Дипломатичний скандал: МЗС Сербії показало Україні зуби

Дипломатичний скандал: МЗС Сербії показало Україні зуби

Аналітика
7919
Ukrinform
Український посол у Белграді навряд чи сказав те, що сказав, з власної ініціативи. Але підстави для того були

У Міністерстві закордонних справ Сербії зробили “останнє попередження” послу України в Белграді Олександру Александровичу, гостро розкритикувавши його заяви про цілковиту підпорядкованість сербської зовнішньої політики офіційній Москві. Та ще й пригрозили більш ніж серйозними наслідками: вислати з країни перебування і оголосити персоною нон-грата за “образу сербського народу”. Про це заявив державний секретар МЗС Сербії Івіца Тончев, коментуючи інтерв'ю українського посла, передає державне Радіо і телебачення Сербії (РТС). “Ми хочемо звернутися до міністерства (закордонних справ - ред.) та уряду України, аби йому (Александровичу - ред.) вказали на подальшу неприпустимість такої поведінки”, - наголосив Тончев. На його думку, своїми заявами Александрович нібито порушує Віденську конвенцію про дипломатичні відносини.

Друг мого ворога мені – хто? Людський досвід не дає остаточної відповіді на це запитання. Все залежить від конкретної ситуації, тим більше – в дипломатії. Одне не викликає сумніву: Сербія – це однозначно друг Росії, нашого ворога. Ця «дружба» має давню історію: від того, що саме завдяки Сербії Російська імперія влізла в Першу Світову війну, яка призвела до її розвалу – до однакових за походженням фантомних болів, які досі викручують і Сербію після розвалу імперії югославської. Сербія хоче в ЄС, має офіційний статус кандидата і сподівається остаточно стати частиною об’єднаної Європи у 2025 році. А Росія кладе останні свої ресурси для розвалу ЄС, сподіваючись втішити тим своє постімперське самолюбство і встановити беззаперечний контроль над континентом. А тут Україна зі своїм Донбасом… Може, Белград вирішив у такій спосіб, ігноруючи на 100% справедливі українські претензії, задобрити Москву, якій не подобаються ці загравання з ЄС? І саме тому так дратують сербів прозорі натяки на спроби «сидіти на двох стільцях одразу»?

Укрінформ вирішив розібратися, про що саме йшлося в резонансному інтерв’ю українського посла сербському виданню, та чи справді він перетнув допустимі в дипломатії межі?

Посол України в Сербії Олександр Александрович (ліворуч) та міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич
Посол України в Сербії Олександр Александрович (ліворуч) та міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич
Слова українського дипломата, які спровокували бурхливу реакцію сербів

Інтерв’ю інтернет-ресурсу Balkan Insight посла України в Белграді Олександра Александровича, яке розгнівало белградських високопосадовців умовно можна розділити на дві частини.

У першій йдеться про участь сербських громадян у конфлікті на Донбасі. Дипломат стверджує, що офіційний Белград не робить нічого, аби покарати своїх найманців за участь у бойових діях на Сході України.

“Жоден сербський громадянин не був відправлений у в'язницю за найманську діяльність проти України. Якщо я помиляюсь - прошу сербський уряд спростувати мої слова”, - заявив п. Александрович.

За його словами, на території окупованого Донбасу в рядах терористів “засвітилися” більш ніж 300 громадян Сербії.

“...Така діяльність вважається тероризмом в Україні, - додав посол. - Ми посилали інформацію урядові Сербії, але відповіді не отримали”.

У другій частині часто згадується Росія, яка, за словами дипломата, використовує Сербію для дестабілізації Західних Балкан, а точніше, про сербський фактор дестабілізації Македонії, створення напруженості у відносинах з Хорватією, участь сербських екстремістів у спробі державного перевороту в Чорногорії тощо.

Александрович: “Росія використовувала сербських екстремістів для здійснення державного перевороту в Чорногорії, за рахунок сербських сепаратистів намагається дестабілізувати Боснію та Герцеговину... Росія використовує сербський фактор для дестабілізації Македонії, Росія відіграє активну роль у протистоянні косовських сербів й албанців, а також намагається створити напружені відносини з Хорватією, продавши сербам свої літаки...”

Коли “правда очі коле” або Сербська дипломатія за принципом “сам дурень!”

Можливо, висловлювання українського посла мали занадто різкий характер, але безпідставними точно не були. Про сербських громадян, які воюють на стороні бойовиків Л/ДНР писано-переписано багато. За даними Служби безпеки України, на фронті вже побували сотні сербських найманців, які зовсім не приховують свого злочину і навіть хизуються ним, поширюючи фото та відео із зони конфлікту на своїх сторінках у соціальних мережах (Див. фото нижче).

"Улюбленець" російського телебачення снайпер з Сербії Деян Беріч

“Ми маємо конкретні адреси і дуже багато прізвищ”, - зазначає голова СБУ Василь Грицак. Чи покарали хоча б одного з них?

За інформацією Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода перед сербським Високим судом все ж таки постали 24 особи, які брали участь у боях на Донбасі. Покарання: умовні терміни або ж домашній арешт. От таке воно, сербське правосуддя...

Не збрехав наш дипломат і про шість винищувачів МіГ-29, які Росія навіть не продала «задешево», а передала Сербії безкоштовно. За інформацією тієї ж Радіо Свобода, церемонія відбулася 20 жовтня цього року з нагоди відзначення річниці звільнення Белграда у Другу світову війну.

Але перелік українських образ щодо Сербії не закінчується... 17 березня цього року сербські депутати відвідали окупований Крим з нагоди святкування третьої річниці псевдореферендуму. Серед них: члени Сербської радикальної партії Міловат Боіч, Дубравко Боіч та Олександр Шешель, а також сербський письменник і політолог, професор Лазня-Лукского університету Срджа Тріфкович. За це симпатики Кремля отримали заборону в'їзду на територію України терміном на п’ять років, повідомила прес-секретар СБУ Олена Гітлянська на своїй сторінці у Facebook.

З огляду на вищесказане ми звернулися до експертів з проханням прокоментувати згаданий скандал, що сколихнув українську дипломатію.

Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду “Майдан закордонних справ”:

Богдан Яременко / Фото: Володимир Тарасов, Юрій Ільєнко, Укрінформ
Богдан Яременко / Фото: Володимир Тарасов, Юрій Ільєнко, Укрінформ

Чи розуміли українські дипломати межу допустимого? Допускаю, що ні”

“Пан Александрович — людина з «йоржистим» характером, але професіонал і патріот, який усе життя провів на дипломатичній роботі. Це важливо розуміти для того, щоб дати правильну оцінку ситуації.

Адже мова може йти зовсім не про “скандал з нашим послом”, а про значно складнішу матерію — серйозне загострення відносин України з Сербією.

Скандал з нашим послом - це коли посол на власний розсуд щось заявляв чи робив і оскандалився. І хоча робота в Белграді з точки зору ставлення місцевих еліт до України, а ще більше - до Росії, далеко не з найприємніших, мені важко повірити, що в посла Александровича здали нерви і він від свого імені і за власною ініціативою наговорив дійсно гострих звинувачень на адресу Сербії.

Швидше за все, мова йде про ситуацію значно складнішу. Україна і Сербія мають дещо різне ставлення до подій на Сході нашої країни, до війни і ролі РФ. Позірно Сербія засуджує російську агресію і окупацію Криму. На практиці відмовляється будь-що робити для демонстрації відданості цим принципам.

Очевидно, проблема сербських найманців-добровольців гостра і важлива. Але з якихось причин офіційна Сербія намагається не реагувати на неї або реагує в спосіб, що видається Україні недостатнім.

У цих обставинах Україна змушена думати над способом, як привернути увагу сербської сторони до того, що є важливим для нас. Звичайно, загострення публічної риторики як перший крок на шляху до порозуміння з кимось - це крок ідіотичний. Але якщо звертались спокійно і розважливо і раз, і другий. Якщо говорили, писали, читали масові повідомлення в ЗМІ, а реакції немає? Природно, що на якомусь етапі ситуація підказує доцільність екстраординарних кроків.

Це логіка. А далі починається мистецтво. Адже вигадуючи ці екстраординарні кроки Україна мала би чітко розуміти бажаний для неї результат, реакцію тієї сторони, до якої звертається, можливі наслідки…

Серби зреагували ще більш гостро, ніж говорив наш посол. Зрозуміло, що серби останні десятиліття пройшли через багато чого, що ними сприймається як національне приниження. Плюс необхідність постійно бути в позиції меншого у діалозі з ЄС та НАТО... І якщо європейцям серби готові поки все пробачити, то, судячи з усього, коли фразу європейського політика про сидіння Сербії на двох стільцях публічно повторить український дипломат - це вже за межами того, що вони готові витерпіти.

Чи розуміли українські дипломати межу допустимого? Чи вважали конфлікт з погіршенням відносин допустимим і бажаним? Я не знаю. Теоретично може бути - якщо раптом в МЗС України було прийнято рішення, що сербські найманці на Донбасі настільки серйозна проблема, що варта погіршення відносин з усією Сербією. Але на нас такий спосіб мислення не схожий. Допускаю, що не прорахували. Бо конфлікт з Сербією нічого нам не дає, включно з можливістю якось приборкати потік сербських мішеней для українських снайперів.

Але це вже не скандал з нашим послом. Це вже зовсім інша політична ситуація.

Як говорив один знаменитий дипломат: є речі гірші за злочин — помилки”.

Ірина Фріз, народний депутат, член партії БПП:

Політична позиція Белграду може бути обумовлена лише вказівками Кремля”

“2 серпня направляла звернення з приводу того, що Сербія приймає дітей з окупованих територій ОРДЛО та Придністров'я в рамках програми Міжнародна школа дружби "Наша Сербія". Проект активно підтримується політичним керівництвом Росії. На відеокадрах з цих заходів можна бачити, як діти з ОРДЛО тримають в руках прапори самопроголошених організацій. Сербська влада до сих пір, на жаль, не надала пояснень щодо такого визнання символіки ДНР та ЛНР.

Офіційний Белград за три роки не розпочав жодного переслідування осіб з числа великої кількості своїх громадян, які беруть участь в бойових діях на боці окупаційно-російських угрупувань на Сході Україні.

У 2016 році Сербія голосувала проти резолюції ООН з порушення прав людини в анексованому Криму.

Це та інші неодноразові прояви підтримки Белградом російської політики відносно України, його мовчазної згоди щодо окупації Криму та частини Донбасу є наочними прикладами проросійської політики Сербії.

Оскільки немає жодних підстав та передумов для розвитку конфлікту та розбіжностей між Україною та Сербією, політична позиція Белграду може бути обумовлена лише вказівками Кремля. Переконана, що закиди сербської сторони до посла Александровича спрямовані на відволікання уваги від дій Сербії з неуклінної фактичної підтримки антиукраїнської позиції Белграду, яку він демонструє останнім часом”.

Мирослав Ліскович, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-