Молдова - не Білорусь: як протистояти російському реваншу
Вже за тиждень Молдова зробить ще один вибір та визначиться зі своїм майбутнім парламентом, а заодно – й подальшим напрямком руху країни. Хоча цей напрямок уже давно зрозумілий: демократичні зміни, євроінтеграція, поступальний розвиток країни, що базується на європейських принципах та цінностях. Президентка країни Мая Санду вже назвала парламентські вибори 28 вересня найважливішими в історії Молдови, результат яких вплине на стабільність усієї Європи. Ці вибори стануть тестом на зрілість для Республіки Молдова – так схарактеризувала голосування 28 вересня Санду.
Цілком очікувано напередодні парламентських виборів у Молдові Кремль значно активізує втручання у виборчий процес, щоб завадити створенню у майбутньому парламенті проєвропейської більшості. Як заявила під час виступу перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі 9 вересня президентка Молдови, Кремль вдається «до необмеженого втручання», намагаючись знову підпорядкувати її країну. Мета таких дій цілком зрозуміла: загальмувати чи взагалі зупинити євроінтеграцію країни, перехопити владу у Молдові через вибори, а згодом використати її проти України та перетворити на плацдарм для гібридних атак на ЄС. Вплинути на результат виборів Москва, зокрема, хоче через Придністров’я та Гагаузію, що перебувають не просто у залежності, а фактично в окупації. Як відомо, Придністров’я росіяни окупували ще у 1992 році і за цей час перетворили його на територію занепаду, свавілля влади і злиднів для громадян. Але водночас це – інструмент тиску Кремля для реалізації своїх стратегічних цілей з відновлення колишньої імперської слави. Тому для Москви важливо отримати контроль над Молдовою, зокрема і для тиску на Україну.
Тож Москва не полишає спроб дестабілізувати ситуацію та залишити Молдову у зоні свого контролю, традиційно вдаючись до усіх можливих засобів – від наповнення чужих територій російськими агентами впливу, серед яких вистачає терористів та найманців, до організації масових проросійських мітингів з такими ж традиційними закликами до повалення влади. Такий підхід Кремль застосовує усюди, де прагне залишити свій імперський слід. Згадаємо «холодну-гарячу» зиму і весну цього року, що стали для Кишинева випробуванням із подачі тієї ж таки Москви та її агентів. Так на початку року Кремль влаштував енергетичний колапс, а вже у лютому на арену вийшли прихильники опозиційної проросійської Партії соціалістів, влаштувавши мітинг у Кишиневі, який став першою масовою антиурядовою акцією з березня 2023 року, показово демонструючи наміри Москви. Водночас помітно, що кількість громадян Молдови, які ведуться на російські провокації, суттєво зменшилася: антиурядові акції перетворюються на фарс та шоу, створені за кремлівські гроші. І це не може не тішити демократичні сили і Молдови, і ЄС.
Коментуючи ситуацію з перебігом передвиборчої кампанії в Молдові, депутат Європарламенту від Румунії З.Мурешан нещодавно зробив заяву про те, що Росія використовує Білорусь для атаки на Європу і прагне зробити те саме з Республікою Молдова. І чим ближчою стає Молдова до ЄС, тим потужнішою стає російська агресія стримування єврокурсу держави. З.Муренаш також привернув увагу своїх колег по ЄП до того, що Росія прагне використати молдовські вибори для своєрідного реваншу, намагаючись привести до нового парламенту проросійські сили, а потім використати Молдову у своїх війнах проти європейських демократій.
Про те, що Росія хоче повернути у своє коло впливу Молдову, як і Білорусь, експерти говорять давно. Саме тому Кремль усіма силами впродовж тривалого часу намагається встановити в Кишиневі проросійський уряд, щоб використовувати Республіку Молдова у тому числі й проти України, як це робить, наприклад, у випадку з Білоруссю. Тому в інтересах Росії – щоб у країні були корупція, хаос і корумповані політики, яких вона може купити і використовувати в своїх інтересах для контролю над цією територією. Але ця стратегія, схоже, зазнала краху, адже сьогодні в Молдові є незалежний уряд, обраний громадянами, який працює на їхнє благо і благо держави. І тому його не можна використовувати так, як можна було б зробити з проросійським урядом: таку заяву зробила раніше Санду.
Тож, чи вдасться Кремлю зробити з Молдови «другу Білорусь»? На це питання експерти відповідають швидше скептично, адже для цього довелося б скинути чинний проєвропейський уряд і посадити в Кишиневі проросійського намісника, як це було з Додоном. Та ситуація змінюється і вдруге провернути таку аферу Кремлеві, схоже, не вдасться. Зміни настроїв та сподівань молдован – тому свідчення. У Молдові є помітне громадянське суспільство, проєвропейські сили, медіа. Якщо проросійські партії якимось чином прийдуть до влади, вони зіткнуться з серйозним тиском і навряд чи зможуть утриматися довго. До того ж, для Європи важливо, щоб Молдова залишалася стабільною: тепер вона частина загальноєвропейського простору, а від цього залежить і безпека ЄС.
Водночас Кишинів прагне провести чесні вибори та не допустити зовнішнього втручання. Передвиборча кампанія, що увійшла у свою активну фазу наприкінці літа, була вже позначена активними діями з боку влади Молдови. Так, відомо, що Апеляційна палата Кишинева призупинила діяльність чотирьох проросійських партій, пов’язаних з олігархом І.Шором. Рішення ухвалили за позовом Мін’юсту Молдови щодо правонаступництва забороненої партії «Шор». Обмеження діятимуть до завершення розгляду справи та мають запобігти дестабілізації напередодні парламентських виборів. За оцінками експертів, такий крок допоможе захистити країну від втручання та гарантувати прозорість виборів. Правоохоронні органи Молдови викривають агентів впливу РФ, до переліку яких можемо віднести некомерційну організацію «Євразія», що використовувала для поширення проросійських меседжів молодь, інтелігенцію, церковників. Для цього вони створили цілі мережі, що цілеспрямовано діяли на організацію антиурядових, антизахідних мітингів, що проплачувалися росіянами за готівку та криптовалюту. І таких фактів та викриттів стає дедалі більше. Владі відомо про щонайменше 100 мільйонів євро активів у криптовалюті, які будуть використані проросійськими силами для купівлі голосів на цих виборах. Водночас такий перебіг подій демонструє і фактичне зниження рейтингу проросійських сил, нейтралізацію російського впливу у регіоні, мінімізацію представництва серед кандидатів від проросійських партій у новому парламенті Молдови.
До того ж, на противагу попереднім виборчим кампаніям у Молдові, президент країни М.Санду, представники її команди та уряду, що мають цілком прозахідну орієнтацію, відкрито називають РФ найбільшою загрозою для Молдови, водночас закликаючи Європу підтримати країну на шляху до повноправного членства в ЄС. Саме успіх євроінтеграційних процесів може стати запорукою безпеки для республіки, а остаточне закріплення вступу країни до ЄС – надійним захистом від зовнішнього деструктивного втручання. Зрозуміло, що Кремль у своїх вересневих потугах проти Молдови хоче досягти реваншу не тільки проти цієї європейської країни чи України, а й проти усієї вільної Європи. Та чи про такі перспективи мріяли засновники ЄС й усі європейці? Звичайно ж, ні. Європа – простір, що має бути надійно захищений від агресії, терору, спроб силового перерозподілу кордонів. Сьогодні реалізувати таку мрію можна лише разом з Україною і лише перемігши Росію, бо українці на полі бою захищають ті цінності, на основі яких Європа об’єдналася. Сподіваємося, виборці Молдови це усвідомлюють і розуміють, роблячи свій доленосний вибір вже за тиждень.
реклама