Кінець епохи Трампа: країна, яку отримує Байден

Кінець епохи Трампа: країна, яку отримує Байден

Укрінформ
Новій адміністрації належить зменшити внутрішні розколи й поновити зовнішнє лідерство США

Новий очільник Сполучених Штатів Джо Байден офіційно набуває повноважень у середу – 20 січня, з моменту, коли промовить останнє слово президентської присяги. Його перемога була складною, так само складними виглядають і перспективи президентства. Спадок, залишений йому Дональдом Трампом, охоплює внутрішній ідеологічний, соціальний та політичний розколи, які Байдену доведеться долати. Ситуацію погіршує антидемократична незрячість прибічників Трампа, яка вже вилилася в агресію проти Конгресу 6 січня та загрожує новими спалахами по всій країні.

Не менш проблемними виглядають перспективи США на арені зовнішній. Америка за Трампа суттєво втратила роль глобального лідера та спонукала противників, зокрема Китай і Росію, використати слабину й «заповнити вакуум».        

СПАДОК ТРАМПА

Джо Байдену належить розв’язати безліч проблем. Однак президент Трамп, який за чотири роки серйозно розхитав «стовпи демократії», на яких були зведені Сполучені Штати, зовсім так не вважає.

Дональд Трамп / Фото: The White House
Дональд Трамп / Фото: The White House

У своєму прощальному відеозверненні до нації у вівторок Трамп пафосно заявив, що реалізував своє президентство «не як політик, а як будівник, який дивився на відкриті горизонти й уявляв нескінченні можливості». Він стверджував, що начебто «вибудував найвеличнішу економіку в історії світу», забувши згадати, що міцною вона йому дісталась у спадок від президента Обами. Без докору сумління Трамп заявив, що піклувався про «благо всієї нації», й начебто не розділяв Америку на демократів та республіканців, правих чи лівих. І замовчав про безперервний потік звинувачень на адресу Демократичної партії впродовж усіх чотирьох років свого президентства.

Трамп назвав великим досягненням «поновлення доступу до енергетичних ресурсів», що дало змогу відкрити нові виробництва та, за його словами, зменшило рівень безробіття. Однак він навіть не приховував, що зробив це завдяки відмові від Паризьких кліматичних угод, які мають на меті спільне збереження крихкого клімату на планеті.

Треба визнати, що Трампові вдалося досягти також і помітних успіхів, наприклад – щодо укладення мирних угод на Близькому Сході або в протистоянні фармацевтичному лобі в Америці, яке диктувало захмарні ціни на ліки. Однак майже все інше, сказане ним, чітко вміщається в парадигму звичайного популізму та підміни понять, з якими Дональд Трамп отримав відданість неосвіченого електорату ще на попередніх виборах.

У цьому й полягає справжня проблема Штатів, що значна частина американців, які продовжують вірити Трампу, його дуже спрощеним оцінкам, а також заявам про «вкрадені вибори», досі зберігають агресивні настрої проти його опонентів. На цьому тлі у США виникли такі небезпечні рухи як QAnon та Proud Boys, готові в буквальному сенсі розтрощити принципи вільної демократії, як це сталося 6 січня у Вашингтоні.

Фото: АА
Фото: АА

Саме тому інавгурація Джо Байдена готувалася в безпрецедентних умовах безпеки. І саме через це загроза внутрішньої агресії проти кабінету Байдена та активних демократичних лідерів, таких як Ненсі Пелосі, зберігатиметься ще тривалий час. 

ГЛОБАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО США

Країна, яку приймає під керівництво демократ Джо Байден, перебуває щонайменше в нездоровому стані – як у прямому сенсі, враховуючи потребу реагування на смертельну COVID-пандемію, так і в переносному. Сподівання як демократів, так і республіканців покладаються зараз на мудрий і професійний підхід, який дозволить зменшити внутрішні розколи, відновити здоров’я нації, а також оживити зовнішнє лідерство Сполучених Штатів.

Трамп у прощальному слові заявив, що «зміцнив американське лідерство за кордоном». Однак, де-факто, на геополітичній шахівниці все виглядає інакше. Його адміністрація відмовилась від передової позиції в багатьох міжнародних угодах, розхитала єдність НАТО, змусивши, зокрема, лідерів Франції й Німеччини заявити про це вголос. Сам же Трамп безперестанно заявляв, що Штати не повинні витрачати свої гроші, щоби виконувати роль світового поліцейського.

Унаслідок цього почали виводитися війська з Близького Сходу, створився «вакуум» у Сирії, Афганістані та інших гарячих точках. Почали виникати нові загрози паросткам демократії у Венесуелі, на Кубі, в інших країнах. Головні противники США – Росія й Китай, а також інші режими не з «Вільного світу», миттєво відреагували на це, посиливши владу автократичних урядів на різних континентах. Вони навіть пішли в наступ на самі Сполучені Штати, застосувавши кібертехнології, пропаганду й дезінформацію. Китай скористався моментом, щоби розширити своє домінування в окремих регіонах, де США втратили панування.

Тепер Байден має розв’язати цей вузол проблем. Йому належить повернути всю потужність американської дипломатії, якій Трамп у перший же рік свого президентства суттєво скоротив фінансування. Новому главі Білого дому потрібно знайти й застосувати найефективніші інструменти демократії, і в цьому він спиратиметься на свій кабінет. 

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ

Джо Байден обрав до своєї команди професіоналів з досвідом, зокрема, на напрямі національної безпеки та зовнішньої політики США. Кандидати на посади держсекретаря – Ентоні Блінкен, а також міністра оборони – Ллойд Остін у вівторок уже пройшли слухання в профільних комітетах Сенату США.

Вони обидва висловили тверді наміри нової команди підтримувати Україну летальним озброєнням – на відміну від адміністрації президента Обами – а також продовжувати тиск на Росію та країни, які допомагають планам Кремля. 

Ллойд Остін / Фото: HILARY SWIFT, NEW YORK TIMES
Ллойд Остін / Фото: HILARY SWIFT, NEW YORK TIMES

«Підтримка США у сфері безпеки з метою нарощування потенціалу українських сил має залишатися пріоритетом», – заявив у цьому зв’язку кандидат на посаду глави Пентагону. Він зазначив, що важливо забезпечувати Україну всім необхідним для захисту та пообіцяв продовжувати активно оцінювати потреби української сторони.

Водночас Остін висловився про необхідність досягнення Україною «сталого прогресу в сфері управління та антикорупційних реформ».

Про реформи в Україні згадав і Блінкен: «Росія – це зовнішня загроза (для України – ред.). Утім, є загроза зсередини – це корупція, це відсутність інституцій, які забезпечують ефективне управління країною. І ми маємо допомогти українцям у цьому також».

Ентоні Блінкен / Фото: Mark Makela/Getty Images
Ентоні Блінкен / Фото: Mark Makela/Getty Images

Інакше, за словами Блінкена, навіть якщо українці подолають зовнішній виклик, із внутрішніми загрозами «буде дуже складно побудувати життєздатну демократію».

Отже, команда Байдена має серйозні виклики як щодо внутрішніх проблем, так і в зовнішній політиці. Український напрям при цьому матиме, щонайменше, детальне й професійне розуміння ситуації, а також готовність підтримки з боку Сполучених Штатів. З огляду на те, що нова адміністрація США матиме купу векторів першочергової уваги, підхід до українського питання залежатиме здебільшого від готовності України завершити розпочаті реформи. І в цьому полягає можливість для офіційного Києва підтвердити партнерство з новою адміністрацією Сполучених Штатів.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Перше фото: The White House

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-