«Червона рута» у Львові: так звучить Історія
У Львові протягом 17–21 вересня триває ХVIІ Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута – 2025». Музичне свято проходить на кількох майданчиках. Окрім виступів фіналістів, відбуваються вуличні концерти на фан-галявині та панельні дискусії. Кореспондентка Укрінформу побувала на легендарному фестивалі та поспілкувалася з його учасниками та гостями про феномен «Червоної рути», її важливість для минулих і майбутніх поколінь українців.
«ОДИН ІЗ НАЙВАГОМІШИХ МОМЕНТІВ У МОЄМУ ЖИТТІ»
- Я багато років мріяла знову потрапити на «Червону руту», – каже співачка та письменниця Дарка Стебівка.
Музикантка приїхала на фестиваль зі США. Згадує, як у 1989 році у складі дуету «Дарка і Славко» вона брала участь у першому фестивалі у Чернівцях.
- Найяскравіше я пам'ятаю момент, коли Славко під час нашого виступу зіграв на гітарі кілька нот національного гімну «Ще не вмерла Україна». Люди впізнали мелодію і почали нас підтримувати. Потім учасники фестивалю взялися за руки і разом заспівали. Ще не була проголошена незалежність України, у першому ряду сиділо КГБ. Але це нас не зупинило. То був один із найвагоміших моментів у моєму житті. І сьогодні на відкритті фестивалю, коли ми співали разом гімн, я зрозуміла, як для мене було важливо приїхати в Україну, на «Червону руту». Я чекала цього моменту все життя, – каже Дарка Стебівка.
Вона приїхала у Львів із чоловіком Михайлом Стебівкою та виступила під час відкриття заходу.
- Цей фестиваль показує світу, що попри війну Україна живе, її люди продовжують берегти свою пісню, вони вільні, і їх жодне зло не може здолати, – додала Дарка.
На відкритті мистецької події також виступив лідер гурту «The ВЙО» – військовослужбовець, учасник «Культурного десанту» Мирослав Кувалдін. Він зауважив, що саме фестиваль «Червона рута» став для нього першою великою сценою.
- Це було у Запоріжжі у 1991 році. Я тоді займався танцями. Мене вразила кількість людей, які люблять Україну і хочуть робити щось українське. Це був момент розвалу Радянського Союзу. А далі вже були фестивалі в Донецьку, у Криму, Маріуполі… Країна існує, допоки існує культура, і такі фестивалі – це можливість показати світу, як звучить Україна, – зазначив Мирослав.
НА СЦЕНІ ВИСТУПЛЯТЬ 450 ВИКОНАВЦІВ ТА ГУРТІВ
«Червона рута» об'єднала на сцені талановиту молодь із різних куточків України. Усього у фестивалі беруть участь 450 виконавців та гуртів. Це приблизно 700 молодих людей.
- У прослуховуваннях узяли участь майже 3 тисячі осіб. Це хлопці та дівчата з усіх регіонів. Зокрема, у нас є учасники, які виїхали з окупованих територій, жителі прифронтових областей. Неодноразово під час відбіркових турів лунала повітряна тривога, виступи відбувалися в укриттях. Та попри всі виклики повномасштабної війни сьогодні ми проводимо «Червону руту», – розповів генеральний директор фестивалю Мирослав Мельник.
Цьогоріч уперше за історію фестивалю учасників відбирали не лише в Україні, але й за кордоном – у Польщі та Великій Британії. Переможців визначають у шести основних номінаціях: жанр популярної музики, українського автентичного фольклору, сучасної танцювальної, сучасної бардівської патріотичної пісні, рок-музики, експериментальної музики.
- Оцінюючи виступи учасників, ми звертаємо увагу на те, щоб це була нова музика, щоб вона відображала час, у якому ми живемо. Також важливий критерій – національна визначеність у музиці, її ідентичність, – зазначає Мельник.
«ПРО ФЕСТИВАЛЬ "ЧЕРВОНА РУТА" ДІЗНАЛАСЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ»
Конкурсні виступи фіналістів відбуваються на одному з концертних майданчиків Львова. Вокалістів підтримують рідні та наставники. У коридорі знайомлюся із 17-річним Давидом Господаренком із Кривого Рогу, який уперше бере участь у фестивалі. На відбірковому конкурсі у Дніпрі він пройшов у фінал у своїй категорії «Попмузика».
- У 2021 році я побачив відео про перший фестиваль «Червона рута», який відбувався у 1989 році. Я був вражений, що тоді, ще до проголошення незалежності України, його учасники виконували українські пісні! Ця історія викликала у мене велике піднесення. Дуже важливо, особливо після початку повномасштабної війни, що все більше людей пробуджують у собі національну свідомість, ідентифікують себе українцями, а не малоросами. Я дуже радий, що зміг стати частиною історії нової української музики, – розповів Давид.
Студентка Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, львів'янка Юстина Кіт очікує свого виступу разом із друзями. У фіналі вона виконає українські народні пісні «Ой ти жайворонку» та «Летіла зозуля» у сучасній обробці та «Водограй» Володимира Івасюка.
- Я дізналася про фестиваль «Червона рута» на уроках історії. Для мене велика честь виступати на цій сцені. Хвилююся, адже виступаю наприкінці. Але дуже рада, що маю таку можливість, – зізналася дівчина.
Поряд із виступами фіналістів конкурсу відбуваються просвітницькі заходи для всіх охочих. Це панельні дискусії про роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів, про місію та діяльність Руху опору, збереження історичної пам'яті, соціальну відповідальність бізнесу та багато інших важливих тем. Докладнішу програму заходів можна переглянути тут.
Закінчиться фестиваль «Червона рута – 2025» фінальним концертом переможців у неділю, 21 вересня.
Юля Томчишин, Тернопіль – Львів
Фото Анастасії Смольєнко, Укрінформ, авторки й ті, що надали організатори заходу
Фото Укрінформу можна купити тут.
