путін б’є по Європі

путін б’є по Європі "газовим калібром": з відчаю чи чіткого розрахунку?

Укрінформ
Укрінформ збирав думки експертів щодо рішучості європейців протистояти газовому шантажу з боку кремля 

Європа не піддасться на черговий шантаж з боку росії, який остаточно переконав усіх в ненадійності рф як ділового партнера. Це — лейтмотив коментарів і заяв європейських посадовців та лідерів окремих держав і урядів на рішення газпрому в односторонньому порядку відмовитися від виконання газових контрактів. Зокрема, російський газовий монополіст повідомив про припинення з 27 квітня постачання ресурсу болгарській компанії "Булгаргаз" та польській PGNiG. І тоді ж росіяни активно стали мусувати у ЗМІ тему своєї “перемоги” — нібито частина європейських постачальників погодилася платити за газ рублями, як того й зажадав путін, злякавшись перекриття вентиля.

Фото: EPA
Фото: EPA

Коментуючи ситуацію, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зупинка в односторонньому порядку постачання газу європейським споживачам є черговою спробою росії використати газ як інструмент шантажу. "Це невиправдано й неприпустимо. І це ще раз свідчить про ненадійність Росії як постачальника газу. Ми готові до такого сценарію. Працюємо над забезпеченням альтернативних поставок та найкращих можливих рівнів зберігання по всьому ЄС", - запевнила фон дер Ляєн. Подібні заяви лунають і з вуст інших європейських представників. Хоча дехто із високопосадовців окремих держав ЄС традиційно зберігає мовчання...

Чи ж є шанс, що в умовах, коли Європа залишається на 40% залежною від постачань газу з росії (приблизно 155 млрд куб м на рік), шантаж спрацює? Чого далі чекати від путіна? Як мають діяти в цій ситуації Європа і Україна? Ці запитання адресуємо вітчизняним експертам з питань енергетики.

Андріан Прокіп, експерт програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього:

"рф більше залежить від постачань до Європи, ніж Європа залежна від російського газу".

Фото: Ukrainian Institute for the Future
Фото: Ukrainian Institute for the Future

“Наразі складно зробити однозначні висновки щодо масштабів та швидкості реалізації російських погроз. Адже, поміж іншого, є окремий контекст, пов’язаний із Польщею та Болгарією (про припинення газопостачання до яких  вже заявила москва, - ред.). Польща оголосила про намір відмовитися від російського газу з 2023 року. Інформація про припинення газпромом постачань з’явилася у вівторок ближче до вечора, а ще зранку були повідомлення про те, що Варшава накладає санкції на газпром. Не відкидаю, що ці події взаємопов’язані.

Болгарія заявила, що не збирається продовжувати контракт із газпромом, дія якого завершується влітку. Крім цього, Софія продовжувала купувати газ в Азербайджану й активно закуповувати ресурс на спотових ринках. Тобто, Болгарія теж не є монопольно залежною від росії і вже попередньо оголосила про намір узагалі відмовитися від газу з рф.

При цьому Польща й Болгарія не є найбільшими покупцями російського газу. Й зараз дуже важливо, якими будуть дії кремля щодо інших європейських споживачів і як розвиватиметься ситуація довкола вимоги платити газпрому  рублями. Нагадаю, росіяни запропонували механізм, за яким, відкривши рахунки в російському банку, європейські компанії платитимуть за блакитне паливо у євро, що потім конвертуються, й газпром отримуватиме рублі. Деякі компанії попереджали: якщо ЄС дійде висновку, що такий механізм не суперечить міжнародним санкціям, вони погодяться на його застосування. Наприклад, російські ЗМІ заявили, що австрійська компанія OMV нібито йде на такий крок, але канцлер Австрії Карл Негаммер заперечив цю інформацію. Тобто, зараз дуже багато буде усіляких маніпуляцій. Для повного аналізу треба очікувати вже конкретних фактів і дій.                                                                                           

Зрозуміло, що коли росія піде на такий крок у відносинах зі споживачами, це буде порушенням усіх чинних контрактів, які в тому числі передбачають і валюту оплати за поставлений ресурс. Порушення газпромом умов контрактів буде підставою для звернення в арбітраж, за рішенням якого росія буде змушена сплачувати штрафні санкції. А, по-друге, це поставить остаточну крапку в розумінні Європейським Союзом, що з росією мати якісь довгострокові угоди не можна.

Фото: BGNES
Фото: BGNES

Звичайно ж, країни Європи при цьому зазнаватимуть суттєвих економічних втрат. Повсюди в ЄС будуть втілюватися антикризові програми. Поміж іншого, це дасть поштовх нарощенню споживання вугілля. Наприклад, у Великобританії вже збільшують його використання. Також це призведе до відкладення програм виведення з експлуатації атомних електростанцій. Так вже зробила Бельгія, відклавши заплановану на 2025 рік відмову від ядерної енергії. Британія наростила обсяги генерації АЕС й оголосила про наміри будувати нові потужності. Німеччина також має можливість “увімкнути задню”. Минулого року у ФРН вивели з експлуатації три АЕС і ще три планували вимкнути до кінця цього року. Але, відклавши цей крок, німці матимуть усі шанси скоротити потребу в газі.

З іншого боку, не треба забувати і про таку складову газового шантажу з боку росії, як відсутність можливостей зберігати надлишок палива. Вже цього літа може бути серйозний профіцит видобувних потужностей. Тому газовибодуток в рф доведеться скорочувати, а потім і зовсім глушити свердловини. Повернути їх у роботу в майбутньому буде непросто. І перекинути увесь видобутий газ на Китай росія не зможе, бо для цього немає інфраструктурних потужностей.

Як висновок: переконаний, що нинішня ситуація — це, з одного боку,  спроба насолити полякам, бо Варшава завжди вела політику відмови від російського газу й поляки тверді в антиросійській риториці. З іншого боку — йдеться про намагання росії підняти ставки у протистоянні із цивілізованим світом. Але рф ще більше залежить від постачань до Європи, ніж Європа залежна від російського газу”. 

Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”:

“Доки нафта торгується практично вільно, росіяни можуть так “бикувати” у відносинах з Євросоюзом”.

Фото: Суспільне
Фото: Суспільне

“Історія з переведенням платежів на рублі має два виміри. Перш за все, коли для Європи постало питання можливості повного бойкоту імпорту російського газу, дискусію плавно перевели в площину “купівлі за рублі чи за євро”. Тобто, як на мене, відбулася підміна понять: якщо можна буде й надалі платити газпрому у євро, частина країн зітхне з полегшенням, вважаючи себе переможцями — мовляв, “ми ж виграли в суперечці, не платимо путіну в російській валюті...”. 

З іншого боку, росіяни у своїй маніакальності намагаються й надалі виламувати руки європейцям і знищують свою торгову позицію в принципі. Вони ж кожні 3-4 роки влаштовують “газову війну” в тій чи іншій формі, виторговуючи щось для себе.

Але зараз ситуація змінилася. Очевидно, що негайно замістити постачання ресурсу з росії неможливо, оскільки йдеться про 40% усього газового ринку Європи. Але зрештою це станеться. З одного боку, ситуація спонукає європейців до активнішого використання енергоефективних технологій. З іншого - стимулює заміщати джерела енергії. Також у цьому контексті обговорюється питання можливого повернення Німеччини до експлуатації атомних електростанцій і призупинення процесу повного виведення АЕС з експлуатації.

Розуміємо, що росіяни дозволяють собі таким чином шантажувати Європу з огляду на те, що газ є дуже важливим для країн ЄС ресурсом. При цьому  основний дохід рф все ж отримує від продажу нафти. Й доки нафта торгується практично вільно (хіба з певним дисконтом), вони можуть “бикувати” у відносинах з Євросоюзом. Так чи інакше, вартість “чорного золота” зараз набагато вища, ніж очікувана середня. Й рф може компенсувати недопостачання газу вищою ціною на нафту. Це, на мою думку, й дає їм можливість нинішнього маневру. З нафтою росіяни собі такого не дозволять.

Водночас плюсом є те, що шантаж почався по завершенні опалювального сезону. Хоча незабаром нам доведеться активно закачувати газ у підземні сховища. Така ж ситуація і в інших країнах Європи. Й це матиме наслідки. Ціна залишиться високою, збережуться загрози дефіциту палива на наступний опалювальний період. Країни намагатимуться максимально закупити ресурс у травні-червні, а не чекати до осені чи до останніх місяців літа. При цьому у більшості європейських держав немає достатніх обсягів газосховищ. Що дасть нам можливість зберігати газ для їхніх потреб і потім експортувати. Хоча доки не вирішене питання безпеки, є ризики втрати ресурсу в ПСГ внаслідок бойових дій...

Ідеальних рішень в цій ситуації бути не може. Нам варто вчитися жити без російських енергоносіїв, з ризикових ринків треба йти. Як на мене, це має стимулювати розвиток технологій енергозбереження й енергоефективності і сприяти переходу на інші види енергії. Так, це буде складно, дорого, але інших варіантів немає”.

Геннадій Рябцев, експерт з питань енергетики:

“Вибір Болгарії як “хлопчика для биття” демонструє невпевненість рф в обраних інструментах впливу”.

Фото: facebook
Фото: facebook

“Йдеться про бажання однієї людини, яка підписала указ, не порадившись з профільними експертами, що працюють на енергетичному ринку. Маю на увазі указ путіна. Цілком зрозуміло, що такі рішення складно реалізувати. Й це проблема для обох сторін, адже контракти підписують не держави, а суб’єкти господарювання. Тому зараз і з боку росії, і збоку ЄС втілюються різні підходи до цього питання. І ці підходи демонструють, що енергоресурси продовжують бути елементами гібридної війни.

Адже показові заяви про припинення газопостачання лунають не на адресу найбільших споживачів російського газу в Європі, а компаній, що  працюють в державах, які або найбільше підтримують Україну у війні проти рф (як Польща), або не можуть відповісти руйнівними санкціями — як Болгарія. На мою думку, вибір саме Болгарії як “хлопчика для биття” демонструє невпевненість рф в обраних інструментах впливу. Тому що такі дії лише пришвидшують реалізацію заходів, розроблених ЄС для зменшення енергетичної залежності від рф.

З іншого боку, те, що окремі споживачі відкрили рахунки в газпромбанку,  свідчить про об’єктивну неможливість відмовитися від російських енергоносіїв у найближчі місяці, а може навіть роки. Тому зараз основним завданням ЄС є створення нормативного підґрунтя для послідовної реалізації плану відмови від російських енергоносіїв та реалізації заходів з диверсифікації постачань природного газу. Бажано зробити це якнайшвидше, до початку наступного опалювального сезону. Думаю, це можливо, хоча й достатньо складно для держав ЄС.

Україна вже давно наголошувала, що газпром, газпромекспорт, роснєфть та інші російські компанії не є надійними постачальниками, що працюють винятково за контрактами й дотримуються своїх зобов’язань. І нинішні події лише підтвердили, що подібне ставлення до  російського бізнесу цілком виправдане”.

Розмовляв Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-