Ми з польськими партнерами сьогодні дивимося у майбутнє, а не в минуле

Проведення регулярних засідань Консультаційного комітету Президентів України і Республіки Польща вже стало традиційним елементом нашого діалогу з Польщею, стратегічним партнером України. Метою діяльності цього дорадчого органу глав двох держав є обговорення ключових тем двосторонньої співпраці та вироблення пропозицій для керівництва держав стосовно подальшого розвитку діалогу. Через пандемію коронавірусу цьогорічне засідання довелося проводити в режимі відеоконференеції, але тим не менше навіть на відстані ми відчували підтримку з боку наших польських друзів тих перетворень, які відбуваються в Україні, їх відкритість до діалогу та готовність допомагати у розбудові України як успішної європейської держави.

Хотілося б відзначити декілька важливих практичних підсумків учорашньої зустрічі.

По-перше, одразу кидається взнаки зосередженість Комітету на позитивному, взаємовигідному порядку денному. На відміну від засідань, які відбувалися ще кілька років тому й які здебільшого присвячувалися «з’ясуванню стосунків» щодо питань історичної пам’яті, сьогодні ми з нашими польськими партнерами дивимося в майбутнє, а не в минуле. Як домовилися Президент України В.Зеленський і Президент Польщі А.Дуда наприкінці 2019 року, питання історії ми лишили експертам-історикам, а на нашому порядку денному – переважно економіка, торгівля, енергетика, інфраструктурні проєкти. Те, результати чого безпосередньо відчувають наші громадяни і бізнес.

По-друге, це питання українсько-російської війни на Донбасі та ситуація в тимчасово окупованому Криму. Варшава готова активно просувати питання посилення санкцій, брати участь в діяльності Кримської платформи, підтримувати Україну на міжнародних майданчиках, зокрема в рамках ОБСЄ, де Польща головуватиме у 2022 році. У цьому зв’язку домовилися про координацію дій у контексті підготовки до Головування між нашими зовнішньополітичними відомствами. Окремий трек – це спільна взаємодія зі США на безпековому та інших напрямках. Враховуючи, що одним із потужних елементів гібридної війни є фейкові новини та дезінформація, ми домовилися налагодити взаємодію на рівні профільних експертів у рамках роботи нещодавно створеного за ініціативою Президента України Центру протидії дезінформації при РНБО України.

По-третє, це підтримка нашого поступу в ЄС та НАТО. Ми домовилися опрацювати проєкт документа щодо підтримки європейської перспективи України, який я сподіваюся наші президенти зможуть підписати ближчим часом. Як ви знаєте, поряд роботи з Брюсселем, ми розпочали роботу зі столицями ЄС для прискорення нашого євроінтеграційного поступу.

Польща також готова допомагати нам з отриманням ПДЧ, допомагати нам у впровадженні відповідних реформ і переконувати ті держави, які наразі ще стримано ставляться до наших євроатлантичних прагнень. Успішним прикладом взаємодії наших військових і взаємосумісності наших збройних сил є Литовсько-польско-українська бригада ім. Великого гетьмана К.Острозького, командує якою сьогодні наш офіцер (Д.Братішко).

По-четверте, існує повне взаєморозуміння в питаннях енергетики. Йшлося про забезпечення європейської енергетичної безпеки та спільну протидію добудові Північного потоку-2, у т.ч. разом з американською адміністрацією. Ми також шукаємо нові шляхи диверсифікації енергопостачань. У цьому контексті домовилися опрацювати можливість постачання катарського зрідженого газу через польський термінал у м.Світоуйсьцє.

По-п’яте, це сфера економіки та торгівлі. Тут нам теж є чим пишатися. Попри пандемію наш товарообіг практично не зменшився і становить близько 8 млрд дол. США. Більше того, Польща стала нашим третім найбільшим торговельним партнером.

Комітет відзначив істотні зрушення у галузі розбудови дорожньої та прикордонної інфраструктури на прилеглих до українсько-польського державного кордону дільницях. Нарешті почалося використання польського кредиту на розбудову прикордонної дорожньої інфраструктури обсягом 100 млн євро, який з тих чи інших причин був заблокований з 2015 року. На сьогодні вже укладено контрактів на суму 82,4 млн євро, а вибрано кредитів – на суму 11,7 млн. євро. Наша мета – побудувати дійсно європейську інфраструктуру з українського боку кордону, щоб звести до мінімуму незручності при перетині громадянами кордону. Ми запропонували розробити спільну дорожню карту облаштування українсько-польського кордону. Впевнений, що ще в цьому році наші президенти зможуть особисто проінспектувати результати цієї роботи.

А от у сфері інвестицій ще є великий потенціал для зростання. Саме для цього ми домовилися включити представника польського бізнесу до Національної інвестиційної ради.

Ну і насамкінець, ми запланували графік візитів наших глав держав на цей рік. Ми очікуємо на участь Президента Польщі А.Дуди в інавгураційному Саміті Кримської платформи та заходах з нагоди 30-річчя Незалежності України. У свою чергу, плануємо візит Президента В.Зеленського до Варшави у травні для участі разом з іншими європейськими лідерами в урочистостях з нагоди 230-ї річниці Конституції Польщі. Це дійсно важливі події для кожної держави, тому підтримка друзів як ніколи актуальна.

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу Президента України, керівник Головного управління з питань зовнішньої політики Директорату з питань зовнішньої політики Офісу Президента України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства