“Йдеться не лише про Україну”. Євродепутати підтримали акцію #StandWithUkraine
Люксембурзька площа у центрі Брюсселя бачила багато різноманітних подій. Розташована поблизу будівлі Європейського парламенту, вона, без перебільшення, є осередком політичного життя всієї Європи, й навіть світу.
Але навряд чи вона пам’ятає таку кількість депутатів Європейського парламенту, які разом вийшли, щоб взяти участь у акції на підтримку третьої країни, яка, принаймні поки що, не є членом Європейського Союзу.
«Центристи», «праві» й «ліві», керівники провідних парламентських комітетів, доповідачі по Україні та депутати, що входять до неформальної групи депутатів «Друзі України», і навіть колишні депутати Європарламенту – не менше 20 провідних європейських політиків, чий голос є важливим і чутним у Брюсселі та у всіх європейських столицях, прийшли сюди із єдиним гаслом: «Ні війні!».
ГОЛОВНЕ ЄВРОПЕЙСЬКЕ ГАСЛО – ЗУПИНИТИ ВІЙНУ
Почалося все з відкритого листа представників української громади Бельгії (практично від усіх громадських організацій та активістів «бельгійського українства») до членів Європейського парламенту, який був складений за ініціативи бельгійської неурядової організації «Promote Ukraine». Лист містить прохання підтримати акцію «#StandWithUkraine», яка проводиться з єдиною метою – захистити Україну від нової агресії з боку Росії та упередити нову війну в Європі. Ця ініціатива знайшла широку підтримку серед депутатів Європейського парламенту.
Лист нагадував про очевидну річ – саме у лютому 2014 року російські війська почали захоплювати Крим, який уже вісім років перебуває в окупації. Ці події стали спусковим гачком до низки подальших трагедій – вторгнення російського агресора на Донбас, війни, тисяч загиблих та мільйонів біженців, збитого російськими злочинцями рейсу MH-17. Вони спричинили страждання й біль багатьох тисяч людей в Україні та по всьому світові. Тоді, у 2014 році, спротив агресору згуртував українське суспільство, і саме народ України зміг зупинити всілякі «новоросії», «південні коридори» та інші божевільні плани Кремля.
Нині ця війна, яку Росія веде проти України вже вісім років поспіль, загрожує набути нового розвитку. Концентрація на кордонах України десятків тисяч російських військових, оснащених важкою зброєю, підтягування до них тилової інфраструктури та польових шпиталів залишають дуже мало місця для сумнівів, – Кремль готується до нової військової авантюри, яка цього разу загрожує не лише Україні, а й усій Європі, всьому світові.
Очевидно, попередження щодо планів Кремля та їх небезпеку для глобального світового порядку, про які українська громадськість криком кричала з 2014 року і не могла докричатися до західного політикуму, нарешті, були почуті. Принаймні, Європа усвідомила: нині мова йде не лише про погрози Путіна на адресу України. Питання є набагато ширшим – він ставить під сумнів усю архітектуру європейської безпеки, і всі ті демократичні принципи свободи, рівності та загальнолюдських цінностей, на яких побудована вся величезна структура Європейського Союзу.
ЦЯ ЗАГРОЗА – НЕ ЛИШЕ ПРОТИ УКРАЇНИ
«Питання, насправді, є набагато ширшим. Ідеться не лише про Україну, а й про агресивну політику Путіна, як таку. Путін зосередив увагу не лише на Україні, він намагається поширювати свій вплив на Білорусь, на Південний Кавказ, на багато інших країн навколо. Тому, якщо ми є серйозними у підходах до глобальної безпеки, та, зокрема, до європейської безпеки, ми маємо бути дуже чутливими до ситуації, що розгортається на кордонах України», – зазначив із цього приводу Пятрас Ауштрявічюс, депутат Європейського парламенту, керівник неформальної групи «Друзів України» у цій ключовій євроінституції.
Він зауважив, що Європа нарешті почула сигнал небезпеки і готова відповісти на нього єдиним фронтом. При цьому, на його переконання, така єдність є наразі життєво важливою для українських політиків та всього українського суспільства.
«Єдність ЄС зростає. Якщо порівняти 2022-й з 2014 роком – вони не мають майже нічого спільного. Зараз Європа розуміє, звідки виходить загроза, і проти кого вона спрямована. Відбулися зміни в оцінці ситуації – і це позитивно. Ми маємо також зробити це й у міжнародному вимірі. Йдеться не лише про підтримку України, а й про скорочення нашої залежності від Росії. Чим менше ми (Європа – ред.) від неї залежатимемо, тим більш відповідально буде змушена діяти російська сторона», – наголосив Пятрас Ауштрявічюс.
Як підкреслив у бесіді з кореспондентом Укрінформу ще один депутат Європейського парламенту, доповідач по Україні Міхаель Галлер, метою громадської акції біля стін Європарламенту є висловлення солідарності з Україною та чіткої позиції самого Європейського парламенту.
«Головна ідея – сфокусуватися на загрозах, що постають перед Україною внаслідок цієї російської агресії, військового нарощування. Ми маємо дуже чітко продемонструвати, що Європа і демократичний світ залишаються об’єднаними проти цієї загрози. Ми підтримуємо всі досягнення України, її територіальну цілісність, її свободу і демократію. Ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на те, щоб зміцнити Україну політично, у військовому вимірі, щоб суспільство відчувало, що вони не одні, що Європа – з Україною», – сказав європейський політик.
Відповідаючи на уточнююче запитання щодо шляхів виходу із поточної безпекової кризи, Міхаель Галлер наголосив, що саме Росія, яка спровокувала зростання напруження, має провести деескалацію.
«Вони (росіяни) прийшли із своїми військами – вони мають їх вивести. Всі інші питання – будь-то контроль над озброєнням або заходи зміцнення довіри – все це добре, але не за рахунок суверенного права України самостійно піклуватися про власну безпеку та обирати власну безпекову орієнтацію. Це не є предметом переговорів», – додав депутат Галлер.
ПІДТРИМКУ УКРАЇНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ БІЛЬШІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ГРУП ЄВРОПАРЛАМЕНТУ
Цю думку продовжила ще один німецька політикиня, впливова представниця групи «зелених» у Європейському парламенті Віола фон Крамон. Вона наголосила, що поточна політична акція біля стін Європарламенту є багатопартійною, вона демонструє єдність європейських депутатів у прояві солідарності з Україною, їхню здатність говорити одним голосом.
«Ми готові підтримати Україну, що б не відбувалося на її східних кордонах. Ми маємо бути дуже твердими в тому, що стосується санкцій, і швидко реагувати на дії Росії у випадку будь-якого військового втручання в Україні. Така політика залежить не лише від Брюсселя, ми потребуємо зусиль всіх 27 країн-членів. У цьому контексті питання енергетичної безпеки також є дуже важливими», – зауважила німецька політикиня, яка послідовно виступає з критикою російського проєкту «Північний потік-2».
Віола фон Крамон зауважила, що саме дії Путіна «розбудили» західний політикум та примусили його згадати про важливість дій із забезпечення європейської безпеки.
«Я бачу більше єдності між європейськими партнерами, аніж це було раніше, до появи цих загроз. Подивіться на Швецію і Фінляндію – вони нині навіть зважають на те, чи ставати частиною НАТО. Цього б ніколи не відбувалося, якщо б не було загроз із боку Путіна», – додала вона.
ТІ, ХТО ПРАГНУТЬ МИРУ, НЕ НАКОПИЧУЮТЬ 130 ТИСЯЧ ВІЙСЬКОВИХ НА КОРДОНАХ СУСІДА
Про те, що така політична підтримка з боку європейських політиків є дуже важливою для стійкості України та для всього українського суспільства, під час акції заявив відомий представник української діаспори в Бельгії, бельгійський дипломат та член Ради міжнародної політики Світового конгресу українців (СКУ) Зенон Коваль.
«Ми маємо надати людям можливість відчути, що Україну не полишають на самоті. Тут ми зараз виступаємо не лише за Україну, а й за безпеку та свободу Європи. Нинішні події в Україні мають колосальне значення. Росія порушує всі можливі угоди, що були підписані після Другої світової війни, – згадати Гельсінські угоди 1975-го року або Паризьку Хартію, – про недоторканість кордонів. Росія таким чином руйнує рівновагу, що існувала після Другої світової війни. Про це зараз говорять не лише в Європейському Союзі, а й в ООН. Це вже є світовою проблемою, а не лише українською або європейською», – зауважив Зенон Коваль.
Він нагадав, що у 2014 році в Україні відбувалася боротьба за саму Україну та її подальший демократичний шлях. Наразі ця боротьба продовжується, але особливістю 2022 року є необхідність захищатися від зовнішньої загрози.
«Як кажуть, зараз 130 тисяч російських військ зосереджені на кордонах, з усіх боків України – вони загрожують і з Криму, і з Придністров’я, і з Білорусі, і з самої Росії, і з окупованого Донбасу. Все це – дуже серйозна справа. Люди, які шукають миру, не накопичують довкола своїх сусідів такі військові сили», – наголосив бельгійський дипломат.
СОЛІДАРНІСТЬ ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ
Свою вдячність організаторам акції, – українській громаді Бельгії та депутатам Європарламенту, – висловив Представник України при ЄС Всеволод Ченцов.
«Ця акція – знак солідарності Європейського парламенту з Україною в ситуації надзвичайного напруження. Європейський парламент відіграє свою роль, допомагаючи знайти вірний шлях у врегулюванні цієї ситуації. Наступного тижня Європейський парламент проведе окремі дебати на тему поточної ескалації ситуації навколо України та російського тиску, за участі Високого представника ЄС Жозепа Борреля. Це надасть додатковий шанс привернути увагу європейської спільноти до нашої війни з Російською Федерацією, щоб уникнути розвитку конфлікту», – сказав Посол України.
Він зауважив, що Посольство не має жодного відношення до організації цієї акції.
«Це була ініціатива громади і Європарламенту, в якій ми лише беремо участь. Це дуже приємно. Ця ініціатива йде просто від серця й до серця», – наголосив Всеволод Ченцов.
Дмитро Шкурко, Брюссель
