За рік в окупованому Криму було понад 350 затримань та 210 арештів - правозахисник
Про це на брифінгу в Києві "Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму в 2021 році" повідомив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, передає кореспондент Укрінформу.
«Загальна кількість проведених у 2021 році в окупованому Криму обшуків – 53, у тому числі у будинках кримських татар – 33. Також було проведено 366 незаконних затримань, з них кримських татар – 330. Динаміка залишається практично незмінною – у 2020 році було зафіксовано 364 затримання», – повідомив Барієв.
За його словами, в основному окупанти затримують у Криму за підозрою у причетності до організацій "Хізб ут-Тахрір" та "Свідки Єгови", а також за ухилення від призову до російської армії і за так зване виправдання тероризму в соцмережах.
За даними КРЦ, за звітний період у Криму було також зафіксовано 366 випадків політично мотивованих допитів, опитувань та розмов. У 2020 році ця цифра становила 364 випадки, що свідчить про системну політику переслідування мешканців окупованого Криму.
Зазначається, що у 2021 році було проведено 210 незаконних арештів, з них 167 – щодо корінного кримськотатарського народу, а також 478 порушень права на справедливий суд, у тому числі стосовно кримських татар – 397, що на 101 випадок більше, ніж у 2020 році. .
За словами Барієва, у 2021 році окупаційна влада в Криму активно застосовувала тортури з метою самообмови та вербування до ФСБ прихованих свідків.
«Катування у 2021 році почали застосовуватися частіше, людей вивозили в невідомому напрямку, добу про них нічого не повідомляли. У цей час до них застосовувалися тортури за допомогою електричного струму», – повідомив правозахисник.
Зокрема, відзначив він, катуванням було піддано фрілансера «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка, кримських татар Азіза та Асана Ахтемових, Нарімана Аметова та Куртумера Чалгозова.
Окрім того, у 2021 році Кримськотатарський ресурсний центр виявив 166 осіб, причетних до порушення прав людини в тимчасово окупованому Росією Криму, щодо 50 з них вжито заходів щодо запровадження санкцій.
«За 2021 рік Кримськотатарським ресурсним центром виявлено 166 осіб, які брали участь у порушенні прав людини у Криму. З них 50 осіб включено до списку, направленого до компетентних органів України, а також до країн, у яких діють аналоги закону Магнітського», - зазначив Барієв.
За його словами, КРЦ відслідковує ситуацію із запровадженням "закону Магнітського" у світі. Зокрема, наголосив він, у 2021 році з'явилися нові країни, в яких став діяти аналог "закону Магнітського".
«Це, зокрема, Норвегія. І ми продовжуємо працювати з іншими країнами, з національними парламентами країн для того, щоб там було запроваджено закони, аналогічні акту Магнітського», - сказав глава КРЦ.
Він уточнив, що метою даної роботи є запровадження санкцій щодо конкретних осіб, причетних до порушення прав людини в Криму.
«Санкційна політика щодо цих осіб має працювати. Вони мають розуміти, що рано чи пізно постануть перед судом», - заявив Барієв.
За його словами, зі списком осіб, причетних до порушення прав людини у Криму, можна ознайомитись на сайті Кримськотатарського ресурсного центру.
Як зазначив правозахисник, активістами КРЦ розроблено класифікацію осіб, які переслідують людей у Криму.
«Ця робота триває, і я даю посил російським чиновникам – ви перебуваєте під наглядом і рано чи пізно за свої дії ви відповідатимете перед судом», - резюмував голова КРЦ.
Як повідомляв Укрінформ, акт Магнітського діє на підставі закону США, який переслідує представників урядів, політиків та інших осіб, причетних до суттєвих корупційних дій, а також грубих порушень прав та свобод людини в усьому світі. Також терміном " закон Магнітського " позначаються нормативні акти інших країнах, націлені проти окремих громадян РФ. Спочатку акт Магнітського було спрямовано проти осіб, підозрюваних у причетності до смерті у російській в'язниці критика Кремля Сергія Магнітського.
