Україні треба шукати максимально правові виходи з конституційної кризи – експерти

Україні треба шукати максимально правові виходи з конституційної кризи – експерти

Укрінформ
Німецькі та українські експерти вважають майже неможливим конституційний вихід із кризи, яка склалася наразі в Україні у зв'язку із рішенням КСУ щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.

Про це, як повідомляє Укрінформ, йшлося під час віртуальної дискусії, організованої берлінськими Центром Liberale Moderne (LibMod) та Центром східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS).

Директорка відділу Східної та Центральної Європи LibMod, ексдепутат Бундестагу Марілуїзе Бек зазначила, що Президент Володимир Зеленський у відповідь на «путч КСУ діяв як у випадку контрреволюції».

«А з контрреволюції не обов’язково може бути легальний, правовий вихід. Такі перехрестя, на якому зараз стоять Зеленський і його партія «Слуга народу», є чимось таким, на що не може бути дана цілком легальна відповідь», - зауважила Бек, додавши, що потрібно використовувати оптимально легальні засоби, які можливі.

Читайте також: Зеленський готовий навіть до змін у Конституції заради судової реформи

Питанням, на її думку, зараз є те, чи готовий політикум і суспільство гуртуватися навколо справжніх реформаторів, до яких би партій ті не належали, або вибір буде зроблений на користь «стабільності за рахунок домовленостей з Росією».

Ексдепутат Європейського парламенту Ребекка Гармс зі свого боку звернула увагу на те, що в питанні реформи юридичної системи останніми роками величезний фокус був зосереджений на розбудові цілком нових інституцій для боротьби з корупцією, найбільше протистояння у якій викликало створення Вищого антикорупційного суду. Але при цьому було випущено з виду, що хоча зміни торкнулися всього традиційного правового апарату, досконало його так і не було змінено.

«Ситуація з КСУ просто стала найбільш вражаючою демонстрацією такої ситуації», - сказала Гармс. Вона твердо переконана, що без цієї реформи всі успіхи в утворенні антикорупційних інституцій будуть не до кінця дієвими.

Читайте також: Стефанчук вважає, що КСУ має зробити «добровільний внутрішній перезапуск»

«Зараз є час перевірки, тесту на зрілість для проєвропейських сил загалом, не лише для «Слуги Народу», але й для «Європейської Солідарності» та інших - чи вони в змозі в цій кризі разом знайти і погодити шлях і рухатися вперед, або через партійно-політичні міркування цього не станеться», - сказала Гармс.

З нею погоджується і директорка ZOiS Гвендолін Зассе: «Конституційний надзвичайний стан» знову привертає увагу до всього комплексу реформи правової системи в Україні. Розпуск КСУ, зауважує професорка, йтиме в розріз із Конституцією та принципами демократичної правової держави, втім, на пошук компромісу в Президента під тиском міжнародних партнерів майже немає часу. Зассе згодна з ідеєю переформатування КСУ та вказує як на правову лазівку те, що деякі з суддів були призначені на посади ще тоді, коли Україну навряд чи можна було назвати повністю демократичною державою.

Читайте також: Представник Президента сказав, що саме може повернути довіру до КСУ

Журналістка видання «Новое время» Кристина Бердінських, зі свого боку, акцентувала на тому, що Зеленський на початку кризи опинився в сильній позиції, оскільки дуже швидко відреагував на ситуацію, скликав засідання РНБО та видав рішення, які від нього не очікували, показав, що здатний приймати жорсткі рішення, йти проти оліграхів і корумпованої системи.

«Але потім він почав втрачати час, оскільки рішення, які запропонував, виявилися з правової точки зору небездоганними, це були політичні рішення. На жаль, конституаційна криза триває і поки не видно оптимального варіанту її розв’язання: ми бачимо волю Президента, але правових шляхів це зробити немає», - констатувала Бердінських. При цьому вона вважає, що ця криза дає нарешті шанс поставити дуже гостро питання судової реформи.

Читайте також: Група «Першого грудня» дала п’ять порад для виходу із конституційної кризи

Як повідомлялось, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-