Карибська криза у Середземному морі?

Карибська криза у Середземному морі?

Укрінформ
Туреччина й Греція перебували за крок до конфлікту, але втрутилася Ангела Меркель

Афіни готові реагувати на провокації Анкари, Анкара жорстко відповідатиме на будь-які провокації з боку Афін. Цей дипломатичний пінг-понг – звична справа для нинішнього стану двосторонніх відносин. Здебільшого через територіальні суперечки, до яких нині додалося надання храмові Святої Софії у Стамбулі статусу мечеті.

Кілька днів тому двоє членів Північноатлантичного альянсу вкотре посперечалися на звичні теми, але так розійшлися, що опинилися за крок до збройного зіткнення. Запобігти цього разу допоміг Берлін.

МАЛЕНЬКИЙ ОСТРІВ – ВЕЛИКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ

21 липня турецьке дослідницьке судно Oruç Reis відбуло до берегів острова Кастеллорізо, що належить Греції, для проведення геосейсмічних досліджень, які неофіційно передбачають пошук газових родовищ. Греція вважає цю територію винятково своєю економічною зоною, враховуючи встановлені міжнародним правом 200 морських миль від берегової лінії Кастеллорізо.

Фото: АА
Фото: АА

Туреччина переконана, що судно перебуває в її водах, оскільки острів знаходиться за два кілометри від її узбережжя. Обґрунтовує, що острів площею 10 квадратних кілометрів, розташований на відстані 580 км від материкової частини Греції, не може бути аргументом для визначення грецької належності континентального шельфу площею 40 тисяч квадратних кілометрів.

Фото: АА
Фото: АА

Афіни ці аргументи не приймають, заявивши, що більше не терпітимуть жодних досліджень шельфу, тим більше що це була не перша спроба. В Анкарі ж не розуміють обурення Греції, оскільки дослідження проводили й раніше.

ВІД ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ ВБЕРЕГЛА НІМЕЧЧИНА

Після обміну обурливими заявами в море вийшли військові кораблі. Начальник генштабу збройних сил Греції терміново перервав відпустку та повернувся в Афіни командувати операцією. Як пізніше описали німецькі ЗМІ: військові кораблі супротивників наблизилися до червоної лінії і вишикувалися одне проти одного, у небі час від часу проносилися винищувачі, ситуація нагадувала Карибську кризу 1962 року. Миротворцем у цій ситуації виступила Ангела Меркель, яка нібито ледь не в останній момент зідзвонилася з президентом Туреччини і прем’єр-міністром Греції та понизила градус напруги. Після того кораблі змінили курси й розійшлися в різні боки, а з Анкари надійшов месидж про готовність припинити дослідження на час переговорів… А переговори ці вже фактично почалися. Ще в середині липня. Майже в таємному режимі.

Фото: FinnishGovernment / CC BY
Фото: FinnishGovernment / CC BY

Тристороння зустріч відбувалася до нинішнього витка загострення в Середземному морі, але вже після отримання Св. Софією статусу мечеті. Тристоронні консультації, ініціатором яких знову ж таки виступив Берлін, викликали шквал внутрішньої критики на адресу грецького уряду.

ПІДТРИМКА СТОРІН – КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ

За стіл перегорів Анкара та Афіни також сідають не лише зі своїми «кейсами». Ще до загострення кожна зі сторін окреслила для себе межі підтримки з боку інших країн. Більш активною в цьому була Греція. Афіни переконані, що за них вступляться країни Євросоюзу, тому систематично закликають до запровадження щодо Анкари санкцій та посилення тиску. У ЄС, як годиться, ситуацією глибоко стурбовані, але практичних кроків робити не поспішають. Афіни отримали сигнал підтримки з Парижа – Емануель Макрон розкритикував позицію ЄС та закликав партнерів не лишати питання безпеки в Середземномор’ї на інші країни, зокрема Туреччину.

У свою чергу, Вашингтон закликав Туреччину відмовитися від планів біля острова Кастеллорізо та не робити кроків, що загострюють ситуацію в регіоні. Афіни хочуть від Вашингтона гарантій та плану дій на випадок агресії з боку Анкари. У Вашингтоні з цим не поспішають. З одного боку, Вашингтон і Анкара переживають не найкращі часі у двосторонніх відносинах, з другого –  Туреччина своїми діями, зокрема в Східному Середземномор’ї та Лівії спричиняє зростання в регіоні впливу Росії.

Фото: АА
Фото: АА

Тож греки вимагають від партнерів ефективніших кроків щодо турків, Анкара натомість посилює свої позиції в регіоні та нарощує військову присутність і закликає Афіни сісти за стіл переговорів без залучення додаткових важелів впливу з боку партнерів.

Схоже, Ангела Меркель у нинішньому, далеко не першому й не останньому, загостренні між Анкарою і Афінами через питання островів та шельфів, небезуспішно взялася за роль миротворця. Майже через 26 років по тому, як президентові США Біллу Клінтону вдалося зупинити збройне зіткнення Греції і Туреччини через острова Іммія (Кардак) в Егейському морі. Принаймні поки що обидві країни дослухаються до канцлерки та погоджуються на посередницькі ініціативи Берліна.

СВЯТА СОФІЯ ЯК БАРОМЕТР ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН

У ті самі дні, коли Греція і Туреччина стояли за крок від збройного конфлікту через території, градус протистояння зростав ще й у релігійних питаннях. Причина відома, вона сколихнула весь православний світ – перетворення Святої Софії з музею на мечеть. Коли в морі шикувалися кораблі, Туреччина за всіма традиціями східної пишноти готувалася до першого намазу у Святій Софії. Обмін жорсткими заявами на офіційному рівні продовжився, тепер з акцентом на новий привід. Коли 24 липня президент Туреччини читав молитви в головній мечеті Стамбула – Святій Софії, у грецьких церквах били у дзвони, на вулицях проходили протести, під час яких палили турецькі прапори.

Фото: АА
Фото: АА

В Афінах вважають, що зміна статусу храму – це «шоу, влаштоване для посилення ролі Туреччини в сунітському світі», прояв «релігійного та націоналістичного фанатизму». І з цього питання греки також спробували залучитися підтримкою Вашингтона. Американський президент зустрівся з архиєпископом Америки й засудив повернення Святій Софії статусу мечеті.

Фото: Greek Orthodox Archdiocese of America
Фото: Greek Orthodox Archdiocese of America

Турки відповіли, що колишній Константинополь був підкорений 567 років тому, а повернення статусу мечеті – це відновлення історичної справедливості, тому Греції варто відмовитися від «візантійських мрій» та «імперських амбіцій». Щодо паплюження турецького прапора, Міноборони пообіцяло реагувати швидко й «ламати руки» всім тим, хто поводиться з ним неповажно.

ДЕМОНСТРАЦІЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ

У Туреччині здійснили спробу дещо пом’якшити шквал негативу та засудження, який отримало турецьке керівництво через рішення щодо Святої Софії як за кордоном, так і всередині країни. Учора після реставрації було урочисто відкрито монастир Сумела в провінції Трабзон у Чорноморському регіоні. Визначний храм – православна святиня, відоме колись місце паломництва. Монастир побудовано в IV – на початку V ст. н. е. на стрімкій скелі, колись тут зберігалась чудотворна ікона Богородиці Панагії Сумели, написана апостолом Лукою (вивезена до Греції 1923 року).

Фото: ntv.com.tr
Фото: ntv.com.tr

Реставраційні роботи тут були тривалими та складними: над монастирем загрозливо нависла велетенська частина скелі. Із завданням турецькі експерти впоралися навіть краще, вирішили у майбутньому протягнути до монастиря канатну дорогу, аби туристам не доводилося долати сотні сходів.

Фото: ntv.com.tr
Фото: ntv.com.tr

Реставрацію храму схвалив Вселенський Патріарх Варфоломій, з ним провів телефонну розмову Ердоган, про що активно повідомляли турецькі ЗМІ.

Фото: ntv.com.tr
Фото: ntv.com.tr

Так Туреччина демонструє своє ставлення до історичних пам’яток і толерантність до інших релігій. Перше важко заперечити: приклади реставрації Сумели та догляду за іншими численними історичним пам’ятками тому яскравий доказ. А ось щодо другого – є сумніви. Рік від року країна, де 96 % громадян сповідують іслам, посилює відповідні настрої в суспільстві. Президента звинувачують у ісламізації країни та заграванні з релігійним електоратом. Наскільки ефективними усі ці кроки будуть у виборчому процесі, стане зрозуміло за його результатами, до яких чекати ще більш як два роки. А відносини з Грецією потрібно нормалізувати вже сьогодні.

Ольга Будник, Анкара

Перше фото: АА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-