Наповнення Державного бюджету на 2027 рік, проєкт якого уряд цього тижня вніс на розгляд Верховної Ради, залежить від виконання низки важливих умов: ухвалення пакета законодавчих актів, які передбачають продовження внутрішніх реформ, втілення непопулярних кроків з підвищення ПДВ і акцизів та підтвердження джерел фінансування більш як $30 мільярдів міжнародної допомоги. Все це – завдання на найближчі тижні. Стратегічна ж мета – досягнення миру в Україні, адже кожен день війни обходиться нам у майже $200 млн, а головне – коштує величезних людських втрат та приносить жахливі руйнування.

ГОЛОВНА ЗАГРОЗА – ЗНАЧНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ

Кабінет Міністрів затвердив і скерував до парламенту проєкт Державного бюджету України на 2027 рік з доходами у 5 трлн 648 млрд грн (+ 452 млрд порівняно із цим роком) та видатками 7 трлн 272 млрд грн (+865 млрд). Документ зверстано з урахуванням очікуваного «скромного» зростання національного ВВП на 1,3% та середньорічного курсу долара 47,1 гривні (48,3 на кінець року).

Отже, бюджетні видатки наступного року мають суттєво збільшитися. Доходи також, але не так помітно. Докладніше про параметри проєкту держкошторису – в матеріалі Укрінформу.

Пріоритет незмінний: фінансування Сил оборони. Загалом на оборонні потреби країни пропонується передбачити майже 4,9 трлн грн. Це на понад 517 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Проте зрозуміло, що й цієї суми для протистояння агресорові може не вистачити. Тож посеред бюджетного року бюджетні показники доведеться переглядати, як це було й у 2026-му, і в попередні воєнні роки. А зробити це, вочевидь, буде дуже складно. Адже в Мінфіні та Уряді визнають: ситуація з надходженнями до держказни нині чи не найгірша за всі воєнні роки, окрім хіба що 2022-го.

Через російські атаки на бізнес бюджет цьогоріч може недоотримати щонайменше 70 млрд грн податкових надходжень, – попередив прем'єр-міністр Сергій Корецький. І оскільки йдеться, за його словами, про оцінку станом на початок вересня, а ворожі удари тривають щодня, цифра може зрости.

Безумовно, це позначиться і на перехідних цьогорічних залишках та на фінансуванні видатків у перші місяці наступного року, і на зміні деяких макроекономічних показників, які впливатимуть на виконання бюджету-2027.

І головне: Україна вкотре стикнулася з невизначеністю – чи будуть обсяги міжнародної фінансової допомоги достатніми для фінансування наших потреб? За висновками останнього Інфляційного звіту НБУ, очікується, що наступного року країна отримає від партнерів загалом $42 млрд кредитів та безповоротних траншів. І цього мало б бути достатньо для беземісійного фінансування дефіциту державного бюджету та збереження достатнього рівня міжнародних резервів.

Але більшість розрахунків робилися на підставі даних за 1 півріччя. Через загострення російських атак на нашу промислову та логістичну інфраструктуру у липні-вересні та можливу подальшу ескалацію – потреби в зовнішньому фінансуванні можуть значно зрости. Причому, не лише наступного, а вже й цього року. Тому уряд активно працює над наближенням виплати частини траншів партнерської допомоги. Корецький повідомив, що найближчим часом Кабмін планує завершити роботу над проєктами законодавчих рішень, необхідних для отримання $29,5 млрд міжнародного фінансування у 2026-му.

Йдеться про понад 40 документів. “Ми обіцяли ухвалити ці рішення до 1 листопада, але усвідомлюючи складність ситуації, прискоримо роботу і завершимо її до 15 жовтня», – запевнив премʼєр.

Глава уряду пояснив, що завдяки ухваленню цих законодавчих актів Україна зможе отримати від партнерів необхідне фінансування і збалансувати бюджет. Він нагадав і про додаткову потребу у 27 млрд доларів для Сил оборони.

«Цю частину дефіциту плануємо покривати за рахунок прискорення Ukraine Support Loan, використання заморожених активів Росії, додаткових кредитів від партнерів поза ЄС, оптимізації витрат усередині бюджету», – сказав прем’єр.

Додамо, що напередодні Верховна рада проголосувала на підтримку деяких необхідних для розблокування міжнародної допомоги документів. Зокрема, ухвалила у першому читанні пакет доопрацьованих законопроєктів щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через маркетплейси.

ДЕНЬ ВІЙНИ ПОДОРОЖЧАВ НА $50 МЛН: ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Чинники такого істотного зростання фінансових витрат на війну роз’яснила голова Бюджетного комітету Верховної ради Роксолана Підласа.

За її оцінками, окрім непоправних людських втрат і величезних руйнувань, кожен день оборони країни зараз коштує $190 млн (це без вартості зброї, яку надають міжнародні партнери). Тоді як у 2024 році, приміром, кожен день війни обходився українському бюджетові приблизно у $140 млн.

Поміж факторів «подорожчання» – більша армія; більше родин військових, яким держава гарантує підтримку; потреба у більшій кількості зброї – насамперед засобів ураження середньої та великої дальності, які б'ють по російських НПЗ, що фінансують війну.

«За перші 8 місяців 2026 року національна безпека та оборона коштували майже $42 млрд (без урахування військової допомоги в натуральній формі), а власного ресурсу (доходи + ОВДП) ми залучили лише $39 млрд, тому більше не покриваємо навіть власної частки витрат, яку покривали раніше. А Сили оборони тим часом заявляють про додаткову фінансову потребу в $27 млрд до кінця року», – нагадала очільниця парламентського комітету.

Росія, за її словами, цілеспрямовано б'є саме по галузях, які генерують наші бюджетні доходи. Тому лише план надходжень внутрішнього та імпортного ПДВ за вісім місяців не виконано на $1,35 млрд, і чверть цієї суми ми втратили у серпні.

Тим часом агресор лише за перше півріччя витратив на війну проти України рекордні $123 млрд. Ворог нарощує виробництво ракет і дронів (особливо реактивних БПЛА) та, вочевидь, не відмовиться від подальшого посилення атак на українську цивільну інфраструктуру. А це принесе нові втрати для нашого бюджету та означатиме потребу у додаткових витратах на протистояння підступним ворожим ударам.

«$190 млн – далеко не межа. Видатки постійно зростатимуть. І це ще одна суто прагматична причина, чому США та Європа мають діяти швидше, аби змусити РФ зупинити цю війну», – підсумувала Підласа.

ПОШУК ВНУТРІШНІХ РЕЗЕРВІВ: БЕЗ ЕКОНОМІЇ ТА ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКІВ НІЯК?

За таких обставин в Україні запроваджують жорсткий режим економії, вимушено обмежуючи та переносячи некритичні витрати на інші періоди. Міністр фінансів Сергій Марченко деталізував, що усі некритичні видатки (витрати, які не стосуються армії), вирішили перенести на грудень. Тимчасово зупиняють дію державних та місцевих програм будівництва. Впроваджують обмеження на фінансування за державний кошт і за гроші громад усіх інфраструктурних проєктів (за винятком підготовки до зими та облаштування укриттів). Окрім того, уряд уже знайшов можливість заощадити 70 мільярдів гривень, передбачених на невійськові витрати, і переспрямував їх на потреби Сил оборони.

Але й цього, на жаль, буде замало. Адже зростають витрати держави не лише на війну, а й на підтримання «на плаву» національної економіки.

За оцінками міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, збитки вітчизняного бізнесу від цьогорічних російських атак можуть сягнути $10 млрд. Держава не має коштів, аби підставити плече допомоги підприємцям (а в багатьох випадках ідеться, по суті, про виживання компаній та ФОПів). Ресурсу держпрограм компенсацій та пільгового кредитування «5-7-9%» для покриття реальних потреб не вистачить. Тому в уряді думають над створенням страхового фонду для підтримки українського бізнесу, який постраждав від ворожих ударів, у тому числі – і для великого.

Завдання не повністю відшкодовувати всі втрати підприємства, а швидко надати йому ресурс для нагального відновлення після атак – відремонтувати або замінити критично важливе обладнання, зберегти працівників, не втратити контракти та якнайшвидше відновити роботу. Максимальна сума компенсації – до $10 млн на групу компаній або юридичну особу. Попередньо планують, що для участі у роботі такого механізму компанії мають сплатити страховий внесок – на рівні 2% від вартості активу в межах визначеного страхового покриття.

Але тільки цих грошей для нормальної роботи фонду не вистачить. Тому в Уряді обговорюють варіант незначного підвищення податку на додану вартість – із нинішніх 20% до 21%.

Як пояснив Кравченко, аби запустити новий страховий механізм, потрібно $2-3 млрд. У бюджеті (у тім числі, й з огляду на сказане раніше) коштів для такої капіталізації немає. Навіть якщо вдасться, як розраховують в Мінекономіки, принаймні половину потрібних грошей залучити від міжнародних партнерів, необхідної суми однак не нашкребеться. Тому підвищення ПДВ і розглядають як один із можливих варіантів забезпечення додаткових надходжень. Але остаточного рішення ще немає, зараз зважують всі «за» і «проти» такого апріорі непопулярного кроку, яке споживачам не сподобається. Та й невідомо, чи підтримають необхідні для такої новації зміни до Податкового кодексу народні обранці. Хоча від них залежить не лише створення страхового фонду для українського бізнесу, а й наповнення українського бюджету власним ресурсом.

«Понад 131 мільярд гривень із запланованих доходів з’являться, ЛИШЕ ЯКЩО парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу. Наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (оцінюю такі зміни як малоймовірні). Крім того, якщо (тут, швидше, «коли») Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а Президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 млрд гривень (вони також закладені у бюджет)», – пояснила Роксолана Підласа.

Підготував Владислав Обух

Перше фото: Міноборони