Літня ПАРЄ: перемога України та «недоторканість» агресора
Заключна у цьому політичному сезоні сесія Парламентської асамблеї Ради Європи відзначилася віртуальним протистоянням з російськими депутатами та принциповими перемогами України.
НІВЕЛЮВАННЯ ВИСОКОЇ МЕТИ
Адекватність і ефективність політичної й дипломатичної спроможності Ради Європи як міжнародної організації у складі 47-ми країн та її парламентського виміру – статутного органу Асамблеї (ПАРЄ) – із травня-червня 2019 року зазнає жорсткої критики. Нагадаємо, що тоді Парламентська асамблея РЄ піддалася політичному і фінансовому шантажу Росії та навмисно і штучно, у порушення статуту Ради Європи і регламенту ПАРЄ, – забезпечила російській делегації комфортну «теплу ванну». Ухвалення тоді резолюції про нові правила накладання санкцій на країну-члена за грубі порушення статуту організації критично унеможливило покарання Росії й забезпечило безумовне повернення російської делегації на сесії у Страсбурзі на тлі триваючої агресії проти України, окупації Криму, руйнування Москвою міжнародного права, втручання у демократичні процеси країн Заходу, включаючи акти державного тероризму, замовні політичні убивства громадян Європи.
У форпості процесів умиротворення агресора, наміру продовження співробітництва з РФ за принципом «ніби нічого не сталося» (business as usual), на жаль, але традиційно є найбільші європейські демократії – Франція й Німеччина.
Відтак, на думку радикальніших у питанні протистояння агресивній Росії політичних еліт в Європі, урядів і парламентаріїв багатьох європейських країн, – нині організація виявилася не спроможною реагувати на геополітичні виклики і загрози складного мінливого світу.
Це, власне, визнають і не надто цим переймаються на рівні керівництва Ради Європи. Дуже комфортно і політично нейтрально заявляти, що, мовляв, організація не створена для покарання своїх членів, а санкції не є нашим шляхом, адже треба підтримувати діалог і захищати права 140 мільйонів росіян під парасолькою ЄСПЛ. Такі аргументи заради високої правозахисної мети зараз є не надто переконливими. РФ категорично ігнорує і не виконує рішення Європейського суду, чим продовжує «плювати» на європейську конвенційну систему захисту прав людини, відкрито ігнорувати усі правила та усталений порядок цивілізаційного поводження серед партнерів у Європі та у світі.
За такої ситуації Україна офіційно заявила про зниження рівня політичного співробітництва з Радою Європи й акцентування уваги на питаннях співпраці, які мають для держави практичний інтерес.
Літня сесія ПАРЄ, яка пройшла у Страсбурзі 21-24 червня у так званому гібридному (або змішаному) форматі, лише вкотре підтвердила наявні системні інституційні кризові проблеми у Раді Європи і в ПАРЄ. Але й за таких умов, за наявності політичної волі – вказання на своє місце агресору та здобуття перемог для України виявилося можливим і стало черговим підтвердженням необхідності, сенсу й результативності продовження боротьби.
ПРАПОР З ВІЙНИ: ПАРЄ НЕ ПІДДАЛАСЯ НА ПРОРОСІЙСЬКУ ПРОВОКАЦІЮ
У другий день сесії у Страсбурзі засідав регламентний комітет Асамблеї. У порядку денному було питання можливого накладання дисциплінарно-політичного стягнення на представника Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Олексія Гончаренка. На попередній сесії у квітні нардеп, критикуючи стратегічні пріоритети діяльності Ради Європи, які не ураховували факт розв'язаної Росією реальної традиційної війни проти України та гібридної проти Заходу, продемонстрував у сесійній залі український державний прапор, пробитий російськими кулями на передовій, як відбиття російської агресії на сході України. Це викликало обурення у президента ПАРЄ Ріка Дамса. Бельгійський сенатор емоційно вимагав від Гончаренка прибрати прапор, позбавив нардепа слова і передав до регламентного комітету скаргу на українського парламентаря з перспективою його покарання за правилами Асамблеї.
Сам Гончаренко визнав, що дійсно він не повинен був сперечатися із президентом, припинити, принаймні тимчасово, виступ, доки Дамс не завершить свою репліку. Але демонстрація українського національного прапора, власне, як і державної символіки, представниками європейських націй у ПАРЄ жодним чином не забороняється!
Тому рішення регламентного комітету відносно Гончаренка було очевидним і справедливим: питання зняте, жодних санкцій. Політик подякував десяткам тисяч українців і друзям України у Європі та у світі за підтримку й повагу до українського прапора, гідність якого в Асамблеї була захищена, незважаючи на проросійську провокацію.
До слова, на неодноразові запитання кореспондента Укрінформу відносно ставлення президента ПАРЄ до виборів 19 вересня цього року до російської Державної думи, які в порушення міжнародного права пройдуть і на території окупованого Криму, а також із залученням осіб, яким Росія свавільно роздала свої паспорти на окупованих територіях ОРДЛО, – відповіді не надійшло. Це чутливе й актуальне питання залишається відкритим і вже стало проблематикою для обговорення політиками, експертами, журналістами на різноманітних міжнародних майданчиках.
Ситуація вбачається особливо підозрілою з огляду на відвідування президентом ПАРЄ Дамсом Москви у березні 2021 року. Як відомо, російські спеціальні служби мають високий рівень компетентності й величезний досвід, щоб результати і наслідки таких візитів були максимально ефективними для Москви у своїх політичних маніпуляціях і провокаціях. І не лише на сьогодні, а й на середню і довгу перспективи.
УКРАЇНА РАТИФІКУЄ КОНВЕНЦІЮ НА ЗАХИСТ ЖІНОК У НОВОМУ ПОЛІТИЧНОМУ СЕЗОНІ?
Порядок денний літньої сесії мав традиційні, важливі для захисту прав людини питання, що, власне, відображають вимір міжнародно-політичної і правової діяльності Ради Європи, ПАРЄ у відповідності до високої правозахисної мети, призначення і статуту організації.
Цього разу в центрі уваги Асамблеї було відзначення 10-ї річниці відкриття до підписання конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).
На сьогодні конвенцію підписали і ратифікували 34 країни-члени Ради Європи. Україна – серед підписантів, але процес ратифікації й досі залишається не завершеним, незважаючи на значні зусилля українських парламентарок і парламентарів від різних політичних сил.
На жаль, проти Стамбульської конвенції виступають і лідери українських церков. Навіть ті, хто має цілком патріотичну позицію, вболіває за сучасну, демократичну і європейську Україну.
Існує хибне, маніпулятивне сприйняття конвенції, що, мовляв, вона може підірвати традиційні родинні цінності, відкриває шлях до легалізації одностатевих шлюбів. Особливу недовіру викликає уживаний в документі термін «гендер», тому що, як вважають опоненти конвенції, для українського суспільства ближчим має бути слово «стать».
І такі тенденції, негативне ставлення й упередження до конвенції, яка захищає жінок, а також і дітей у родині від насильства – є актуальним для багатьох країн у Європі. На жаль, це переважно суспільства з міцними і впливовими консервативними релігійними традиціями.
Для України, як заявила у кулуарах ПАРЄ голова української делегації Марія Мезенцева, після проведення та продовження масштабної роз’яснювальної кампанії, спроб переконання і самих народних депутатів, і церковних ієрархів, – нині настав сприятливий момент для ратифікації Стамбульської конвенції. Це може статися вже в новому політичному сезоні, десь після вересня, коли Верховна Рада збереться на чергову сесію. Це – якщо в Україні не станеться найближчим часом корінних політичних пертурбацій, і нинішній склад парламенту й уряду доживуть до осені… Але це не точно.
НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ – НІЧОГО ПОГАНОГО ПРО РФ
Літня сесія Асамблеї могла б мобілізувати чимало дуже критичних і неприємних для російського владного режиму питань. Наприклад, на червень готувалася для обговорення й ухвалення доповідь щодо репресій Кремля проти опозиційного політика Олексія Навального, невиконання урядом Росії (а точніше Кремлем і особисто його господарем) рішення ЄСПЛ щодо його негайного звільнення із в'язниці після протиправного і сфабрикованого засудження.
Автором доповіді є французький парламентарій Жак Мер. За «цікавим» збігом обставин, нині він перебуває під персональними санкціями, уведеними Росією проти низки європейських політиків. Меру заборонено в'їзд на територію недоімперії, що ускладнює для доповідача опрацювання всеосяжних матеріалів про порушення прав Навального.
Проте головним чинником того, чому доповідь по Навальному, а також можливі інші обговорення про Росію не винесені цього разу до уваги Асамблеї, є проведення у вересні виборів до Держдуми. За правилами ПАРЄ, за три місяці питання стосовно країни, де пройдуть вибори, до порядку денного не вносяться, щоб уникнути зовнішнього політичного впливу на ситуацію в такій країні. Це забезпечило росіянам певну «недоторканість», поки що.
СИЛЬНА РЕЗОЛЮЦІЯ НА ЗАХИСТ КРИМСЬКИХ ТАТАР: РОСІЯ – ВОЄННИЙ ЗЛОЧИНЕЦЬ
Найбільш принциповим, головним питанням роботи червневої сесії ПАРЄ стали для України дебати і голосування резолюції про кричущі порушення й репресії російських окупантів проти кримськотатарського народу в Криму.
Російська делегація і проросійське лобі також намагалися просунути свої «імунітет і недоторканість» у зв'язку з виборами у вересні. Але в ПАРЄ чітко визначили, що дії окупантів в українському Криму – це не внутрішні проблеми РФ, а вимір прав людини, суверенітету і територіальної цілісності України.
Доповідачем із цього питання виступила ісландська парламентарка, представниця Піратської партії Ісландії та політичної групи соціалістів, демократів і зелених у ПАРЄ Торхільдур Сунна Аеварсдоттір. За деякими оцінками, вона вважається однією з кращих фахівців у Європі в галузі міжнародного права.
Представниця колоритної Ісландії – нібито геть далекої від України та її проблем держави – підготувала дуже сильний, всеосяжний і надзвичайно критичний для російського агресора документ. Резолюція була посилена правками українських делегатів, які були враховані під час голосування.
У своєму виступі під час дебатів Торхільдур Сунна Аеварсдоттір відзначила, що Росія не лише порушує права людини у тимчасово окупованому Криму, а й скоює міжнародні й воєнні злочини.
Резолюція докладно, ретельно, максимально політично і юридично точно й виважено представляє режим російської окупації українського півострова, включаючи убивства, викрадення і знищення людей, нелюдське поводження і застосування тортур. Особливо від цього страждають кримські татари, права людини, а також основоположні права яких на віросповідання, вивчення рідної мови, права на свободу слова, висловлення думок, зібрань зазнають жорстких заборон і обмежень.
Окремо Асамблея вказала на порушення міжнародного права Росією після заборони Меджлісу, визнання представницького органу кримськотатарського народу «екстремістською і терористичною» організацією.
ЦИНІЧНА БРЕХНЯ ВІД РОСІЯН ТА ПЕРЕВАЖНА ПІДТРИМКА УКРАЇНИ
Вже вкотре демократичне міжнародне співтовариство, а також проросійське лобі в Європі почули з Москви брехню про те, як «відроджується» кримськотатарський народ після «возз’єднання» Криму в 2014 році. Особливо цинічно російські депутати розповідали про «будівництво у Криму десятків нових мечетей, створення найкращих умов для розвитку кримськотатарської мови, відкриття шкіл для нацменшин». Водночас, представники країни-агресора не мали інших аргументів проти України, ніж вкотре озвучити кремлівські пропагандистські наративи про «державний переворот», відповідальність Києва за страждання кримчан через блокування постачання води до півострова. Але такі претензії вже давно не мають впливу на цивілізований світ. Згідно з міжнародним правом, відповідальність за права людини і добробут населення на окупованій території несе агресор, тобто виключно Росія.
Окрім цього, російські діячі обвинуватили авторку резолюції в її некомпетентності й відсутності обізнаності про «реальну ситуацію» в Криму.
Незважаючи на шалений супротив росіян і проросійського лобі в ПАРЄ ще на етапі підготовки, резолюцію із визнанням міжнародних злочинів РФ проти кримських татар і України ПАРЄ ухвалила за значної більшості підтримки парламентаріїв. Серед 17-х, хто були проти – 16 – то, звичайно, представники російської делегації. Не підтримав документ також один швейцарський парламентарій із групи лібералів Роланд Ріно Бухель. Натомість, як показує сайт ПАРЄ, він не є основним членом делегації від Швейцарії, а виступає «запасним» делегатом.
Двоє парламентаріїв утрималися. Серед них, хоч як дивно, депутат Держдуми РФ Юрій Олейніков (може, він помилився при віртуальному голосуванні), а також італійська сенаторка Марія Різотті. Вона представляє політичну партію великого друга Путіна Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італіє» (Forza İtalia). Але навіть за таких проросійських настроїв в італійській політиці, делегатка Асамблеї своїм голосуванням, як видається, не заперечила об'єктивність ситуації відносно окупації Криму й репресій проти кримських татар з боку РФ.
ПОЛІТИЧНА І МОРАЛЬНА ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ І КРИМСЬКИХ ТАТАР
Очевидно, що Кремль не буде виконувати вимоги, нагальні заклики та рекомендації цієї резолюції. Власне, РФ проігнорувала усі з раніше ухвалених міжнародно-правових документів на рівні ООН, Ради Європи, Євросоюзу, ОБСЄ, ЄСПЛ. Але кожне таке рішення є додатковим юридичним і політико-правовим аргументом на користь України у протистоянні з російським агресором у міжнародних судових інстанціях та в інших міжнародних інституціях.
Принциповість політичного протистояння, відстоювання інтересів України і українців під час сесій під куполом палацу «Європа» у Страсбурзі, робота у комітетах та на рівні політичних груп ПАРЄ, у кулуарах Асамблеї, у залі засідань Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) залишається для українських парламентаріїв, урядовців, дипломатів, правозахисників пріоритетом. Це створює можливість консолідувати міжнародні зусилля у протистоянні агресору, вимагати від європейського і світового демократичного співтовариства продовження і посилення політичного, економічного, дипломатичного і навіть морального тиску на неадекватного міжнародного злочинця й агресора.
Андрій Лавренюк, Страсбург
