Прощавай, 205-та стаття! Як би тепер про податки не забути…

В офіційному виданні Верховної Ради "Голос України" оприлюднено закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес". Отже, із середи документ, який, зокрема, скасовує норми (стаття 205 ККУ) про кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, набирає чинності. Таким чином влада розраховує полегшити роботу вітчизняного бізнесу, ліквідувавши один із важелів неправомірного тиску. Бо, на думку авторів законодавчого акту, відповідне положення 205-ої та пов’язані із ним норми інших статей Кримінального кодексу дотепер використовувалися, здебільшого, не для реальної боротьби з незаконними економічними оборудками і порушенням податкового законодавства, а заради навмисного (переважно, небезкорисливого) тиску на бізнес. “Адже окрім самого факту наявності кримінальної відповідальності за ці дії, контролюючі органи використовують вироки і матеріали досудового розслідування як доказову базу при притягненні до фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства”, – йдеться у пояснювальній записці до документа.

Законодавці також підвищили суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, недонадходження яких до бюджету є підставою для притягнення суб’єктів підприємницької діяльності до адміністративної відповідальності за ознакою правопорушень, передбачених статтею 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Зокрема, “значним розміром несплачених коштів” відтепер вважатимуть суми податків, зборів та інших платежів, які в три тисячі та більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17х3000 = 51 тисяча гривень). Тоді як раніше таким злочином вважали несплату сум, що дорівнюють (або вище) однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів (17 тисяч гривень). “Великим розміром несплачених коштів” вважатимуть суми, які в п'ять тисяч (дотепер у три тисячі) та більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум. А порогом при “особливо великих розмірах” – суми, які в сім тисяч (зараз у 5 тисяч) та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому розміри штрафів за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) збільшено.

“Гуманізація відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, відмова від карального характеру контролю за ухиленням від сплати податків дозволять створити сприятливіше середовище для функціонування бізнесу в Україні”, – переконані автори закону. Утім, в експертному середовищі з ними погоджуються не всі.

Переваги й недоліки законодавчих новацій

Завдання ухваленого парламентаріями документа – убезпечити бізнес від неправомірних дій з боку силовиків і контролюючих органів. І скасування 205-ої статті ККУ є важливим кроком на цьому шляху, – переконаний радник адвокатського об’єднання “Прагнум” Олексій Некрасов. Правник вважає, що нововведення піде на користь і державі, і бізнесу. “Програють” у результаті хіба що родини чиновників та посадовців, які звикли жити на нетрудові доходи, пов’язані з вимаганням від підприємців плати “за спокійне життя”.

“Усі підприємці, які коли-небудь стикалися із податковими перевірками, знають, що основа майже кожного акту – посилання інспектора на кримінальне провадження за 205-ою статтею, порушене проти когось із ділових партнерів – вашого контрагента або контрагента вашого контрагента, – каже Некрасов, – Відповідно, усі ваші правочини, всі господарські операції із цим партнером “автоматично” визнають нереальними. І роблять іноді навіть мільйонні донарахування. Інакше – й до вас самих “будуть запитання”. Не хочеш проблем і не бажаєш “на рівному місці” втрачати такі кошти – плати певний відсоток “ревізору”. Позитивом правник вважає і підвищення порогу для настання відповідальності за недоплачені податки і збори. Адже дотепер статтю 212 ККУ використовували, переважно, аби отримати вплив на те чи інше підприємство. Тепер же вдасться “вивести з-під удару” малий і частину середнього бізнесу, які, на відміну від великого, практично не мають можливості опиратися чиновницькому свавіллю.

“Мої колеги проаналізували статистичні дані і з’ясували, що лише 1% порушених за цими статтями справ доходять до суду. А до бюджету за рік стягується лише 100-200 мільйонів гривень. При цьому витрати на утримання “контролерів” і на проведення цих перевірок набагато вищі”, – наголошує Олексій Некрасов.

Водночас деякі інші експерти вважають, що декриміналізація фіктивного підприємництва без вжиття дієвих заходів для боротьби з тіньовою економікою й без реального реформування усіх без винятку правоохоронних та контролюючих органів може мати і негативні наслідки. Адже існує високий ризик активізації так званих “конвертаційних центрів” – підприємств, що займаються відмиванням коштів для сотень “клієнтів”. Такі структури діють і зараз. Проте, за останні роки їх кількість зменшилася в рази. Тепер же ділки одержать можливість зареєструвати на підставних осіб велику кількість юридичних осіб і відновити роботу з відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом, особливо нічим не ризикуючи.

“До того ж, є сумніви, що нововведення допоможе на сто відсотків досягнути головної мети – унеможливити “наїзди ” на бізнес, – наголошує адвокат, партнер юридичної компанії “Альянс Правових Сил” Юрiй Рожков. – Ми повинні розуміти: якщо не буде 205-ої статті ККУ, орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, “при бажанні” знайде кілька інших шляхів і варіантів кваліфікації дій підприємця. Можемо пригадати 2014-2015 роки, коли податкова активно виписувала “акти нікчемності”, якими на власний розсуд встановлювала фіктивність фінансово-господарських операцій. Також фіскали часто використовують від’єднання підприємців від електронної звітності. Це теж можна вважати тиском на бізнес”.

У тому, що левова частка випадків тиску на підприємців пов’язана зовсім не із застосуванням скасованої віднині 205-ої статті Кримінального кодексу, переконаний і економіст Олексій Кущ. Він наводить дані статистики, згідно з якими у 2016-2018 роках за результатами проваджень, порушених за цією статтею, винесено 368 судових рішень. 3 – виправдувальні, 40 – обвинувальних. Переважна ж більшість, 325, закриті через укладання угод про визнання провини, коли докази правопорушень суди взагалі не розглядали. Обвинувачені ж найчастіше відбувалися штрафом у 8,5 тисяч гривень (220 рішень). Дехто узагалі сплатив по 2,5-5 тисяч. І лише декого покарали суворіше – максимальний штраф становив 85 тисяч гривень. При цьому сумарно держава отримала у вигляді сплачених фіктивними підприємцями штрафів 6,5 мільйонів гривень.

Тому, на думку Куща, аби досягнути поставленої мети – унеможливити “наїзди” на бізнес і запобігти системним порушенням із його боку, необхідно було, насамперед, внести зміни до Кримінального кодексу, які б більш чітко класифікували факти фіктивного підприємництва та "сортували" порушення за видами: як-от, “переведення в готівку”, “допомога в ухиленні від сплати податків”, “незаконне виведення капіталу” і т.д. Покарання за ці злочини навпаки варто було б посилити. “З іншого боку, не менш важливо було б встановити чіткі критерії захисту підприємців від "автоматичного" звинувачення у фіктивному підприємництві, а також запровадити відповідальність правоохоронців за зловживання при застосуванні 205 статті ККУ, – вважає економіст. – По суті ж, замість того, щоб покарати правоохоронців за зловживання, законодавці вирішили піти шляхом найменшого спротиву. Тож тепер існує ризик, що податки перестане платити навіть найбільш дисциплінований бізнес”.

Чи справдяться відповідні прогнози – покаже час. Все буде залежати від того, як втілюватимуть нововведення на практиці, і які ще рішення, покликані зробити умови для ведення підприємництва більш сприятливими, а сам бізнес – більш відповідальним, ухвалюватимуться надалі. “Головне, щоб бізнес не сприймав теперішнє послаблення як “дороговказ” до незаконних дій, – вважає економіст Ігор Гарбарук, – аби гуманізацію законодавства не сприймали так, начебто можна взагалі не платити податків (мовляв, “їх платять тільки слабкодухі”). Жодної вседозволеності. Адже йдеться про двосторонню дорогу – так, як держава йде назустріч бізнесу, бізнес має йти назустріч державі”.

Отже, тепер м’яч, як-то кажуть, “на полі бізнесу”.

Владислав Обух, Київ