Історичний музей у Львові влаштував відвідувачам пригоди з раритетами
Більшість артефактів так чи інакше пов’язані з історією Львова та Галичини, повідомили в музеї.
"Автори прагнули нагадати, що речі, як і люди, мають свої історії і свої таємниці. Вони не потрапляють до музею із готовими довідками про те, хто, коли і де їх створив, та яким було їхнє первісне призначення. Відповіді на ці та інші запитання нерідко є результатом напруженої праці музейних науковців та реставраторів. Тоді те, що в музейному середовищі прийнято називати науковою атрибуцією, стає чимось на зразок "інтелектуальної пригоди". Зрештою домузейні "біографії" окремих раритетів можуть стати сюжетом справжнього детективу", - зазначили в музеї.
Експонати згруповані в окремі тематичні блоки.
У першій залі репрезентовані львівські пам’ятки символічного значення (таких не має жодний український музей): символічні ключі міста, подушка для церемонії покладення наріжного каменя у фундамент ратуші, ланцюг президентів Львова із підвіскою у формі міського герба. Цікавий феномен обдаровування розкривають цінні срібні подарунки з дарчими написами. Окремо виділені раритети Наполеоніани, Міцкевичіани, Шопеніани. Разом із масонською символікою на відзнаках, стрічках та запонах у спадок перейшли і нерозгадані таємниці масонів. Неоднозначну цінність представляють пам’ятки художнього срібла другої половини ХІХ ст., "скромно" оздоблені фальшивими гербами, написами і клеймами.
У другій залі виділені переможці та переможені у пам’ятках, пов’язаних із битвою під Віднем 1683 року (зокрема, експонується батальне полотно Мельхіора Відмара, яке пройшло довгий шлях від палацу в Італії до музейного сховища у Львові); історія парного портрета українських гетьманів Б. Хмельницького та І. Скоропадського від стінопису до живопису; несподіваний і незнаний для нашого покоління феномен – давні натрунні портрети; І Світова війна і врятовані від знищення майбутні музейні експонати.
У третій залі проілюстрована доля музейних раритетів в часи І та ІІ світових воєн. Тут представлені знайдений 1987 року срібний скарб як відлуння Голокосту, нетрадиційне використання дорогоцінних речей сучасниками, міжмузейний обмін та "імператорські" надходження, меморії видатних особистостей української культури, врятовані від знищення у роки сталінщини «націоналістичні» пам’ятки. Також репрезентовано повернення раніше втрачених музейних скарбів (з-поміж них візантійський золотий з емалями колт світового значення).
Фото: dyvys.info, galinfo