Біля Львова відкрили музейний центр, який показує мультикультурне минуле галицького села
Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА, передає Укрінформ.
«Люди, які знають і бережуть свою історію – мають майбутнє. Цей культурний центр унікальний, бо кожна деталь тут зроблена з любов’ю і світлою пам’яттю про людей. У цьому музеї зібрані не лише експонати, а цілі людські долі», – зазначила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Гаврилюк.
В музеї зусиллями місцевих активістів зібрана експозиція предметів побуту, культових речей, меблів, стародруків. Фонд музею налічує понад 100 унікальних експонатів.
Музейно-культурний центр у Підгайчиках – це простір, який об'єднує музей, громадський культурний центр, подієвий майданчик та мистецьку галерею у коморі. Тут є інтерактивна експозиція з модульним виставковим обладнанням, що залучає гостей до взаємодії, сучасна фотозона з використанням предметів спадщини, а ще живі історії з минулого.
Біля Львова відкрили музейний центр / Фото: Facebook.com/Uwculturalhouse
Окрім того, команда облаштувала професійну систему освітлення, цілодобову вуличну експозицію, аудіогід українською, німецькою та англійською мовами.
Проєкт «Унтервальден 2.0: реекспозиція Музейно-культурного центру «На Унтервалю», реалізовано в межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму.
З історичної довідки відомо, що до 1939 року на території сучасних Підгайчиків було два поселення: українські Підгайчики та німецький Унтервальден. Там одночасно мешкали чотири нації: українці, німці, євреї та поляки. Під час Другої світової війни звідти примусово виселили німців та поляків, а євреїв знищили під час Голокосту. Відтоді майже 40% села стояли пусткою.
Через політику Радянського союзу німецький Унтервальден спочатку перейменували в Підлісне, а потім приєднали до села Підгайчики. Релігійні споруди німців, євреїв та поляків знищили або перетворили на склади та майстерні, а в їхні будинки поселили депортованих українців. Таким чином етнічний склад села та регіону кардинально змінився. Понад 50 років колишні мешканці Галичини не могли повернутися додому.
Так тривало до 90-х років, доки Україна повернула незалежність. Мультикультурний дискурс Галичини знову став актуальним у період 2010-х років. З 2016 року Підгайчики відвідують нащадки примусово виселених німців. Тоді ж розпочалась ініціатива з порятунку давнього німецького кладовища, що переросла у створення локального музейно-культурного центру.
