Бетховену – 250: музикознавці розповіли про зв’язок композитора з Україною

Бетховену – 250: музикознавці розповіли про зв’язок композитора з Україною

Відео
Укрінформ
Одному з найбільших світил світової музики композитору Людвігу ван Бетховену 16 грудня виповнилося 250 років.

Про те, що пов’язувало мзиканта з Україною та про українські мелодії в творчості композитора, розповідається в публікації Радіо Свобода, передає Укрінформ.

Бетховен народився 16 грудня, а був хрещений 17 грудня 1770 року в німецькому Бонні. Другу половину свого життя він провів у Відні, який той час був світовою культурною столицею, з якою також були пов’язані імена Йозефа Гайдна та Вольфганга Амадея Моцарта. Там другом і меценатом Бетховена був українець Андрій Розумовський – син останнього гетьмана козацької України Кирила Розумовського.

«Саме Андрій Розумовський підштовхнув великого композитора до написання по-новому струнних квартетів, один з яких він присвятив своєму спонсору і який так і називається – «Квартет Розумовського». Бетховен також використовував й інші українські мелодії», - йдеться у матеріалі.

Дипломат, політик, музикант Розумовський знайомиться з Бетховеном, одним з найгеніальніших композиторів всіх часів, у Відні десь на початку ХІХ століття. Після відходу від дипломатичної служби Розумовський залишився у Відні і влаштовував салонні музичні вечори та облаштовував свою картинну галерею і збірку скульптур.

На час їхнього приятелювання припадає втрата слуху Бетховеном, що все важче і важче було тримати в таємниці. Бетховен поступово змирився із цим і навіть приховано включає цей мотив до своїх творів.

Але на початку ХІХ століття, і не в останню чергу через покровительство Розумовського, життя композитора стабілізувалося, він став почуватися упевнено, міг експериментувати і ризикувати в своїх творах.

Цікаво, що свої П’яту та Шосту симфонії Бетховен посвятив Андрію Розумовському (П’ята симфонія – світова прем’єра якої відбулась у віденському палаці Розумовського – також спільно була присвячена і австрійському князю-меценату Лобковіцу).

Три «Квартети Розумовського» написані Бетховеном у 1806 році на замовлення Андрія Розумовського. Вони – для струнного квартету: трьох скрипок та віолончелі.

Ноти всіх трьох квартетів були опубліковані у Відні в 1808 році. Як пишуть західні джерела, аби догодити меценату, Бетховен включив до перших двох квартетів мотив «російської фольклорної пісні», інші кажуть, що там проглядається саме український мотив.

«Бетховен мав змогу користуватись нотною бібліотекою Андрія Розумовського, де було багато української музики – і українських композиторів, і народні твори. Як це відбилось на творчості Бетховена? У нього є дві обробки твору «Їхав козак за Дунай». Також в трьох «Квартетах Розумовського», у першому, використовується мелодія пісні «Ой, на дворі метелиця», а в другому – проглядається мотив пісні «Від Києва до Лубен насіяла конопель». В третій частині Восьмої сонати для фортепіано та скрипки, яку я нерідко виконую, там є мелодія українського «Козачка», – каже скрипаль, композитор і музикознавець Кирило Стеценко.

Немає достеменних відомостей, як ці народні мотиви потрапили в «Квартет Розумовського» – кажуть що це могло бути дружнє прохання Розумовського, а інші музикознавці не виключають, що Бетховен сам включив їх на знак поваги до патрона.

Стеценко припускає, що знання мелодій почерпнуті Бетховеном не лише з нотної бібліотеки Розумовського, але також і на вулицях Відня, де було завжди багато мандрівних музикантів. «Тому з Бетховеном треба рахуватися не лише як з великим всесвітнім композитором, але і як – до певної міри – з митцем-популяризатором українських мотивів», – додає музикознавець в інтерв’ю Радіо Свобода.

Всесвітньо відома українська диригентка Оксана Линів, яка зараз живе і працює в Німеччині, зазначає: «Це чудово, що Бетховен, буваючи на прийомах у Розумовського, чув і якісь українські пісні й українські мотиви, які він також використав у своїх творах. Взагалі Бетховен любив фольклор».

Сама Линів зустрічає 250-річчя Бетховена між виконанням П’ятої та Шостої симфоній Бетховена з оркестрами під її керуванням.

Щодо «Квартетів Розумовського», вони у свій час були  зустрінуті, за висловом нинішнього сучасника, «невизначено».

«Одна з опублікованих у 1807 році рецензій каже: «Три нових, дуже довгих та важких струнних квартети Бетховена… привертають увагу всіх поціновувачів. Концепція є глибокою, а побудова прекрасною, але їх нелегко зрозуміти»», - йдеться у публікації.

«Квартет Розумовського» публіка сприйняла неоднозначно. Навіть люди, які обожнювали Бетховена, музиканти, які грали в квартетах, вважали ці твори надто складними, розповіла завідувачка Нотним відділом Національної бібліотеки імені Вернадського Лариса Івченко.

Але, як кажуть музикознавці, фактом є те, що Розумовський вплинув на Бетховена, який після паузи знову взявся – на замовлення і під впливом Розумовського – за написання струнних квартетів.

Розумовський дуже любив квартетну музику. Він сам грав в струнному квартеті – навіть у присутності самого Йозефа Гайдна і спілкувався з ним з приводу музики.

Як зазначається, Розумовський уперше організував у Європі квартет з постійним складом виконавців і платив гроші цим музикантам, таким чином фактично створивши перший професійний струнний квартет в Європі. Але платив лише трьом, бо сам грав другу скрипку.

«Розумовський, замовивши квартет у Бетховена, зробив внесок в світову музичну культуру. Він від Гайдна цей місток перекинув до Бетховена. Якщо порівняти шість квартетів (Opus 18), які написав Бетховен до знайомства з Розумовським, а потім була перерва і з’являється три квартети (Opus 59) – 7-й, 8-й і 9-й. Це зовсім різний рівень», – пояснює музикознавець Лариса Івченко.

«Раніше були «простенькі віршики», простенька музика, яка дозволяє нам радіти і яка більше притаманна 18-му століттю. А «Квартети Розумовського» – це вже якийсь симфонізм. Це вже інший жанр в сенсі драматургії», – додає вона.

Деякі західні музикознавці переконані, що своїми «Квартетом Розумовського» Бетховен остаточно задекларував свій вихід з-під тіні Гайдна і Моцарта.

Це був твір дуже вибагливий до виконавців і не всі бралися і беруться за таку складну музику, яким вважають «Квартет Розумовського».

Як розповідається, сам Бетховен якось сказав деяким музикантам-сучасникам і тим, кому не сподобався «Квартет Розумовського», що це музика «не для вас, а для пізніших часів». Так і сталося.

Диригентка Оксана Линів каже Радіо Свобода: «Як і інші геніальні люди, Бетховен набагато випереджав свій час і в музиці він постійно вів пошуки. Через глухоту він «грав» свою музику собі в голові і був людиною незалежною від моди і інтелектуально він зміг диктувати світові свої умови. Музика Бетховена має таку силу, що не може не зачепити сучасного слухача».

Чи просто виконувати твори композитора, розповів Стеценко. «Бетховена грати складно. Причому йдеться не про суто технічно надскладне завдання. Треба бути дуже мобілізованим інтелектуально. Бетховен не дозволяє грати за інерцією. Бетховен усюди розставляє сюрпризи, якісь раптовості. Музика Бетховена насичена прихованою енергетикою і стимулюванням духу. Можливо, Бетховен – перший на планеті композитор, який мав якийсь, я б сказав, дух глобалізму. Певною мірою, Бетховен навіть був однією з передтеч рок-музики».

Відео: Андрій Бондаренко, SoundProfessional Boston

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-