Українські добровольці обіцяне виконали. Наступний крок за президентом

Українські добровольці обіцяне виконали. Наступний крок за президентом

Аналітика
Укрінформ
Добровольці зайшли в селище Золоте, чим кардинально змінили ситуацію, зокрема із тим же розведенням військ. Як має реагувати влада?

Кілька діб поспіль ситуація на сході України залишається загостреною по максимуму. Золоте та Петрівське, де ще 7 жовтня мало початися розведення сил і засобів, яке однак постійно зривається через щоденні порушення режиму тиші збройними формуваннями Російської Федерації та її найманцям — знаходиться в епіцентрі уваги України. Тож на сьогодні маємо два важливих питання.

Перше і основне це ситуація з добровольцями. На початку тижня заступник командира Української добровольчої армії Андрій Гергерт в ефірі програми "PRIME: Муждабаєв" на каналі ATR заявив, що добровольці займуть позиції ЗСУ у разі відведення військ на Донбасі і вимагає зустрічі з Володимиром Зеленським. “Як головнокомандувач, президент, звичайно, може віддавати наказ про відвід, про демілітаризовану зону, а ми заявляємо: ми з війни не підемо. Там, де він відведе війська, ми зайдемо, заведемо тисячі осіб”, - наголосив Гергерт. І додав, що Зеленський досі не зустрівся з добровольцями. “… Володимире Олександровичу, чим швидше відбудеться наша з вами зустріч, чим швидше ви зрозумієте всю силу українського народу і покладетеся на неї, тим швидше почнуться наші переможні процеси в цій війні. Перемога в цій війні (досягається) тільки опертям на свій народ, своє військо, своїх волонтерів, тільки на себе”, - наголосив заступник командира УДА.

Дві доби потому добровольці таки засвідчили заявлене, вирушивши учора вранці, 9 жовтня, колоною під назвою “Останній блокпост” до населеного пункту Золоте на Луганщині. Дорогою, звісно, не обійшлося без ексцесів. На блокпості Кремінна сталася сутичка між добровольцями і правоохоронцями. Але все обійшлося: після огляду транспортних засобів, поліція пропустила колону, яка надвечір прибула в Золоте. І тим самим – ситуація там докорінно змінилася. Може, Росія тільки того й чекала, щоби звинуватити Україну у зриві домовленостей?

Тож маємо питання: як влада повинна реагувати на добровольців, які зайшли і відучора перебувають в Золотому?

Другеякі насправді настрої в місцевих мешканців, що вони думають стосовно розведення військ? Міністр оборони України і начальник Генерального штабу стверджують, що більшість людей підтримують цю ідею. “Ми спілкувалися з місцевим населенням. Можу з упевненістю сказати, що в цілому вони підтримують концепцію розведення сил, і ті плани, які у нас є”, - заявив міністр оборони Андрій Загороднюк. Утім Мережею шириться дещо відмінна інформація. Зокрема волонтер Мирослав Гай, а також військовий експерт Костянтин Машовець пишуть, що нібито ці люди, з якими зустрічалося вище військове керівництво, аж ніякі не місцеві мешканці, а — жителі окупованих територій. “Росія провела імітацію громадянського протесту за розведення військ”, - наголошує волонтер Гай. Звісно, логічно напрошується питання, яке варто б адресувати нашій СБУ: як ці люди могли туди потрапили? Тут необхідно зробити невеличкий відступ. Свого часу п'ять сусідніх шахтарських селищ — Карбоніт, Родина, Стахановець, Партизанське та Мар'ївка — об'єднали в один населений пункт під загальною назвою Золоте і пронумерували: Золоте-1, Золоте-2, Золоте-3, Золоте-4 і Золоте-5. У лютому 2015-го "Мінськом-2" Золоте було розділене на дві частини: українську і "ЛНРівську". Так от, на сьогодні Золоте - 1, 2, 3 і 4 контролюється українськими військами, а район Золоте-5 знаходиться під контролем так званої “ЛНР”. Тож з якого саме Золотого були ті люди, з якими говорили міністр оборони і начальник Генерального Штабу? Це ж має значення, чи не так?

А тепер запитання: наскільки думки місцевого населення щодо розведення є однозначними та, власне, наскільки відповідає дійсності інформація про цю «роспровокацію», що нині активно шириться Мережею?

Владі потрібен діалог з добровольцями

Саме так прокоментували Укрінформу народні депутати, військові експерти та безпосередні учасники бойових дій на сході України.

Український військовий, вчений-медик, відомий за позивним «Айболіт», учасник боїв під Іловайськом Всеволод Стеблюк каже, що відведення і розведення військ — це величезна різниця.

Всеволод Стеблюк
Всеволод Стеблюк

Стеблюк: “Думаю, що владі варто прислуховуватися до добровольців, до патріотів, до ветеранів, тому що мають розуміти: вони владою стали тільки завдяки тому, що ці люди відстояли демократію спочатку на Майдані, а нині — роблять це на Сході. Це перший момент.

Другий. Відведення і розведення військ — це величезна різниця. Розведення — це коли відбувається симетрично, під контролем і з гарантіями того, що на цій території не буде інших озброєних формувань. Але на сьогодні ми не бачимо розведення, ми бачимо, що Україна готова відвести свої війська, залишивши в “сірій зоні” наших людей, які вже допомагали українським воїнам, які підтримують українську владу. І на сьогодні, повірте, там дуже непроста ситуація. Я не з чуток знаю настрої місцевого населення на Донбасі. Там є щирі патріоти, а також є ті, хто чекають можливості розправи над цими українцями. Тому залишити їх без гарантій безпеки, вважаю, що це злочин.

Третє — по добровольцях. Розумієте, це не є врегульований правовими нормами акт, а тому виникає багато правових конфліктів. Перш за все, щоби не допустити зіткнення вчорашніх побратимів по зброї. Зараз там знаходиться Нацгвардія, знаходиться поліція, яка в складі добробатів так само воювала. І сьогодні зіткнення патріотично-налаштованих сил, які мають одну спільну мету — захист національної безпеки, захист незалежності та суверенітету України — це безумство. Цього не можна допустити. Тому. вважаю, що влада повинна дослухатися до всіх вимог і ще раз усе добре зважити”.

Голова ГО “Український Легіон”, полковник запасу Святослав Стеценко своєю чергою нагадав, як під час інавгураційної промови президент казав, що українці мають стати ізраїльтянами в захисті рідної землі. І якщо це було щиро, то з добровольцями треба як мінімум зустрітися.

Святослав Стеценко
Святослав Стеценко

Стеценко: “Владі потрібно визначатися не стосовно одного епізоду, а стосовно війни, яку Росія веде проти України. Якщо українська влада офіційно визнає збройну агресію РФ проти України, визнає, що РФ окуповує частину українських земель, визнає, то в такому разі влада має дотримуватися Гаазьких конвенцій і додатку до них про правила війни на суходолі. І в цьому документі якраз визначено, що в разі, якщо проти країни здійснюється збройна агресія або існує безпосередня загроза вторгнення ворожих військ, то громадяни, які не перебувають у лавах збройних сил, мають повне право озброюватися, організовуватися і готуватися чинити збройний опір агресору. Якщо Україна заборонить своїм громадянам перебувати на українській території там, де вбачається загроза ворожих дій, забороняє зі зброєю захищати територіальну цілісність та незалежність країни, і таких самих громадян від такої загрози, то це свідчитиме про те, що Україна де-факто визнає збройних конфлікт як внутрішній. Тому що внутрішні збройні конфлікти Гаазької конвенції не стосуються. В такому випадку діють абсолютно інші принципи. І так, при внутрішньому збройному конфлікті влада мусить роззброювати громадян, і забороняти їм пересування, щоби не було ескалації бойових дій між громадянами країни.

Чи повинен провести президент діалог з добровольцями? Не знаю, чесно. Все залежить від того, яку мету ставить собі пан президент, як він бачить оборонну стратегію України. Якщо він дійсно прагне зробити те, що говорив у своїй інавгураційній промові - "українці мають стати ізраїльтянами в захисті рідної землі" - безумовно, з патріотичною, з парамілітарною частиною суспільства треба вести діалог”.

На тому, що влада має почути свій народ наголошує Андрій Тетерук, колишній командир батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, екс-депутат ВРУ від «Народного фронту».

Андрій Тетерук
Андрій Тетерук

Тетерук: “Скажу дуже коротко. Думаю, в президента є достатньо інструментарію, щоб витурити геть окупаційні війська з України. І щоб там не вимагав Кремль, але ми не повинні відступати з нашої землі, яку ми боронимо з 2014 року. Цей варіант є хибним, він не призведе до покращення ситуації в цілому. Спиратися на нього нині — це марнувати час, марнувати можливості. І питання тут не лише в добровольцях, а в українському суспільстві, яке під час останнього віче чітко заявило: “Нас це хвилює, ми проти капітулянтських кроків!” Тож відповідь на ваше питання: влада має почути свій народ!..”

“За” діалог між владою та добровольцями також виступає нардеп від “Слуги народу”, заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла.

Мар'яна Безугла
Мар'яна Безугла

Безугла: “Наскільки мені відомо, президент учора зустрічався з представниками різноманітних організацій, зокрема із Нацкорпусом. Діалог ведеться. Але питання в тому, що це не представники збройних сил, а такі ж громадяни, як, власне, ми з вами. Відповідно вони у принципі вільні вчиняти ті чи інші дії, які не виходять за передбачені законом межі. Тобто якщо відбуватимуться якісь порушення, то, відповідно, діятиме Нацполіція. Натомість, якщо все проходитиме “в межах”, то чому би і ні? У нас демократична країна, ми завжди готові з ними комунікувати, при цьому жодним чином не обмежуючи. Звісно, питання складне, адже в суспільстві з цього приводу також різняться думки. Тож я вбачаю важливість у веденні діалогу з представниками громадянського суспільства, з різними організаціями, патріотичними, парамілітарними, аби ми разом змогли вийти на якийсь спільний варіант, який би вирішував питання виключно в межах державних інтересів”.

Міноборони і Генштаб зустрічалися таки з мешканцями Золотого, але...

В коментарі Укрінформу заступниця міністра оборони Аліна Фролова заявила, що інформація, яка розповсюджується мережею, зокрема Фейсбуком — не відповідає дійсності.

Аліна Фролова
Аліна Фролова

“Вище військове командування справді зустрічалося із місцевими мешканцями. Розмова тривала досить довго, і робилося все це не "під камери", не заради якихось формальностей, а, вкотре наголошую, реально. Немає жодних підстав вважати, що це була якась “підведена колона” або, що ці люди “приїхали з окупованої території", - каже пані Фролова. - Розведення є частиною політичного процесу, частиною плану мирного врегулювання ситуації на Донбасі, який, ймовірно, хтось намагається зірвати. Водночас, я не виключаю, що це викликано острахом певної частини українського суспільства, яка не до кінця розуміє послідовності дій. Але зараз ми намагаємося все дуже чітко роз’яснити, аби зняти такі побоювання: ми їздимо містами, зустрічаємося з людьми, проводимо зустрічі з громадами та ветеранськими організаціями і обговорюємо усі ці складні моменти. Думаю, що з цим усе буде добре”.

Також заступниця міністра оборони додала: “Обстріли Золотого не припинилися. Відтак розведення сил і засобів наразі не відбувається. А розпочати цей процес можна буде виключно після того, як щонайменше сім діб поспіль російсько-окупаційні війська в згаданих районах дотримуватимуться режиму припинення вогню”.

Водночас аналітик, голова ГО "Донецький інститут інформації" Віталій Сизов наголошує, що ставлення до питання розведення військ серед мешканців згаданих населених пунктів неоднорідні. “Одна частина людей категорично проти, а особливо ті, які мають певну ідеологічну спрямованість, які підтримували ЗСУ, допомагали їм. Вони побоюються, що можуть постраждати через свою політичну позицію, якщо українська армія звідти відійде. Відповідно інша частина людей переконана, що таким чином можна досягти послаблення інтенсивності бойових дій, що зменшиться кількість обстрілів, що жити стане безпечніше, якщо військові залишать цю територію. На превеликий жаль, центральні медіа не завжди транслюють увесь спектр думок з цього приводу, а часто роблять це однобоко”, - стверджує пан Сизов.

 Віталій Сизов
Віталій Сизов

Власне, щодо ситуації з “відвідинами” селища Золоте вищим військовим керівництвом України, то Віталій Сизов не виключає, що пан Загороднюк і пан Хомчак могли натрапити саме на тих мешканців, котрі обома руками вітають ідею розведення військ.

“А, може, й ні. Розумієте, Міноборони це така структура, в якій прийнято виконувати накази, але не прийнято ділитися власними думками. Тобто, як було насправді - невідомо. Власне, не довіряти офіційній інформації з Міноборони також не бачу сенсу. Однак, повторюся, що одностайної думки серед місцевих мешканців немає. Це важливо розуміти, - наголошує аналітик Донецького інституту інформації. - Стосовно того, що розповсюджують в соцмережах окремі блогери, волонтери тощо. Знову ж таки, не все так просто. Варто розуміти, що на 14 жовтня, на Покрову, запланована масштабна акція. І багато політичних сил намагатимуться вийти за межі “тиснемо на владу”. Тобто, зробивши її протестною, надавши вигляду антиурядової, антипрезидентської. Відтак для них важливо провести мобілізацію серед патріотичної частини населення”.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-