В очікуванні залежності. Місце, де виповзає на сушу Північний потік-2

В очікуванні залежності. Місце, де виповзає на сушу Північний потік-2

Укрінформ
Будівельники поспішають, тому що час грає проти проекту

На початку тижня Палата представників США схвалила законопроект «Про європейську енергетичну безпеку та диверсифікацію 2019». Під цим у Вашингтоні розуміють насамперед необхідність не допустити ще більшої залежності європейців від основного постачальника газу – Росії.

У законопроекті не йдеться про санкції, але є заклик до уряду США «пріоритезувати зусилля і поліпшити координацію між установами Сполучених Штатів, щоб спонукати країни Європи і Євразії диверсифікувати їхні джерела енергії і маршрути поставок, підвищити енергетичну безпеку в регіоні».

Відповідно до законопроекту, який ще має схвалити Сенат і підписати президент, США мають намір допомогти державам у Центральній і Східній Європі, зокрема Україні, зменшити залежність від імпорту енергоресурсів з таких країн як Росія, які використовують ці самі енергоносії для насадження свого політичного впливу. Для досягнення цих цілей приватному бізнесу пропонується надавати фінансування на суму не більше 1 млрд доларів для підтримки інвестицій в проекти, спрямовані на диверсифікацію джерел енергії та можливостей транспортування енергії у Центральній і Східній Європі, а також для поліпшення інтеграції енергетичного ринку в країнах регіону.

ТРУБА ПОВЗЕ

А в цей самий час іноземних журналістів, акредитованих у Берліні, повезли з ознайомчою поїздкою до містечка Любмін, що неподалік від Грайфсвальда (земля Мекленбург-Передня Померанія). Саме в цій точці труба, вірніше, дві труби Nord Stream 2 виходять з надр земних і морських безодень на поверхню через спеціально пробиті ще у травні минулого року підземні тунелі довжиною близько 800 метрів. (До речі, зовсім поруч розташована точка виходу Nord Stream 1).

Тут повним ходом йдуть роботи зі спорудження майданчика прийому діагностичних і очисних пристроїв. У момент візиту репортерів робітників було близько 40 осіб, у пікові періоди їх буває до 300, розповів автору представник компанії-розробника проекту Nord Stream 2 AG. Вони будують газопередавальну станцію компанії Gascade, на якій після необхідних процедур газ розподілять по трубопроводах EUGAL і NEL в Європу. Перший буде прокачувати його далі на південь, другий – на захід, близько 10% усього отримуваного обсягу.

Загалом протяжність Nord Stream 2 на території ФРН становить 85 кілометрів: 54 кілометри в прибережних водах і 31 кілометр в економічній зоні. Вже прокладені 68 кілометрів. Решта 16 км – це ділянка, яка підходить до кордону з водами Данії біля о. Борнхольм.

Данія – заноза у райдужних газпромівських планах, це єдина з 5 країн, яка досі не дала згоди на будівництво у своїх територіальних водах. Йдеться про ділянку в 180 кілометрів. Щоб встигнути у встановлені строки – до кінця цього року, – отримати дозвіл бажано якомога швидше.

«У Данії лежать дві заявки, ми в очікуванні, що з ними буде, нам нічого іншого не залишається. І не припускаємо, що буде, якщо дозвіл надійде пізніше, скільки нам знадобиться часу для того, щоб надолужити», – зазначив у розмові з автором менеджер з комунікацій проекту Штеффен Еберт. Він бачить позитивні передумови для завершення робіт до кінця 2019 року.

Представник по зв'язках з громадськістю компанії Йєнс Мюллер також зауважив, що «є вагомі підстави» вважати, що данська влада (у цьому випадку це МЗС) дозвіл таки надасть. В AG сподіваються, що це станеться не пізніше серпня. Логіка тут така: перший запит був поданий у квітні 2017 року, другий (з урахуванням прийнятого Копенгагеном нового законодавства і який передбачає альтернативний маршрут північніше острова у данській виключній економічній зоні) – 10 серпня 2018-го. Як правило, період розгляду таких документів триває від 8 до 12 місяців.

Якщо ж данці виявляться не надто поступливими і дадуть дозвіл пізніше, то будуть в екстреному порядку задіяні додаткові кораблі-трубоукладачі.

Один такий корабель укладає 3 км труб за день. З такою швидкістю газопровід повільно, але впевнено повзе з Росії в Європу. Вже укладені понад 800 км труб – третина з двох гілок по 1230 км кожна. Наразі у морі працює судно Solitaire, буквально через кілька днів до нього приєднається найбільший в світі морський трубоукладач Pioneering spirit (який останнім часом був зайнятий на планових роботах у Норвегії).

ГАЗИФІКАЦІЯ ЄВРОПИ

Взагалі, в компанії люблять апелювати до громадськості аргументами про те, як багато підрядників задіяні у проекті (понад 670 з 25 країн) і як багато нових робочих місць буде створено, буквально десятки тисяч. А ще тим, що, нібито, чим більше буде газу, тим нижчими будуть ціни на енергоносії. Навіть прорахували, що новий газопровід знизить ціни на імпорт газу для Німеччини на 2-5,8 млрд євро на рік, починаючи з 2020 року.

Тому – чисто гроші, політичними реверансами в Nord Stream 2 AG не переймається зовсім. «Політичні заяви ми в принципі не коментуємо. І вони не нові», – каже Мюллер, який представляє компанію, єдиним акціонером якої є «Газпром».

Про загрозу зростання залежності від РФ, частка якої у всьому газовому імпорті Європи вже сьогодні становить 32%, тут навіть чути не хочуть. Наполягають, що це виключно потреба ринку в газі, видобуток якого в Європі скорочується (насамперед на родовищі Гронінген), а в Росії його хоч греблю гати. У компанії вважають, що чим більша пропозиція, тим більше можливостей вибрати найбільш вигідну – хоч газ із Сибіру, хоч зріджений з США. Для прийому такого у Німеччині будуються LPG-термінали.

«Це ринок. Конкуренція», – розводить руками Мюллер. І додає, що взагалі диверсифікація – це добре і правильно.

І дійсно, прямо таки зразок диверсифікації: окрім існуючих наземних трубопроводів з Росії в Європу, вже діє Nord Stream 1 і будується Nord Stream 2, а також «Турецький потік».

На законне запитання про те, як можуть позначитися зміни до Газової директиви ЄС, представник компанії відповідає ухильно. Мовляв, так, є зміни, але їх ще треба схвалити більшістю на рівні ЄС, а потім імплементувати в національне законодавство (що має бути зроблено не пізніше, ніж у 9-місячний термін). «Ще занадто рано говорити, який вплив буде від них на проект», – зазначає Мюллер. Спекулювати про те, які вимоги може висунути німецький регулятор, він не збирається.

УКРАЇНСЬКИЙ ТРАНЗИТ

На інше законне запитання про те, що ж буде з транзитом через Україну, представник акціонерного товариства Nord Stream 2 AG бадьоро запевняє, що новий газопровід є «додатковою інфраструктурою» і не зможе замінити старий маршрут.

Вдається при цьому до математичних розрахунків: у 2017 році Росія продала ЄС понад 170 млрд кубометрів газу, з яких 93 мільярди були прокачані через Україну. Тобто, виходячи з такої логіки, нова труба потужністю 55 млрд кубів на рік нібито не може замінити більш ніж 90-мільярдний український транзит.

Але постає питання обсягів. (До 2017 року вони тривало зростали і досягли 97 мільярдів кубометрів порівняно з 62 млрд у 2014 році). І невизначеність ситуації з продовженням контракту між Києвом і Москвою, за яким ні вони самі, ні за посередництва Єврокомісії так поки і не досягли компромісу.

Те, як проходять ці переговори, будівельникам зовсім не цікаво. «Переговори між РФ і Україною – це переговори підприємців за участю ЄС. Як розробники проекту, ми концентруємося на своєму проекті», – відрізав Мюллер.

Щодо, власне, потреб самої України у блакитному паливі, то в Nord Stream 2 AG звернули увагу на те, що ще у 2015 році країна повністю відмовилася від закупівель газу в Росії.

ЧАС — ГРОШІ

Тому загалом, розробники і реалізатори проекту поставок російського газу в Європу випромінюють оптимізм:

- Роботи йдуть за планом, до кінця року встигнемо.

- Данія не дала добро? Не проблема, скоро отримаємо. А якщо раптом і ні, підемо альтернативним маршрутом.

- Американські санкції у рамках (CAATSA)? Теж не проблема. Вони до цього конкретного проекту відношення не мають, контракти були укладені за кілька місяців до ухвалення законодавчого акта.

- Екологи хвилюються? Марно, екологічні експертизи проводяться 5 років. Та вони разом з гастрономами взагалі мають радіти – мідії з задоволенням будуть створювати свої колонії на трубі...

На запитання західної журналістки, чи не сниться йому кошмар про те, що до кінця року об'єкт зданий в експлуатацію не буде, Мюллер енергійно мотає головою, як би бажаючи відігнати саму думку про таку можливість.

Компанії кров з носу треба швидше завершити проект. Тому що час грає проти нього. До сьогодні вдавалося обходити перешкоди. Але з часом можуть виникнути нові, з якими впоратися буде набагато складніше.

Ольга Танасійчук. Любмін–Берлін

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-