Ви досі не вірите у глобальне потепління? Ось, що вас чекає…

Ви досі не вірите у глобальне потепління? Ось, що вас чекає…

Укрінформ
Посухи стануть ще сильнішими, а дощі – ще ряснішими. Південні регіони України затопить, а тропічні ночі стануть звичним явищем

Нещодавній звіт міжурядової групи ООН зі зміни клімату прозвучав як вирок для людства. 234 експерти з 66 країн світу, зокрема й України, безапеляційно стверджують: концентрація вуглекислого газу в атмосфері у 2019 році була найвищою за останні 2 мільйони років, а глобальна температура поверхні землі з 1970 року збільшувалася швидше за будь-які інші п’ятдесятирічні періоди в історії за останні 2 тисячі років. Вивчивши 14 тисяч наукових праць за останнє десятиліття, автори звіту підтвердили: “Немає сумнівів у тому, що атмосфера, океан і суходіл нагрілися під впливом людської діяльності”. Науковці стверджують: якщо підвищення середньої глобальної температури складе більше, ніж 1,5°С, наслідки будуть катастрофічними – посухи і повені стануть інтенсивнішими, а в деяких регіонах люди вмиратимуть, не витримуючи перебування на гарячому повітрі. За даними дослідження, оприлюдненого у науковому виданні Nature Communications, 83 мільйони людей можуть передчасно померти до кінця століття, що буде викликано зростанням температур через парникові гази та викиди.

Планета нагрівається швидше, ніж очікувалося

Нагадаємо, що згідно з Паризькою угодою країни домовилися регулювати заходи зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року, аби зупинити глобальне потепління і не дати планеті нагрітися більше, ніж на 2°С (порівняно з доіндустріальними часами), хоча науковці наголошують, що оптимально втриматися на рівні, не більше 1,5°С.

Очікувалося, що потепління на півтора градуси ми досягнемо лише у 2050 році, але учені міжурядової групи ООН зі зміни клімату попереджують, що цю позначку буде перейдено вже до 2040 року. Якщо в наступні десятиліття людство не зменшить викиди вуглецю і парникових газів, то середня температура зросте не на 1,5, а на 2°С. Автори наголошують, що планеті загрожуватимуть екстремальні погодні умови, а в цілому наслідками зміни клімату стануть:

  • - посилення кругообігу води, що зумовлює інтенсивніші дощі й пов'язані з ними повені в одних регіонах і сильнішу посуху в інших;
  • - зміна характеру випадіння опадів – у високих широтах збільшиться ймовірність випадіння опадів, а на території більшої частини субтропіків – зменшиться;
  • - подальше підвищення рівня моря у прибережних районах, що сприятиме частішим і сильнішим повеням у низинних районах і ерозії грунту, а екстремальні зміни рівня моря, які раніше відбувалися один раз в 100 років, відбуватимуться щорічно ближче до кінця 21 століття;
  • - втрата снігового покриву і зменшення льодовиків в Арктиці;
  • - часті припливи теплих течій, що відобразиться на екосистемі океану і на становищі людей, які живуть за рахунок рибного лову.

Якщо у світі кардинально не зміниться кліматична політика, то до кінця XXI століття температура на планеті зросте на 3°С.

Та вплив глобального потепління відчувається уже зараз. У звіті йдеться, що останні 5 років були найспекотнішими за всю історію спостережень з 1850 року. А буквально 11 серпня в Європі зафіксували найвищу температуру за увесь час спостережень. На Італійському острові Сицилія температура повітря піднялася до +48,8°C.

Як це позначиться на Україні?

В Україні зміни клімату проявляються навіть швидше, ніж в інших країнах Європи, кажуть учені. Ще рік тому про це повідомляли в Центральній геофізичній обсерваторії Срезневського: якщо в Україні взимку середня температура повітря перевищила кліматичну норму на 6° C, то у Європі – на 3,4° C. Нинішній липень теж звернув на себе увагу науковців: середньомісячна температура повітря у липні у Києві склала +24,6°С, що на 3,3°С вище за кліматичну норму.

Світлана Краковська
Світлана Краковська

Кліматологи попереджають: далі в Україні ставатиме усе тепліше. Одним із яскравих показників змін клімату є кількість тропічних ночей – це коли температура вночі не опускається нижче 20°С. Українська кліматологиня Світлана Краковська, яка входить до міжурядової групи ООН зі зміни клімату, в інтерв’ю УП каже: якщо раніше у нас було лише кілька таких ночей і то – лише в південних регіонах, то в останні роки вони тривають декілька тижнів, причому, і в Києві, і в Чернігові. Якщо людство не змінить свою поведінку, то, за найгіршого сценарію, надалі їх ставатиме усе більше, і до кінця століття в південному регіоні тропічні ночі триматимуться упродовж усього літа. А кліматичне літо, яке в нас настає, коли середньодобова температура перевищує 15 градусів, триватиме на півдні не три місяці, а п’ять.

До яких температур готуватися Україні у зв’язку з глобальним потеплінням, можна побачити в інтерактивному атласі, які підготували експерти міжурядової групи ООН зі зміни клімату. Приміром, зараз середня температура влітку у Києві вдень складає 26 °С. Але при зростанні середньої температури на планеті на 1.5°С, цей показник підніметься до 28 °С, а при зростанні на 3 °С – до 30,4°С.

При цьому Україна є однією з країн, яка нібито найкраще виконує Паризьку угоду. Як говорить в коментарі Укрінформу екологиня та керівниця відділу клімату ГО «Екодія» Євгенія Засядько, Україна скоротила свої викиди з 1990 на 63%, чого не вдавалося жодній країні світу. Наприклад, ЄС поставив собі ціль скоротити викиди на 55%. Але вона пояснює: це скорочення відбулося не стільки через кліматичну політику чи високий рівень енергоефективності, скільки через падіння промисловості після розпаду Радянського Союзу (до цього ми входили в топ-20 країн з найбільшими викидами парникових газів). Тепер же частка наших викидів менше 1%.

Два тижні тому країни переглянули свої кліматичні цілі, і українські експерти зійшлися на тому, щоб зменшити викиди загалом на 65% до 2030 року, тобто на 2% порівняно з 2019 роком. Поки країни не поставили нові кліматичні цілі, людство рухалося за сценарієм, який передбачав зростання температури на планеті до 4°С до кінця століття. Якщо він таки здійсниться, то значну частину території України може затопити. “Частково або повністю будуть затоплені 590 населених пунктів на півдні країни, а це майже мільйон гектарів земель, з яких 200 тисяч сільськогосподарських земель. 75 тисяч українців можуть стати кліматичними біженцями, бо їхні домівки будуть затоплені”, – каже Євгенія Засядько. Вона також додає, що в Україні вже зараз постає проблема дефіциту питної води. Україна є однією з найменш забезпечених питною водою країн, знаходячись на 124 місці зі 181 країн світу. На 1 жителя України припадає лише 1 тисяча метрів кубічних місцевого стоку, тоді як для порівняння в Канаді – 94,3 тисячі. А зміна клімату лише посилюватиме цю проблему.

Як захистити населення і економіку?

Експерти наголошують: аби зменшити кліматичну кризу і відповідати своїм зобов’язанням, потрібно розробити цільову державну програму. Для цього важливо у пріоритет поставити розвиток відновлювальних джерел енергії.

Євгенія Засядько
Євгенія Засядько

“Лише енергетика забезпечує третину викидів парникових газів в Україні. Але наша енергетична система зношена, вона будувалася ще за часів Радянського Союзу, і її оновлення потребує переосмислення пріоритетів. Продовжувати фокусуватися на вугіллі чи зосередитися на інших варіантах? Ми, громадськість, звісно наполягаємо на розвитку відновлювальної енергетики, що не лише сприятиме покращенню клімату, а й забезпечить нам енергонезалежність», – коментує Євгенія Засядько.

Але якщо форсований розвиток зеленої енергетики неможливий у найближчому майбутньому, то держава має хоча б подбати про розвиток енергоефективності, що забезпечить скорочення енергоресурсів, приміром, для нагрівання чи охолодження приміщень. А ще розвивати громадський транспорт і велоінфраструктуру, аби населення менше користувалося автівками. Євгенія Засядько додає, що міста повинні адаптуватися до змін клімату і висаджувати дерева, одним з плюсів це допоможе легше переносити спеку, особливо у мегаполісах.

Що ж може зробити кожен із нас? Обирати продукти українського виробництва, аби їх менше транспортували з-за кордону. Також треба максимально відмовитися від пластику, щоб не спонукати його виробництво, що теж тягне за собою викиди парникових газів. А ще робити енергоефективними будівлі і не користуватися автівками, де це можливо, та менше споживати продуктів тваринного походження.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-