Два роки санкцій: Хто і як пресує Путіна

Два роки санкцій: Хто і як пресує Путіна

Аналітика
Укрінформ
Історія санкційного впливу на російські компаніїї, а також на російських, кримських, сепаратистсько-терористичних високопосадовців

Росіяни вже підрахували: за два роки дії санкцій сума збитків, завданих лише російській фінансовій галузі, склала 250 млрд доларів. І ця цифра невпинно зростатиме. Адже ЄС і партнери, спостерігаючи за діями Москви та її зухвалою демонстрацією своїх вкрай волюнтаристської позиції, не збираються послаблювати санкційні «лещата». Ні проти російських компаній, ні проти російських, кримських, сепаратистсько-терористичних високопосадовців.

Не останню роль у беззастережному продовженні санкцій відіграла й ситуація з Надією Савченко: події у справі української бранки та її непохитна позиція продемонстрували світу зневагу Москви до засад міжнародного та національного права і відповідно продовження санкцій.

2014. ХТО ВІДСТАВ, НАЗДОГАНЯЄ

Перші, запроваджені проти Росії санкції 2014 року розділяють на три етапи, введені пізніше, у 2015 та 2016 роках, систематизують за роками та по країнам. Перших санкційні списки ввели в дію ЄС та США, серед «першопроходців» також Австралія, Канада та Японія.

Перший етап введення санкцій почався у перших числах березня 2014 року, коли було призупинено підготовку до майбутнього саміту G8, де планувалася участь Росії, призупинено переговорний процес Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство. Тоді ж Рада ЄС ввела на рік обмежувальні заходи стосовно екс-президента Віктора Януковича та 15 його соратників, чиї рахунки заморозили на 12 місяців. Окрім президента-втікача у санкційному списку опинилися колишній прем'єр-міністр України Микола Азаров та його син Олексій, екс-очільник МВС Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-глава СБУ Олександр Якименко, колишній глава адміністрації президента Андрій Клюєв, його брат Сергій Клюєв, колишні очільники міносвіти та мінохорони здоров'я України Дмитро Табачник та Раїса Богатирьова, бізнесмен Сергій Курченко. Пізніше Раїсу Богатирьову з санкційного списку виключили.

Другий етап санкцій розпочався 17 березня введенням обмеження у вигляді заборони на в'їзд і заморожування активів для 21 російського і кримського чиновників і тривав до кінця липня 2014 року. В цей період до санкцій приєдналися Японія, Австралія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія та інші. У ході другого етапу санкції були введені проти низки компаній російського військово-промислового комплексу, нафтогазового та банківського сектору.

Активності розширення санкцій другого етапу додав збитий терористами в Донецькій області 17 липня Боїнг-777, що призвело до загибелі 298 пасажирів. До кінця місяця під санкціями вже були голова ФСБ Росії Олександр Бортніков, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев, голова Служби зовнішньої розвідки Росії, екс-спікер Держдуми РФ Борис Гризлов, президент Чечні Рамзан Кадиров та інші, самопроголошені ДНР та ЛНР, низка воєнізованих незаконних об'єднань на кшталт батальйону «Восток».

Третій етап 2014-го тривав до кінця року і запам'ятався тим, що США відмовилися підтримувати проекти Світового банку в Росії, через санкції було призупинено проект з будівництва вертольотоносців типу «Містраль» для ЗС РФ, Німеччина зупинила дію 100-мільйонної (в євро) угоди про постачання озброєння для військового тренувального табору в Росії, Ізраїль припинив співробітництво на постачання нових безпілотних літальних апаратів. Третій рівень санкцій здебільшого стосувався енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. У середині жовтня до санкційного пакету ЄС приєднались країни-кандидати на вступ до ЄС, серед яких Чорногорія, Ісландія, Албанія, Ліхтенштейн, Норвегія.

Слід відзначити деяку синхронність введення санкцій з боку США, ЕС, Австралії  та Канади. Часто санкційні списки фактично повторювали один одного.

Загалом санкції проти Росії нині введені 41 країною, а також Парламентською асамблеєю Ради Європи та Китаєм, але неформально. Як погоджуються експерти, ці санкції й справили найбільший ефект на російську економіку. Більш детально про введення санкцій - у матеріалах наших кореспондентів.

ЄС: САНКЦІЇ ДОСЯГЛИ АРКТИЧНИХ БЕРЕГІВ

У березні 2014 року Європейська рада ухвалила перші дипломатичні заходи у відповідь на військову агресію Росії проти України. Євросоюз суворо засудив нелегальну анексію Криму Росією та не визнає її.

У зв'язку з відсутністю кроків з боку Росії щодо деескалації, 17 березня 2014 року ЄС запровадив перший рівень обмежувальних заходів у формі візової заборони та заморожування активів відносно осіб, які посягнули на територіальну цілісність України.

Через продовження військової агресії Росії на сході України 31 липня 2014 року ЄС увів економічні санкції проти Москви, які були посилені у вересні 2014 року.

У березні 2015 року Європейська рада прив'язала тривалість дії економічних санкцій проти РФ до повної імплементації Мінських домовленостей.

З 1 лютого по 31 червня 2016 року діють продовжені секторально-економічні обмежувальні заходи ЄС проти Росії.

Серед основних дипломатичних заходів варто відзначити скасування саміту G8 у Сочі навесні 2014 року та проведення його без Росії у форматі семи країн 4-5 червня 2014 року у Брюсселі. Країни-члени ЄС також підтримали призупинення переговорів щодо приєднання Росії до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також до Міжнародного енергетичного агентства.

Також були скасовані саміти ЄС-РФ, а країни-члени також вирішили не проводити двосторонні саміти з Москвою. Також були призупинені двосторонні переговори з Росією щодо скасування візового режиму та укладання нової стратегічної угоди між ЄС і РФ.

Після продовження персональних обмежувальних заходів ЄС, введених 10 березня 2016 року на подальші півроку - до 15 вересня, загальна кількість осіб, що перебувають «під санкціями», становила 146 осіб і 37 установ. Обмеження включають візові заборони та блокування активів на теренах ЄС. У «чорному» списку - високі представники уряду, Державної думи і Ради федерацій Росії, чиновники адміністрації російського президента, військові керівники, так звані «керівники» Криму, донецькі і луганські терористи, а також наближені до Путіна олігархи.

До 23 червня 2016 року також діють секторально-економічні обмежувальні заходи, запроваджені ЄС проти російської економічної діяльності на території тимчасово окупованої АР Крим та міста Севастополя. Йдеться про заборони та обмеження для компаній і приватних осіб з ЄС щодо діяльності в Криму у торговельно-економічній, фінансовій та інвестиційних сферах, енергетиці, туристичній галузі.

Європейці та зареєстровані в ЄС компанії не можуть купувати нерухомість або юридичні компанії у Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм супутні послуги. Туристичним операторам ЄС заборонено надавати послуги в Криму та Севастополі. Зокрема, європейські круїзні судна не зможуть заходити до портів Кримського півострова, за винятком екстрених випадків.

Окрім цього, заборонено експорт деяких товарів і технологій кримським компаніям або для використання в Криму. У зворотному напрямку заборонений імпорт товарів із Криму, за винятком, якщо вони мають сертифікат походження, виданий уповноваженим органом влади України.

Заборони та обмеження стосуються транспортної, телекомунікаційної й енергетичної галузей, пошуку, розвідки і видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.

Обмежувальні заходи щодо секторального співробітництва (економічні санкції) стосуються п'ятьох російських державних банків, трьох провідних енергетичних компаній, трьох провідних компаній у сфері ОПК, а також представництв цих установ в ЄС. Вони полягають у забороні для громадян і компаній ЄС купувати і продавати нові державні бонди, акції та інші фінансові інструменти, строк викупу яких перевищує 30 днів. Також заборонена посередницька допомога у фінансових операціях цих державник установ РФ.

Громадянам і компаніям ЄС заборонено видавати кредити зазначеним російським банкам і компаніям, тривалість погашення яких перевищує 30 днів.

Накладено ембарго на імпорт та експорт зброї, технологій і товарів, які застосовуються у військовій сфері, а також товарів і технологій подвійного призначення.

Було здійснено скасування ліцензій на експорт обладнання, продукції та послуг, які застосовуються для пошуку і видобутку нафти на морському просторі на глибині, більше 150 метрів, а також в Арктиці. Експорт інших технологій та обладнання у сфері енергетики має проходити затвердження країнами-членами ЄС.

США: САНКЦІЇ «КУВАЛИ» УКАЗ ЗА УКАЗОМ

6 березня 2014 року Президент США Барак Обама, посилаючись на Закон про економічні повноваження у випадку міжнародних надзвичайних ситуацій, а також на Закон про надзвичайний стан США, підписав указ №13660 про блокування майна окремих осіб, причетних до "встановлення влади в Криму без дозволу Уряду України", а також до "підриву демократичних процесів та інституцій в Україні". Документ увів заборону для представників російської влади на в'їзд до США, а також заморожування їхніх активів в Америці. Крім того, був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

17 березня 2014 року, на наступний день після проведення в Криму так званого "референдуму", США указом президента №13661 запровадили додаткові персональні санкції проти осіб, причетних до розгортання військ у Криму та незаконної анексії півострова. У цьому списку опинилися семеро російських високопосадовців, у тому числі представники Держдуми РФ Єлєна Мізуліна та Леонід Слуцький, спікер верхньої палати російського парламенту Валентина Матвієнко, віце-прем'єр-міністр РФ Дмітрій Рогозін, помічник президента РФ Владислав Сурков, радник президента РФ Сергій Глазьєв.

20 березня 2014 року президент США видав указ №13662 на доповнення до попередніх двох розпоряджень щодо введення додаткових персональних санкцій проти осіб, причетних до загострення ситуації в Україні. Цього разу обмеження стосувалися не тільки чиновників та парламентаріїв, таких як спікер Держдуми Сергій Наришкін, керівник АП Сергій Іванов, голова РЖД Володимир Якунін, але також вдарили по бізнесу, наближеному до влади. У списку також опинилися крупні бізнесмени Геннадій Тимченко, Юрій Ковальчук, брати Ротенберги та підконтрольний Ковальчуку банк "Росія".

11 квітня 2014 року Міністерство фінансів США оголосило про введення санкцій проти семи проросійських сепаратистських лідерів у Криму та компанії "Чорноморнафтогаз" - колишнього українського підприємства, привласненого окупаційною владою в Криму.

28 квітня 2014 року були введені санкції проти 7 фізичних і 17 юридичних осіб. В оновлений "чорний список" американського Мінфіну, зокрема, потрапили президент компанії "Роснефть" Ігор Сєчин, перший заступник адміністрації президента РФ В'ячеслав Володін, заступник голови уряду РФ Дмитро Козак, глава держкорпорації "Ростех" Сергій Чемезов, директор ФСО Євгеній Муров та інші. Серед організацій були визначені холдинг Volga Group, що об'єднує активи Геннадія Тимченка, а також "Собинбанк" - дочірнє підприємство банку "Росія" Юрія Ковальчука.

20 червня 2014 року міністерство фінансів США на підставі указу президента №13660 оприлюднило документ про розширення списку індивідуальних санкцій проти семи проросійських сепаратистів ДНР/ЛНР.

17 липня 2014 року у відповідь на ескалацію бойових дій на Донбасі США розширили список компаній, на які накладено санкції відповідно до указу президента №13662 від 20 березня. Обмеження були поширені, зокрема, на дві найбільших енергетичних компанії Росії - "Роснефть" та "Новатек", а також на дві банківських установи - "Газпромбанк" та "Внешэкономбанк".

29 липня 2014 року американський мінфін оголосив про запровадження санкцій проти трьох державних банків Росії - "Банк Москви", "Россільгоспбанк" та ОАО ВТБ Банк, а також оборонного підприємства "Об'єднана суднобудівна корпорація".

12 вересня 2014 року спеціальною директивою до указу президента №13662 розширено список секторальних санкцій. До нього увійшли, в тому числі, найбільша фінансова установа "Сбербанк России", енергетичні гіганти РФ ОАО "Газпром", ОАО "Лукойл", "Газпром нефть" та інші компанії. Крім того, були заблоковані активи крупних оборонних підприємств Росії.

19 грудня 2014 року глава Білого дому видав указ №13685 , який визначив додатково 17 фізичних і 7 юридичних осіб , що потрапили під санкції, а також заборонив будь-які економічні відносини з Кримом. У тому числі, була введена заборона на експорт американських товарів, технологій і послуг на територію півострова, а також імпорт до США товарів і послуг з Криму. Аналогічні обмеження були накладені в плані інвестицій.

4 березня 2015 року, 2 березня 2016 року дію санкцій, введених 6, 17 і 20 березня, продовжено на наступний термін (на рік).

11 березня 2015 року міністерство фінансів США розширило список санкцій ще на 14 осіб та дві організації. У списку опинилися, зокрема, екс-прем'єр-міністр України Микола Азаров, колишній перший віце-прем'єр України Сергій Арбузов, екс-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, російський ідеолог, ватажки ДНР/ЛНР. Крім того, санкції були застосовані до "Євразійського союзу молоді" та Російського національного комерційного банку.

31 липня 2015 року міністерство фінансів США оголосило про суттєве розширення санкцій проти 26 фізичних та юридичних осіб, головним чином з РФ. При цьому Мінфін обновив список секторальних санкцій. Усього в переліку зазначається 98 осіб із РФ та ДНР/ЛНР, а також 64 організації, компанії та банки, причетні до конфлікту на Донбасі.

КАНАДА: НАЙДОВШИЙ САНКЦІЙНИЙ СПИСОК

Після втечі Януковича до Росії, Канада послідовно розширювала перелік осіб, підприємств та організацій, а пізніше - секторів економіки, проти яких запроваджувала санкції. Загалом Оттава провела 16 «санкційних хвиль» стосовно подій в Україні.

Перші канадські санкції, пов'язані із агресією Росії проти України, були накладені наступного ж дня після опитування кримчан, названого «референдумом». Так, 17 березня 2014 року Канада запровадила санкції проти самопроголошених керівників півострова, а також ввела перші обмеження проти громадян Росії щодо яких були «обгрунтовані підозри у безпосередньому або опосередкованому залученні до дій, що полегшували, підтримували, фінансували чи іншим чином сприяли розгортанню ЗС РФ у Криму або заволодінню українськими урядовими та військовими об'єктами в Криму». Внесеним до санкційного списку людям було закрито в'їзд на територію Канади, заморожено їхні активи та заборонено вступати у комерційні стосунки з канадцями. Серед них - два самопроголошені керівники Криму Сергій Аксьонов та Володимир Константінов, а також сумнозвісний Віктор Медведчук. Серед громадян Росії Канада закрила доступ раднику президента РФ Сергію Глазьєву, спікеру верхньої палати російського парламенту Валентині Матвієнко, члену Держдуми РФ Єлєні Мізуліній, віце-прем'єр-міністру РФ Дмітрію Рогозіну, члену Держдуми РФ Леоніду Слуцькому, помічнику президента РФ Владиславу Суркову.

Втім, Оттаві це видалося недостатнім, і 19 березня санкційний список розширився ще на 17, а 21 березня - на 14 фізичних осіб. Окрім цього, під санкції потрапила і перша компанія - підконтрольний російському олігарху Юрію Ковальчуку банк «Росія». Сам Ковальчук разом із іншим олігархом - Геннадієм Тимченком також втратив право отримати канадську візу, доступ до своїх коштів і нерухомості, а громадянам Канади було заборонено вступати з ним у комерційні стосунки. Окрім нього, санкції були накладені також на наближених до Путіна чиновників, зокрема керівника АП Сергія Іванова та парламентарів (спікер Держдуми Сергій Наришкін). Не оминула Канада увагою депутата-перебіжчика Рустама Теміргалієва, колишнього начальника Головного управління СБУ в Криму, який перейшов під владу окупантів, Петра Зиму та самопроголошеного мера Севастополя Олексія Чалого, який їздив до Кремля підписувати акт про «крадіжку» Криму.

Втім, на відміну від США, Канада досі не наклала санкції на двох найбільш одіозних «гаманців» Путіна - керівника РЖД Володимира Якуніна та президента компанії «Роснефть» Ігоря Сєчина. Під час нещодавніх виборів до парламенту, на той момент опозиційна Ліберальна партія закидала це правлячим Консерваторам як свідчення їх нещирості, оскільки обидві компанії мали певний бізнес у Канаді.

12 квітня 2014 року Канада знову розширяє санкції, цього разу вносячи туди ще двох чоловік та українську компанію «Чорноморнафтогаз», захоплену окупантами.

Трохи більше, ніж за два тижні, 28 квітня 2014 року Канада розширює санкції ще на 9 фізосіб, серед яких перший заступник адміністрації президента РФ В'ячеслав Володін, заступник голови уряду РФ Дмитро Козак, директор ФСО Євгеній Муров.

Додамо, що на початку квітня Канада також вислала заступника військового аташе посольства Росії в Канаді на ім'я Юрій Безлер. Втім, інформації про причини цього надано не було.

4 травня 2014 року санкції накладають ще на 16 юросіб, серед яких холдинг Volga Group, що об'єднує активи Геннадія Тимченка, а також різноманітні групи підприємств, контрольованих іншими російськими олігархами, які підтримують Путіна.

12 травня 2014 року - перші санкції проти росіян, які розпалювали вогонь війни в Україні, таких як: Ігор Гіркін, Валерій Болотов, Денис Пушилін. Канада також продовжила переслідувати російських чиновників, що заохочували війну проти України, серед них віце-спікер Держдуми РФ Людмила Швецова, міністр у справах Криму Олег Савєльєв, віце-спікер Держдуми Сергій Нєвєров. Цікаво, що Людмила Швецова померла через півроку після внесення її до санкційного списку.

21 червня 2014 року Канада накладає санкції ще на 11 сепаратистів (серед яких Олег Царьов, Ігор Безлер, Наталія Поклонська) та одне кримське підприємство («Феодосія»):

11 липня 2014 року, коли події на Сході України стають все більше схожими на війну, Канада забороняє в'їзд, заморожує активи та припиняє економічні стосунки ще з 14 особами, серед яких Ігор Плотницький, Олександр Ходаковський, Олексій Мозговий.

17 липня і 24 липня Канада запроваджує другий рівень санкцій, закриваючи деяким російським банкам доступ до довгострокового фінансування (більше 90 днів) та до продажу своїх цінних паперів канадцям. Окрім цього, санкції запроваджуються проти 6 підприємств оборонної сфери Росії, 8 сепаратистів, таких як Олександр Бородай, та організацій «Д/ЛНР»

6 серпня 2014 року санкції поширюються ще на 19 осіб та воєнізовані сепаратистські організації. Також було накладено арешт на кошти оборонного підприємства «Об'єднана суднобудівна корпорація», авіакомпанії «Доброльот» та деякі інші, а ВТБ Банку, Россельхозбанку та Банку Москви заборонено залучати довгострокове фінансування на канадському ринку.

16 вересня 2014 року внесеним у санкційний список банкам закрито доступ до фінансування довшого, ніж на 30 днів. Під санкції також вноситься один із найбільших російських банків «Сбербанк» та кілька російських підприємств оборонної сфери.

19 грудня 2014 року Канада накладає санкції ще на 20 осіб і забороняє експорт до Росії товарів та послуг, необхідних для нафтових досліджень на великих глибинах, в Арктиці та на шельфі.

17 лютого 2015 року Канада додає до санкційних списків одразу 36 фізосіб та 15 організацій, переважно пов'язаних з проросійськими терористами, на кшталт різноманітних батальйонів: «Заря», «Оплот», «Кальміус», «Прізрак». Оттава забороняє в'їзд російському пропагандисту Дмитру Кісєльову, співаку Йосифу Кобзону, члену Центрального комітету КПРФ Валерію Рашкіну, сумнозвісному «Гіві». Економічна діяльність з резидентами Канади забороняється «Роснефти».

Остання «хвиля» канадських санкцій накрила Росію та її оборонну промисловість 29 червня 2015 року, коли небажаними особами в Канаді, серед інших, став ідеолог «русского мира» Александр Дугін, улюблені путінські байкери «Нічні вовки», «Євразійський союз молоді» та кілька військових, авіабудівних та нафтогазових підприємств, включно із «Оборонпромом», «Газпромом», «Газпромнафтою», «Транснафтою» та «Сургутнафтогазом».

Окрім цього було практично повністю розірвано економічні стосунки із Кримом. Так, усім мешканцям Канади, громадянам Канади та усім зареєстрованим в Канаді юридичним особам заборонено:

- робити інвестиції в Крим;

- проводити або приймати платежі в чи з Криму;

- імпортувати, купляти, транспортувати чи будь-яким іншим чином взаємодіяти із товарами, експортованими з Криму після набуття чинності санкціями;

- те саме стосовно товарів, що направляються до Криму;

- надавати будь-яку технічну інформацію, спрямовану до Криму і так само приймати її;

- надавати будь-які туристичні послуги, пов'язані з Кримом;

- здійснювати круїзні поїздки до Криму;

- сприяння або просування будь-яких із цих дій теж заборонено.

Таким чином, станом на зараз, заборону на відвідування Канади, економічну діяльність із резидентами цієї країни та заморозку активів, у зв'язку із подіями в Україні, мають 89 громадян України, 91 громадянин РФ та 78 різноманітних компаній та організацій.

 Окрім цього, 6 росбанків не мають доступу до фінансів, довших за 30 днів, та не можуть залучати канадських інвесторів у свої акції, 6 роспідприємств не можуть отримати фінанси довше, ніж на 90 днів.

Також заборонено експорт до РФ критичних для неї продуктів та послуг, необхідних для нафтогазової промисловості.

Канадські санкції стосовно подій в Україні залишатимуться в дії до їх скасування, тобто подовження, на відміну від США та ЄС, не потрібно.

АВСТРАЛІЯ: УРАН УЖЕ ЧЕКАЄ САНКЦІЙ

Уряд Австралії вперше запровадив адресні фінансові санкції і заборонив в'їзд громадянам Росії та України, причетним до «російської загрози суверенітету і територіальній цілісності України» 19 березня 2014 року.

За два місяці, 19 червня 2014 року Канберра розширила список осіб і компаній, проти яких були застосовані санкції (станом на той час під санкції австралійської сторони підпадали 50 громадян Росії й України та 11 компаній).

1 вересня 2014 року уряд Австралії прийняв рішення про запровадження нових санкцій по відношенню до Росії, які, зокрема, передбачають введення:

- обмежень щодо експорту озброєння;

- обмежень щодо доступу російських державних банків до австралійського фінансового ринку;

- заборони на експорт товарів та послуг, що використовуються Росією з метою дослідження родовищ нафти та її видобутку;

- обмежень на австралійські інвестиції та торгівлю з АР Крим;

- додаткових адресних фінансових та в'їзних санкцій проти 63 російських та українських фізичних осіб і 21 компанії.

Вони вступили в дію 31 березня 2015 року. 

Таким чином, нині під санкції австралійської сторони підпадають 113 громадян Росії й України та 32 компанії.

Також 3 вересня 2014 року прем'єр-міністр Австралії Т.Ебботт заявив, що офіційна Канберра ухвалила рішення додати також до згаданого переліку санкцій заборону на експорт до Росії австралійського урану.

ЯПОНІЯ: ВІД ПРТНЕРІВ НЕ ВІДСТАВАЛИ, АЛЕ Й НЕ ПОСПІШАЛИ

Японія оголосила про введення візових, а пізніше й економічних санкцій 18 березня 2014 року. Вже 29 квітня Японія, як і США, Канада та ЄС, оголосила про додаткові санкції, вони стосувались обмежень на отримання віз для окремих політиків і бізнесменів.

5 серпня 2014 року Японія долучилась до санкцій, поширивши їх на декілька російських компаній та 40 осіб.

24 вересня 2014 року Японія запровадила нові санкції проти Росії, які передбачають обмеження обігу в країні цінних паперів окремих російських банків та посилення контролю поставок зброї в Росію.

Андрій Лавренюк (Брюссель), Ярослав Довгопол (Вашингтон), Максим Наливайко (Оттава), Іван Юсип'юк (Канберра), Ольга Будник (Київ).

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-