Членистоногі австралійці з ветеранської ферми

Членистоногі австралійці з ветеранської ферми

Укрінформ
Екзотичний бізнес для колишніх атовців започаткували в Житомирі

У Житомирі колишній учасник АТО Володимир Саванчук створив лабораторію, де вирощує австралійських червоноклешневих раків. У майбутньому він має намір не просто перейти на промислові масштаби збуту, а й розробити технологію, яка дозволить усім охочим створити ракову ферму.

Майже рік військовий експериментує з екзотичною для України аквакультурою і планує розширювати площу своєї лабораторії, бо в нинішньому орендованому приміщенні підприємцю-початківцю вже стає затісно.

На відміну від звичних для нас річкових раків, австралійські червоноклешневі мають панцир яскравого блакитного кольору і значно швидше ростуть. Про те, як їм живеться у житомирських акваріумах, дізнавалася кореспондент Укрінформу.

БІЗНЕС НА РАКАХ

Зі своєю лабораторією мене знайомлять учасники АТО Володимир Саванчук та Сергій Артьомов, які представляють громадську організацію «Атошник». Вони починають розмову із того, що раніше раками не займалися, а така ідея з’явилася після повернення з війни.

 Володимир Саванчук
Володимир Саванчук

«Рік тому ми з Сергієм вирішили, що хочемо займатися фермерством. Подумали, що рухатися у традиційних напрямках, вирощуючи курей, перепілок, кіз чи свиней, не будемо, а знайдемо незайняту нішу. Перше, що прийшло в голову – це створення ракової ферми. Парадокс – у тім, що в радянські часи у нас креветки не були популярними, а всі їли раків відрами й навіть не було таких мірок, як 500 грамів, 2 кілограми, 10 штук. Зараз усе кардинально змінилося, бо ми споживаємо різних креветок, починаючи від наших чорноморських і до вирощених на фермах та привезених з-за кордону. Натомість раки стали рідкістю. Отак і з’явилася ідея взятися за їх розведення і в перспективі – перетворити це на бізнес», – розповідає Володимир Саванчук.

Сергій Артьомов
Сергій Артьомов

За словами Сергія Артьомова, у цей промисел вони інвестують свої кошти, бо знайти грант під таку діяльність дуже складно. Утім колишні військові не нарікають, а наполегливо працюють.

Чоловіки одразу зрозуміли, що звичайний річковий рак для їхньої ідеї не підійде. Його неможливо вирощувати в умовах фермерського господарства, бо він повільно росте і розмножується. Натомість їх зацікавив австралійський червоноклешневий рак.

НАЙПЕРСПЕКТИВНІШИЙ З УСІХ РАКІВ

«З усіх відомих раків, які придатні для промислового вирощування, саме цей вважається у світі найбільш перспективним. Йому для росту потрібна температура води від 25 градусів, бо це тропічний вид. Серед переваг австралійського червоноклешневого рака – те, що він швидко росте і за 6-8 місяців досягає товарного вигляду (набирає вагу до 200 грамів – авт.), тоді як нашому на це потрібно 3 роки. Самка цього рака може народжувати тричі на рік і щоразу це від 200 до 1000 мальків, які повністю сформовані й швидко стають самостійними. До того ж, у нього в середньому на 30-50% більше м’яса, ніж у річкового», – пояснює Саванчук.

Перші 200 мальків раків у грудні минулого року колишні атовці купили за кордоном. Тепер у лабораторії є 75 великих раків та 180 маленьких, які живуть у чотирьох акваріумах, а ще 430 мальків передали для дослідження у столичний Науковий селекційно-генетичний центр рибництва.

Володимир Саванчук пояснює, що відрізнити самців-раків від самок дуже просто: перших видає червона клешня.

До їжі тропічні раки невибагливі, але вона не повинна псувати якість води в акваріумах. Наразі їх годують виключно натуральними продуктами. У їхньому звичному раціоні – яловичі серця, залишки від креветок, заморожені салака і бички та пророщена пшениця. Крім того, в акваріумах постійно є висушене дубове листя, що вважається найкращим антибіотиком для раків.

У природних умовах раки живуть у норах, а в Житомирі їм комфортно у спеціально встановлених трубах різних діаметрів. Прибирають в акваріумі до двох разів на місяць. Частіше не потрібно через досконалу систему фільтрації води, яку самостійно створював Володимир Саванчук.

Усі показники щодо годування раків та температури засновники лабораторії  щодня фіксують у спеціальних таблицях. За самою ж лабораторією постійно доглядають троє людей.

Володимир і Сергій кажуть, що своїх тропічних раків ще не їли. Натомість відгуки гурманів свідчать, що їхнє м’ясо ніжніше, ніж у річкових, а за смаком  нагадує лобстера. До того ж, готовий продукт не має характерного запаху мулу.

БЛАКИТНИХ РАКІВ ГОТОВІ КУПУВАТИ ПО 20 ТОНН НА ТИЖДЕНЬ

Володимир Саванчук акцентує, що його блакитні раки користуватимуться попитом у ресторанах. Він вважає, що проблем зі збутом не буде, бо окремі замовники вже зараз готові купувати їх до 20 тонн на тиждень. За підрахунками, кілограм австралійського червоноклешневого вартуватиме 500-1000 гривень. Річкових у Житомирі наразі продають по 470 гривень.

Щоправда, підраховувати оманливі прибутки ще рано, адже треба мати досконалу технологію виробництва.

«Ми взяли за основу всю доступну інформацію про таких раків і постійно експериментуємо з метою переходу до повного циклу їх фермерського вирощування у закритих приміщеннях. Важливо, що вона має бути доступною без прив’язки до клімату, тобто – як в Україні, так і в Туреччині чи Німеччині. Ми хочемо не просто продавати продукцію, а й свою авторську технологію», – резюмує Саванчук.

За його словами, площі орендованої кімнати, де зараз розміщені акваріуми, вже замало, тому треба шукати більше приміщення і водночас переходити на мінімальне промислове вирощування раків.

Громадська організація «Атошник» підписала меморандум про співпрацю з Житомирським національним агроекологічним університетом, що дозволяє студентам проходити практичне навчання у лабораторії, де розводять раків, та обмінюватися досвідом із навчальним закладом.

Сергій Артьомов постійно спілкується з учасниками АТО та ООС, адже є заступником голови ГО «Атошник» та головою спілки «Ветерани Російсько-Української війни Житомирщини", і знає, що вже є охочі займатися австралійськими червоноклешневими раками.

«Ми подумали, що розробивши технологію вирощування, зможемо допомогти нашим хлопцям, які повернулися з війни, організувати бізнес і заробляти гроші», – каже Сергій.

Нині екзотичні блакитні раки у Житомирі інтенсивно ростуть, а колишні атовці й майбутні бізнесмени чекають – коли нарешті зможуть отримувати прибутки від своєї роботи.

Ірина Чириця, Житомир
Фото – автора та надані Володимиром Саванчуком

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-