Церкви – в інтернеті, сповідь – телефоном

Церкви – в інтернеті, сповідь – телефоном

Укрінформ
Огляд досвіду країн світу підтверджує – під час пандемії коронавірусу релігійне життя оцифровується

Укрінформ уже писав, до яких обмежувальних заходів вдалися різні релігійні громади в Україні через загрозу поширення коронавірусу. Про те, що під час пандемії відбувається з релігійним життям в інших країнах світу, читайте в огляді власних кореспондентів агентства.

НІМЕЧЧИНА. Псалми – в мобільному додатку, проповіді – у соцмережах

У неділю, 22 березня, уряд ФРН порадився з прем’єрами 16 федеральних земель і постановив: обмежити публічне життя до абсолютного мінімуму. Спілкування людей фактично зведене до їхнього безпосереднього родинного кола. Щонайменше – до кінця великодніх канікул.

Церква – частина публічного життя, тож вимушена виконувати такі «нововведення». Але ще раніше значна більшість божих храмів усіх конфесій почали шукати нові форми опіки вірянами.

Три церкви – католицька, євангелістська та православна – вперше в історії ФРН виступили наприкінці минулого тижня зі спільною заявою щодо актуальної ситуації та закликали до єдності й солідарності. «Особливо у важкі часи насправді важливо, щоб ми, християни, були поруч у пошуках Бога. Нам потрібні підтримка, втіха та надія», – заявили два єпископи та митрополит. Вони висловили жаль через припинення публічних служб, підкресливши, що не бачать альтернативи цьому.

Утім, це зовсім не означає, що пастори залишили вірян на самоті. Церква миттєво «оцифрувалася» та перейшла в площину Інтернету. Можна навіть попросити про сповідь у телефонному режимі.

У Ростоку в неділю громада Сент-Йоганіса слухає пастора Йорна Кіфера в YouTube, з проповіддю та церковною музикою. Католицька церква Святого Серця міста також транслює вечірню молитву в Інтернеті. До речі, й мусульманська громада того ж Ростока планує запропонувати проповіді на своїх сторінках у Facebook ближчим часом.

Численні інші громади розміщують тексти проповідей на своїх веб-сайтах. Пастор Нойбранденбурга Йорг Альбрехт пропонує цілий подкаст під гаслом «Творчий режим замість панічного режиму». Паульскірхе в Шверіні пішла більш традиційним шляхом: вивішує перед церквою тексти молитов, які можна забрати додому. Церкви в Мекленбурзі також починають творчо розповсюджувати свої послуги: у Кіттендорфі псалми можна прочитати, наприклад, за допомогою мобільного додатку.

Аугсбургська єпархія відроджує традицію домашнього культу, пропонує кожній родині проводити сімейні молитви, приклади таких на кожен день можна знайти на вебсайті єпархії. Євангельські парафіяльні церкви у Лінці/Бад Хьонінгені та Ункель/Рейнбрейтбаху (земля Райнланд-Пфальц) щовечора запалюють о 18.00 свічку надії та заступництва для всіх людей і пропонують усім запалити таку свічку вдома та помолитися. Протестантська парафія Доллендорф/Оберкассель (земля Північний Рейн-Вестфалія) запрошує на молитву дзвонами: щополудні о 12 годині дня та щовечора о 18:00. Моляться люди вдома.

Фото: DPA
Фото: DPA

А деякі священнослужителі виявляють креатив, адже їм самим хочеться відчувати присутність парафіян. Отець Альберт Сойл з Клаузена, що в німецьких Альпах, звернувся до представників своєї пастви через Інтернет із проханням надіслати їхні фотографії, які розвісив у паломницькій церкві. Він молиться за всіх них та інших, дивлячись їм в очі. Перед ним – смартфон, він транслює свою проповідь в YouTube, її можуть подивитися всі 300 людей, які зазвичай приходили в церкву по неділях.

У Бруку (Баварія) парафіяни-протестанти отримають подарунок на Великдень: зелений мішок із написом «Надія», який слід повісити на балкон чи на двері у святкові дні, щоб продемонструвати згуртованість та солідарність. «Ми не італійці. Ми не співаємо на балконі. Але ці мішки мають схожий символічний характер», – каже диякон Амбросій.

АВСТРІЯ. Хворих у домівках не причащатимуть, сповідуватимуть – за дзвінком священникові

В Австрії з 16 березня припинено відкриті богослужіння й зібрання віруючих усіх релігійних організацій та груп, а також перенесено на пізніший час церковні сімейні урочистості (як, наприклад, хрещення та вінчання). Таке рішення було прийняте представниками визнаних церков та релігійних спільнот за результатами зустрічі 12 березня з керівництвом федерального уряду, який готував введення пакету жорстких заходів, спрямованих на обмеження поширення коронавірусу, в тому числі – заборону масових заходів.

Римо-католицька церква в Австрії, прихожанами якої є більшість населення республіки, на єпископській конференції 19 березня затвердила та конкретизувала заходи, спрямовані на стримування пандемії коронавірусу. Було підтверджено відмову від проведення всіх відкритих богослужінь і релігійних зібрань, а також перенесення проведення таїнств хрещення, миропомазання (конфірмації), першого причастя, вінчання, допоки влада країни не дозволить масові зібрання. Водночас, навіть в умовах введених обмежень приходські церкви мають, за змоги, залишатися відкритими як "місця надії".

При цьому віруючим пропонується доєднатися онлайн до богослужінь, які транслюються у мережі інтернет, а також на суспільному телемовнику ORF та релігійних каналах.

Єпископи також уточнили порядок таїнства причастя хворого: загалом воно вже не проводиться на дому, за винятком – Viaticum (причастя помираючому).

Похорони повинні відбуватися в обмежених умовах та за участі якомога меншої кількості людей.

Що стосується таїнства покаяння, то регулярні сповіді припиняються. У кого ж є серйозна і нагальна причина для сповіді, то він може зателефонувати священникові, який "знайде вихід" разом із зацікавленою особою.

Також запланований на 21-23 травня загальноавстрійський конгрес усіх приходів – переноситься, як і "Довга ніч церков" 5 червня.

Австрійські єпископи підкреслюють, що державні порядки, як і єпархіальні, мають суворо дотримуватися.

ФРАНЦІЯ. Домашнє молитовне правило

Нині у Франції триває особливий режим карантину, введений урядом 17 березня у відповідь на пандемію коронавірусу. Згідно з урядовим декретом, заборонено не просто масові, а й мінімальні групові зібрання людей. Громадяни зобов'язані залишатися на «домашньому» карантині й можуть покидати домівки лише за крайніми потребами, які чітко визначені правилами. За порушення режиму – штраф у 135 євро.

Окремо в урядовому декреті відзначена й заборона на проведення групових богослужінь, інших релігійних обрядів. Відтак, це означає, що кожна церква, незважаючи на релігію, конфесії, які офіційно діють на території Франції, повинні дотримуватися законодавства, вимог, правил, визначених центральною, регіональними та місцевими владами.

Відповідні вказівки, на виконання рішення уряду, отримали й священники Римо-католицької та Української греко-католицької церков.

Блаженніший Святослав
Блаженніший Святослав

«У цей час Великого посту дотримуємося домашнього молитовного правила. Можна користати й трансляції богослужінь за посередництва сучасних засобів комунікації. Заохочуємо священників відповідати на прохання вірних, уділяти їм таїнства сповіді та причастя вдома, особливо, коли йдеться про хворих осіб», – звернувся до священників і вірян предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав.

У Єпархії святого Володимира Великого у Парижі, яка охоплює Францію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург та Швейцарію, єпископ Гліб Лончина видав декрет, яким зобов'язав священників на місцях виконувати рішення Конференції єпископів країни, а також постанови уряду та органів місцевого самоврядування.

Минулого тижня у Франції був оголошений особливий день молитов на вшанування пам'яті жертв коронавірусу, а також за здоров'я хворих цією недугою та лікарів, які докладають героїчних зусиль заради боротьби з епідемією.

У країні нині частіше можна чути дзвони соборів і церков: віряни вимушено не відвідують храми, але у складні часи кожний сподівається на краще.

НІДЕРЛАНДИ. Церковні трансляції на єдиній онлайн платформі

У Нідерландах через спалах коронавірусу людей закликають дотримуватися дистанції, не підходити ближче, аніж на 1,5 метра одне до одного. Закрили всі ресторани, бари, розважальні центри, спортклуби, школи, дитсадки. А також храми. Діятиме таке рішення до 6 квітня 2020 року. Однак, деякі храми повідомили, що не працюватимуть до 14 квітня, інші повісили на свої двері оголошення, що закриті до 13 квітня. Але щоб помолитися, у Нідерландах не обов’язково треба йти до храму.

У неділю, в більшості міст, можна було почути церковні дзвони, але це не було запрошення прийти на службу. Щоб не наражати людей на небезпеку через коронавірус, в інтернеті влаштовують трансляції богослужінь.

О 10:00 ранку на чи не найбільшій платформі Kerkdienstgemist.nl можна було побачити майже 900 прямих трансляцій. Треба лише обрати місто і знайти свою церкву. Від протестантської, православної до римо-католицької – в Інтернеті можна відстежувати близько 1 500 храмів усіх конфесій.

За попередніми підрахунками, минулої неділі, 15 березня, в режимі онлайн у храмах побувало понад 160 000 людей. Також прямі трансляції богослужінь відбуваються на місцевих телеканалах.

Для більшості – це не лише молитва, а й змога побачити друзів. Тож після служби онлайн, наприклад, молодь у Нідерландах із друзями по церкві зустрічається у Twitter, старше покоління – надає перевагу Facebook.

ПОЛЬЩА. Запізніла реакція католицької церкви

Польща є однією з тих небагатьох країн Європи, де церква є впливовою, вона відіграє важливу роль в житті суспільства. До її голосу прислуховуються і віряни, й влада, слова церковних ієрархів із недільних проповідей активно цитуються у ЗМІ. За даними Інституту статистики католицької церкви, 92% поляків називають себе католиками, а кожний четвертий відвідує недільні Богослужіння. Тому не дивно, що у контексті боротьби з розповсюдженням коронавірусу погляди багатьох пересічних поляків були спрямовані саме на церкву, на її позицію із цього приводу. І вона стала однією з тих інституцій, яка, фактично, до останнього намагалася применшувати проблему. Вже тоді, коли польське суспільство було добре поінформовано про початок епідемії в Італії у першій половині березня, коли у Польщі вже були перші випадки зараження, а уряд щодня під час пресконференцій звітував про надзвичайні заходи, які плануються і здійснюються, римо-католицька церква в Польщі ще закликала вірян активно відвідувати богослужіння, не боятися коронавірусу. Деякі ієрархи навіть пропонували збільшити кількість богослужінь, спрямованих на те, щоб відвернути країну від пошесті вірусу, подекуди засуджуючи тих, хто ставить під сумнів силу віри і релігійних обрядів у боротьбі з коронавірусом.

Фото: PAP / Adam Warżawa
Фото: PAP / Adam Warżawa

Коли уряд Польщі ухвалив рішення тимчасово припинити роботу освітніх, культурних та розважальних закладів у зв’язку з пандемією коронавірусу, у церкві лише вжили незначні обмежувальні заходи, наприклад надали диспензу (звільнення) від обов'язку фізичної присутності на Божественній літургії для літніх людей, і тих, які їх доглядають, а також посилили гігієну. В умовах, коли багато людей у Польщі відвідують недільні богослужіння в церквах, активні дії влади щодо боротьби з розповсюдженням коронавірусу якщо не зводилися нанівець, то значно ускладнювалися. Це стало доволі помітною проблемою, яку почали активно обговорювати у публічному просторі, а у ЗМІ – оцінювати, наскільки позиція церкви в даній ситуації є відповідальною. Деякі політичні сили, зокрема лівого спрямування, навіть писали відкриті листи до керівництва римо-католицької церкви з проханням змінити свою позицію. І лише після введення у Польщі стану епідеміологічної загрози, закриття кордонів і заборони масових зібрань – із телезверненням до народу 14 березня звернувся голова вищого органу католицької церкви країни – Конференції єпископату Польщі – архиєпископ Станіслав Гондецький. У ньому він дав згоду на диспензу від присутності у костелах для всіх вірян і закликав бути присутніми на богослужіннях духовно, дивлячись їх у режимі онлайн. Для багатьох у Польщі було очевидним те, що цей крок став дещо спізнілим. Станом на сьогодні костели в Польщі залишаються відчиненими для вірян, але з обмеженнями для відвідування богослужінь до 10-ти осіб.

США. Церкви борються з коронавірусом молитвою

Історично Сполучені Штати завжди зосереджували на своїй території багато релігій, що особливо помітно в регіонах, де компактно оселялися іммігранти з різних континентів. Усі релігійні осередки в США в умовах пандемії коронавірусу намагаються заспокоїти віруючих, подолати недугу молитвою та підтримати людей у різні способи. При цьому, доходить до резонансних випадків. Наприклад, пастор Тоні Спелл у штаті Луїзіана минулого вівторка зібрав на службу тисячний натовп, проігнорувавши розпорядження губернатора штату про карантин. Він заявив, що церква є лікарнею, і парафіяни на службі не піддаються зараженню, тому збиратиме їх і далі.

Фото: GETTY
Фото: GETTY

Тим часом, у минулий четвер у штаті Оклахома від коронавірусу помер служитель П'ятидесятницької церкви. Поки невідомо, чи заразилися від нього інші люди, однак церква наразі проводить свої служби онлайн. А родина пастора поміщена на обов'язковий карантин.

Інші церкви в США, у тому числі українська православна, залишають свої двері відкритими для віруючих, однак зазначають, що не змушують їх приходити на богослужіння. Зокрема, у зверненні до прихожан Собору Святого Андрія ПЦУ біля Вашингтона зазначається: "Дехто з вас хоче бути в Церкві, інші бояться заразитися вірусом, ще інші хочуть у затишку Церкви знайти спокій, молитву та позбутися страху й тривоги. Все це – зрозуміло і нормально. Рішення – ваше! Одначе, беріть до уваги стан вашого здоров’я та потенційні ризики. Церква буде відкритою!"

Тим не менше, значна кількість храмів різних конфесій у США закриваються для служінь і відвідування. Більшість із них підтримують зв'язок із віруючими в онлайн-форматі.

ІУДАЇЗМ ТА ІЗРАЇЛЬ. Проблема з ультраортодоксами

На відміну від християнських конфесій, іудаїзм не має ієрархічної розгалуженої структури. Кожна течія, кожна окрема громада мають великий рівень автономії. Рішення про те, як і де молитися в умовах коронавірусного карантину, приймається рабином – як правило, після консультацій з лікарями, вірусологами, а також рабинами з інших міст, країн; насамперед – в Ізраїлі. При цьому, звичайно ж, враховуються і заходи, законодавчі акти, прийняті в боротьбі з коронавірусом у країні перебування.

Що стосується Ізраїлю, то тут заборонені будь-які зібрання більше 10 осіб. Це стосується і релігійних, молитовних церемоній. Вони можуть проводитися групами до 10 осіб у кожній, за умови збереження учасниками санітарної дистанції в 2 метри. 22 березня, щоправда, з'явилися повідомлення, нібито, моління в синагогах дозволено в групах до 20 осіб. Але це незабаром була спростовано пресслужбою поліції Ізраїлю: ні, тільки 10! При цьому, однак, до 20 персон можуть збиратися на таких релігійних церемоніях, як поховання, весілля – але тільки в тому випадку, якщо вони проходитимуть просто неба. (Це, втім, також загальна норма для всіх заходів).

Але частіше на час карантину синагоги взагалі закривають. Віруючим рекомендовано молитися і вчитися по Святій книзі вдома. Однак ультраортодоксальні євреї взагалі ігнорували директиви міністерства охорони здоров’я, у них працювали не тільки синагоги, а й єшиви (інститут для вивчення Усної Тори). Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху пообіцяв розробити для ультраортодоксальних громад особливі уточнені правила.

І це дійсно проблема, причому не тільки в Ізраїлі. Оскільки від пандемії коронавірусу постраждали ультраортодоксальні спільноти в багатьох країнах світу. Ось тільки в неділю стало відомо, що серед членів ультраортодоксальної громади, яка нещодавно прилетіла до Ізраїлю з Нью-Йорка, виявили хворих на Covid-19. «Ультраортодокси перетворять Ізраїль в Італію», – заголовок парадоксальний, але тривога непідробна. «Високопоставлений ізраїльський чиновник» заявив ізраїльській пресі, що через «безвідповідальність ультраортодоксів за один-два тижні ситуація в країні може різко погіршитись».

Ще важлива деталь: у зв’язку з коронавірусом рабини просять тимчасово припинити цілувати мезузу (сувій з цитатами зі Святого Письма, поміщений у футляр і прикріплений до зовнішнього одвірка), коли вони входять або залишають єврейські будинки. Але друзі з Ізраїлю розказують, як важко виконувати цю рекомендацію багатьом ізраїльтянам. У віруючих за довгі роки це стало абсолютно автоматичною навичкою.

Ізраїль священний для трьох авраамічних релігій. Наразі служби в храмах Святої землі ведуться в закритому режимі («не збиратися більше десяти, дотримуючись дистанції»). Мечеті, в тому числі знаменита Ель-Акса (розташована в Єрусалимі на Храмовій горі, третя за значенням святиня ісламу після мечетей в Мецці і Медині) закриті, п'ятничну молитву мусульмани здійснюють на вулиці.

МУСУЛЬМАНСЬКИЙ СВІТ. Виваженість всіх на фоні аутсайдерства Ірану

Головні святині мусульман – Велика мечеть у Мецці й Мечеть пророка в Медині розміщені на території Саудівської Аравії. Через пандемію коронавірусу 27 лютого уряд Саудівської Аравії ввів тимчасову заборону на в'їзд до Королівства задля відвідування релігійних об'єктів, а 17 березня Рада саудівських богословів тимчасово призупинила проведення колективних молитовних зібрань у всіх мечетях країни, за винятком двох головних – в Мецці і Медині. 20 березня вперше в історії й ці головні святині мусульман були повністю закриті. На невизначений термін – «допоки вірус не відступить». На той час у країні було зафіксовано майже 300 випадків зараження. Відповідно, всі хаджі та паломництва (їх можна здійснювати в будь-який час) припинилися й віряни почали масово повертатися до своїх країн, зокрема до Туреччини повернулося більш як 20 тисяч осіб, половину з них розмістили на карантин у гуртожитках навчальних закладів в Анкарі та Коньї.

У Туреччині робота мечетей була обмежена державним управлінням у справах релігій, 20 березня всі мечеті були закриті, й п’ятнична молитва, яка є обов’язковою колективною молитвою мусульман, не проводилася. Біля мечетей для роз’яснення та запобігання заворушенням виставили поліцейські наряди. Попри попередження у ЗМІ, частина вірян все ж прийшла здійснити намаз. Дехто, побачивши закриті двері, повертався додому, певна частина починала молитися в дворах чи біля мечетей, незважаючи на попередження про заборону, були й ті, хто досить активно висловлював невдоволення, тому мав спілкування з поліцією. Обійшлося без сутичок.

В Єгипті мечеті закрили наприкінці минулого тижня на 14-денний карантин «задля збереження душ єгиптян», деякі мечеті транслюють молитви та роблять короткі звернення гучномовцями. Відкривати мечеті заборонено навіть для здійснення поховальних обрядів.

Найбільш радикальну позицію з усього мусульманського світу зайняв Іран. Там і розповсюдження коронавірусу почалося саме з місця релігійного паломництва – міста Кум. Але вище духовенство не поспішало й не поспішає повністю закривати мечеті та місця паломництва, не зважаючи на те, що в країні розгорілася епідемія. Навпаки – заохочували відвідувати релігійні святині. А деякі вірячи – аби продемонструвати свою зневагу обмеженням та безмежну віру – спеціально прикладалися до елементів оздоблення та навіть лизали їх. Останнє стало приводом до своєрідного флешмобу, відео та фото з якого заполонили соцмережі в той час, коли кількість заражених у країні катастрофічно зростала. При тому, що вірус не оминув і саме духовенство – помер високопосадовець-аятола, член ради, що визначає верховного лідера Ірану, але позиція щодо масових релігійних зібрань на той час існувала на рівні рекомендацій міністерства охорони здоров’я й посилена не була. Вище духовенство в країні міністерству охорони здоров’я не підпорядковується.

Наразі всі мечеті в країні закриті, деякі з них навіть перетворили на центри пошиття масок, підготовки пакунків з їжею для нужденних, сніданків та свіжих соків для медичних працівників. 

Ольга Танасійчук, Василь Короткий, Андрій Лавренюк, Ірина Драбок, Юрій Банахевич, Ярослав Довгопол, Олег Кудрін, Ольга Будник

Фото АА та Ірини Драбок

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-