Албанське головування в ОБСЄ-2020: Україна залишиться в пріоритеті
Організація з безпеки та співробітництва в Європі є особливо важливою для України, адже вона, з-поміж інших міжнародних організацій, – найбільш долучена до врегулювання регіональної кризи, пов’язаної з агресією РФ та незаконною окупацією Криму.
Представник діючого голови ОБСЄ виступає як посередник під час переговорів у Тристоронній контактній групі, в Україні діє Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, наглядова місія ОБСЄ в російських пунктах пропуску "Гукове" і "Донецьк" на кордоні з Україною, а на засіданнях двох основних органів – Постійній раді та Форумі зі співробітництва в галузі безпеки – українське питання постійно на порядку денному.
Організація має складний процес ухвалення рішення (лише консенсусом), а головування в ній відбувається на ротаційній основі країнами-учасницями протягом року. Від початку російсько-української війни у 2014 році всі головування в центр своєї уваги виносили саме питання врегулювання цієї кризи. Не стало винятком і головування Словаччини в нинішньому році: українська тема продовжує перебувати в центрі дискусій, хоча, на жаль, – і без суттєвих зрушень у плані врегулювання. У 2020 році функції головуючої країни в ОБСЄ вперше перейдуть до Албанії.
АЛБАНСЬКА ЗАЯВКА ПО ПОРЯДКУ ДЕННОМУ
11 липня під час засідання Постійної ради у Відні країна вже представила свої пріоритети на наступний рік. Презентував їх 29-річний в.о. міністра закордонних справ Албанії Гент Чакай. Уродженець Косова, молодий албанський політик раніше був радником прем’єра з міжнародних питань, а наступного року може стане вже діючим головою ОБСЄ. Запис відео виступу Гента Чакая в штаб-квартирі ОБСЄ, на прохання албанської сторони, для журналістів було заборонено. Можливо, молодий політик ще не досить упевнено почувається на впливових міжнародних майданчиках.
У вступній частині він не забув відзначити те, що політична ситуація в самій Албанії зараз супроводжується рядом викликів. Утім, запевнив Чакай, "албанська демократія здатна впоратися з цими викликами", і, незважаючи на нинішні розбіжності між політичними партіями, всі сторони згуртуються довкола важливого завдання головування в ОБСЄ.
Першим пріоритетом Албанського головування, на якому акцентував увагу Чакай, стане імплементація країнами-учасницями своїх зобов’язань у рамках ОБСЄ. З цією метою Албанія підтримуватиме роботу основних інституцій Організації, зокрема, секретаріату, Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), високого комісара ОБСЄ у справах національних меншин, представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.
Одразу за цим албанський міністр згадав про "кризу в та навколо України" – термін, що часто використовується в ОБСЄ для позначення триваючої агресії РФ проти України та незаконної окупації Криму. Чакай наголосив, що "зусилля з врегулювання конфліктів та їхнього запобігання знаходитимуться на першому плані порядку денного, починаючи з відновлення зусиль зі сприяння мирному врегулюванню кризи в та навколо України, яка залишається найбільш невідкладним викликом у Європі".
Очільник албанського МЗС привітав завершення процесу розведення сил у районі Станиці Луганської, відзначивши, що "при наявності політичної волі прогрес можливий". Водночас, було висловлено занепокоєння щодо кількості порушень режиму припинення вогню на Донбасі та частоти погроз на адресу спостерігачів ОБСЄ.
За його словами, Албанія, яка сама має польову місію ОБСЄ на своїй території, рішуче підтримуватиме діяльність Організації на місцях, "починаючи з унікального вкладу в мир та стабільність, який здійснює персонал Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні". Спостерігачі та обладнання СММ "є необхідними для запобігання подальшій ескалації конфлікту та для його мирного врегулювання, сприяючи повній імплементації Мінських домовленостей у відповідності до зусиль у Тристоронній контактній групі та політичного процесу в Нормандському форматі".
Водночас, Албанське головування продовжить підтримувати зусилля ОБСЄ з врегулювання конфліктів, зокрема в рамках роботи співголів Мінської групи ОБСЄ щодо Нагірно-Карабаського конфлікту, Женевських міжнародних дискусій та пов’язаних механізмів, а також Придністровського процесу врегулювання.
Серед інших важливих пріоритетів – відновлення діалогу в рамках ОБСЄ. Так, Албанія у координації з країнами, які головуватимуть у 2020 році у Форумі ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, "просуватиме існуючі механізми заходів із відбудови довіри та режими з контролю над озброєнням". Також Албанське головування має намір приділити увагу активації формату "Структурованого діалогу" (спільним засіданням представників країн-членів при Форумі та Постійній раді ОБСЄ), який "залишається нестандартним та взаємодоповнюючим форумом для обмінів між країнами-учасницями".
У ході виступу очільник МЗС Албанії виокремив і важливість розвитку стратегічного партнерства з країнами-партнерами в Середземноморському регіоні, оскільки "багато наших спільних викликів та можливостей походять саме з Півдня".
Щодо інших питань, яким албанське головування має намір приділяти увагу, то вони мають більше загальний характер або ж є серед традиційних тем уваги ОБСЄ. Було заявлено про намір продовжити зусилля ОБСЄ з подолання міжнародних викликів, зокрема, боротьбу з насильницьким екстремізмом та радикалізацією, що призводить до тероризму, з організованою злочинністю і, передусім, незаконним трафіком людей, а також боротися з корупцією та приділяти увагу кібербезпеці. Увага приділятиметься і темі захисту фундаментальних свобод та прав людини у Європі, боротьбі з расизмом, ксенофобією та усіма формами нетерпимості, захисту навколишнього середовища, а також просуванню ролі жінок і молоді у діалозі, культурі миру та врегулюванні конфліктів.
СПОДІВАННЯ НА АЛБАНІЮ ЯК "ЧЕСНОГО БРОКЕРА"
Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час бліц-інтерв’ю в штаб-квартирі ОБСЄ розповів кореспонденту Укрінформу про те, як в українській місії оцінюють першу презентацію пріоритетів Албанського головування в ОБСЄ:
- Які перші оцінки пріоритетів головування Албанії в ОБСЄ?
- Говорячи про пріоритети Албанського головування, висловлені під час засідання Постійної ради ОБСЄ керівником МЗС Албанії Гентом Чакаєм, наша делегація, передусім, вітає те, що пріоритетом №1 визначено виконання зобов’язань, а пріоритетом №2 – вирішення ситуації, викликаної агресією Росії в Україні, як і підтримку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні для сприяння цього процесу.
Ми називаємо разом ці два пріоритети, оскільки переконані, що виконання зобов’язань країнами-учасницями, а точніше – невиконання російською стороною своїх зобов’язань та основоположних документів ОБСЄ – є головною причиною агресії РФ проти України та того, що відбувається зараз на Сході України й у Криму. Якби РФ виконувала свої політичні зобов’язання в рамках ОБСЄ, то, впевнений, безпекова ситуація в Європі протягом 20 років виглядала б по-іншому.
Крім того, Албанське головування пропонує доволі цікавий пакет моментів, на яких пропонується зосередити роботу ОБСЄ у 2020 році – вирішення інших конфліктів у регіоні ОБСЄ, питання Структурованого діалогу, питання боротьби з організованою злочинністю, корупцією, незаконним трафіком людей, залучення жінок у мирні процеси та ін.
На нашу думку, все це є гарною основою для можливого прогресу в Організації у 2020 році. Якщо Албанське головування дотримуватиметься заявлених принципів, то, ми сподіваємося, можна буде просунутися вперед і отримати прогрес в усіх вимірах ОБСЄ – політико-безпековому, гуманітарному та економічному. Але ми не хотіли б сильного розпорошення зусиль ОБСЄ, а скоріше – концентрації на наданні відповіді на найбільш кричущі виклики сучасній безпеці, про які я говорив вище.
- Поруч із цим, у виступі глави МЗС Албанії не було окремої згадки про Крим…
- Я б не хотів робити якихось великих висновків на основі першої публічної презентації. Те, що говорилося албанським міністром загалом, на мою думку, можна транслювати і на Крим. Той же пріоритет про виконання зобов’язань. Як відомо, одним із зобов’язань країн-учасниць ОБСЄ є саме повага до територіальної цілісності й суверенітету інших держав.
Думаю, що Албанське головування не зможе уникнути у своїй роботі тематики деокупації Криму, оскільки це все йде в одному комплексі врегулювання ситуації в цій частині Європи.
- Тобто, під час Албанського головування питання триваючої російської агресії проти України та незаконної окупації Криму залишиться в центрі уваги Постійної ради ОБСЄ?
- Хочу запевнити, що ми це питання обговорюємо на кожному засіданні Постійної ради. І це відбувається не тому, що ми просто хочемо про це говорити, а тому, що, на жаль, кожного тижня відбуваються події у цій сфері, пов’язані з російською агресією і окупацією, порушенням прав людини на окупованих територіях тощо. І ми просто змушені реагувати на ці всі моменти знову й знову.
Але якби дійсно так сталося, що делегації стали звикати до цього, чи спостерігалася б певна, як зараз дехто говорить "втома" від цього питання, я впевнений, що наша делегація не дала б забути про це іншим і ми б постійно порушували це питання.
Крім того, Україна у другому триместрі 2020 року буде головувати у Форумі з питань співробітництва у галузі безпеки. І тому буде такий момент, коли Україна головує у цьому Форумі, а Албанія головуватиме в ОБСЄ, на засіданнях Постійної ради. І тут я бачу додатковий момент, де ми будемо тісно співпрацювати з Албанією.
Ми виходимо з того, що нам вдасться привернути більшу увагу до питання гібридної агресії, гібридних засобів ведення війни, Віденського документа 2011 року, за модернізацію якого зараз виступають більшість делегацій. А ці питання в рамках Постійної ради ОБСЄ є великою мірою віддзеркаленням того, що відбувається саме на Форумі.
- У самій Албанії зараз складна внутрішньополітична ситуація, чи не матиме це вплив на її головування в ОБСЄ?
- Головування України в ОБСЄ в 2013 році закінчувалося в складних для країни умовах, у столиці були масові народні протести. Проте, за Українського головування вдалося прийняти низку рішень у гуманітарному вимірі, що дуже давно до цього часу не вдавалося зробити.
На мою думку, ці демократичні процеси, які відбуваються в Албанії, безумовно, стануть додатковим чинником, який даватиме змогу головуванню бути теж більш демократичним. Адже не можна не враховувати демократію в дії, яка відбувається просто зараз за вікном, і не переносити це на аспекти діяльності в Організації.
Вважаю, що вихідні позиції в цієї країни хороші, й ті демократичні процеси, які відбуваються зараз, якраз свідчать, що країна йде демократичним шляхом, а не авторитарним.
- Наскільки Албанське головування може впливати на прийняття рішень в ОБСЄ, якщо взагалі головування мають такий вплив?
- Звичайно, не треба забувати, що рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом. Лише Парламентська асамблея ОБСЄ має можливість приймати рішення більшістю голосів, і, до речі, саме на ПА ОБСЄ нещодавно був великий успіх української делегації після ухвалення ряду рішень, які цікавлять нашу сторону.
І тому прийняття оформлених і покладених на папір рішень в ОБСЄ є важким процесом з точки зору переговорів, беручи до уваги те, що є одна сторона – Російська Федерація, яка часто одноосібно блокує цей консенсус.
Але прийняття рішень в ОБСЄ і головування – це трохи різні речі...
На мою думку, зараз більше як експерта з міжнародних питань, - нинішнє геополітичне положення Албанії, можливо, і допоможе їй стати тим "чесним брокером" – вираз, який часто використовується в ОБСЄ. Коротко кажучи, сподіваюся, що Албанії вдасться збалансовано підійти до думок інших делегацій, які намагається диктувати правила і порядок денний в ОБСЄ, і тут я маю на увазі саме РФ.
Мені здається, що вихідні позиції Албанії як держави – дуже непогані. Це – амбітна держава зі своїми пріоритетами, які збігаються з Україною з точки зору євроінтеграційних прагнень. Також ми бачили в.о. міністра закордонних справ – молоду та енергійну людину.
І тому я сподіваюсь, що Албанському головуванню вдасться вирішити деякі наболілі питання в рамках ОБСЄ. Передусім, що буде прогрес саме на напрямку боротьби з російською агресією, захисту прав громадян України і взагалі прав людини, у т.ч. й на окупованих територіях. Ми повинні позбутися такого ганебного явища, як політичні в’язні. І, звичайно, має встановитися питання територіальної цілісності та суверенітету – для України це не порожній звук, це той пріоритет, заради якого ми тут працюємо.
Василь Короткий, Відень
Фото автора
