормою закону – це крок до відродження мови та подолання наслідків русифікації. Усі ці кроки сукупно є необхідними для виправлення ситуації в цілому. Це може бути не для всіх помітним, але закладає траєкторію розвитку нашої мови на багато років уперед. В один прекрасний момент українська мова нарешті домінуватиме, як і належить, в усіх публічних сферах. І цей момент не за горами. Україна повернеться до свого природного стану.

Застосування української мови у професійній діяльності безперечно створює нові можливості. І йдеться не лише про професії пов'язані зі словом чи текстами. Наприклад, вимога щодо показу фільмів українською дозволить отримувати провідні ролі та реалізовуватися саме українським акторам. Преференції для україномовних книжок стимулюватимуть розвиток саме українських видавництв, авторів, перекладачів. Це в перспективі позитивно позначиться і на розвитку багатьох суміжних галузей  – логістиці, друкарській справі, IT, індустрії розваг, сфері послуг тощо. Українцям зручніше і фінансово вигідніше створювати саме український продукт. А головне, українські фахівці повернуть собі гідність, яка не вимірюється ніякими грошима.

Жодна країна від розвитку своєї мови не збідніла. І Україна не буде винятком».

«Мовний закон не виконується ідеально, але української все ж стало більше»

Тарас Шамайда, громадський діяч, співкоординатор ГО «Простір свободи» організатор моніторингу щодо становища української мови:

«Безумовно, за два роки відбулися значні зміни. Української стало більше в публічному просторі. Це стосується освіти, медіа, сфери послуг і так далі. Хоча, звісно, мовний закон не виконується ідеально, не виконується всіма. Причинами цього є, по-перше, низький рівень правової культури, а, по-друге, опір промосковських сил, тому що боротьба за мову – це, по суті, частина боротьби України за свою безпеку та цілісність.  

Щодо прогнозів… Хіба не абсурдно виглядає ситуація, коли на 30-му році Незалежності ми все ще повинні виборювати право дивитися на українському телебаченні фільми українською мовою? Хіба не абсурдним є те, коли фільми іноземного виробництва уже багато років і в кінотеатрах, і на ТБ дублюються або озвучуються українською, а, власне, фільми українського виробництва – йдуть російською?

Відносно книговидання. Звісно, ситуація на цьому ринку непроста. А тому, гадаю, цих норм зараз недостатньо – потрібно додаткові закони, додаткові стимули, як от, наприклад, щоби держава протягом найближчих 5-10 років повністю компенсувала орендну плату книгарням, які продають книжки українською мовою та мовами корінних народів України й Європейського союзу. Або – поруч з цим – щоби держава викуповувала по 500 примірників україномовних книжок за умови, що в 3-4 рази більше тиражу йде у вільний продаж. Український книжковий ринок має стати самодостатнім, а не придатком до російського.

Відносно концертів, культурно-мистецьких заходів, музеїв, виставок, туристичного та екскурсійного обслуговування.  Це також дуже важливо, бо права українців досі порушуються в цьому питанні. Думаю, що якась частина туроператорів, екскурсоводів, працівників закладів культури виконуватиме норми закону, а якась – саботуватиме. І в цьому разі напрочуд важлива реакція як, власне, самих громадян, так і Уповноваженого із захисту державної мови, органів самоврядування. Штучній русифікації, тобто, коли громадянам України проти їхньої ж волі нав’язують в публічному просторі мову сусідньої держави –треба покласти край».  

«Напади на закон про мову не припиняться, втім, цей поїзд уже не зупинити»

Тарас Марусик
Тарас Марусик

Тарас Марусик, журналіст, публіцист, експерт з питань мовної політики:

«У другу річницю мовний закон працює непогано. І з кожною новою нормою, яка стає чинною – закон усе більше і більше впливає на обсяг державної мови в українському суспільстві. Це якщо в загальному. Якщо конкретніше, то в законі спеціально закладене відтермінованння і ще не всі норми на сьогодні стали чинними. Утім довкола деяких з них, я б назвав їх «гарячими», велося активне обговорення, ба більше того, чинився шалений спротив з боку певних сил. Півроку тому, коли мовою сфери обслуговування в Україні на рівні законодавства стала українська, частина людей обурювалася, нібито їм заборонять користуватися російською (угорською, китайською, албанською тощо). Так і зараз – напередодні другої річниці закону робилися спроби пригальмувати закон. Втім, усі спроби, на щастя, провалилися. До чого я веду? А до того, що окремі (індивідуальні, одиничні) напади на закон про мову не припиняться, втім, карта нападників бита, цей поїзд уже не зупинити. До слова, сьогодні вдень я вирішив переглянути кілька телеканалів («Інтер», «Україна» тощо) і, уявіть собі, жодного фільму російською не побачив. В жодному разі не сприймайте це як дослідження, бо, упевнений, порушення ще будуть, але… Через рік-два – фільми та серіали українською стануть нормою. Пам’ятаєте, який у 2006 році був ґвалт про обмеження прав, коли іноземні фільми в кінотеатрах України почали дублювати українською? В результаті відвідуваність кінотеатрів тільки зросла».

«Українська мова вигідна Україні! Це настільки очевидно, що навіть смішно це доводити»

Катерина Чепура, театральна режисерка, активістка громадянського руху «Відсіч»:

«Якщо курс продовжиться, можна прогнозувати подальше покращення становища української мови в публічних сферах. Завдяки квотам це вже частково відбулося на радіо і меншою мірою на телебаченні. А завдяки закону про мову зараз відбувається прогрес і в інших сферах. Звичайно, не все безхмарно, є спротив і саботаж як з боку окремих осіб з «ватними» поглядами, так і з боку певних медіа. Але головне, що тепер закон на нашому боці. Виробництво україномовного продукту безумовно покращить і фінансове становище, і професійний рівень українських фахівців та позитивно вплине на ринок. Пріоритетність україномовного продукту робить його вигідним, створює однакові умови для всіх та усуває агресивний вплив російського продукту. Українська мова вигідна Україні! Це настільки очевидно, що навіть смішно це доводити».

Мирослав Ліскович. Київ

Отже, про які конкретні зміни з 16 липня 2021 року йдеться?

Культура та туризм

  1. Всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи мають проводитися державною мовою. Винятки передбачені лише для пісень і фонограм, а також у разі якщо застосування недержавної мови вимагає творчий задум організатора.
  2. Супровід (конферанс) усіх концертів, шоу, перфомансів, розважальних і видовищних заходів має відбуватися виключно українською мовою. Виступи осіб, які не володіють державною мовою, повинні супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом.
  3. Оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки - все державною мовою.
  4. Всі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
  5. У музеях та на виставках основною мовою також має бути державна. Вся інформація, у тому числі аудіовізуальна, має подаватися українською мовою. Дублювання іншою мовою дозволяється, але на умовах пріоритетності представлення інформації державною мовою.
  6. Українською має здійснюватися також туристичне і екскурсійне обслуговування. Іншими мовами – для іноземців і осіб без громадянства.
  7. Фільми, створені іноземною мовою, розповсюджуються та демонструються, зокрема і на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою.
  8. Демонстрування іноземних фільмів мовою оригінала з субтитрами державною мовою дозволяється в кінотеатрах, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалів.

Книговидавництво

  1. Українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж року назв книжкових видань, а частка книжок державною мовою, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі має становити не менше 50%.
  2. Норма щодо видання не поширюється на книжки кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України, якщо вони видані коштом державного та/або місцевих бюджетів.
  3. Норма щодо розповсюдження книжок не стосується книгарень, що торгують виданнями офіційними мовами Європейського Союзу, іншомовними словниками та розмовниками, підручниками з вивчення іноземних мов, а також спеціалізованих книгарень, створених для реалізації прав корінних народів та національних меншин України.

Іспити на знання державної мови

  1. Тестувати на рівень знання державної мови буде Національна комісія зі стандартів державної мови. Рівень знання оцінюватиметься за європейською шкалою від А1 до С2 - від початкового рівня до вільного володіння, а тест складатиметься з усної та письмової частини.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-